Translate

субота

7. Інтерв'ю з повією антиукраїнкою й антисіоністкою (за сумісництвом)

(Продовження. Частина перша називається: "Інтерв'ю з антиукраїнцем й антисіоністом (за сумісництвом)"
Стою. Курю. 
Зовсім, анітрішечки, ні до кого абсолютно не чіпляюсь. 
І раптом: 
-Ти мій чупа-чупсику! Ходи но до ротика!

 Куриш? Ах ти ж, розбишако!
... ви пробували колись вдавитись сигаретним димом? Легко вдавитись кавою, чаєм, твердою їжою. Значно важче вдавитись легким і невагомим сигаретним димом. 
І я вдавився димом.
Кобєта, значно вища за мене (а я заходжу до вагону метро ледь пригнувшись), з хорошим боксерським розворотом плечей, брутальним макіяжем і таким самим одягом недвозначно робить мені "ділову" пропозицію.  
-Тіко через мінет! - раптом бовкаю я з дуру. І стискаю щелепи. 
Але піздно! 
Курва з цікавістю повертається до мене всім своїм широким торсом, гідним Кличка-старшого. 
-Вибачте, я тут просто стою й на дружину чекаю. Вона вже скоро. Несподівано чесносердечно в усьому зізнаюсь лахудрі. 
-А ще я так люблю свою дружину 
Що завжди до неї лину! 
Це я перехарапудився й пронявкав зізнання віршиком. 
Лярва в унісон зітхає:
-На руках латекс, болі голод,
Садист буває й гінеколог! 
-Ого! Явно видко на обличчі печатку вищої освіти! Кульок?
-А то ж! Істфак! Так символічно пишеться й говориться "is fuck"!
-А як же ти почала?
-Та як. Спитали на іспитах з біології: скільки сперматозоїдів виділяє чоловік під час статевого акту? А я з перепою. Ляпнула не подумавши: повен рот! А мене ще й перепитують: кіко-кіко? Тут я й видала: десь так як на три ковтки! Тут все й почалося. 
-Нда-а-а. Якось дивно чути в Києві україномовну паплюгу. 
-І ти не чув, що Україна відбудеться, щойно повії на Хрещатику заговорять українською? Це якийсь класик сказав! Хоча іноді відчуваю, "что лучше бьть изнасилованной, чем украинизированной".
Окидаю професіоналку поглядом з ніг до голови:
-І хто ж тебе купує, таку височеньку?

перейти до ПОСЛУГИ, КОНСУЛЬТАЦІЇ

-Як хто? Всілякі азіяти, регіонасти переважно. Я з ними постійно працюю. Хто завгодно, але тільки не українці, вони мене не хочуть, як я їх ненавиджу!
-Он як! Якісь дивні особливості національної ерекції. Сама вигадала цю брехню, чи українські буржуазні нацьйоналісти (як прийнято казати у наших сожителів зза хутора Михайлііського) підказали?
-Нічого я не вигадала. Це практика. Підкріплена євродоларами.
-Так звідки таке азіято-регіонастичне збочення?
-А ти хоч сам почув, що сказав?
-Ну.
-Прутень мну! 
Вони ж лише поверхнево ослов'янені, колишні вихрещені й необрізані мусульмани з усіма заморочками: ксенофобія, крайня закритість суспільства від чужинських впливів, бажання триматися гурту, готовність слухатися одного лідера, "азійський ген", власники якого елементарно спиваються, у російському суспільстві залишилися традиційні для східних народів сімейні цінності де чоловік головний в сім’ї, а дружина слухається чоловіка. 

