.

Translate

102. Памятка потребителям при посещении оккупированных территорий

Реагируя на вопросы потребителей, обращающихся к нам с просьбой разъяснить некоторые правовые аспекты, связанные с посещением полуострова Крым, приобретением туристических продуктов, недвижимости и услуг, связанных с данной территорией, ОЗПП подготовило данную памятку. Предлагаем внимательно изучить советы и рекомендации перед принятием решения о совершении любых сделок в самом Крыму и с участием юридических лиц, осуществляющих деятельность на полуострове.


1. Правой статус

перейти до ПОСЛУГИ, КОНСУЛЬТАЦІЇ

Согласно действующего международного Договора между Российской Федерацией и Украиной о российско-украинской государственной границе территория полуострова Крым, включая республику Крым и город Севастополь, является частью Украины. Территориальная целостность государства Украина в рамках существующих границ также подтверждается рядом других действующих международных договоров и соглашений, в частности:

Договором о дружбе, сотрудничестве и партнерстве между Российской Федерацией и Украиной от 31 мая 1997 года;

Уставом СНГ;

Договором между Российской Федерацией и Украиной о сотрудничестве в использовании Азовского моря и Керченского пролива;

Соглашение между Правительством Российской Федерации Правительством Украины о пунктах пропуска через государственную границу между Российской Федерацией и Украиной от 8 февраля 1995 года;

Соглашением между Правительством Российской Федерации и Кабинетом Министров Украины о порядке пересечения российско-украинской государственной границы жителями приграничных регионов Российской Федерации и Украины;

Однако, в результате принятия поправок к ст. 65 Конституции РФ, в состав Российской Федерации были включены: «Республика Крым и город федерального значения Севастополь».

Согласно положений п. 2 ст. 16 Конституции РФ: «Никакие другие положения настоящей Конституции не могут противоречить основам конституционного строя Российской Федерации». В п. 4 ст. 15 Конституции РФ (Глава 1. Основы конституционного строя): «Общепризнанные принципы и нормы международного права и международные договоры Российской Федерации являются составной частью ее правовой системы. Если международным договором Российской Федерации установлены иные правила, чем предусмотренные законом, то применяются правила международного договора».

Российская Федерация не денонсировала вышеуказанные международные договоры и соглашения, в которых признана территориальная целостность Украины, не объявляла Украине войну, не подписывала новый мирный договор, которые бы легитимировали аннексию полуострова Крым. Украина не отказывалась от суверенитета над территорией Крыма.

Таким образом включение Республики Крым и города федерального значения Севастополь в состав Российской Федерации является юридической фикцией. Согласно норм международного права данные территории являются оккупированными, что имеет определенные последствия, в том числе при осуществлении предпринимательской деятельности, включая сферу потребительских отношений. У российских потребителей при совершении любых сделок в самом Крыму и с участием юридических лиц, осуществляющих деятельность на полуострове, возникают вполне определенные риски, о которых мы считаем своим долгом проинформировать.

2. Посещение оккупированных территорий с туристическими целями

Российские туристические компании как правило не доводят до потребителя полную и достоверную информацию о возможных проблемах, которые могут возникнуть у туриста при посещении оккупированной территории, так как больше заинтересованы в продаже турпродукта.

Законом Украины «Об обеспечении прав и свобод граждан и правовой режим на временно оккупированной территории Украины», в редакции от 09.05.2014, в частности, определен порядок въезда лиц на временно оккупированную территорию и выезда с нее. Иностранцы из государств с безвизовым порядком въезда (граждане России в их числе) могут находиться на территории Автономной Республики Крым и г.Севастополь Украины исключительно при условии пересечения границы в действующих пунктах пропуска через государственную границу Украины с проставлением соответствующих отметок в паспортных документах или в иммиграционных карточках.

Законом Украины внесены изменения в  некоторые нормативно-правовех акты в части ответственности лиц за нарушение порядка въезда на временно оккупированную территорию Украины и выезда с нее, а именно:

Уголовный кодекс Украины дополнен статьей 332-1;

- нарушение порядка въезда на временно оккупированную территорию Украины и выезда из нее с целью причинения вреда интересам государства наказываются ограничением свободы на срок до трех лет или лишением свободы на тот же срок, с конфискацией транспортных средств. Те же действия, совершенные повторно или по предварительному сговору группой лиц, или служебным лицом с использованием служебного положения наказываются лишением свободы на срок от трех до пяти лет с лишением права занимать определенные должности или заниматься определенной деятельностью на срок до трех лет, теже действия совершенные организованной группой наказываются лишением свободы на срок от пяти до восьми лет.

Кодекс Украины об административных правонарушениях, в частности, дополнен статьей 204-1 следующего содержания:

- нарушение порядка въезда на временно оккупированную территорию Украины и выезда из нее влечет за собой наложение штрафа от ста до трехсот необлагаемых минимумов доходов граждан или административный арест на срок до пятнадцати суток.

Закон Украины «О правовом статусе иностранцев и лиц без гражданства» статья 13 дополнена абзацем следующего содержания:

въезд в Украину иностранцу или лицу без гражданства не разрешается:

- если такое лицо пытается осуществить въезд через контрольные пункты въезда - выезда на временно оккупированную территорию без специального разрешения или такое лицо во время предыдущего пребывания на территории Украины осуществила выезд из нее через контрольный пункт въезда – выезда;

дополнен статьей 14-1 следующего содержания:

- иностранцам и лицам без гражданства, которые прибыли до контрольных пунктов въезда - выезда с временно оккупированной территории без соответствующего разрешения, не разрешается дальнейший проезд и в кратчайший срок они возвращаются на временно оккупированную территорию, из которой они прибыли, или в государство, которое выдало паспортный документ.

статья 20 дополнена частью четвертой следующего содержания:

- запрещается осуществление транзитного проезда иностранцев и лиц без гражданства во временно оккупированную территорию.

Предусмотренный настоящим Законом правовой режим будет действовать до полного восстановления конституционного строя Украины на временно оккупированной территории».

Таким образом турист, посетивший оккупированную территорию Крыма без получения соответствующего разрешения властей Украины является нарушителем закона Украины о статусе оккупированных территорий. В связи с чем к нему могут быть применены санкции как со стороны Украины, так и со стороны других стран – членов ООН. В отдельных случаях возможно уголовное преследование и объявление в международный розыск.

Советы: при необходимости посетить полуостров Крым следует соблюдать законодательство Украины и получить разрешение украинской пограничной службы, пересекая российско-украинскую границу через имеющийся пункт пропуска в Херсонской области. Если туристическая компания, продала путевку в Крым, не сообщив потребителю всех существенных обстоятельств, связанных с рисками посещения полуострова, то потребитель вправе рассчитывать на возмещение стоимости туристического продукта или получение адекватной компенсации в случае возникновения проблем или преследования со стороны властей Украины и иных иностранных государств.

3. Морской туризм

При посещении полуострова Крым морским транспортом, в том числе с целью туризма, следует помнить следующее. Статья 332 Уголовного кодекса Украины предусматривает ответственность за организацию незаконной переправки лиц через государственную границу Украины. Хотя уголовную ответственность несет капитан морского судна, проблемы могут возникнуть и у пассажиров в связи с незаконным пересечением государственной границы.

По сообщениям Генеральной прокуратуры Украины, в настоящее время заведено и расследуется 97 уголовных дел по таким противоправным действиям.

