46. Психологічний портрет Ліліпуті. Аналітичні матеріали політичного психолога

• Складений свого часу й поширений "Психологічний портрет Яйцевінковича" 
• http://www.zemlj.blogspot.com/2014/01/30.html
• викликав неабияку цікавість. Його формулювання, а особливо висновки й прогнози поведінки виявилися правильними.  Я не знаю, чи використовував хтось цю роботу, але подивіться, що сталося через три місяці з Яйцевінковичем. Тому, враховуючи такий успіх, ми презентуємо "Психологічний портрет Ліліпуті" й щиро сподіваємося, що з Ліліпутею через три місяці станеться те саме, що й з Яйцевінковичем.
• 
  

• 141. Вова — аватар Коломойши, Юля — аватар Ліліпуті

  
  
  https://zemlj.blogspot.com/2019/03/141.html
• 
  
• Проблеми зазирання в шпаринку, підглядання у щілинку замка, щоб дізнатися більше з видимого, позаяк невидиме недоступно, завжди хвилювали партійного боса, політичного оглядача, пересічного українця. Точно складений провідними фахівцями психологічний портрет свого часу дозволив “звести в могилу” біснуватого фюрера Саддама Хусейна з синками, розгромити “імперію зла” - покійний СРСР, натиснувши на вождьків-окупантів.
• 
  
• У цій роботі детально описано різні аспекти психотипу громадянина, який поки що називає себе президентом РФ. Розкриваються деталі й способи його мислення, подається деталізований, по пунктах, аналіз його як особистості, надаються реальні інструменти з прогнозування його поведінки в майбутньому, розкриваються способи маніпулювання й впливу на нього нині. 
• Цей аналіз варто підшити й користуватися ним разом із задокументованими фактами, свідченнями очевидців, протоколами допиту співучасників та їхніми добровільними зізнаннями, очними ставками, результатами судмедекспертиз у досьє на Ліліпутю, що збирають різні зацікавлені особи та організації. Аналітичні матеріали політичного психолога пригодяться як професійним українським політтехнологам, керівникам українських партій та рухів, телерадіоканалів, періодичних видань, вищому керівництву української держави (проукраїнського Президента та його команди), міжнародним дипломатичним службам, так і широкому загалу небайдужих українських читачів, що власними свідомими поглядами й зусиллями рухають Україну до свободи.
• 
  
• Шановні пані, панове!
• 
  
• Якщо у вас є знаймий (знайома), що спроможний (спроможна) всадити ножа в спину кошеняти, то це і є узагальнена характеристика Ліліпуті. І навіть популярна нині пісенька: "Ліліпутя х..лоо. Ла-ла-ла-ла-ла-лаааа!" не відображає всієї повноти картини. Це тип людини, що зустрічається досить рідко - "антисоціальна особистість". 
• Майже в чистому хрестоматійному вигляді. 
• Тому описані нижче основні психологічні аспекти точно відповідають всім вашим вищеописаним специфічним знайомим, які можна до них застосовувати, щоб прогнозувати їхню поведінку чи впливати на них. 
• Таких на Землі близько 2,5%. Ймовірно, суспільство могло б різко покращитися, і, ймовірно, воно могло б процвітати, якби цих людей всіх разом просто ізолювали б від суспільства, щоб вони його не заражали.
• Але саме вони організовують війни, Голодомори, Холокости й всю ту колотнечу, що заважає звичайним соціальним людям спокійно жити. 
• 
  
• Ви б краще зрозуміли цих людей, якби я назвав їх "торгівцями страхом". Ці люди за свій єдиний спосіб вижити в цьому світі використовують контролюючу дію найдеградованішого рівня з тих, на котрі спроможна людина. Вони втратили будь-яку спроможність створювати. Вони не можуть працювати, вони мають або накопичувати гроші, яким ніколи не судилося бути потраченими, або перешкоджають накопиченню грошей іншими. Вони нічого не виробляють, вони повинні у той чи інший спосіб красти, а потім принижувати цінність того, що їм дісталося. Вони дуже суворо говорять про чесність чи етику й напускають на себе грізний вигляд повністю законослухняних громадян. Вони "безпристрасні", тобто не спроможні приймати рішення й постійно перебувають у стані "можливо". Вони легко зближуються із судами, оскільки характер самих судів, на жаль, більше чи менше такий самий. Вони відчувають, без усяких на те підстав, що покликані висловлювати свої судження з того, про що їхньої думки ніхто не питає.
•  
• Взагалі його важко переносити як людину, він говорить самими широкими узагальненнями і його мова звучить цілком розумно, якщо не вдумуватися в те, що він говорить. Тоді й виявляється, що його доводи не зовсім розумні, більш того, всі вони мають на меті обґрунтувати необхідність стерти на порох або всіх взагалі, або певні групи та матеріальні предмети.
• 
  
