.

Translate

11. Проблеми промивання мозку українцям. Аналітичні матеріали політтехнолога 

Проблемами промиванням мозку натовпу завжди переймалися вожді всіх часів і народів. Політична пропаганда є основою самого існування колишньої колонії Руси-України, сучасної Російської Федерації. У цьому методичному посібнику детально описано аспекти організації політагітпромпропаганди по-московськи в Україні. 

Розкриваються етапи і способи політтехнологічних впливів, подається аналіз інформаційних продуктів, технічний опис політагітпромівських проектів. Аналітичні матеріали політтехнологій пригодяться як професійним українським

перейти до ПОСЛУГИ, КОНСУЛЬТАЦІЇ

політтехнологам, керівникам українських партій та рухів, телерадіоканалів, періодичних видань, вищому керівництву української держави (проукраїнського Президента і його команди), міжнародним дипломатичним службам, так і широкому загалу небайдужих українських читачів, що власними свідомими поглядами й зусиллями рухають Україну до свободи.

Це друга робота автора з окресленої проблематики. Перша: 

14. "Проблеми зомбування росіян. Аналітичні матеріали політтехнолога".
http://zemlj.blogspot.com/2014/01/14.html



План.

1. Вступ. "Лед тронулся, командовать парадом буду я!".
2. Питання з кросворду: "Найнебезпечніше для азійського політтехнолога українське сільськогосподарське знаряддя".
3. Ми з тобою!
4. Ми з тобою однієї крові - ти і я!
5. Ми з тобою однієї крові - ти і йа, але йа краще за тебе, однако!
6. Пусти свиню за стіл - вона й ноги на стіл!
7. Стоп - засада! Так шутить ненада!
8. Війна в натовпі.
9. "Йа, ґлюпій хохоль. Пробачте мене панове-українці. Прощавайте..."

1. Вступ. "Лед тронулся, командовать парадом буду я!".

"Непристойно дорого, повна конфідеційність, жодних гарантій результату, гроші наперед" - приблизно під таким гаслом можна описати діяльність в Україні московських політтехнологів-гастарбайтерів. Останнім часом, кожен з уважних українців, що спостерігають за нашими ЗМІ, може відзначити низку тривожних тенденцій виходячи з помічених очевидних змін. Щось не те й не так у нас. 
Нас позірно стає дедалі менше, а емігрантів-росіян дедалі більше. В Києві дедалі частіше можна зустріти росіян які не розуміють української. "Доморощені" українські росіяни розуміють геть усі. 
Ці - ні. 
Точні дані еміграційної статистики навряд чи можна отримати. Я впевнений, що дані минулого перепису населення сфальсифіковано. Майбутнього обов'язково. 
Особливості нинішньої діяльності московських політтехнологів-гастарбайтерів полягають у двох напрямках: активне наступання на старі граблі двомовності й виникнення зовсім нового напрямку побутового фентезі - "ізображеніє оного тіпа з людьським обличчям". 

2. Питання з кросворду: "Найнебезпечніше для азійського політтехнолога українське сільськогосподарське знаряддя".

Часом, перемикаючи з пульта канали телевізора можна не почути жодного слова рідною українською. Складається враження, що я не в себе вдома у Києві, а десь у Нар'ян-Марі чи на Чукотці. Тенденції коментувати шоу двома мовами - нашою й емігрантів стали масовим явищем, властивим геть усім антиукраїнським телеканалам. 
Про проблематику двомовності я вже згадував у 

8. Конкретні заходи протидії двомовності або Чому у гадів два язики?
 http://zemlj.blogspot.com/2014/01/8.html

Першого за руку схопили у цій справі телеканал "Інтер". Нічого дивного, якщо подивитися на походження власників ЗМІ та, потрусивши пил з архівів з матеріалами спостережень, переглянути зафіксовані факти про поведінку їх під час Помаранчевої революції.
Історія нічому не навчила недолугих, ось вони й вкотре гатять своїми валянками по українському сільськогосподарському реманенту для збирання сіна й сподіваються, що їм за це нічого не буде. 
Чи може вони дійсно такі наївні, чи тупі, чи збидлочені? З часом ми з'ясуємо це достеменно.