Таким образом обычная увеселительная прогулка на морском судне в акватории Черного моря с заходом в один из портов Крыма может обернуться для туриста серьезными неприятностями.

Советы: при необходимости посетить полуостров Крым морским транспортом следует поинтересоваться у туристической компании или капитана судна о наличии разрешения властей Украины на посещение одного из портов Крыма. В случае отсутствия такого разрешения от данного морского путешествия рекомендуем отказаться.

4. Сделки с недвижимость на оккупированных территориях

Минюст Украины заблокировал доступ представителей администрации оккупированных территорий Крыма и Севастополя к Госреестру Украины (аналог Росреестра РФ), в котором производится регистрация сделок с недвижимостью. Согласно действующего украинского законодательства недвижимость в Крыму можно покупать и продавать, но все сделки должны оформляться только на материковой части Украины. Любой российский гражданин, который хочет приобрести недвижимое имущество в Крыму, может это сделать в любом населенном пункте на территории Украины, у любого нотариуса в соответствии с законодательством Украины. Сделки по приобретению недвижимости в Крыму, совершенные в обход украинского законодательства, могут быть в отдельных случаях расценены как противоправный захват чужой собственности и квалифицироваться как уголовно наказуемое деяние. Кроме того, без доступа к украинской базе фактически невозможно подтвердить права собственника на недвижимость, проверить правовую чистоту объекта (или участка) и посмотреть его историю. Это создает возможность совершения мошеннических действий, связанных с многократной продажей одного объекта разным лицам.

Советы: В существующих условиях рекомендуем гражданам России отказаться от приобретения недвижимости на оккупированных территориях. В случае крайней необходимости сделки совершать на территории подконтрольной украинским властям в строгом соответствии с законодательством Украины.

5. Приобретение товаров и услуг на оккупированных территориях

При приобретении товаров и услуг на территории Крыма потребителям следует принять во внимание следующие обстоятельства:

- в соответствии с международными санкциями, введенными в ответ на оккупацию Крыма, крупнейшие мировые компании - производители потребительских товаров и услуг были вынуждены свернуть свою деятельность на полуострове. Имеющая в реализации их продукция в таком случае может являться либо фальсификатом, либо поставлена в обход существующих официальных каналов дистрибуции, что не гарантирует ее качество и сервисную поддержку в соответствии с корпоративными стандартами производителя.

- в случае, если иностранная компания, вынуждена подчиниться международным санкциям и свернуть деятельность в Крыму, то она не сможет обеспечить гарантийное обслуживание товаров, приобретенных на полуострове. Гарантия продавца товара в данных обстоятельствах не является адекватной заменой из-за вероятных проблем с поставками запасных частей, комплектующих и сервисной поддержкой.

- на товары, приобретенные на полуострове Крым не распространяется поддержка сервисных служб, обновление софта, апгрейд и т.п. товаров, произведенных в странах введших санкции или компаниях – держателях лицензии, зарегистрированных в тех же странах.

Советы: Рекомендуем потребителям без крайней необходимости воздержаться от приобретения на территории Крыма дорогостоящих товаров и услуг мировых брендов, которые были вынуждены в соответствии с международными санкциями свернуть свою деятельность на полуострове. Разъясняем, что если продавец товара не довел до потребителя информацию о всех обстоятельствах его гарантийного и сервисного обслуживания в связи в введенными международными санкциями, то тем самым права потребителя на получение полной и достоверной информации нарушаются.

Просим потребителей принять к сведению данные советы и рекомендации, в случае необходимости оказания помощи, обращаться к специалистам ОЗПП за консультациями.

Джерело: Общество защиты прав потребителей в социальных сетях




Як український “професор” радикально пояснив раша-оптимісту, що Керченського мосту не буде

Відповідь українського користувача ЖЖ, на коментар росіянина про те, що в грудні 2015 через керченський міст чи тунель вже буде ходити перший транспорт, і Україна позбудеться останньої можливості шантажувати Росію.

«Я тебе щас кусочек взрослого мира покажу. Шоб бл@ть хоть один проводок там проложить, вам придется у Украины разрешения просить, иначе проводок начнет странным образом ломаться, и вы за@бетесь нырять его чинить.

Про мост вообще забудь. Даже ЕСЛИ БЫ Крым был международно признанной вашей территорией, вам ПРИШЛОСЬ БЫ его постройку согласовывать с Украиной, потому что вы блокируете бл@ть ее Азовскую акваторию. И если высота моста будет ниже, чем мачта украинского корабля, вам придется мост разобрать, пропустить судно, а потом строить мост заново.

Но никто вам такого разрешения не даст, естественно, как оккупантам, мировым изгоям и пид@расам. А при попытке вы@бываться в порядке личной инициативы, вам устроят подобное шоу в Босфоре, Скагерраке-Каттегате и прочих панамах и Суэцах, и будете возить щебень из Питера во Владивосток по Севморпути.

Проливы веками держат серьезные люди, а не пид@рские выскочки из школы КГБ, ох@eвшие от искандеров. Вас на место поставят, как кицыков за шкирку, засунув вам в ж@пу ваши искандеры. Это ты, юный сетевой эксперт не понимаешь таких вещей, а ваши бугры понимают прекрасно, что экономическая ответка на любительское мостостроительство будет сопоставима с ударом рельсой по @блу и обойдется в сто десять крымов. Одного Суэца хватит, чтобы вы стали в Москве голубей на улицах ловить пропитания ради, а закончилось все новым штурмом Зимнего.

С морями не шутят, править морями кому попало не дают. Тут или договариваешься с хозяевами морей, или идешь нах@й. Договариваться с вами никто не собирается, потому что вы, пид@расы, недоговороспособны, и крым не ваш. Значит пойдете нах@й. Хотя — откуда об этом знать лесной эрзи? Для вас, чебуражек, пять лет будут вбивать первую сваю моста и показывать это по телевизору.»

джерело: http://patrioty.org.ua/yak-ukrayinskiy-profesor-radikalno-poyasniv-rasha-optimistu-shho-kerchenskogo-mostu-ne-bude/



















49. Послання керманичам

    З недавніх подій, яким властива суцільна зрада, аншлюс АРК, сепаратисти й колоради, я хочу зробити кілька узагальнюючих висновків. Сподіваюся, вони дійдуть до тих, кому потрібно. Зрештою, я пишу ці статті для всіх нас з Вами.

    1. Звитяга і шляхетність Євромайдану й підлість і ницість Антиєвромайдану.
    Це разче впадає в очі. Абсолютна збидлоченість Азіатомайдану вражає - ну й типажі, ну й пики.
    Україномовний Євромайдан і російськомовний Азіатомайдан, що красномовно підтверджує вислів: "покидьків немає, є кадри!".
    Найперші красуні Києва, інтелігенція на противагу повіям і гопникам.
    Чому так?
    Я ще напишу якось статтю на цю тему. 

    2. Європейці й азіати.

    Росіяни це азіати.
    Це треба твердо засвоїти.
    То й що, що вони схожі на нас? І від них вже не несе з-під нігтів трупним сморідом як у 1932-33 р.р., а Фаренгейтом? І вони не обрізані як були колись?
    Вони не європейці.
    І не слов’яни.
    90% росіян мають азійський ген. Ми їх лише поверхнево колонізували слов’янською культурою і християнством.
    Тому ті й діють у спосіб властивий суто азійській цивілізації: підло, ницо, підступно - як на наш, український, європейський погляд.
    На їхній же погляд вони правильні пацани (слово "пацан" походить від слова "паця", "свиня"), як здорово вони їх (ґлюпіх хахлофф) кинули.
    У фільмі "Мовчання ягнят" охоронець в’язниці де утримували доктора Ганнібала Лектора пояснив, що у поводженні з ним треба просто дотримуватися певних правил.
    І у поводженні з азіатами треба просто дотримуватися певних правил просто тому, що вони - азіати.