• Домінантний хронічний емоційний фон.
• 
  
• Провідним мотивом, основою поведінкових реакцій досліджуваного суб’єкта є емоція прихованої ворожості до навколишнього середовища й людей.
• 
  
• Прихована ворожість — таємна неприязнь, сповнена ненависті, завуальована злобність, яка не проявляється явно. Людина не демонструє ненависть як таку. Вона може послуговуватися найрізноманітнішими видами хитрощів: може проголосити, що любить інших людей, що діє передусім в ім’я добра і водночас діє (несвідомо чи в інший спосіб) так, щоб нашкодити людині чи зруйнувати її життя й репутацію, особисту власність.
• 
  
• Людей у прихованій ворожості повно в злочинному середовищі, в спецслужбах, серед комуністів - така вже в них ідеологія.
• 
  
• Тут треба розуміти, що в самій РФ суспільство споконвічно просто просякнуто прихованою ворожістю до інородців, іновірців, братів, сватів, сусідів, до всього. Просто росіяни такими є. Таке вже суспільство у жовтих росіян на відміну від білих українців. Тому, часом, навіть цілком адекватні росіяни проявляють у своїй поведінці деякі риси такої прихованої ворожості.  
• 
  
• Таку людину важко розпізнати, тому що вона зазвичай не психує, не влаштовує сцен. Вона часто абсолютно безпристрасна, цілком незворушна й, очевидно, чудово тримає себе в руках. Проте лише здається, що ця людина володіє собою, адже вона як істота в полоні у значно сильнішої сили, ніж вона сама, й ця сила повністю контролює її. Вона повинна руйнувати й у жодному разі не повинна допомагати чи сприяти чомусь. Такій людині майже неможливо провести терапію, навіть коли встановлено, що це психотик. Вона важко піддається терапії, оскільки рівень відповідальності занадто низький, щоб вона мала хоч якісь надії на власне покращення чи щоб вона розочарувалася в собі. Тому вона ніколи не підтримує того, хто намагається їй допомогти.  
• 
  
• Антисоціальна особистість має такі характерны риси:
• 
  
• 1. Вона використовує в своїй мові лише найширші узагальнення: "Говорять...", "Усі вважають...", "Усім відомо..." й подібні висловлювання використовуються нею постійно, особливо коли вона передає чутки. Якщо таку людину запитати: "Хто це всі...", зазвичай з'ясовується, що це одне-єдине джерело й, ґрунтуючися на думці цього джерела, антисоціальна особистість зварганила те, що вона видає за думку всього суспільства.
• 
  
• Для неї це природньо, адже все суспільтво для неї - це велике вороже узагальнення, особливо вороже по відношенню до цієї антисоціальної особистості. 
• 
  
• 2. Така людина здебільшого займається тим, що поширює погані новини, робить критичні чи ворожі зауваження, знецінює й взагалі придушує.
• 
  
• Колись таких людей називали "пліткарями", "вісниками поганих новин" чи такими, що "люблять попліткувати".
• 
  
• Примітно, що така людина ніколи не передає жодних хороших новин чи схвальних зауважень.
• 
  
• 3. Коли антисоціальна особистість передає повідомлення чи новини, вона спотворює їх зміст у гірший бік. Така людина не передає хороші новини, а передає лише погані, при цьому часто вигадані подробиці.
• 
  
• Така людина часом робить вигляд, що передає "погані новини", хоча насправді вони вигадані. 
• 
  
• 4. Характерна риса й одна з сумних особливостей антисоціальної особистості полягає в тому, що вона не піддається лікуванню, перевихованню чи психологічній терапії.
• 
  