3. Ми з тобою.

Таку нехитру ідейку нав'язують українцю ЗМІ. Намагаються показати, що азіятомовні вже тут, що це зовсім не так страшно, що все це дуже буденно і все гаразд. Намагаються показати, що росіяни не такі вже й страшні. Що в них нема (ну майже нема, або принаймні вже не видно) ракатиців, свинячих рил, а роги й хвости манікюрно спиляно й куповано як у собак вуха. 
Та й сіркою від них вже майже не смердить, а трупний запах з-під нігтів - ну хіба що трішки, але вже не так як у штатного ката періоду розквіту НКВС 1932-33 -37 років.
Більше можна зрозуміти це явище спостерігаючи за пташеням зозулі, що виштовхує пташенят з чужого гнізда.
Панове! 
Для тих, хто ще нічого не второпав, повторюю українською: "Азіяти виживають нас з нашої країни!".

4. Ми з тобою однієї крові - ти і я.

Для цього емігранти застосовують "позиціонування" - пропагандистський прийом. Це коли чужинці розлого розповідають про своїх співаків і про європейських співаків в одній газетній чи журнальній публікації чи телерадіопередачі. Про своїх кінорежисерів і про світових. І взагалі - про будь-яких своїх, не має значення чим вони там займаються і одночасно про людей, що займаються тим самим з Нового чи Старого Світу. 
Як правило з Нового чи Старого Світу. 
Не з Азії і не зі Сходу!
Це принциповий момент який дуже важливий для правильного розуміння проблеми. 
Суть у походженні росіян. 
Історично, це - дуже давні, колишні "сусіди" китайців. Зовні типовий росіянин нижче середнього зросту, з довгим тулубом, короткими кривими ногами, з довгими руками з великими долонями, лобатий, більше чи менше вузькоокий. 
Батир, карочє!
Цікаво, як згідно давнього підручника визначали шляхетність походження московинок: якщо в неї довгий тулуб, короткі криві ноги і темне волосся - то це беззаперечні ознаки шляхетності і знатності роду. Якщо навпаки - короткий тулуб та довгі й стрункі ноги і світле волосся, то це чернь і представниця корінних навколишніх угро-фінських племен. Колишні сусіди китайців, як на перший погляд етнопсихолога, сучасні росіяни й до нині зберегли чимало спільних з ними суто азійських рис - ксенофобію, крайню закритість суспільства від чужинських впливів, бажання триматися гурту, готовність слухатися одного вождя, навіть характерне випускання повітря крізь зуби (дас-с-с, слюшаюс-с-с, извольтес-с-с) і "азійський ген", власники якого елементарно спиваються. Історичний період “Улус Джорди” ("Золотої Орди") влив у них ще чимало мусульманської крові.
Я все це написав, щоб підкреслити - офіцйно, московські історики і привладні заправили з криком і піною з рота доводять, що вони етааа, не азіяти, а європейці вже, і тіпа теж шибко слов'яни однако!
Але звернемо увагу на один цікавий факт. 
Ще у 18 столітті росіян не запрошували на симпозіуми вченів-славістів з однієї й дуже поважної причини: росіяни не слов'яни. 
Їх ніхто не вважав за слов'ян тому, що вони й справді не слов'яни. 
Правильний термін - "ослов'янені протягом руської колонізації азійські і угро-фінські народи".
І всіх це цілком влаштовувало. І лише пізніше, з суто політичних міркувань, угледівши скандальний промах в поліагітпромівському промиванні мацкофф, під безпрецедентним тиском, погрозами, поправши всі наукові канони їх такі да а стали запрошувати. Думаю, всім зрозуміло чому вчені-славісти не хотіли брати не слов'ян до свого кола ще з одної й також дуже простої причини - росіяни не розуміють слов'ян. Тобто слов'ян всіх країн чудово єднає мова і ми розуміємо один одного: українці, білоруси, поляки, словаки завжди чудово порозуміються між собою. 
Росіяни не розуміють ні тих ні інших. 
Тепер зрозуміло, звідки ростуть ноги у спекуляцій московських привладників на теми з понтом слов'янської єдності, що вони, тіпа теж мають якесь відношення до Русі та іншої маячні?