    3. Засоби масової інформації - це зброя.

    Чи можливі були б подібні події на Слобожанщині і Причорномор’ї, якби там були суто українські, патріотчні ЗМІ, що дотримуються євростандартів, а не люта ненависть азіатів РФ?
    Ні, не можливі.
    Для людей реально те, що вони бачили самі.
    Те, що вони чули самі.
    Яйцевінкович роздав теле- радіочастоти, ліцензії на газети й журнали лютим україножерам, що роками промивали мізки мешканцям всієї України, а Правобережжя - особливо, маячнею на кшталт "Новоросії" тощо.
    Саме тому там величезна кількість "колорадів".
    Саме через жаліднюгий стан української армії, яку правильно зараз називати укрАінской, з наголосом на букву "А", як її називають азіати.

    4. У кого ЗМІ в руках?

    Хто вони, ці власники ЗМІ?
    Це загалом такі да й азіати.
    Саме їм ми і завдячуємо анншлюсом АРК і подіям на Сході. Доки ми не замінимо на всі 100% цих власників, доти матимемо дике зросійщення і загрозу державності й, фактично, антиукраїнський спосіб подачі інформації з використанням термінів, властивих РФ.

    5. У кого економіка в руках?

    Це ті ж самі такі да й азіати.
    Я, а також той, хто читає цю статтю, не можемо назвати жодного українця-мільярдера. Та й хоча б мультиміліонера назвати не можемо. Отже й українських меценатів в природі не існує.
    У всіх них "в’язи звернуті на Схід". 
    Чи можлива була б фінансова підтримка подій на Слобожанщині і Причорномор’ї, якби там були суто українські, патріотчні підприємці, а не люта ненависть азіатів РФ?
    Ні, не можливі.
    Тому справа майбутнього - замінити геть усіх олігархів на українців, патріотів. 

    6. Етика.

    Те, за що стояв Євромайдан, за що загинула "небесна сотня", зраджено. У Президенти України, мери Києва, до Київської міської ради рвуться україноненависники, корупціонери, фальсифікатори виборів, "смотрящіє", азіатомайданівці, сексоти ФСБ та інша наволоч.
    Люстрації не проведено.
    Такого поняття як фільтр до кандидатів за критерієм "патріотизм", "лояльність", не існує.
    Тому очікувати дива від цих виборів не варто.

    7. Не фашизм.

    В українських ЗМІ дії зрадників називають фашизмом. 
    Це не фашизм.
    Це просто слухняне повторення пропагандивних кальок зі ЗМІ азіатів.
    Тоді що це?
    Це жовтий російський расизм.
    На початку цієї статті я писав, що вони, росіяни - це азіати.
    Ми, українці - це європейці.
    Отже, ми маємо міжрасовий конфлікт між білими європейцями і жовтими азіатами.
    Найкривавіший в історії людства міжрасовий конфлікт, що триває з 1240 року, коли пращури сучасних росіян на верблюдах обсіли стіни столиці Руси Києва.
    Так це і називайте - жовтий російський расизм.

Висновок: незважаючи на весь цей постокупаційний жах, що триває занадто довго, ми ще якось примудряємося функціонувати, маємо якісь плани на майбутнє.
Господи, коли ж, нарешті, ми виконаємо 7 вищеописаних пунктів?

    Слава Україні!











47. Психологический портрет Лилипути. Аналитические материалы политического психолога
В этой работе подробно описаны различные аспекты психотипа гражданина Лилипути. Раскрываются детали и способы его мышления, подается детализированный, по пунктам, анализ его личности, предоставляются реальные инструменты по прогнозированию его поведения в будущем, раскрываются способы манипулирования и воздействия на него сейчас.

Этот анализ следует подшить и пользоваться им вместе с задокументированными фактами, свидетельствам очевидцев, протоколами допроса соучастников и их добровольными признаниями, очными ставками, результатами судмедэкспертиз в досье на Лилипутю, котоые собирают различные заинтересованные лица и организации.
Уважаемые дамы и господа!

Если у вас есть знакомый (знакомая), что способен (способна) всадить нож в спину котенка, то это и есть обобщенная характеристика Лилипути. И даже мегапопулярная ныне украинская народная песня: "Лилипутя х....., ла-ла-ла-ла-лаааа!" не отражает всей полноты картины. Это тип человека, что встречается довольно редко - "антисоциальная личность".
Почти в чистом хрестоматийном виде.
Поэтому следующие основные психологические аспекты точно соответствуют всем вашим вышеописанным специфическим знакомым, которые можно к ним применять, чтобы прогнозировать их поведение или влиять на них.
Таких на Земле около 2,5%. Вероятно, общество могло бы резко улучшиться, и, вероятно, оно могло бы процветать, если бы этих людей всех вместе просто изолировали бы от общества, чтобы они его не заражали.
Но именно они организуют войны и все то насилие, что мешает обычным социальным людям спокойно жить.

Вы бы лучше поняли этих людей, если бы я назвал их "торговцами страхом". Эти люди в качестве своего единственного способа выжить в этом мире используют контролирующее действие самого деградованного уровня из тех, на которые способен человек. Они утратили всякую способность создавать. Они не могут работать, они должны либо накапливать деньги, которым никогда не суждено быть потраченными, или препятствуют накоплению денег другими. Они ничего не производят, они должны в той или иной степени воровать, а потом унижать ценность того, что им досталось. Они очень строго говорят о честности или этике и напускают на себя грозный вид полностью законопослушных граждан. Они "бесстрастны", т.е. они не способны принимать решения и постоянно находятся в состоянии "может быть". Они легко сближаются с судами, поскольку характер самих судов, к сожалению, более или менее такой же. Они чувствуют, без всяких на то оснований, что призванны высказывать свое суждение по тем вопросам, по которым их мнения никто не спрашивает.

Доминантный хронический эмоциональный фон.

Ведущим мотивом, основой поведенческих реакций исследуемого субъекта является эмоция скрытой враждебности к окружающей среде и людям.

Скрытая враждебность - тайная неприязнь, полна ненависти, завуалированная злобность, что не проявляется явно. Человек не демонстрирует ненависть как таковую. Он может пользоваться самыми разнообразными видами хитрости: может провозгласить, что любит других людей, действует прежде во имя добра и одновременно действует (бессознательно или другим способом) так, чтобы навредить человеку или разрушить его жизнь и репутацию, личную собственность.

Тут надо понимать, что само российское общество изначально просто пропитано скрытой враждебностью к инородцам, иноверцам, братьям, сватам, соседям, ко всему. Такое уж общество. Поэтому, порой, даже вполне адекватные россияне проявляют в своем поведении некоторые черты скрытой враждебности.

Такого человека трудно распознать, потому что он обычно не психует, не устраивает сцен. Он часто совершенно бесстрастен, вполне невозмутим и, очевидно, прекрасно держит себя в руках. Однако лишь кажется, что этот человек владеет собой, ведь он как существо, в плену у значительно более сильной силы, чем он сам, и эта сила полностью контролирует его. Он должен разрушать, и ни в коем случае не должен помогать или способствовать чему-то. Такому человеку почти невозможно провести терапию, даже когда установлено, что это психотик. Он трудно поддается терапии, поскольку уровень ответственности слишком низкий, чтобы он имел хоть какие-то надежды на собственное улучшение или чтобы он разочаровался в себе. Поэтому он никогда не поддерживает того, кто пытается ему помочь.