• 5. Навколо такої особистості ми знайдемо заляканих чи хворих родичів, знайомих і друзів, котрі, навіть якщо й не стали справді душевнохворими, все ж поводяться неповноцінно, терплять невдачі й не досягають успіху.
• 
  
• Такі люди створюють неприємності іншим.
• 
  
• Якщо спробувати лікувати чи навчати когось з близьких родичів чи знайомих антисоціальної особистості, у нього не буде стабільних досягнень і він дуже швидко повернеться в попередній стан або ж втратить переваги, які дають йому знання, позаяк перебуває під придушуючим впливом іншої людини.
• 
  
• Що стосується фізичного лікування такої людини, то вона зазвичай не одужує в очікувані терміни, а навпаки її стан погіршується й процес одужання перебігає погано. 
• 
  
• Цілком марно лікувати таку людину, допомагати їй чи навчати її, доки на неї впливає антисоціальна особистість.
• 
  
• Більшість душевнохворих є такими через такий зв'язок з антисоціальними особистостями, й вони з трудом поправляються з цієї ж причини.
• 
  
• Це несправедливо, проте саму антисоціальну особистість рідко побачиш у психіатричній лікарні. Там перебувають лише її "друзі" й члени родини.
• 
  
• 6. Антисоціальній особистості властиво вибирати не ту мішень.
• 
  
• Якщо шина спустила через те, що машина наїхала на цвяхи, така людина буде сварити свого супутника чи вибере своєю мішенню когось чи щось, які не є причиною цієї неприємності. Якщо в сусідів занадто гучно грає радіо, вона копає кота.
• 
  
• Якщо очевидно, що причиною є А, антисоціальна особистість неминуче почне звинувачувати Б, чи В, чи Г.
• 
  
• 7. Антисоціальна особистість не може завершити цикл дії.
• 
  
• Така людина опиняється оточеною незавершеними справами.
• 
  
• 8. Багато антисоціальних особистостей вільно зізнаються в найстрашніших злочинах, якщо змусити їх зробити це, але вони не будуть відчувати ані найменшої відповідальності за них. 
• 
  
• Їхні дії мало залежать чи зовсім не залежать від їхньої волі. Просто "так вийшло".
•      
• Вони не спроможні правильно визначати причину й тому не можуть відчувати хоч якесь каяття чи сором.
• 
  
• 9. Антисоціальна особистість підтримує лише руйнівні групи, вона люто виступає проти будь-яких творчих груп чи груп, діяльність яких спрямована на покращення, й нападає на них.
• 
  
• 10. Особистості такого типу схвалюють лише руйнівні дії й борються проти творчих чи корисних дій та видів діяльності. 
• 
  
• Творчі люди особливо часто, мов магнітом, притягують до себе антисоціальних особистостей, котрі бачать у мистецтві цих людей щось таке, що має бути знищено, й під виглядом "друзів" приховано намагаються це зробити.
• 
  
• 11. Допомога іншим - це діяльність, що доводить антисоціальну особистість ледь не до сказу. Проте тим видам діяльності, котрі під виглядом допомоги несуть руйнування, надається усіляка підтримка. 
• 
  
• 12. В антисоціальної особистості погане почуття власності, й вона вважає, що ідея про те, що щось комусь належить, - це трюк, вигаданий, щоб дурити людей. Насправді нікому нічого не належить. 
• 
  
• Коментар до пункту 5.
• Якось в Єгипті, в Шарм-ель-Шейху, на пляжі, я спостерігав, як офіціант зробив зауваження п'ятьом росіянам, що щось там не можна, заборононено.
• Всі п'ятеро миттю завмерли, перестали дихати.
• Вони різко збайдужіли.
• Час для них зупинився.
• Найсміливіший насмілився перевести погляд, лише погляд, і щось запитати.
• Ситуація розрядилася.
• Вони вперше шумно всі одночасно видихнули повітря й заворушилися.
• 
  
• Це і є приклад п'ятьох зі 140 мільйонів заляканих людей.
• 
  
• Коментар до пункту 6. Антисоціальній особистості властиво вибирати не ту мішень.
• 
  
