1. Як українцям застосувати принцип "Розділяй і володарюй" для політичної перемоги? Аналітичні матеріали політтехнолога

 Київ, Україна. Шановні пані, панове! Якщо ви помітили, то чужинці вже давно розділяють і володарюють нами, українцями, й нашою країною. Навожу нижче низку важливих фактів про те, як це робиться, адже це змінює свідомість, духовність, спотворює світогляд, самі засади мислення й самооцінки українців, закріпачує й упосліджує нас.

Для цього чужинці використовують підміну понять, слів, пропагандистські штампи, щоб ми, засліплені антиукраїнською істерією, слухняно повторювали, бездумно проговорювали їх, не опиралися, змирилися з чужинцями, щоб приспати нас.

 

Візьмемо свято День Незалежності. Від кого це ми стали незалежні? Зрозумійте - це США святкує День Незалежності від Великобританії. Треба пояснити кожному українцю, що є свято День Відновлення Державності Руси-України. Я про спадкоємність власної історії: ще до Русі Трипілля тощо-Русь-Гетьманщина-Визвольні змагання-1СВ і 2СВ з усіма юридичними наслідками.

Не вживайте словотвори штибу “імперська політика Москви”, “колонія Москви” як деякі явно завербовані покійним КДБ ще дуже давно діаспорні діячі. І не говоріть, що Україна була колонією Москви. Адже саме Москва була колонією Княжого Києва. Навіщо? Цим самим ми лише додаємо сили цим покручам. Імперія — це ми, русичі-русини-українці.

РФ, а не Росія.

Вживають “Україна у складі СРСР”, "Колишня республіка СРСР", “за радянських часів”, “при совітах”. Говоріть прямо: “за часів окупації”. Ким? Більшовиками? Комуністами? Є така фраза: “німецько-фашистські” окупанти. То може вжити “російсько-комуністичні окупанти”? Окупантами були росіяни. Так і кажіть: “російські окупанти”. Давайте говорити про це правильно: "Тимчасово окуповані українські території".

Коротко і зрозуміло. Цим ми показуємо, що:

1. Ми маємо власні українські території;

2. Будь-хто, хто розпоряджається на наших територіях крім українців - окупант;

3. Явище окупації тимчасове і українці повернулися до нормального стану державотворення.

І взагалі частіше вживайте дві фрази поруч: націонал-соціалісти й інтернаціонал-соціалісти! Ну як? Звучить? Так отож!

Не вживайте слова "День Перемоги". Це не наша перемога. Для нас це не перемога, а поразка. Називайте "У день закінчення Другої світової війни". Скорочено - 2 СВ.

Що це за “проросійські партії, фракції”? Вони є геть усі, 100%, цілком і повністю “антиукраїнські”.

Не вживайте скорочення КПУ. Називайте "україножерська партія", "організатори Голодомору" тощо. 

Дослухайтеся до словотвору: “на німецько-радянському фронті”. Нічого не відчуваєте? Слух не ріже? З якоїсь дивної причини вживається поєднання назви національності й політичної системи. Це все одно, що сказати: “на фашистсько-російському фронті”. Говоріть правильно: “на німецько-російському фронті”.

А замість “Георгіївський бант” говоріть “Власівський бант”, що допоможе їм в решті решт розібратися зі своєю історією.

Не “розпад СРСР”, а “безумовна капітуляція, крах” СРСР.

В історичній літературі зустрічається “Петро І приєднав Україну”. Ваш опонент може вжити таку фразу. Негайно зупиніть його, обірвіть: “не приєднав, а окупував самозванець Петро Кривавий”. Додайте, що всі його наступники-самозванці причетні до геноциду українців.

І заодно нагадайте, що Переяславський пакт був не між Росією й Україною, позаяк не було тоді країн з такими назвами, а між князівством Руським і князівством Московським.

У сезон Помаранчевої революції-1 тільки й було крику “нашисти, нашисти!” (про партію “Наша Україна”). Насувається сезон Помаранчевої революції-2, то ж віддячимо тим самим: “регіонасти” (про партію ПР).

56. Паспорт: графа національність, раса, натуралізація

http://zemlj.blogspot.com/2014/06/blog-post_21.html

Годі казати “олігарх”. Олігарх, рекет, путана, кілер, рейдерське захоплення, далеке-близьке зарубіжжя — ці слова введено в мову за хутором Михайлівським з метою промивання мозку тамтешнім мешканцям, а потім вони дійшли й до нас. Кажіть “гниди”, “воші”, “захребетники” – вкрай яскраві етнічні й напрочуд влучні назви тих, кого нині називають “олігарх”.

Не вживайте термін “правляча еліта”. Це “постокупаційний режим”. Немає у нас еліти, і правлячої теж. І мільярдерів-українців нема теж, навіть мультимільйонерів-українців не видно й не чути.

