16. Тю, чи то може ми дурні, або скільки антиукраїнців треба депортувати з України, щоб українець нарешті став почуватися як у своїй рідній українській Україні, чи нове бачення української національної ідеї?

Таку довжелезну назву теми явно підказали мені сучасні реалії стану українства, враження від чисельних тем на форумах, особисті спостереження. Ні для кого не секрет, що українців дедалі меншає.І не лише нас більше помирає, а менше народжується.
Коли йдеш Хрещатиком, то вуха в’януть від брудної лайки з вуст натуралізованих емігрантів. Так і хочеться захистити себе, дружину, дітей. Ми стали схожими на данців, бельгійців, чи тих самих німців, яких витісняють чисельні турецькі емігранти.

То може Голодомори в купі з кількома світовими війнами підірвали генофонд українців? Подивимося на хахлів.

перейти до ПОСЛУГИ, КОНСУЛЬТАЦІЇ

Хохлами ми презирливо називаємо українців, що опустилися до рівня вихідців з наших колишніх колоній, і вже не послуговуються нашою мовою й культурою та виховують своїх дітей чужинською мовою і культурою. Ці хахли досягають неабияких успіхів у російськомовному суспільстві. Вони активні, досить заможні, ненавидять українство.
Згадую, як у дитинстві мама наказувала мені — коли будемо у Києві не говори українською! Емігранти називали українців “когутами”, “биками”.
Й затюкували.
Більше того: ховалися за закон: за українську мову й вишиванку саджали у в’язниці!
"Етааа, национализмссс, однако!”.
Вони й в чисельних кінокартинах показують як хохлам слід поводитися: “Мєсто встрєчі ізмєніть нєльзя” де є хахол-міліціянт “усьо готово, пойнятиє, подставниє”.
І хахли так і поводилися!
Від них чекали такої поведінки!
Тому зараз і працюють українці на кацапсько-хохлацьких фірмах, й говорять не українською, бояться щоб не звільнили, й догідливо хихотять і не висовуються.
Українці бідні. В масі своїй.
Весь бізнес переважно не україномовний. Українці на других ролях — принеси, подай. Типовий крик українки на малу дитинку: "Куди полізло? От дурне!". Чи хтось вчить нас з дитинства як робити гроші чи як повелівати іншими?
Ні.
Чужинці розвивають власну мову — згадайте їхню мову “падонков” - “йа”, “аффтар — убей сибя апстену” тощо.
Нас, у нашій рідній країні, зросійщують!
Чи є хоч подібний розвиток в україномовному середовищі?
Нема.
Є сотні й тисячі тематичних інтернет-розсилок. Чи може хтось пригадати ось так, відразу, розсилки українською?
Ні, не зможе.
Раковими метастазами розповзлася по Україні РПЦ ФСБ. Нічого не зроблено щоб знищити це збіговисько шпигунів і провокаторів у рясах, що живуть нашим коштом. Хтось зробив конкретні дії, щоб всю їхню штатну шваль депортувати, а церкви повернути?
Ні.
Емігранти й закони для себе приймають, щоб друга їхня мова була, щоб їм зручно й безхмарно у нас жилося.
Хтось притрусив цих організаторів лінгвоциду?
Ні.
Хто такі в решті решт ці натуралізовані емігранти? Це суміш з “гарячих хлопців” угро-фінів, і азіятів, необрізаних мусульман. “Ромом і християнством”, як перевіреним колонізаційним засобом тримати народи у покорі, створили свого часу наші київські князі цю нову народність. До речі - “кацап” це і є найперша з їх відомих самоназв за повернення до якої змагають ультраросійські культурно-патріотичні кола. Так, ми їх споїли, вихристили проти їхньої волі, підняли силою до більш-менш цивілізованого рівня, хоча так і не відучили матюкатися.
“Що посієш, те й пожнеш”.