• Весь цивілізований світ, прокинувшись якось вранці, не приховував свого щастя: жовті московські неорасисти з дуру вляпалися об Україну, й на цей раз дуже серйозно, і ще на їхній пам'яті, за їх безпосередньої участі здійсниться те, про що вони мріяли в найсолодших снах - черговий (і останній) поділ останньої цитадельки зла. Раніше до цього якось руки не доходили, та й дрібні капості, які Ліліпутя утнув з Грузією, Чечнею були якось мало мотивуючими. 
•  
• Після аншлюсу Криму Ангела Меркель швиденько змоталися в Китай і подарувала тамтешньому лідеру старовинну карту щось близько 1700 з чимось року.
  З чого б це раптом?
  Там великі території Сибіру і Далекого Сходу позначено китайськими. Це викликало фурор у китайському суспільстві.
•  
• Ось тому Китай з Японією надмірно, і це явно  було видно, непереконливо приховували своє щастя (така вже в них цивілізація), особливо, якщо згадати про Курили й Сахалін Японії, й про всю територію Кацапстану за Уралом, які на сучасних китайських мапах вже давно почали позначати китайськими. Дуже вже підозріла ситуація з газом і нафтою нагадує технотрилери Тома Кленсі "Червоний шторм піднімається" й "Ведмідь і Дракон".
• 
  
• Ліліпутя міг би красиво виконати аншлюс Білорусі: біснуватого бацьку придушила б його власна охорона, чи скористатися старими планами біснуватого фюрера з аншлюсу Австрії, і ось приймають ще один суб'єкт федерації. Вся різниця була б лише на шевронах окупантів: там чорна свастика, а там чорний орел з однією зайвою головою, символ власівців.
• Європа лишень подякувала б. І можна сміливо ставити в один ряд: Сталін, Гітлер, Муссоліні, Пол Пот, Мао, Ліліпутя.
•  
• А якби він зайнявся Кавказом з Азією, то й взагалі б нічого особливого не сталося. Він би повністю реінкарнував покійний СРСР, за винятком неокупованих європейських країн, а реакція світу, як у випадку з Грузією, була б млявою. 
• 
  
• Азія - природня сфера інтересів російських фундаменталістів. І нехай нікого не обманить словоблудіє на кшталт "євроазійський".   
• 
  
• Хоча Україна за відмову від атомної зброї "захищена" Будапештським меморандумом, який за змістом і силою дипломатичних формулювань більше нагадує мій улюблений 65-метровий рулон ужиткового паперу "Обухів" від національного виробника, Київського картонно-паперового комбінату, проте ним (меморандумом) міцно зв'язані американці з європейцями проти азіатів, що є великою рідкістю в практиці міжнародного права. Тому звільнення від азіатів-окупантів АРК і форма, в якій це буде зроблено, це лише питання часу. 
• 
  
• Старий анекдот часів окупаційного СРСР про конфлікти на українсько-китайському кордоні набуває реальності.
• 
  
• Прикро це усвідомлювати, проте РФ існувала й досі лише тому, що й дотепер серед українців не було єдності щодо того, що далі робити з РФ? Про це я вже писав у статті "Флот-утопельник: четверта булька". 
• http://zemlj.blogspot.com/2014/02/blog-post_28.html
• 
  
• Що ж, відтепер Ліліпутя сам зробив свій самогубчий вибір - дезінтеграція РФ. І світ його прийняв.
• 
  
• Ще один приклад не тієї мішені.
• 
  
• Вся антиукраїнська мозкопромивальна політагітпромівська пропаганда азіатів побудована на вживанні всього кількох термінів у різних комбінаціях: бандерівець, фашист, бандеро-фашист, фашисто-бандерівець (на вибір), про що я вже писав у статті "Урочистий комплект Незамінний посібник, щоб зліпити антиукраїнську брехню чи антисіоністський наклеп для промивання мозку азіатам, хохлам, а також з метою провокації реваншу жовтого московського неорасизму". 
• http://zemlj.blogspot.com/2014/03/blog-post_15.html
• 
  
• 
  
• "Велесова книга" підтверджує, що русичі-українці впродовж своєї понад 7500 історії вже були в такому становищі, вихід з якого завжди один і той же: 
• "І вражою злою кров'ю волю окропіте!". 
• Пан Тарас Шевченко. 
• 
  