5. Ми з тобою однієї крові - ти і йа, але йа краще за тебе, однако!

Приблизно такий неупереджений висновок має зробити будь-який сторонній незацікавлений спостерігач, що аналізує наші ЗМІ. Демонструється дуже чіткий поділ на стереотипи поведінки українця й емігранта-росіянина. Щоб зробити це твердження доступним і очевидним для пересічного й не професійного читача, наведу конкретний приклад і проаналізую його. 
Візьмемо російський серіал "Высший пилотаж". Зауважу, що українських серіалів у повному сенсі цього слова просто не існує, а спроби створити явно чи не дуже блокуються емігрантами-росіянами. Просто поцікавтеся скільки кінорежисерів готує щорічно славнозвісний київський "кульок". 
Так ось про серіал. 
Відзнято просто, без фантазії, примітивно. Доступно для розуміння розуму рівня значно нижче середнього навіть за убогими російськими мірками. Це перше, що насторожує, адже згідно сюжету йдеться про експлуатацію складної, хоч і вже застарілої, совкової авіаційної техніки. Такий не хитрий прийом застосовують, щоб на тлі льотчиків, професії, згідно давно вже колись сформованого стереотипу, чистої, мужньої, шляхетної, яскраво сформувати уявлення про щось погане.
За часів СРСР так знімали фільми для дітей та юнацтва. Саме тому легко помітити другий політтехнологічний вплив - поведінку персонажів різних національностей. 
Росіянин. Однозначно позитивний. Прямий, чесний, може діяти сам, керівник, герой.
А решта персонажів інших національностей на тлі росіянина зображено так гидко, що вони не заслуговують на звичні назви.
Жид. Позитивний слабак. Дріб'язковий, метушливий, маленький. Потребує керівництва зі сторони росіянина. Завжди на других ролях.
Урюк. Брехливий хробак. Прагне обманути, вужем звивається, їх легко і приємно бити. 
І, звісно, упосліджений хохол. А як же без нього? На поведінку істоти хохлацької національності відразливо й бридко дивитися. Хохол. Ница істота. Продасть за гроші, підозрілий, недоумкуватий, невмілий, завжди в ганьбі. 
В останній серії особливо яскраво показуються ці стосунки. Обігрується випадок зі збиттям зенітною ракетою російського виробництва, запущеною з російського полігону в Криму, російського пасажирського літака. "Мужні" росіяни й "підлі" хохли. Це треба було бачити, що цей політагітпром назнімкував. 
Йа плакаль!
Цей серіал є хрестоматійним прикладом способів промивання мозку. 
Видавнням бажаного за дійсне.
Стосунків жовтих росіян з білими українцями. 
Звісно, що можна й копнути й глибше - хто автор, замовник, звідки гроші? Проте це виходить за межі цієї роботи. 
Тому змонтований пропагандистський матеріал можна показувати хоч дітям, хоч школярам, хоч студентам, хоч початківцям політтехнологам. 

6. Пусти свиню за стіл - вона й ноги на стіл!

Від продукту політагітпромширвжитку московських політтехнологів-гастарбайтерів складається враження, що українці в Україні не потрібні. 
Ми тут зайві. 
Є чудова компанія емігрантів-росіян які в компанії зі слухняними хохлами чудово у нас почуваються й весело живуть, і ще якась купка недолугих українців, про котрих майже нічого не чутно.  
Перегляд російських історичних телепрограм залишає глядача розгубленим і всього в питаннях - хто такі українці, що вони роблять на ніби то суто російських землях і як українці тут взагалі опинилися? Чому українці ще й досі живі? Чому не вжито негайних заходів щоб умертвити всіх українців і хто з нинішніх російських привладників у цьому неподобстві винний?

7. Стоп - засада! Так шутить ненада!