Вообще-то, его трудно переносить как человека, он говорит самыми широкими обобщениями и его речь звучит вполне разумно, если не вдумываться в то, что он говорит. Тогда и обнаруживается, что его доводы не вполне разумны, более того, все они имеют целью обосновать необходимость стереть в порошок либо всех вообще, либо определенные группы и материальные предметы.

Антисоциальная личность имеет такие характерные черты:

1. Она использует в своей речи только широкие обобщения: "Говорят...", "Все считают...", "Всем известно..." и подобные высказывания используются ним постоянно, особенно когда он передает слухи. Если такого человека спросить: "Кто это все...", обычно выясняется, что это один-единственный источник и, основываясь на мнении этого источника, антисоциальная личность состряпала то, что она выдает за мнение всего общества.

Для нее это естественно, ведь все общество для нее - это большое враждебное обобщение, особенно враждебное по отношению к этой антисоциальной личности.

2. Такой человек в основном занимается тем, что распространяет плохие новости, делает критические или враждебные замечания, обесценивает и вообще подавляет.

Когда-то таких людей называли "сплетниками", "вестниками плохих новостей" или "любителями посплетничать".

Примечательно, что такой человек никогда не передает никаких хороших новостей или одобрительных замечаний.

3. Когда антисоциальная личность передает сообщение или новости, она искажает их смысл в худшую сторону. Такой человек не передает хорошие новости, а передает только плохие, при этом часто добавляя вымышленные подробности.

Такой человек порой делает вид, что передает "плохие новости", хотя на самом деле они выдуманы.

4. Характерная черта и одна из печальных особенностей антисоциальной личности состоит в том, что она не поддается лечению, перевоспитанию или психологической терапии.

5. Вокруг такой личности мы найдем запуганных или больных родственников, знакомых и друзей, которые, даже если и не стали действительно душевнобольными, все же ведут себя ущербно, терпят неудачи и не достигают успеха.

Такие люди создают неприятности другим.

Если попытаться лечить или учить кого-то из близких родственников или знакомых антисоциальной личности, у него не будет стабильных достижений и он очень быстро вернется в прежнее состояние или потеряет преимущества, которые дают ему знания, поскольку находится под подавляющим влиянием другого человека.

Что касается физического лечения такого человека, то он обычно не выздоравливает в ожидаемые сроки, а наоборот его состояние ухудшается и процесс выздоровления протекает плохо.

Совершенно бесполезно лечить такого человека, помогать ему или обучать его, пока на него влияет антисоциальная личность.

Большинство душевнобольных являются таковыми через такую ​​связь с антисоциальными личностями, и они с трудом поправляются по этой же причине.

Это несправедливо, однако антисоциальную личность редко увидишь в психиатрической больнице. Там находятся лишь ее "друзья" и члены семьи.

6. Антисоциальной личности свойственно выбирать не ту мишень.

Если шина спустила из-за того, что машина наехала на гвозди, такой человек будет ругать своего спутника или выберет своей мишенью кого-то или что-то, что не является причиной этой неприятности. Если у соседей слишком громко играет радио, он пинает кота.

Если очевидно, что причиной является А, антисоциальное личность неизбежно начнет обвинять Б, или В, или Г.

7. Антисоциальная личность не может завершить цикл действия.

Такой человек оказывается окруженным незавершенными делами.

8. Многие антисоциальные личности свободно признаются в самых страшных преступлениях, если заставить их сделать это, но они не будут чувствовать ни малейшей ответственности за них.

Их действия мало зависят или совсем не зависят от их воли. Просто "так получилось".
   
Они не способны правильно определять причину и поэтому не могут чувствовать любое раскаяние или стыд.

9. Антисоциальная личность поддерживает только разрушительные группы, она яростно выступает против любых творческих групп или групп, деятельность которых направлена ​​на улучшение, и нападает на них.

10. Личности такого типа одобряют только разрушительные действия и борются против творческих или полезных действий и видов деятельности.

Творческие люди особенно часто, как магнитом, притягивают к себе антисоциальных личностей, которые видят в искусстве этих людей что-то, что должно быть уничтожено, и под видом "друзей" скрыто пытаются это сделать.

11. Помощь другим - это деятельность, которая доводит антисоциальную личность чуть ли не до бешенства. Однако тем видам деятельности, которым под видом помощи несут разрушение, предоставляется всяческая поддержка.

12. В антисоциальной личности плохое чувство собственности, и она считает, что идея о том, что что-то кому-то принадлежит, - это трюк, придуманный, чтобы обманывать людей. На самом деле никому ничего не принадлежит.

Комментарий к пункту 5.
Как-то в Египте, в Шарм-эль-Шейхе, на пляже, я наблюдал, как официант сделал замечание пятерым волгоградцам, что что-то там нельзя, запрещено.
Все пятеро мгновенно замерли, перестали дышать.
Они резко остановились.
Время для них остановилось.
Самый смелый осмелился перевести взгляд, только взгляд, и что-то спросить.
Ситуация разрядилась.
Они впервые шумно все одновременно выдохнули воздух и зашевелились.

Это и есть пример пятерых из 140 миллионов запуганных людей.

Комментарий к пункту 6. Антисоциальные личности свойственно выбирать не ту мишень.

Весь цивилизованный мир, проснувшись однажды утром, воскурил благовония и вознес хвалу Богам не скрывая своего счастья: Кремль с дуру вляпался в Украине, и на этот раз очень серьезно, и еще на их памяти, при их непосредственном участии свершится то, о чем они мечтали в сладких снах - очередной (и последний) раздел последней цитадельки зла. Ранее до этого как-то руки не доходили, да и мелкие пакости, которые Лилипутя делал с Грузией, Чечней были как-то мало мотивирующими.

После аншлюса Крыма Ангела Меркель как-то быстренько смоталась в Китай и подарила тамошнему лидеру старинную карту что-то около 1700 с чем-то года.
С чего бы это вдруг?
Там обширные территории Сибири и Дальнего Востока обозначены китайскими. Это вызвало фурор в китайском обществе.

Вот поэтому Китай с Японией чрезмерно, и это явно было видно, неубедительно скрывали свое счастье (такая уж у них цивилизация), особенно, если вспомнить о Курилах и Сахалине Японии, и о всей территориях за Уралом, которые на современных китайских картах уже давно стали обозначать китайскими. Очень подозрительно уж ситуация с газом и нефтью напоминает технотрллеры Тома Кленси "Красный шторм поднимается" и "Медведь и Дракон".

Лилипутя мог бы красиво выполнить аншлюс Беларуси: бесноватого бацька задушила бы его собственная охрана, либо воспользоваться старыми планами бесноватого фюрера по аншлюсу Австрии, и вот принимают еще один субъект федерации. Вся разница была бы только на шевронах солдат: там черная свастика, а там черный орел с одной лишней головой, символ власовцев.
Европа только поблагодарила бы. И можно смело ставить в один ряд: Сталин, Гитлер, Муссолини, Пол Пот, Мао, Лилипуя.

А если бы он занялся Кавказом с Азией, то и вообще бы ничего особенного не произошло. Он бы полностью реинкарнировал покойный СССР, за исключением неокупированных европейских стран, а реакция мира, как в случае с Грузией, была бы индифферентной.