За історичні подвиги й насильство над іншими народами у звитяжному минулому український народ розплачується й страждає в жаліднюгому теперішньому. Цілі покоління славних лицарів-русичів, козаків-характерників, махновців-бандерівців убито окупантами. Єдиний сучасний переможний зразок звитяжної поведінки українця і військових українських перемог можна було донедавна побачити в УНА-УНСО.
А що ви хочете, якщо десятки поколінь українців було виховано на творчості пана Т.Шевченка? Не заперечую — великим був Кобзар. Але писав він в історичну епоху Руїни, масової туги й сліз по “славній Гетьманщині”. Тому написані у трагедійному, апатичному дусі твори Т.Шевченка українство прагнуло й миттю прийняло, оскільки самі перебували в такому стані.
Але часи нині стали не ті.
Попри все ми піднялися.
Згадайте — вже під час Помаранчевої революції українці ходили як на свято! Для порівняння — під час подібних подій в РФ — це завжди кровопролиття.
Зрозуміло різницю?
З плином часу ми зуміли піднятися.
З плином часу вони не зуміли піднятися.
Якби ми не піднялися, то й до нині створювали б товариства а ля “Просвіта” й табунами їздили по етнографічних експедиціях з проливанням гірких сліз під чарку оковитої на вечорницях у вишиванках, а організаціями типу “Тризуб” і “Свобода” сьогодні й не пахло б.
То ж давайте шукати звитяжних авторів-українців. Порівняйте державний гімн Британії “Слався Британія...” й “Ще не вме рла України...”.
Зрозуміло, до чого я веду?
Варто знайтися загально-національному лідеру, як чужинці його вбивають — пан В.Чорновіл.
Варто нам гідно відзначити наших національних героїв, як натуралізовані емігранти це скасовують у нашій же країні — пан С.Бандера.
Варто нам голосувати за пана Президента-українця, як вони в купі з хохлами “вибирають свого” - Яйцевінковича.
Чому українці так зі слабкою силою прагнуть влади?
Чому поступаються?
Питання в тому, що робити зараз. Нас убивають у різний спосіб, а ми досить спокійно й байдуже все це споглядаємо.
Життя згасає в очах народу.
Де вихід?
Ну гаразд.
Якщо все так погано нині й не збагнемо, що робити далі, спробуємо для початку уявити до чого ми прагнемо. Спробуємо уявити ідеал. Як його бачив той же пророк Т.Шевченко чи повідник С.Бандера:
1. Коли йдеш Хрещатиком, то вуха приємно чують виключно милозвучну українську.
2. Лише де-не-де чутно іноземців — це українська держава дозволила найкращим представникам з них мешкати й працювати у нас і надала громадянство лише після тесту зі знання української мови й історії і складання присяги на вірність Україні, як це прийнято в США, Німеччині Британії та інших цивілізованих країнах.
3. Музика, радіо, телебачення, вивіски на магазинах, газети-журнали, навіть наліплені на стовпах оголошення й ті українською! Чужинецькі ЗМІ під контролем.
4. Українці активні, чемні, чисті, привітні, заможні, освічені, захищені.
5. Потужну українську економіку створено українськими керівниками.
6. Власники ЗМІ, гігантських підприємств, фірм — українці.
7. Всі технологічні цикли, документація, виписано виключно українською.
8. Працювати на порівняно нечисельній у порівнянні з сьогоденням високооплачуваній державній роботі можуть лише нащадки громадян України у п’ятому поколінні, у родоводі яких є законодавчо визнані постраждалі від довготривалих наслідків Холокосту українського народу - Голодомору, чи постраждалі від репресій окупантів різного роду, що спілкуються в сім’ї, виховують дітей та послуговуються українською мовою.
9. Корупція відсутня, влада доброзичлива, дієва, патріотична, ми пишаємося нашими керманичами та підтримуємо їхні політичні рішення.
10. Потужна економіка забезпечує гідний рівень життя українцям та постійно розширює зовнішньо-політичний вплив.