Інтернет давно вже став полем бою. Зауважу - бій давно вже ведеться на нашій території. Росіяни-емігранти створюють просто величезну кількість псевдоукраїнських проукраїнських сайтів, форумів, чатів, блогів, тем в соціальних мережах. Цим вони досягають різних цілей - починаючи від розпорошення українців, та, на перший погляд, спочатку зовсім не багато але спотворення українських цінностей, нав'язування своїх ідей і понять, і аж до ідентифікації особи українців також і з використанням методу залучення до груп типу Фейсбук та до одіозних і наскрізь "просвічуваних" Однокласників і Контакту. Мало того що ФСБ 100% контролює російський сегмент Інтернету, так ще й збирає інформацію про користувачів: логіни, паролі, фото, хто провайдер. А ж до прізвищ, IP і домашніх адрес з телефонами включно.

8. Війна в натовпі. 

Нас просто зганяють в натовп. 
З натовпом легко воювати. 
Ним просто маніпулювати. 
З нас створюють натовп.
Все має вигляд спілкування довірливої жертви з підступним вбивцею, що стискає за спиною ножа: "Так, зніми цю товсту зимову куртку і шарф розмотай. Який ти високий, а ну присядь на цю табуретку. Не так сів! Треба спиною до мене, спиною. Ну хто зараз носить такі високі комірці-стієчки? А ну розстібни негайно!", командує жертві злочинець, щоб зручніше було перерізати горло. 
Панове! 
Сучасні україно-російські стосунки нічого не нагадують?
Наприклад газ, потім флот, далі спільний підручник історії. 
Продовжити?
Цікаво, що позитивний досвід побиття і калічення білорусів трійками кримінальних злочинців, як це було добре видно під час телетрансляцій про імітацію президентських виборів в Білорусі, в Україні майже не застосовується. Дещо про Білорусь я вже згадував у нарисі "Про активних сябрів, шляхетну УПА, практичну ІРА й басків". Не застосовується тому, що в Україні ще дуже й дуже далеко до фінальної стадії убивства нації як це роблять емігранти-росіяни в Білорусі.

9. "Йа, ґлюпій хохоль. Пробачте мене, панове-українці. Прощавайте..."

Анекдот. Питання й відповіді вірменського радіо.
П: - Чому так злетіли ціни на будинки біля аеропортів?
В: - Тому що їх скуповують падєльнікі: в час, коли Яйцевінковича українці садять на вила, вони так само як і після Помаранчевої революції тишком звалити сподіваються.
П: - А страховий агент такий будинок застра-
хує?
В: - Х*я! Бо марно сподіваються.

Як оцінити таку поведінку нинішніх громадян України, що зовсім не випадково опинилися на найвищих щабелях державної влади? Можливо вони й справді зацікавлені в економічних реформах? 
Тому для початку погортайте Кримінальний Кодекс України. Зверніть увагу на правосуддя під час надзвичайного стану, наприклад війни. Проаналізуйте Харківський пакт тощо. Подумайте про державні інтереси України в галузі ЗМІ. Законспектуйте те покарання, що передбачено за державну зраду. 
А ще погортайте Статут Збройних Сил України. Саме той розділ де описано, що треба робити якщо командир (Головнокомандувач) віддає злочинний наказ тощо.
Переглянемо все це ще раз, подумаємо, і зробимо правильні висновки.

В Україні є чимало як білих українців так і жовтих росіян, що чудово бачать поліпромпропагандистську "стряпню" московських політтехнологів-гастарбайтерів, що не ведуться і відкидають її. Емоційні епітети автора стосуються саме тих наших з вами співгромадян, які не бачать і не відрізняють правди від "дешевих понтів". Саме ці сліпці, що як правило відрізняються низьким інтелектом і низькою здатністю до суджень і становлять для нас серйозну соціальну небезпеку, загрозу як особисту, так і національну.
Слава Україні!

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

102. Памятка потребителям при посещении оккупированных территорий

47. Психологический портрет Лилипути. Аналитические материалы политического психолога

46. Психологічний портрет Ліліпуті. Аналітичні матеріали політичного психолога

114. Як правильно говорити про Волинську трагедію? Тези для ЗМІ, політиків, уряду

76. Дослідження: чому окупанти-росіяни поводяться, як монголо-татари? Аналітичні матеріали політичного психолога

62. Прогноз дати початку спроби окупації: приниження як діагноз аншлюсу

66. "Миротворець" АТО: розвідувально-ударний комплекс

87. Віктор Суворов: режим Путіна впаде рівно через рік - 23 липня 2015