8. Конкретні заходи протидії двомовності або Чому у гадів два язики?

“...этих казлов, шо мешают нам жить...”
З промови перед виборцями проффесора, раніше тричі не засудженого. 


   Як всі вже здогадалися вставлю і я свої п’ять копійок до загальноцікавого обговорення одного з чисельних способів убити українство — двомовності.
   То ж перейдемо відразу до справи. Всі викладені нижче матеріали можна легко знайти в інтернеті.
   Отже, читаємо Рамкову конвенцію “Про захист національних меншин”, де найчіткіше й широко виписані саме мовні права. У цій Рамковій конвенції, як і в Конвенції “Про захист прав і основних свобод людини 1950 року”, містяться надзвичайно важливі для протидії намірам російських нукерів норми міжнародного права. Приміром, стаття 10 передбачає, що національним меншинам можуть бути забезпечені умови спілкуватись між собою своєю мовою якщо ті про це попросять. 
   Хтось нас, українців, просив?  
   А стаття 14 надає право національним меншинам вивчати свою мову лише у випадку якщо це не перешкоджатиме вивченню офіційної мови. Правда цікавий захист національних меншин? 
    А тепер оцінимо — чи перешкоджає вивчення російської нашій мові? Так ото ж!

56. Паспорт: графа національність, раса, натуралізація

http://zemlj.blogspot.com/2014/06/blog-post_21.html

   А тому в мене зустрічна пропозиція - я маю на увазі впровадження другої державної мови в РФ — української.
   Натомість у МЗС РФ вважають, що російськомовні школи в Україні не потрібні. Наші мови надто схожі.
   Принаймні саме це випливає із нещодавньої заяви представника Міністерства закордонних справ РФ Нестеренка. Звичайно, буквально він говорив про інше – про задоволення освітніх потреб українців Росії. Пояснюючи відсутність в Росії україномовних шкіл, Нестеренко посилався  зокрема й на близькість російської та української мов, культур, історичних шляхів і спільної віри. Про близькість — то він збрехав, або від неосвіченості.
   Оригінально? 
   Ще й як!
   Ну гаразд. То були висловлювання представників нашої колишньої колонії Русі, сучасної Росії. І цю недолугість ще можна списати на недоколонізованість РФ як нашої колишньої колонії Русі та недолугість того хохла. А що ж робиться в цивілізованих країнах?  