А ще нам треба усвідомити, що вони, чужинці, зумисно розділяють нас, українців, і за багатьма іншими ознаками.

Політично — в Україні вже сотні партій і рухів.

Мовою — нав’язують нам другосортний мовний секонд-хенд, котрий ми, русичі-українці, свого часу дали їм під час колонізації.

Церквою — відзначено активацію відомої в народі як МПЦ ФСБ.

Самоназвою — хохли-малороси.

Територіально — Схід і Захід.

Географічно — нам буцімто не потрібно повертатися в Європу, а залишатися в Азії.

Історично — Русь ніби є колискою трьох “братніх” народів.

Навіть в ООН — українці не зареєстровані як нація, лише як країна.

Тощо.

Можна назвати ще багато прийомів, де однією з підлостей є робота інтернет-перекладача Гугл, що завжди перекладає слово “український” як “русский”!!!

Головне завдання московських політтехнологів-штрейкбрехерів в Україні – це відділити від українців якусь групу й приєднати до чужинців, що будуть разом голосувати за антиукраїнські інтереси.

Тобто вони нас ділять, а ми їх не ділимо.

Дивно якось.

А чому це ми їх не ділимо?

Панове!

Зверніть увагу!

За 20 років з моменту відновлення Державності Руси-України так і не знайшлося технічної, організаційної чи політичної можливостей хоч якось, під час президентських, парламентських чи місцевих виборів, хоч раз, а поділити їх. Жодної спроби!

Це ж на нашу користь, адже дозволить роз’єднати ворога й отримати перемогу. Вони нас ділять, а ми їх — ні. Може, впродовж століть окупації, безперервного геноциду, Голодоморів, влаштованих кількома окупантами, ми вже не в змозі дати відсіч?

А що ж тоді робити нам, українцям?

Відповідь:

1. Згуртуватися.

2. Відділити від нас чужинців.

Як?

А ось тепер про головне й найважливіше.

Про те, що потрібно робити негайно, вже зараз.

Описане нижче може зупинити спадну спіраль убивства України та українців й розгорнути її вгору до зміцнення державності й розвитку країни.

З бюджетом у 0 грн 00 коп. завдати нищівної поразки антиукраїнській пропаганді й політтехнології.

Треба усвідомити одну дуже важливу річ.

Ідея завжди сильніша за грубу силу!

Ідея охоплює маси й долає чужинців.

Потрібно спілкуватися й поширювати одну цікаву ідею, що майже не існує на так званому українському телебаченні, радіо, інформаційному просторі. Ідею, що, за моєю оцінкою, зумисно замовчується і не поширюється, оскільки є вкрай небезпечною для постокупаційного режиму, що складається виключно з неукраїнців. Дивовижно, але навіть грантів для грантожерських організацій під цю ідею не існує.

На сьогодні так званий “Російський світ” (складний випадок) послуговується рекомендацією одіозного міністра рейхспропаганди доктора Йозефа Геббельса: “Нічого не доводьте. Просто звинувачуйте”. От вони й звинувачують нас у всіх смертних гріхах, крім одного.

Крім одного гріха, про який — ні пари з вуст!!!

А ні шелесне!

Заціпило!

Дивовижно!

З чого б це москалики аж трусяться, аби хтось не дізнався, бува, про цю ідею?

А давайте но поцікавимося, з чого б це?

А все тому, що ця ідея сторазово посилює й миттєво об’єднує українців, за якими б ознаками вони не були роз’єднані. Ідея набирає сили й потужності саме в теперішніх умовах України.

Давайте зараз згадаємо, чому в розгромленому й скапітульованому СРСР окупанти не розпалювали міжетнічної ворожнечі? Було все: розпалювання міжнаціональної ворожнечі, складання образливих анекдотиків спецвідділом таємної поліції покійного КДБ про хохлів, жидів, чурбанів, урюків, чукч, (крім кацапів, зрозуміло), провокації, вбивства, а ось розпалювання окупантами міжетнічної ворожнечі не було.

Тільки й було чутно, що волання про “братню любов, братні народи, братні стосунки”. Які-такі новоявлені родичі до нас набиваються, схильні до геноцидів і злочинів проти людства? Не було в нас рідні з маніяків-убивць!

Не було через одну, проте дуже скандальну причину: окуповані народи, такі як білоруси, українці є слов’янами, а от окупанти — ні.

Тому нині московська пропаганда з усіх сил переконує місцевих мешканців, що вони — такі да слов’яни. Для цього знімаються історичні фільми, типу росіяни мають відношення до слов’ян, переписується історія.

Проте недавно стався черговий скандальний провал у тотальній московській спецпропаганді: російські генетики встановили, що понад 90% мешканців РФ мають "азійський ген". Тобто, на відміну від українців, належать до азіатів, монголоїдів.

