Як і в благословенні часи Помаранчевої революції, нині, на Євромайдані, перші красуні Києва підтримують демонстрантів, прикрашають себе єврострічечками, а крододилиці, сучки й гадюки, сидять удома й сичать і плюються.
Як подивишся ТБ, почитаєш Українську правду, то скрізь часто видно недоречності й нерозуміння ситуації від журналістів і до поважних політиків. Тут я спробую дати низку пояснень щодо того, з чим зіткнулися ми, українці, Європа, і чого від цього чекати.
перейти до ПОСЛУГИ, КОНСУЛЬТАЦІЇ
-Чи будуть вибори 2015 року?-Ні. Не будуть. У звичайному розумінні. Гопника, якщо він до них доживе, ще ніхто не покарав за три (три!!!) тотальних шахрайства на виборах президента й парламенту. Як не висувай українська опозиція об’єднаного кандидата, результат буде 100% прогнозованим — шахрайство четверте.
-А що, влада...
-Не називайте це владою. Це — режим. Постокупаційний, окупаційний, але режим!
-Добре, український режим...
-Вони не українці.
-Вони, як білі європейці...
-Ні, вони не білі європейці, вони жовті азіати, монголоїди.
-А як же слов’янська єдність...
-Читайте вище. Вони не слов’яни. Ослов’янені — так. Колонізовані нами в минулому — так. Тема слов’янства жонглюється ними з політичних мотивів.
-Європейські цінності...
-Скільки разів казати? Це — не європейці. Це — азіати.
-Вони з УПЦ.
-Додавайте не з КП, а з МП.
-Діалог з режимом...
-Режим не говорить нашою мовою, режим говорить російською. Мовою колишніх окупантів. Від звільнення з-під окупації котрих ми святкуємо 24 серпня — День Відновлення Державності України. Всі його представники розмовляють чужою мовою. Їхні діти, онуки, не продовжують наш рід, нашу культуру.
Це 100% чужинці.
Вони бояться, зневажають і не люблять нас.
Вони тут тимчасово.
Їх з нашою землею, з нами нічого не пов’язує. За найменшого шухеру вони легко чухнуть звідси. За наше у них серце не болить. Все наше вони ненавидять.
-Українське ТБ...
-Його не існує як таке. Ці натуралізовані емігранти живуть новинами з віртуальної реальності російського світу. ТВІ, ZIK, Громадське TV — це все, що можна назвати нашим.
Я дивуюся Арсенію.
Робить правильну оцінку події, що режим не виконав жодної обіцянки, знай, робить своє, антиукраїнське, і тут же дурний висновок, що ми будемо стояти до останнього. Навіщо? А що він, власне, робить? Процес, дія, Євромайдан, якщо він не рухається вперед до успішної мети, приречений до поразки.
А тут - “стояти до останнього”?
Зроби що-небудь!
Режим стягує всіх силовиків до Києва. Не припиняє це робити й до, під час, і після перемовин з опозицією в палаці Україна. Проводить збіговисько під прапорами регіонастів на Європейській площі після перемовин, залучаючи держслужбовців й студентів на безплатних потягах тощо.
Цікаво, чому опозиція не робить запити що до зняття з посад ректорів вишів, директорів комунальних закладів? Чому не з’ясовує, хто сформував і відправив безплатні потяги? Хто це оплатив? Це дуже важливо — відрізати у гідри живлення. Чому такі розслідування не проводяться?
Все це не було скасовано після перемовин. Режим ні на йоту не відступає від плану анексії України за типом аншлюсу біснуватим фюрером фашистської Німеччини беззахисної Австрії. Й ті військовослужбовці, що розміщуються в санаторіях поблизу Києва, — це теж частинка плану. Їх залучать ці антиукраїнці до активних дій.
Свого часу.
Будьте певні.
Обов’язково залучать.
Інакше — навіщо ж збирали?
То ж навіщо ж “стояти до останнього”?
Навіщо підставляти людей?
Треба діяти. А раз бачиш, що ці твої дії на режим не впливають, то зроби інші дії.
Зроби що-небудь!
Треба розуміти, що витоки Євромайдану лежать за багато століть від нас.
1240 року монголо-татари взяли в облогу столицю Руси Київ. Це ознаменовало початок найкривавішого в історії людства міжрасового конфлікту між білою Європою й жовтою Азією. Азіатам не вдалося окупувати європейців. Ми, Русь, спливли кров’ю, через зраду московських князів, а не дали зайдам йти далі.
Росіяни — це прямі нащадки монголо-татар.
Протягом століть окупації вони, окупанти, убивствами, голодоморами, геноцидами, виморили пів-України, й заселили по мертвих селах своїх переселенців.
Ті розплодилися.
А сьогодні пропонують: а давайте-но вибори, давайте референдуми тощо.
Якби цим нелюдам вдалося виморити 2/3 українців, то вони б нас і не питали. Гірко це усвідомлювати, проте “разом нас багато”.
Опозиції вже нині дуже важливо, користуючись чудовими можливостями для поширення інформації створені Євромайданом, діяти для перемог у майбутньому, закладати підвалини для розбудови України, як я вже писав у статті “Як українцям застосувати принцип "Розділяй і володарюй" для політичної перемоги? Аналітичні матеріали політтехнолога”.
Тому дуже символічно — Євромайдан усміхнений, українська мова, білі, й силоміць і за гривні звезені тітушки й тушки на Європейській площі, що відвертаються від камер і російська мова, це жовті. “Українські” посадовці з регіонастів волають “Ліліпутя, Ліліпутя” - чи це не державна зрада?
Сьогодні опозиція закидає криваве побиття студентів і не підписання євроугод.
То й що?
Режим покарав трьох стрілочників за погром.
Ухвалення Кабінетом Міністрів України 21 листопада 2013 р. Розпорядження № 905-р про призупинення євроінтеграції є й справді ревізією Конституції України й наплюванням на повноваження Верховної Ради України й виключні повноваження українського народу.
Кабмін з презіком і справді перевищили свої повноваження.
Проте під час Помаранчевої революції все було значно серйозніше: порушення прав людей, шахрайські вибори.
Дивовижно, але сьогодні опозиція не закидає режиму підготовку пакту з Мутним союзом.
А це основоположно для перемоги Євромайдану!!!
Так само, як і Помаранчевої революції.
24 серпня ми святкуємо День Відновлення Державності України.
А як відновили?
Позбулися окупанта — РФ.
Тепер, з підписаннями пакту з Мутним союзом Яйцевінкович, формально, зазіхає на основи конституційного ладу, робить кроки до повторної окупації України тощо.
Це — акт державної зради українських інтересів.
Це — порушення прав українців на самовизначення.
Це — дуже серйозне звинувачення.
Це — низка статей з Кримінального Кодексу України.
Це — наступна заслужена ходка для гопника, до якої схвально й одностайно ставляться всі українці.
Чому є купа судових процесів проти учасників Євромайдану й жодного проти режиму? Адже саме судовий процес проти Яйцевінковича й був тією успішною дією, завдяки якій ми виграли Помаранчеву революцію!
Де судовий процес проти Яйцевінковича?
Чому лише одні надривні виступи на Євромайдані?
Чому опозиція не педалює це питання?
Чому про це питання не чутно серед вимог опозиції?
А це основоположно як вагомий і серйозний аргумент для відставки уряду й перевиборів цього презіка.
Власне, це і є єдиним аргументом.
Можливо, це й зовсім ніяка не опозиція?
Все це зрежисовано?
Слава Україні!
Немає коментарів:
Дописати коментар