Схоже на те, що події в Україні розвиваються за білоруським сценарієм.
Про цей сценарій я вже писав у статті “Про активних сябрів, шляхетну УПА, практичну ІРА й басків”. Він відрізняється від московського тим, що демократичним подіям дають якийсь час на
перейти до ПОСЛУГИ, КОНСУЛЬТАЦІЇ
існування, а не душать у зародку, як у Кацапстані.Для нас, українців, і білоруський, і московський сценарії — це шлях до смерті нації.
Розглянемо ж, що роблять керівники української опозиції й оцінимо їхні дії.
Вони збирають велелюдні демонстрації, марші, майдани. Їх розганяють. А вони закликають до нових демонстрацій: поки презік не піде у відставку (я, закономірно, хвилююся, чи все гаразд у них з голівкою?)! Їх б’ють (ну не їх персонально, а учасників акцій), заарештовують, калічать, засуджують на тривалі терміни ув’язнення соратників.
А що вони роблять у відповідь?
Чи виділяють спеціальних людей, щоб фотографували “тітушок”, “беркутят”, їхніх командирів для встановлення особистості?
Ні.
Фото вищеописаних мармиз розсилається спам-розсилкою по всьому Інтернету в купі з домашніми адресами, даними про дружину, батьків, дітей?
Ні.
Чи повідомляють на всю Україну, що проти вищеописаних мармиз, керованих суддів, місцевих регіонастів та іншої наволочі подано позови до суду, а юристи працюють над їх засудженням, зняттям з посад, над визволенням друзів, і все це під прикриттям депутатської недоторканності, всі результати — на всеукраїнському сайті тощо?
Ні.
То чим же вони займаються? Що робить українська опозиція?
Закликає до нових мітингів? Обіцяє імпічмент? А чому вони його раніше не зробили, коли азіати “Закон про мови” приймали?
Нічого не робить, лише язиками ляскає, коли якийсь мітинг сам по собі збереться.
Це і є точне визначення їх дій.
Не хочеться вірити, що найдієвіший опозиціонер перебуває нині у в’язниці.
Проте факт є факт.
Розглянемо, чим тепер займається презік. Самозбагаченням і збагаченням синків, зміцненням влади, своїм переобранням.
Ще відносно донедавна він мало уваги приділяє власній фізичній безпеці. На початку його каденції в пресі якось похапцем пройшла інформація про те, що на шляху руху його машин знайшли заміноване авто. І все. І нічого не змінилося в системі охорони. Проте близько двох років тому щось сталося.
З’явилися три броньованих лімузини. Два гелікоптери. Блокування Інтернету й мобільного зв’язку. На порядок збільшилася кількість як видимої фізичної охорони, так і невидимої, в натовпі. Рівень технічного забезпечення просто вражає.
Що трапилося, ми не знаємо.
Помінявся начальник фізичної охорони, постійна реальна загроза, невдалий атентат, чи він з падєльніками на щось таке наважилися, що ставки занадто високі?
Що?
Ми обов’язково про це дізнаємося.
Психологічний стан презіка поганий. Згадайте, що з ним зробило одне куряче яєчко. Важке дитинство, вихідець з низів суспільства, кримінальне минуле. Вихованець “російського світу”, він зневажає Правобережжя, боїться й не любить білих українців, по за межами Межигір’я перебуває у постійному страху за власне життя.
Він не пов’язаний з нашою країною, як Кравчук чи як Кучма.
Я уважно вивчив його автобіографію.
Там жодного слова про хоч якісь курси реабілітації після відсидок.
Тому тут він здатен на все.
Як і його падєльнікі.
Залити кров’ю Україну, на що не наважився Кучма — для нього раз плюнути.
Презік — один з найбезпринциповіших людей планети на цій посаді. Якщо на першому місці з низу Північна Корея, то він дуже близько від них.
Зауважу, що помінявся й стиль його діяльності. Й до того безпардонний став жорстоким, на межі з діями окупаційної адміністрації. Тут треба розуміти, що його діями керують вже не братани по відсидці, і не наймані московські політтехнологи.
Зверніть увагу: оголошено, що ЗС України стануть повністю професійними. Майно армії нещадно продається, військові частини розформовуються, офіцерів звільняють.
Я сам є офіцером служби в резерві.
Служу у Василькові.
Начальник штабу там: уявіть автора “паклящєннє” і як він розмовляє. Уявили? Так ось, цей начштабу розмовляє гірше за нього втричі! Офіцерів з білих українців звільняють, а з жовтих українців російського походження ставлять на їх місце.
Це говорить про повний контроль азіатами нашої армії.
Давайте привітаємо регіонастів з повним і безкровним розгромом української армії!
Цікаво, що Хам не виконав одну з дріб’язкових передвиборчих обіцянок — звільнити від оподаткування малий бізнес на 5 років. Це — копійки до бюджету. У той же час виконує обіцянку “папєрєднікав” створити професійну армію, що є дуже дорого. Він і не збирався її створювати.
Керівник СБУ теж азіат. На всіх ключових посадах країни — теж азіати. Кількість міліції постійно зростає.
Отже, нікого не будуть призивати в армію?
Ні.
Будуть.
У ВВ — внутрішні війська.