11. Українською державою визнано спадкоємність власної історії: ще до Русі Трипілля тощо-Русь-Гетьманщина-Визвольні змагання-1 СВ і 2 СВ, повернуто власність громадянам і юридично закріплено на внутрішньо-державному рівні та наголошується у міждержавних стосунках.
12. Всі товари, що завозяться до України, такі як медикаменти, їжа, побутові тощо, тестуються на придатність українцям та чи не загрожує це вітчизняній економіці...
Зрозуміло, що до Києва приїздять купи туристів з різних країн, отже на вулицях часто будуть зустрічатися іншомовні люди. Та й мешкаємо ми на планеті не одні — це я про економіку, тому для початку можна, наприклад, ввести норму як в Єгипті — українець обов’язково має бути співзасновником будь-якого підприємства тощо.
А тепер розпишемо, якою ми бачимо поведінку натуралізованих емігрантів:
1. Натуралізовані емігранти не матюкаються при українцях, адже це регулюється законодавством, принаймні позірно поводяться чемно й стримано.
2. Натуралізовані емігранти знають українську історію.
3. Натуралізовані емігранти поважають українців.
4. Натуралізовані емігранти мають пропорційне представництво відповідно до квот у політиці, економіці, ЗМІ.
5. Кожен атуралізований емігрант, що мешкає на нашій землі, склав присягу на вірність Україні.
6. Натуралізовані емігранти вивчили й спілкуються українською.
7. Емігрантів, не згодних з вищеописаним, давно нема в Україні.
Що, зацікавило?
Нічого дивного я не написав. Майже все вищеописане запроваджено і втілено в Японії!
Хто вважає, що таке неможливо?
Можливо!
Подивіться — за кожним пунктом може бути певний закон, прийняття і дотримання якого й забезпечує цей пункт.
А перед цим, як такі закони прийняти треба мати українську владу.
А перед цим — прийти до влади.
А перед цим — викинути чужинців-антиукраїнців з влади.
А перед цим — зорганізуватися.
А перед цим — мати українську національну ідею, навколо якої українство б зорганізувалося, викинуло б чужинців-антиукраїнців, прийшло до влади й прийняло відповідні закони. Причому зорганізувалося б все українство, від моря й до моря, від Сяну й до Дону, як в Україні так і за її межами, з повним розумінням і підтримкою.
Так ось.
Такою національною ідеєю може бути ідея про повне відновлення історичної справедливості з усіма належними вибаченнями й виплатами, щоб кожний українець на папері мав своє генеалогічне дерево, бачив кого він втратив, коли й від яких чужинських рук та стягнення репарацій з країн, що в різні часи творили злочини проти людства на тимчасово окупованій українській території які, за визначенням ООН, не мають терміну давності тощо.
Тепер зрозуміло, навіщо нам потрібно юридично на рівні держави визнати спадкоємність власної історії: ще до Русі Трипілля тощо-Русь-Гетьманщина-Визвольні змагання 1 СВ і 2 СВ?
Для впровадження української національної ідеї, до речі, варто започаткувати всеукраїнську акцію “Вирости своє генеалогічне дерево й вжахнися”.
Для цього всього й потрібно, що роздруковану схему на папері та розіслати у кожну поштову скриньку зі зворотньою адресою, телефонами-консультантами та координаторами акції. Зрештою, не так вже й дорого, а уявляєте, скільки галасу від антиукраїнців буде на всю Україну!
Це свіжа думка - жодна з українських політичних сил подібної всеукраїнської акції ще не проводила.
Але ми живемо в стані перманентних виборів!
Історична справедливість і повернення майна - вічно актуальні теми!
Саме така ідея, як на мене, здатна об’єднати все українство — адже це зачіпає так чи інакше кожного.
Бути привабливою для всіх та спонукати до конкретних дій — адже це чималі гроші й очевидна відсутність поколінь рідних і близьких.
Слава Україні!