Азия - естественная сфера интересов российских фундаменталистов. И пусть никого не обманет словоблудие типа "евроазиатский".

Хотя Украина за отказ от ядерного оружия "защищена" Будапештским меморандумом, который по содержанию и силой дипломатических формулировок больше напоминает рулон туалетной бумаги, однако им (меморандумом) прочно связаны американцы с европейцами против азиатов, что является большой редкостью в практике международного права. Поэтому освобождение от россиян - оккупантов Крыма и форма, в которой это будет сделано, это лишь вопрос времени.

Старый анекдот времен оккупации СССР о конфликтах на украинско-китайской границе приобретает реальность.

Печально это осознавать, однако Лилипутя сам сделал свой самоубийственный выбор - дезинтеграция РФ. И мир его принял.

Еще один пример не той мишени.

Вся антиукраинская мозкопромывательная политагитпромовская пропаганда построена на употреблении всего нескольких терминов в различных комбинациях: бандеровец, фашист, бандеро-фашист, фашисто-бандеровец (на выбор).

Однако фактом является то, что сегодня 100% ведущего украинского политикума - неукраинцы. Они не отвечают по меньшей мере трем требованиям, предъявляемым к европейским политикам:
- Демонстративно не употребляют государственный украинский язык не только дома, в семье, не учат им детей, не употребляют его в официальных выступлениях, документах;
- Не пользуются исторически-культурным достоянием Украины;
- Публично заявляют, что они не чувствуют себя украинцами.

100% ведущего украинского политикума - неукраинцы - делят между собой кресло мэра Киева: кому баллотироваться, а кто уступит.
100% ведущего украинского политикума - неукраинцы - делят между собой пост Президента Украины: кому баллотироваться, а кто уступит.
100% ведущего украинского политикума - неукраинцы - имеют широкие связи, финансирование, политическую поддержку в ЕС и США, а не рядовой бандеровец, фашист, бандеро-фашист, фашисто-бандеровец (на выбор).
100% ведущего украинского политикума - неукраинцы - принимают решения от имени Украины вообще, и от имени украинцев, в частности о вступлении в ЕС и НАТО!

Достаточно фактов?
Я могу еще долго продолжать.

Однако Лилипутя, как я описал выше, выбирает не ту мишень.

Комментарий к пункту 8 .
Лилипутя: "Распад СССР является величайшей трагедией ХХ века". Этим сами от признает страшные преступления, которые были совершены российско-коммунистическими оккупантами.

Комментарий к пункту 9. Разрушительные группы.
Посмотрите, кого Лилипутя поддерживает в Украине: РПЦ (ФСБ, как добавляют в народе), антиукраинская и антисионитская "Черная сотня" и РНЕ, коммунисты, предатели и т.п. Он лелеет и распространяет желтый азиатский неорасизм в мозгах россиян.

Комментарий к пункту 10.
Творчество.
Творческие люди.
Художественная гимнастика - это тоже творчество.
Женитьба на Кабакабаковой - это лишь ширма, за которой может быть скрыта неразборчивость в половых связях. Особенно, если вспомнить того мальчика и поцелуй в животик...

Комментарий к пункту 12.
Планетой Земля правят антисоциальные личности. Их не более дюжины. Известно и место, откуда они правят. Это Лондон. Пока правят...

Замечание.
Допустим, человек в скрытой враждебности говорит вам: "Вы знаете, я обеими руками за то, чтобы у нас была комиссия по стандартам. Нам необходимо поддерживать стандарты, потому что наша деятельность должна быть нравственной. Я очень этический! Я не потерплю ничего неэтичного!". Он может говорить это (много людей в скрытой враждебности так и делают), но берегитесь! Не имеет значения, как часто этот человек говорит о своей этичности, он перережет вам горло.

Вы начинаете разговор с человеком в скрытой враждебности. Посмотрите на этого человека в скрытой враждебности, с его скрытыми планами; у людей, находящихся на этом уровне, наблюдаются серьезные нарушения в работе желез.

Если вы попытаетесь привлечь такого человека к участию в каком-нибудь крупном конструктивном проекте, то она посмотрит на вас и скажет: "А?".
Нет.
Вы должны сказать: "Скажу вам по секрету: "Таки да Инкорпорейдет, общество с лживой ответственностью  добавляет яд в свои напитки, а мы - нет".
И этот человек скажет: "Правда?". Слухи. Подлые замыслы. Сплетни. Такой человек обычно покупается на подобные вещи. И тогда вы сможете продать ему что-то; и когда вы продаете ему идею или еще что-то, вы не должны выходить за пределы понимания термина "скрытая враждебность".

Или.

"Вы могли бы стать значительно хитрее. Вы могли бы обвести вокруг пальца значительно больше людей. Вы могли бы водить их за нос. Вы стали бы способным заставлять людей своими же руками рыть себе могилу, и никто ничего не заподозрил бы".
Тогда этот человек скажет: "Правда? Ладно, давайте займемся этим". Это ужасно, но это правда.

Как с таким человеком установить близкий контакт?
Каким образом с таким человеком надо говорить, чтобы он "раскрылся" вам?
Потянулся к вам?
Чтобы начал рассказывать о себе, о своем родном, наболевшем, поделился сокровенным, втереться к нему в доверие?

Ниже приводим пример принципиальной схемы такого диалога, пример выбора темы такого разговора, о чем, собственно, и как надо говорить.

Вы: "Когда я был еще маленьким, в нашем квартале жил один мальчик. И я брал его - конечно, когда никто не видел... я брал его с собой на реку и бросал в воду. Он не умел плавать. А потом вытаскивал его в момент, когда он уже вот-вот был готов утонуть".
Человек в скрытой враждебности может выдать вам в ответ что-то вроде: "Да, знаете, помню был один пес, и я... очень интересно... я брал этого пса... у одного соседнего мальчика был пес, он его очень любил, а я брал этого пса и прятал. О, я был дьявольски хитрым".
Человек в скрытой враждебности, понимаете?
"Я прятал этого пса, чтобы он подумал, что он исчез. А потом вдруг выпускал пса и говорил ему, что нашел его, и за это брал с него деньги, что ему давали родители, и он был моим другом".

Дополнительные психологические характеристики Лилипути.

Лилипутя имеет преступный склад мышления и действий.
Преступник - это человек, чье поведение мотивировано злыми намерениями и который сделал так много плохого, что нанесло ущерб, что считает такие действия нормальными.

1. Преступник обвиняет других в том, что делает сам.
Вся антиукраинская мозкопромывательная политагитпромовская пропаганда, которую контролирует и направляет субъект этого исследования, построена на обвинении Украины (и мира) в том, что преступно вытворяют сами российские фундаменталисты. Посмотрите их телеканалы и сравните с тем , что на самом деле делается в Украине.
http://www.pravda.com.ua/rus/
Удивительно поучительно собственными глазами и ушами увидеть и услышать эту ложь.

2. Преступный разум неуклонно стремится уничтожить любого кто, как он считает, может разоблачить его.
Эта тема - одна из табу в РФ. Даже самые рьяные российские правозащитники мало в этом осведомлены.

3. Люди, имеющие преступный ум, имеют тенденцию объединяться, поскольку факт присутствия рядом других преступников склонен подтверждать их собственные извращенные представления о человеке вообще.
И тот факт, что именно Медведчучук есть его украинским кумом, что сам является антисоциальной личностью, и является лучшим тому подтверждением.