• Досить фактів? 
• Я можу ще довго продовжувати. 
• 
  
• Проте Ліліпутя, як я описав вище, вибирає не ту мішень. 
• 
  
• Коментар до пункту 8. 
• Ліліпутя: "Розпад СРСР є найбільшою трагедією ХХ століття". Цим сами від визнає найстрашніші злочини, що були вчинені російсько-комуністичними окупантами. 
•  
• Коментар до пункту 9. Руйнівні групи.
• Подивіться, кого Ліліпутя підтримує в Україні: РПЦ (ФСБ, як додають в народі), антиукраїнська й антисіонітська "Чорна сотня" й РНЄ, комуністи, регіонасти, сепаратисти, ПІСУАР тощо. Він ростить і поширює жовтий азійський неорасизм в мізках росіян.
• 
  
• Коментар до пункту 10.
• Творчість. 
• Творчі люди.
• Художня гімнастика - це теж творчість. 
• Одруження на Кабакабаковій - це лише ширма, за якою може бути приховано нерозбірливість у статевих зв'язках. Особливо, якщо згадати того хлопчика і поцілунок в животик...
• 
  
• Коментар до пункту 12.
• Планетою Земля правлять антисоціальні особистості. Їх не більше дюжини. Відоме й місце, звідки вони правлять. Це Лондон. Поки що правлять...
• 
  
• Зауваження.
• Припустимо, людина в прихованій ворожості говорить вам: "Ви знаєте, я обома руками за те, щоб у нас була комісія зі стандартів. Нам необхідно підтримувати стандарти, тому що наша діяльність має бути етичною. Я дуже етичний! Я не потерплю нічого неетичного!". Вона може говорити це (й багато людей у прихованій ворожості так і роблять), проте стережіться! Не має значення, як часто ця людина говорить про свою етичність, вона переріже вам горло. 
• 
  
• Ви починаєте розмову з людиною в прихованій ворожості. Подивіться на цю людину в прихованій ворожості, з її прихованими задумами; в людей, що перебувають на цьому рівні, спостерігаються серйозні порушення в роботі залоз. Якщо ви спробуєте залучити таку людину до участі в якому-небудь великому конструктивному проекті, то вона подивиться на вас і скаже: "Га?".
• Ні.
• Ви маєте сказати: "Скажу вам по секрету: "Такі да інкорпорейдет, товариство з брехливою відповідальністю, додає отруту в свої напої, а ми - ні".
• І ця людина скаже: "Правда?". Чутки. Підлі задуми. Плітки. Така людина зазвичай купується на подібні речі. І тоді ви зможете продати йому щось; і коли ви продаєте їй ідею чи ще щось, ви не повинні виходити за межі розуміння терміну "прихована ворожість".  
• 
  
• Або.
• 
  
• "Ви могли б стати значно хитрішим. Ви могли б обвести навколо пальця значно більше людей. Ви могли б водити їх за носа. Ви стали б спроможним примушувати людей своїми ж руками рити собі могилу, й ніхто нічого не запідозрив би". 
• Тоді ця людина скаже: "Правда? Гаразд, давайте займемося цим". Це жахливо, але це правда.
• 
  
• Як з такою людиною встановити ще ближчий контакт? 
• У який спосіб з такою людино треба говорити, щою вона "розкрилася" вам? 
• Потягнулася до вас? 
• Щоб почала розповідати про себе, про своє рідне, наболіле, поділилася сокровенним, втертися до неї в довіру?
• 
  
• Нижче подаємо приклад принципової схеми такого діалогу, приклад вибору теми такої розмови, про що, власне, і як треба говорити.
• 
  
• Ви: "Коли я був ще маленьким, у нашому кварталі мешкав один хлопчик. І я брав його - звісно, коли ніхто не бачив... я брав його з собою на річку й кидав у воду. Він не вмів плавати. А потім витягував його в останній момент, коли він уже ось-ось був готовий утонути".
• Людина в прихованій ворожості може видати вам щось на кшталт: "Так, знаєте, пам'ятаю був один пес, і я...дуже цікаво... я брав цього пса... в одного сусіднього хлопчика був пес, він його дуже любив, а я брав цього пса й ховав. О, я був диявольськи хитрим". 
• Людина в прихованій ворожості, розумієте?
• "Я ховав цього пса, щоб він подумав, що він зник. А потім раптом випускав пса й говорив йому, що знайшов його, й за це брав з нього гроші, що йому давали батьки, і він був моїм другом."
• 
  