Цей факт українські політики можуть, і повинні використати, щоб у своїй країні, на своїй землі, застосувати принцип “розділяй і володарюй” не так тупо і брутально, як це робить постокупаційний режим, в вишукано й шляхетно у правозахисний, наприклад, спосіб.

Для цього потрібно:

1. Почати з того, що внести до Верховної Ради України низку законопроектів про захист етнічних прав громадян. Цю тему потрібно активувати, педалювати й використовувати при кожній нагоді так, як це робиться в цивілізованих країнах: Британії, США, Франції.

2. Потім постійно у спілкуванні, листуванні, журнальних, газетних статтях, в Інтернеті, під час інтерв’ю нам, українцям, потрібно захищати етнічні права громадян України, вживати фрази, як, наприклад, у США: “білі американці”, “афроамериканці” тощо. Тому, відповідно до європейських вимог правозахисту, політкоректні вирази будуть такими: “білі українці”, “азіатоукраїнці”, “жовті українці російського походження” тощо.

Всьому цивілізованому світу якось малозрозумілі процеси, які відбуваються у нас. Очевидно українці хочуть, як думають американці і європейці, щоб азіати їх добивали? Невже українці не хочуть повертатися додому, в Європу?

Ми з вами знаємо, що це не так.

3. Причому говорити треба мовою глобалізації так, як це прийнято в усьому світі, щоб бути зрозумілим, і не вживати марксистсько-ленінську термінологію окупантів.

Ось правильні пояснення:

“Український уряд на чолі з Прем’єр-міністром нині сформовано переважно з жовтих українців російського походження, що аж ніяк не відображають думки білої української більшості!”.

“Чимало народних депутатів Верховної Ради України походять із жовтих росіян, яким недавно було надано українське громадянство”.

“Президент України не має європейських поглядів, оскільки представляє інтереси натуралізованих емігрантів з РФ і тому не може репрезентувати погляди всієї нації”.

“Захищаючи етнічні права людей, треба пам’ятати, що з-поміж нас, білих українців, європеїдів, мешкає і певна кількість жовтих, монголоїдів-росіян, що потребують особливого правозахисту, на який уряд і досі не виділив жодної копійки.” (вищенаведені фрази скопійовано, перекладено й адаптовано з текстів правозахисних сайтів ЄС і США).

Про необхідність захисту етнічних прав жовтих українців російського походження я вже писав у нарисі “Про білих українців і жовтих росіян”.

Так і тільки так треба говорити, і тоді вас зрозуміє і Європарламент, і Конгрес, і будь який пересічний громадянин планети Земля.

4. Застереження: звісно, що ви можете почати спілкуватися так лише тоді, коли Україна повернеться до Європи, адже подібної політкоректності від вас якраз вже буде вимагати єврозаконодавство. Проте, почавши спілкуватися так зараз, ви значно наблизите час повернення нашої країни до ЄС.

5. Проти усіляких антифашиків з гаслами на демонстраціях “фашизм нє прайдьоть”, у нас є гідна відповідь: “дискримінація за етнічною ознакою не пройде”. Тощо.

Головне завдання московських політтехнологів-штрейкбрехерів в Україні – це відділити від українців якусь групу й приєднати до чужинців, що будуть разом голосувати за антиукраїнські інтереси – вже не спрацьовує, оскільки почавши спілкуватися так зараз, українці консолідуються, об’єднуються навколо ідеї, й це стосується навіть так званих “хохлів”, що перевірено практикою в багатьох країнах.

Ось тоді й відбувається давноочікуваний і найважливіший результат: ми відділяємо мух від котлет. Українці об’єднуються за простою й зрозумілою ознакою. Чужинці — від’єднуються. Це і є “Розділяй і володарюй” у виконанні нас, українців.

Нас стає більшість, їх стає меншість.

Тут елементарна арифметика.

За даними перепису 2001 року етнічні українці становлять 77,8 % населення. На останніх виборах Президента голоси розподілилися приблизно порівну (зробимо поправку на шахрайство).

Отже, приблизно 27,8 % українців голосували за антиукраїнського кандидата.   

Це — так звані хохли, яких ми повертаємо до українства.

Це гарантована перемога на президентських, парламентських чи місцевих виборах!

Вони шукають десятки й сотні ознак, за якими нас розділити, ми ж знайшли одну — проте яку!!!

Ідея завжди сильніша за грубу силу.

Ідея охоплює маси й долає чужинців.

Висновки:

1. Впровадження євростандартів захисту прав людини сторазово посилює й миттєво об’єднує українців, за якими б ознаками вони не були роз’єднані.

2. Парадокс, але шлях до державності й життя українців прокладено через чуйну, дбайливу й турботливу опіку захисту етнічних прав чужинців!

Слава Україні!