4. Преступник считает, что другие люди таки же, как и он сам.
Поэтому и операцию по аншлюсу Крыма, как попытка реванша желтого московского неорасизма, проведена в чисто гэбэшный, скрытый и неявный способ.

5. Преступник не получает особой пользы, когда признается в текущих неэтичных действиях, и вследствие этого вряд ли исправится.

6. Преступник, не имеет значения какой вред он наносит другим людям, стремится также и к уничтожению самого себя. Он протестует против своего собственного выживания.

Этот пункт является ключевым в исследовании личности субъекта.

И теперь уже не имеет особого значения: или он сам принял непоправимое решение к уничтожению самого себя в трибунале Гааги или Нюрнберга и разделе РФ, когда полез в Украину, или ближайший круг лукаво его к этому подтолкнул, а он принял эту идею за свою.

Все!
Поздно!

    Типичным примером есть деятельность украинского кума субьекта этого исследования, некого Медведчучука. Любой его проект приводит к всеукраинскому возмущению, майданам и убийствам. При этом сфера его деятельности неуклонно уменьшается. Прогноз: его скоро линчуют.

    Как в цивилизованном мире принято бороться с такой коростой на теле человечества?

    В цивилизованном мире давно уже наработан богатый положительный опыт уничтожения таких антисоциальных личностей, дорвавшихся к высшим государственным должностям. Для этого достаточно посеять скрытую враждебность, подозрение и недоверие к ближайшему окружению антисоциальной личности. Классическим примером является расправа над самым кровавым палачем и убийцей в истории человечества, печально известным Иосифом Джугашвили (криминальная кличка - Сосо, большевистская - Сталин).

    Там, где жизнь стала суровым и ухудшается, обученный наблюдатель, тщательно изучив ситуацию, обнаружит по крайней мере одну такую ​​личность за работой.

    Когда вы понимаете, как устроен преступный ум, вы можете понять, какими ужасными должны быть ощущения (или их отсутствие), с которыми в глубине души вынужден жить преступник на протяжении всей своей жизни, вечно. Он скорее достоин сожаления, чем наказания. Несмотря на все его притворство, внутри он на самом деле ни храбрый, ни смелый. Он только трус, что паникует и плачет. И по его насмешками над любыми такими данными скрывается плач, потому что в глубине души он знает, что это правда.

    Если в вашей жизни есть такая антисоциальная личность, то лучшее, что вы можете сделать для себя, это раз и навсегда разорвать отношения с ней.
    И будет вам счастье!






46. Психологічний портрет Ліліпуті. Аналітичні матеріали політичного психолога

    Складений свого часу й поширений "Психологічний портрет Яйцевінковича"
    http://www.zemlj.blogspot.com/2014/01/30.html
    викликав неабияку цікавість. Його формулювання, а особливо висновки й прогнози поведінки виявилися правильними.  Я не знаю, чи використовував хтось цю роботу, але подивіться, що сталося через три місяці з Яйцевінковичем. Тому, враховуючи такий успіх, ми презентуємо "Психологічний портрет Ліліпуті" й щиро сподіваємося, що з Ліліпутею через три місяці станеться те саме, що й з Яйцевінковичем.
    Проблеми зазирання в шпаринку, підглядання у щілинку замка, щоб дізнатися більше з видимого, позаяк невидиме недоступно, завжди хвилювали партійного боса, політичного оглядача, пересічного українця. Точно складений провідними фахівцями психологічний портрет свого часу дозволив “звести в могилу” біснуватого фюрера Саддама Хусейна з синками, розгромити “імперію зла” - покійний СРСР, натиснувши на вождьків-окупантів.

    У цій роботі детально описано різні аспекти психотипу громадянина, який поки що називає себе президентом РФ. Розкриваються деталі й способи його мислення, подається деталізований, по пунктах, аналіз його як особистості, надаються реальні інструменти з прогнозування його поведінки в майбутньому, розкриваються способи маніпулювання й впливу на нього нині.
    Цей аналіз варто підшити й користуватися ним разом із задокументованими фактами, свідченнями очевидців, протоколами допиту співучасників та їхніми добровільними зізнаннями, очними ставками, результатами судмедекспертиз у досьє на Ліліпутю, що збирають різні зацікавлені особи та організації. Аналітичні матеріали політичного психолога пригодяться як професійним українським політтехнологам, керівникам українських партій та рухів, телерадіоканалів, періодичних видань, вищому керівництву української держави (проукраїнського Президента та його команди), міжнародним дипломатичним службам, так і широкому загалу небайдужих українських читачів, що власними свідомими поглядами й зусиллями рухають Україну до свободи.

    Шановні пані, панове!

    Якщо у вас є знаймий (знайома), що спроможний (спроможна) всадити ножа в спину кошеняти, то це і є узагальнена характеристика Ліліпуті. І навіть популярна нині пісенька: "Ліліпутя х..лоо. Ла-ла-ла-ла-ла-лаааа!" не відображає всієї повноти картини. Це тип людини, що зустрічається досить рідко - "антисоціальна особистість".
    Майже в чистому хрестоматійному вигляді.
    Тому описані нижче основні психологічні аспекти точно відповідають всім вашим вищеописаним специфічним знайомим, які можна до них застосовувати, щоб прогнозувати їхню поведінку чи впливати на них.
    Таких на Землі близько 2,5%. Ймовірно, суспільство могло б різко покращитися, і, ймовірно, воно могло б процвітати, якби цих людей всіх разом просто ізолювали б від суспільства, щоб вони його не заражали.
    Але саме вони організовують війни, Голодомори, Холокости й всю ту колотнечу, що заважає звичайним соціальним людям спокійно жити.

    Ви б краще зрозуміли цих людей, якби я назвав їх "торгівцями страхом". Ці люди за свій єдиний спосіб вижити в цьому світі використовують контролюючу дію найдеградованішого рівня з тих, на котрі спроможна людина. Вони втратили будь-яку спроможність створювати. Вони не можуть працювати, вони мають або накопичувати гроші, яким ніколи не судилося бути потраченими, або перешкоджають накопиченню грошей іншими. Вони нічого не виробляють, вони повинні у той чи інший спосіб красти, а потім принижувати цінність того, що їм дісталося. Вони дуже суворо говорять про чесність чи етику й напускають на себе грізний вигляд повністю законослухняних громадян. Вони "безпристрасні", тобто не спроможні приймати рішення й постійно перебувають у стані "можливо". Вони легко зближуються із судами, оскільки характер самих судів, на жаль, більше чи менше такий самий. Вони відчувають, без усяких на те підстав, що покликані висловлювати свої судження з того, про що їхньої думки ніхто не питає.
    
    Взагалі його важко переносити як людину, він говорить самими широкими узагальненнями і його мова звучить цілком розумно, якщо не вдумуватися в те, що він говорить. Тоді й виявляється, що його доводи не зовсім розумні, більш того, всі вони мають на меті обґрунтувати необхідність стерти на порох або всіх взагалі, або певні групи та матеріальні предмети.

    Домінантний хронічний емоційний фон.

    Провідним мотивом, основою поведінкових реакцій досліджуваного суб’єкта є емоція прихованої ворожості до навколишнього середовища й людей.