перейти до ПОСЛУГИ, КОНСУЛЬТАЦІЇ

   Наскільки реальною може стати загроза розпаду держави на ґрунті конфлікту двох мов, показує нинішня ситуація в такій благополучній за іншими показниками країні, як Канада. Мовний конфлікт у Канаді викликав переляк навіть у Сполучених Штатах Америки, хоча там двомовність введено тільки в освітні програми з метою адаптації дітей іммігрантів, і вони навчаються за двомовними програмами в середньому не більше трьох років. 
   Після проведеного у Квебеку референдуму, що показав цілком реальну загрозу відокремлення цієї франкомовної провінції від Канади, спікер палати представників США Ньют Ґінґріч заявив: "Дуже небезпечно дозволяти, аби двомовність і надалі поширювалася. Ми маємо наполягати на тому, що англійська є нашою спільною мовою... Це те, що об'єднує нас". 
   То були новини з країн емігрантів Канади та США. А що ж робиться на давно осідлих територіях Старого Світу?   
   Швейцарія, Швеція, Бельгія - в цих державах територіально об’єднано кілька етнічних територій. Тому й кілька мов.
   2/3 етнічних українських земель поза межами України - Білорусь, Молдова, РФ, Польща - по периметру - отже десь там мають бути державною обов’язково другою мовою українська.
   Десь є?
   Тепер про, власне, росіян в Україні. Чисельність росіян на території України зросла майже від нуля (у XVII-XVIII ст.) до 8% за переписом 1926 року і 22% за переписом 1989 і 17% останнього перепису.
   Це - емігранти на нашій землі.
   Ще приклади.
   Населення Німеччини — 83 мільйони мешканців, із них 75 мільйонів з німецьким, а 8 мільйонів із іноземним громадянством. З точки зору етнографії у ФРН живуть 70 мільйонів німців та 13 мільйонів іноземців (16%). Найбільші групи — турки та курди (3,5 мільйони), поляки (3,0 мільйони), росіяни (4,0 мільйони), італійці, греки та громадяни колишньої Югославії. І ніхто й не думає надавати емігрантам туркам чи росіянам другу державну мову, тому державна мова там одна — німецька.
   Населення Франції — 61,1 млн. осіб (2002 р.). Близько 4,5 мільйона з них — іноземці: алжирці, португальці, італійці, іспанці, вірмени тощо. Щороку приблизно 10 тис. осіб отримують французьке громадянство. І при всьому тому державна мова одна — французька.
   Європейська хартія про мови не передбачає введення другої державної мови для емігрантів скільки б їх там і звідки б їх там не понаїхало. Державна мова — тільки для автохтонних мешканців країни.
   Тому введення другої державної мови для росіян було б грубим порушенням законодавства ЄС і брутальним ущемленням прав українців та кроком до знищення нашої нації.
   Щодо самої російської мови й історії її створення. В її основі мова тодішньої Біблії, тобто моравізована, що створена на основі старомакедонської мови, що була геленізована з моменту свого створення, ще до того як потрапила на Русь. При створенні її  дуже широко використовувались кальки з грецької. Деякі кальки зазнали кумедних метаморфоз у сприйнятті. Наприклад, знамените (Київ) мати градомъ (в яке дехто воліє вкладати дуже глибокий зміст) є звичайною калькою від метрополія. Тобто Київ, Мала Русь — то є метрополія, Велика Русь — колонії.
   Ми українці-русичі самі причетні до створення російської, але нам цей мовний покруч не потрібний. 
   Висновки — жовті азіяти-росіяни методично й цілеспрямовано займаються знищенням білих українців. Вони згідні вбивати українців фізично й духовно. До того ж їхні моцки промиті як в РФ, так і в Україні засобами масової інформації з Москви тотальніше ніж в гітлерівському Третьому Рейху. І майже всі вони це підтримують, і нинішній український “президент” - це вони його “обрали”, а не ми.
   Наші дії правильні — це адекватні ситуації. Коли Орда знову суне на Русь, то правильним буде запровадити в Україні цивілізовану європейську практику депортацій та заборони на професії, щоб убезпечитись від “...этих казлов, шо мешают нам жить...”:
- враховуючи особливу соціальну небезпеку для України по-гітлерівськи тотального промивання моцку лютих антиукраїнців, треба ввести ценз осідлості з дозволом мешкати їм, наприклад, лише на Лівобережжі Дніпра й заборону на професії, заборонити займатися підприємництвом, обіймати керівні та виборні посади, голосувати, що, власне, й передбачено чинним Кримінальним Кодексом України;
- особливо антиукраїнськи налаштованим активістам — депортація; у нас мільйони безробітних на Батьківщині й стільки ж за кордоном на заробітках, тому депортація антиукраїнських активістів у кількості одного-двох міст з Харків населенням та добре прополотий Крим сприятливо вплине на єднання українців зокрема й на національну безпеку взагалі (приклад - Ізраїль);
- заборона поширення ЗМІ РФ в Україні телебачення, радіо, газет, журналів, заблокувати їхні інтернет сайти (приклад - Естонія);
- всі російські школи, ВУЗи в Україні перевести на українську мову викладанням за нашими програмами, що й вимагається, відповідно до Мовної Хартії (приклад - РФ);
- заборонити поширення російської літератури підривного толку, вилучити їх з бібліотек (приклад - РФ); 
- переглянути квоту на публічну трансляцію російської музики (приклад - Естонія);
- прийняти державну програму з назвою на кшталт “Примусове добросусідство”, де у спрощено-примітивній формі, у наказово-директивній формі розтлумачувати чужинцям як правильно уживатися з іншими народами (приклад - Британія, Франція);
- так само обмежувати права українок (українців), що вийшли заміж (одружилися) за громадян інших країн та їх дітей (приклад - Ізраїль);
- усунути російський бізнес з ринків України, ввести економічні санкції проти РФ (приклад - США);
- рекомендувати українцям РФ голосувати проти антиукраїнсько налаштованих представників місцевого режиму (приклад - ЄС);
   І це лише перші самооборонні засоби які відразу ж спадають на думку відповідно до міжнародної практикм. 
   Слава Україні!

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

102. Памятка потребителям при посещении оккупированных территорий

64. Третя світова війна. Початок і пророцтва

47. Психологический портрет Лилипути. Аналитические материалы политического психолога

114. Як правильно говорити про Волинську трагедію? Тези для ЗМІ, політиків, уряду

46. Психологічний портрет Ліліпуті. Аналітичні матеріали політичного психолога

76. Дослідження: чому окупанти-росіяни поводяться, як монголо-татари? Аналітичні матеріали політичного психолога

62. Прогноз дати початку спроби окупації: приниження як діагноз аншлюсу

50. Психологічний портрет Тимошенкоко. Аналітичні матеріали політичного психолога

66. "Миротворець" АТО: розвідувально-ударний комплекс