Треба розуміти їхні функції — їх покликано воювати з власним народом. Так само, як і ВР - внутрішню розвідку розвідувати про свій народ. Ці два антинародних покруча властиві лише режиму в РФ.
А це вже підготовка до громадянської війни.
Панове!
Ці та низка інших фактів ясно показують, що за Яйцевінковичем стоять фахівці з державних переворотів й утримання влади, поділу країн і громадянських воєн, що позичені Ліліпутіним з покійних КДБ і ГРУ і зовнішньої розвідки. Вони працювали над переворотами в Нікарагуа й Анголі, Намібії й Камбоджі, Еритреї й інших країнах Африки.
Цілком можливо, що вони зараз тут, у Києві.
Вони обов’язково тут, десь близько, позаяк не працюють у відриві від “виробництва”.
Навіть викупити їх можна по тому, що говорять не так, як місцеві азіати, знають екзотичні мови, мають екзотичні болячки, офіси, де вони працюють, захищені від аудіопрослуховування. Там може й не бути батарей центрального опалення, через які можна підслухати розмову у сусідній кімнаті. Живлення комп’ютерів захищені спеціальними блоками. На компах екзотична операційна система, щось на кшталт BSD. А офіс захищено від електромагнітного прослуховування й дистанційного зняття інформації з компів.
Вікна захищено від лазерного зняття інформації (офіс може бути без вікон, ізольованим від стін іншими приміщеннями).
Не носять мобільного, або залишають його за межами робочого місця, чи щоразу розбирають. Саме робоче місце може бути в оточенні “дружніх організацій”: російський культурний центр, крупна російська компанія, чи група фірм в одному місці, посольство.
Про розвиток подій.
Для Яйцевінковича запасний варіант — це розкол України через громадянську війну й збереження контролю над найбільшим шматом, який вдасться відкусити й залишитися живим.
Програма максимум — переобратися у 2015 році.
Тут вже є елементи політтехнологій.
В Україні традиційно прем’єри стають Президентами.
Зверніть увагу: нині на посаді прем’єра не конкурент Яйцевінковичу, як і голова ВРУ. Його показують блазнем у серіалі “Казкова Русь” від “666-95 кварталу”. Дивно, але місцеві персонажі замість того, щоб мати вигляд русичів, чомусь виглядають як кацапи — косоворотки, синьо-білі тощо.
Навіть у турецькому серіалі “Роксолана” русич теж у косоворотці!
Цьому постокупаційному режимчику байдуже про українців і Україну в світі. Кацапстан принижує і упосліджує нас як може, а режимчик не захищає.
Це — чужинці.
Що в Казахстані, що в РФ, що в Україні ми бачимо одне — скільки б демонстрацій не збирай, а їх однак режимчик розганяє. У цих трьох країнах при владі люди з психологією й мисленням азіатів, а не європейців. Азіат не піде у відставку на вимогу народу. Плював він на народ.
Тому методи впливу опозиції в таких умовах зовсім інші.
Не масові, а індивідуальні.
Знаходяться підходи до самих вождьків та їхніх холуїв, і починається індивідуально-виховна робота.
Наприклад: ти підходиш до такої-собі гниди (щоб не казати олігарх), як Медведчукчук. Показуєш йому діжку пива й скриню сала:
- Я все це зараз вип’ю і з’їм. Лусну, і тобі буде совісно, якщо не зробиш того то й того то.
А він:
- Ну й лускай. Я сам скоро лусну від медпрепаратів, якими мене лікують від невиліковної хвороби рак (сухоти, СНІД тощо). Я сам хочу здохнути й потягнути за собою в могилу Русь-Україну взагалі, а українців зокрема. Як я вас всіх ненавиджу!
Це приклад того, що вагомий на твій погляд аргумент є насправді нікчемним з погляду “пацієнта”.
Тому треба шукати те, що насправді вагоме для об’єкту впливу, а не для тебе. Тому об’єкт треба вивчати, шукати його контакти, вивчати його життя, звички, проблеми, проти чого бореться, за що переживає, що для нього найважливіше? На що треба натиснути, щоб він погодився на твої умови?
Зрозуміло, щоб підібратися так близько до Хама й падєльнікафф треба й самому бути нардепом, міністром, чи щось в цьому роді. Цим і мають займатися очільники опозиції, якщо вони й справді є опозицією, а не куплені й перевербовані.
Висновки:
- в Україні сформовано окупаційний режим
- вперше в історії жовті азіати окупували й утримують європейську країну з білими мешканцями
- триває підготовка до громадянської війни й розколу країни
- доконаним фактом є втручання РФ у внутрішні справи України
- через деякий час почнеться активна фаза з кровопролиттям, коли жовті росіяни почнуть поміщати в концтабори білих українців тощо
- акції масових протестів не ефективні, дієвими є прийоми “індивідуальної роботи” з Хамом і його холуями-азіатами
Все це — чоловічі ігрища.
Проте є ще й незбагненна єзуїтська логіка ображеної, розчавленої й приниженої
жінки.
Це неукраїнка.
Й за нею неукраїнці.
А ще в житті кожного з нас є справжній ЧИН!
Слава Україні!
Немає коментарів:
Дописати коментар