    Прихована ворожість — таємна неприязнь, сповнена ненависті, завуальована злобність, яка не проявляється явно. Людина не демонструє ненависть як таку. Вона може послуговуватися найрізноманітнішими видами хитрощів: може проголосити, що любить інших людей, що діє передусім в ім’я добра і водночас діє (несвідомо чи в інший спосіб) так, щоб нашкодити людині чи зруйнувати її життя й репутацію, особисту власність.

    Людей у прихованій ворожості повно в злочинному середовищі, в спецслужбах, серед комуністів - така вже в них ідеологія.

    Тут треба розуміти, що в самій РФ суспільство споконвічно просто просякнуто прихованою ворожістю до інородців, іновірців, братів, сватів, сусідів, до всього. Просто росіяни такими є. Таке вже суспільство у жовтих росіян на відміну від білих українців. Тому, часом, навіть цілком адекватні росіяни проявляють у своїй поведінці деякі риси такої прихованої ворожості. 

    Таку людину важко розпізнати, тому що вона зазвичай не психує, не влаштовує сцен. Вона часто абсолютно безпристрасна, цілком незворушна й, очевидно, чудово тримає себе в руках. Проте лише здається, що ця людина володіє собою, адже вона як істота в полоні у значно сильнішої сили, ніж вона сама, й ця сила повністю контролює її. Вона повинна руйнувати й у жодному разі не повинна допомагати чи сприяти чомусь. Такій людині майже неможливо провести терапію, навіть коли встановлено, що це психотик. Вона важко піддається терапії, оскільки рівень відповідальності занадто низький, щоб вона мала хоч якісь надії на власне покращення чи щоб вона розочарувалася в собі. Тому вона ніколи не підтримує того, хто намагається їй допомогти. 

    Антисоціальна особистість має такі характерны риси:

    1. Вона використовує в своїй мові лише найширші узагальнення: "Говорять...", "Усі вважають...", "Усім відомо..." й подібні висловлювання використовуються нею постійно, особливо коли вона передає чутки. Якщо таку людину запитати: "Хто це всі...", зазвичай з'ясовується, що це одне-єдине джерело й, ґрунтуючися на думці цього джерела, антисоціальна особистість зварганила те, що вона видає за думку всього суспільства.

    Для неї це природньо, адже все суспільтво для неї - це велике вороже узагальнення, особливо вороже по відношенню до цієї антисоціальної особистості.

    2. Така людина здебільшого займається тим, що поширює погані новини, робить критичні чи ворожі зауваження, знецінює й взагалі придушує.

    Колись таких людей називали "пліткарями", "вісниками поганих новин" чи такими, що "люблять попліткувати".

    Примітно, що така людина ніколи не передає жодних хороших новин чи схвальних зауважень.

    3. Коли антисоціальна особистість передає повідомлення чи новини, вона спотворює їх зміст у гірший бік. Така людина не передає хороші новини, а передає лише погані, при цьому часто вигадані подробиці.

    Така людина часом робить вигляд, що передає "погані новини", хоча насправді вони вигадані.

    4. Характерна риса й одна з сумних особливостей антисоціальної особистості полягає в тому, що вона не піддається лікуванню, перевихованню чи психологічній терапії.

    5. Навколо такої особистості ми знайдемо заляканих чи хворих родичів, знайомих і друзів, котрі, навіть якщо й не стали справді душевнохворими, все ж поводяться неповноцінно, терплять невдачі й не досягають успіху.

    Такі люди створюють неприємності іншим.

    Якщо спробувати лікувати чи навчати когось з близьких родичів чи знайомих антисоціальної особистості, у нього не буде стабільних досягнень і він дуже швидко повернеться в попередній стан або ж втратить переваги, які дають йому знання, позаяк перебуває під придушуючим впливом іншої людини.

    Що стосується фізичного лікування такої людини, то вона зазвичай не одужує в очікувані терміни, а навпаки її стан погіршується й процес одужання перебігає погано.

    Цілком марно лікувати таку людину, допомагати їй чи навчати її, доки на неї впливає антисоціальна особистість.

    Більшість душевнохворих є такими через такий зв'язок з антисоціальними особистостями, й вони з трудом поправляються з цієї ж причини.

    Це несправедливо, проте саму антисоціальну особистість рідко побачиш у психіатричній лікарні. Там перебувають лише її "друзі" й члени родини.

    6. Антисоціальній особистості властиво вибирати не ту мішень.

    Якщо шина спустила через те, що машина наїхала на цвяхи, така людина буде сварити свого супутника чи вибере своєю мішенню когось чи щось, які не є причиною цієї неприємності. Якщо в сусідів занадто гучно грає радіо, вона копає кота.

    Якщо очевидно, що причиною є А, антисоціальна особистість неминуче почне звинувачувати Б, чи В, чи Г.

    7. Антисоціальна особистість не може завершити цикл дії.

    Така людина опиняється оточеною незавершеними справами.

    8. Багато антисоціальних особистостей вільно зізнаються в найстрашніших злочинах, якщо змусити їх зробити це, але вони не будуть відчувати ані найменшої відповідальності за них.

    Їхні дії мало залежать чи зовсім не залежать від їхньої волі. Просто "так вийшло".
        
    Вони не спроможні правильно визначати причину й тому не можуть відчувати хоч якесь каяття чи сором.

    9. Антисоціальна особистість підтримує лише руйнівні групи, вона люто виступає проти будь-яких творчих груп чи груп, діяльність яких спрямована на покращення, й нападає на них.

    10. Особистості такого типу схвалюють лише руйнівні дії й борються проти творчих чи корисних дій та видів діяльності.

    Творчі люди особливо часто, мов магнітом, притягують до себе антисоціальних особистостей, котрі бачать у мистецтві цих людей щось таке, що має бути знищено, й під виглядом "друзів" приховано намагаються це зробити.

    11. Допомога іншим - це діяльність, що доводить антисоціальну особистість ледь не до сказу. Проте тим видам діяльності, котрі під виглядом допомоги несуть руйнування, надається усіляка підтримка.

    12. В антисоціальної особистості погане почуття власності, й вона вважає, що ідея про те, що щось комусь належить, - це трюк, вигаданий, щоб дурити людей. Насправді нікому нічого не належить.

    Коментар до пункту 5.
    Якось в Єгипті, в Шарм-ель-Шейху, на пляжі, я спостерігав, як офіціант зробив зауваження п'ятьом росіянам, що щось там не можна, заборононено.
    Всі п'ятеро миттю завмерли, перестали дихати.
    Вони різко збайдужіли.
    Час для них зупинився.
    Найсміливіший насмілився перевести погляд, лише погляд, і щось запитати.
    Ситуація розрядилася.
    Вони вперше шумно всі одночасно видихнули повітря й заворушилися.

    Це і є приклад п'ятьох зі 140 мільйонів заляканих людей.

    Коментар до пункту 6. Антисоціальній особистості властиво вибирати не ту мішень.

    Весь цивілізований світ, прокинувшись якось вранці, не приховував свого щастя: жовті московські неорасисти з дуру вляпалися об Україну, й на цей раз дуже серйозно, і ще на їхній пам'яті, за їх безпосередньої участі здійсниться те, про що вони мріяли в найсолодших снах - черговий (і останній) поділ останньої цитадельки зла. Раніше до цього якось руки не доходили, та й дрібні капості, які Ліліпутя утнув з Грузією, Чечнею були якось мало мотивуючими.
    
    Після аншлюсу Криму Ангела Меркель швиденько змоталися в Китай і подарувала тамтешньому лідеру старовинну карту щось близько 1700 з чимось року.
    З чого б це раптом?
    Там великі території Сибіру і Далекого Сходу позначено китайськими. Це викликало фурор у китайському суспільстві.
    