• Додаткові психологічні характеристики Ліліпуті.
• 
  
• Ліліпутя має злочинний склад мислення й дій.
• Злочинець - це людина, чия поведінка мотивована злими намірами й котрий зробив так багато поганого, що завдало шкоди, що вважає такі дії нормальними.
• 
  
• 1. Злочинець звинувачує інших у тому, що робить сам.
•  Вся антиукраїнська мозкопромивальна політагітпромівська пропаганда азіатів, яку контролює й спрамовує суб'єкт цього дослідження, побудована на звинуваченні України (й світу) в тому, що злочинно витворяють самі російські фундаменталісти. Подивіться їхні телеканали й порівняйте з тим, що насправді робиться в нас. 
•  Напрочуд повчально на власні очі й вуха побачити й почути цю брехню.
•  
•  2. Злочинний розум неухильно прагне знищити будь-кого хто, як він вважає, може викрити його.
•  Ця тема - одна з табу в РФ. Навіть найзатятіші російські правозахисники мало в цьому обізнані.
•  
•  3. Люди, що мають злочинний розум, мають тенденцію об'єднуватися, позаяк факт присутності поруч інших злочинців схильний підтверджувати їхні власні збочені уявлення про людину взагалі.
•  І той факт, що саме Медведчучук його кум, що сам є антисоціальною особистістю, і є найкращим цьому підтвердженням.
•  
•  4. Злочинець вважає, що інші люди є такими самими, як і він сам.
•  Тому й операція з аншлюсу АРК, як спроба реваншу жовтого московського неорасизму, проведено в суто гебешний, прихований і неявний спосіб.
•  
•  5. Злочинець не отримує особливої користі, коли зізнається в поточних неетичних діях, і внаслідок цього навряд чи виправиться.
•  
•  6. Злочинець, не має значення якої шкоди він завдає іншим людям, прагне також й до знищення самого себе. Він протестує проти свого власного виживання.
•  У коментарі до пункту 6 це вже описано.
•  
•  Цей пункт є ключовим у дослідженні особистості суб'єкта. 
•  
•  І тепер вже не має особливого значення: чи він сам прийняв непоправне рішення до знищення самого себе трибуналом Гааги чи Нюрнбергу, поліззши в Україну, чи його найближче коло до цього лукаво підштовхнуло, а він прийняв цю ідею за свою.
•  
•  Все! 
•  "Піздно", як казав колись Азіров!
•  
• Типовим прикладом є діяльність українського кума суб'екта цього дослідження, такого собі Медведчучука. Будь-який його проект призводить до всеукраїнського обурення, майданів і вбивств. При цьому сфера його діяльності неухильно зменшується. Прогноз: його скоро лінчують.
•  
• 
  
• Як у цивілізованому світі прийнято боротися з такою коростою на тілі людства?
• 
  
• У цивілізованому світі давно вже напрацьовано багатий позитивний досвід знищення таких антисоціальних особистостей, що дірвалися до найвищих державних посад. Для цього достатньо посіяти приховану ворожість, підозру й недовіру до найближчого оточення антисоціальної особистості. Класичним прикладом є розправа над найкривавішим катом й убивцею в історії людства, сумновідомим Йосипом Джугашвілі (клички Сосо, Сталін).    
•  
•  Там, де життя стало суворим й дедалі погіршується, навчений спостерігач, ретельно вивчивши ситуацію, виявить принаймні одну таку особистість за роботою.
•  
•  Коли ви розумієте, як влаштовано злочинний розум, ви можете також зрозуміти, якими жахливими мають бути відчуття (або їх відсутність), з якими в глибині душі змушений жити злочинець протягом всього свого життя, вічно. Він скорше гідний жалю, ніж покарання. Незважаючи на все його притворство, всередині він насправді ні хоробрий, ні сміливий. Він лише боягуз, що панікує й плаче. І за його насмішками над будь-якими такими даними ховається плач, тому що в глибині душі він знає, що це правда.  
•  
•  Якщо у вашому житті є така антисоціальна особистість, то найкраще, що ви можете зробити для себе, це раз і назавжди розірвати стосунки з нею. 
•  І буде вам щастя!
•  Слава Україні!