8. Конкретні заходи протидії двомовності або Чому у гадів два язики?

http://zemlj.blogspot.com/2014/01/8.html

Ну як я тобі? Це з кафедри етнопсихології. Червоний диплом!
-Не мороч мені яйця (тут сучка ще раз з цікавістю зиркає на мене), то й шо?
-А от шо! Тільки те й роблять, що просять: побий мене, відшмагай лінійкою, надавай ляпасів, постав у кут, на колінях, кажи їм, що ти поганий хлопчик, тебе покарано, поклади поперек колін і поляпай по сідничках. 
Нудно. 
-Цікаво! І чом досі у нас нема секс-скандалу по типу Моніки Левінськи? 
-А скандал неможливий в принципі. 
Ти чув їхню дику мову — матюки, де є брутальні назви для статевих органів і збочень? Відповідно, так вони живуть і діють. Алкоголь і кримінал геть нівелювали норми суспільної моралі, а в традиціях азійського суспільства цілком нормально мати кількох жінок. Тому Содом і Гоморра для них це норма життя і якогось особливого негативного відгуку не викликають. 
-А ми, чоловіки-українці, значить...
-...підкаблучники. 
І які ще чоловіки? 
Жінки!
Саме тут, у Північному Причорномор'ї мешкали амазонки. Що, вони кудись поділися? Ні — просто заміж повиходили. А за часів Русі так у нас взагалі був матріархат!!!
Повз чвалає якесь чмо. 
Навіть не чмо — так, чмоненя. 
Класичний прикид — футболка з написом СССР, на грудях купа сопель у вигляді власівського банту, смердить, тхне. Зачувши слово "українці", чмоненя всього пересмикує й воно явно готується пропердіти щось таке ж гидотливе про них, як і воно само: "Эта-а-а...". Проте, уздрівши кремезну підтіпанку, чмоненя престає морщити убогий моцк і з прискореним шкутильганням та полохливим озиранням забирається геть з очей: "...шибко, однако...".
-А звідки ти, розтіпахо, взялась, така розумна? А-а-а, ти ж історичка. То шо ж ти так...
-Як? Я кохатись хочу, заміж хочу. А всі високі то як не з азіятофф, так обрізаний. А ти височенький, нівроку нічогенький, саме по мені!
-То пошукай де інде. 
-Де? Та я ж цілу історичну розвідку провела, щоб з'ясувати, чому високих українок забагато, а високих українців замало. 
-Он як. І нарила шо?
-А ти не шокай. За статистикою найвижчі українці з Полтавщини. А що з ними стало?
-???
-У Голодомор там і найстрашніший голод лютував. А 90% складу НКВС окупантів були тоді такі да. Второпав?
Тут до мене поступово, як до жирафа на третій день, починає доходити. 
-Стривай но, ти вивчила історію й хочеш мені сказати, що тисячоліття окупації Руси-України Московією, кілька світових воєн, штучні Голодомори, зросійщення, примусове виселення українців з України, виконано руками азіятів, котрими насправді маніпулювали...
-Я нічого не хочу сказати. 
Я заміж хочу. 
Я жінка. 
Я українка. 
Чому я маю працювати? 
Навіть ось так... 
Я що, винувата, що така виросла? 
Я хочу доглядати дім, чоловіка, дитинку! 
У величезної нової амазонки бринить голос. 
В душі щось здригається...
-Ромчику! Хто то з тобою?
Вдруге здригається. То гукає з протилежного боку вулиці дружина. 
Шльондра миттю вшилась. І на тому спасибі. Звідки ж їй, повійниці, знати, що в Зорянки зір посаджено роками корпінням над дисертацією (бодай вона була неладна, та дисертація), й на такій відстані вона може бачити лише силуети.
-Йду, сонечко! То міліціянт. Тут переходити не можна. 
Зоряна завжди точно знає чого, скільки, як, коли, й куди мені потрібно й твердо вимагає від мене цього. 
А ще, я родом з Полтавщини, з самої Полтави. 
Чорнявий, синьоокий, високий. 
Що ж то воно буде в Україні, які такі різкі рухи почнуться, коли нинішній режимчик вижене на вулицю ще й українських доцентів-процентів?
Цілую, пригортаю кохану й задумуюсь...

Немає коментарів:

Дописати коментар