    Ось тому Китай з Японією надмірно, і це явно  було видно, непереконливо приховували своє щастя (така вже в них цивілізація), особливо, якщо згадати про Курили й Сахалін Японії, й про всю територію Кацапстану за Уралом, які на сучасних китайських мапах вже давно почали позначати китайськими. Дуже вже підозріла ситуація з газом і нафтою нагадує технотрилери Тома Кленсі "Червоний шторм піднімається" й "Ведмідь і Дракон".

    Ліліпутя міг би красиво виконати аншлюс Білорусі: біснуватого бацьку придушила б його власна охорона, чи скористатися старими планами біснуватого фюрера з аншлюсу Австрії, і ось приймають ще один суб'єкт федерації. Вся різниця була б лише на шевронах окупантів: там чорна свастика, а там чорний орел з однією зайвою головою, символ власівців.
    Європа лишень подякувала б. І можна сміливо ставити в один ряд: Сталін, Гітлер, Муссоліні, Пол Пот, Мао, Ліліпутя.
    
    А якби він зайнявся Кавказом з Азією, то й взагалі б нічого особливого не сталося. Він би повністю реінкарнував покійний СРСР, за винятком неокупованих європейських країн, а реакція світу, як у випадку з Грузією, була б млявою.

    Азія - природня сфера інтересів російських фундаменталістів. І нехай нікого не обманить словоблудіє на кшталт "євроазійський".  

    Хоча Україна за відмову від атомної зброї "захищена" Будапештським меморандумом, який за змістом і силою дипломатичних формулювань більше нагадує мій улюблений 65-метровий рулон ужиткового паперу "Обухів" від національного виробника, Київського картонно-паперового комбінату, проте ним (меморандумом) міцно зв'язані американці з європейцями проти азіатів, що є великою рідкістю в практиці міжнародного права. Тому звільнення від азіатів-окупантів АРК і форма, в якій це буде зроблено, це лише питання часу.

    Старий анекдот часів окупаційного СРСР про конфлікти на українсько-китайському кордоні набуває реальності.

    Прикро це усвідомлювати, проте РФ існувала й досі лише тому, що й дотепер серед українців не було єдності щодо того, що далі робити з РФ? Про це я вже писав у статті "Флот-утопельник: четверта булька".
    http://zemlj.blogspot.com/2014/02/blog-post_28.html

    Що ж, відтепер Ліліпутя сам зробив свій самогубчий вибір - дезінтеграція РФ. І світ його прийняв.

    Ще один приклад не тієї мішені.

    Вся антиукраїнська мозкопромивальна політагітпромівська пропаганда азіатів побудована на вживанні всього кількох термінів у різних комбінаціях: бандерівець, фашист, бандеро-фашист, фашисто-бандерівець (на вибір), про що я вже писав у статті "Урочистий комплект Незамінний посібник, щоб зліпити антиукраїнську брехню чи антисіоністський наклеп для промивання мозку азіатам, хохлам, а також з метою провокації реваншу жовтого московського неорасизму".
    http://zemlj.blogspot.com/2014/03/blog-post_15.html

    Проте фактом є те, що сьогодні 100% провідного українського політикуму - неукраїнці. Вони не відповідають щонайменше трьом вимогам, які пред'являються до європейських політиків:
    - демонстративно не вживають державну мову не лише вдома, в сім'ї, не навчають нею дітей, не вживають її в офіційних виступах, документах;
    - не послуговуються історично-культурним надбанням України;
    - публічно заявляють, що вони не почуваються українцями.

    100% провідного українського політикуму - неукраїнці - здали Крим азіатам.
    100% провідного українського політикуму - неукраїнці - ділять між собою крісло мера Києва: кому балотуватися, а хто поступиться.
    100% провідного українського політикуму - неукраїнці - ділять між собою пост Президента України: кому балотуватися, а хто поступиться.
    100% провідного українського політикуму - неукраїнці - мають найширші зв'язки, фінансування, політичну підтримку в ЄС і США, а не пересічний бандерівець, фашист, бандеро-фашист, фашисто-бандерівець (на вибір).
    100% провідного українського політикуму - неукраїнці - замість швидкого повернення України в Європу раптом підписують з ЄС інтеграційні документи частинами.
    100% провідного українського політикуму - неукраїнці - вже оголошують про позаблоковий статус України, хоча НАТО висловила готовність швидко прийняти Україну до блоку.
    100% провідного українського політикуму - неукраїнці - не вважають за потрібне зупинити поставки продукції українських заводів, що виготовляють зброю, до РФ.
    100% провідного українського політикуму - неукраїнці - вважають за потрібне на Першому національному каналі скасувати всі передачі й у прямому ефірі транслювати з Кремля фарс з аншлюсом АРК. 
    100% провідного українського політикуму - неукраїнці - не вважають за потрібне закрити "Русское радио" та весь український інформаційний простір від азіатів.
    100% провідного українського політикуму - неукраїнці - кажуть, що немає гривень на українську армію, а українці СМСками збирають для армії мільйони.
    100% провідного українського політикуму - неукраїнці - не вважають за потрібне викинути з України "Сбербанк России" разом з усім російським бізнесом тощо.

    100% провідного українського політикуму - неукраїнці - приймають рішення від імені України загалом і нас, українців, зокрема!

    "Велесова книга" підтверджує, що русичі-українці впродовж своєї понад 7500 історії вже були в такому становищі, вихід з якого завжди один і той же:
    "І вражою злою кров'ю волю окропіте!".
    Пан Тарас Шевченко.

    Досить фактів?
    Я можу ще довго продовжувати.

    Проте Ліліпутя, як я описав вище, вибирає не ту мішень.

    Коментар до пункту 8.
    Ліліпутя: "Розпад СРСР є найбільшою трагедією ХХ століття". Цим сами від визнає найстрашніші злочини, що були вчинені російсько-комуністичними окупантами.
    
    Коментар до пункту 9. Руйнівні групи.
    Подивіться, кого Ліліпутя підтримує в Україні: РПЦ (ФСБ, як додають в народі), антиукраїнська й антисіонітська "Чорна сотня" й РНЄ, комуністи, регіонасти, сепаратисти, ПІСУАР тощо. Він ростить і поширює жовтий азійський неорасизм в мізках росіян.

    Коментар до пункту 10.
    Творчість.
    Творчі люди.
    Художня гімнастика - це теж творчість.
    Одруження на Кабакабаковій - це лише ширма, за якою може бути приховано нерозбірливість у статевих зв'язках. Особливо, якщо згадати того хлопчика і поцілунок в животик...

    Коментар до пункту 12.
    Планетою Земля правлять антисоціальні особистості. Їх не більше дюжини. Відоме й місце, звідки вони правлять. Це Лондон. Поки що правлять...

    Зауваження.
    Припустимо, людина в прихованій ворожості говорить вам: "Ви знаєте, я обома руками за те, щоб у нас була комісія зі стандартів. Нам необхідно підтримувати стандарти, тому що наша діяльність має бути етичною. Я дуже етичний! Я не потерплю нічого неетичного!". Вона може говорити це (й багато людей у прихованій ворожості так і роблять), проте стережіться! Не має значення, як часто ця людина говорить про свою етичність, вона переріже вам горло.

    Ви починаєте розмову з людиною в прихованій ворожості. Подивіться на цю людину в прихованій ворожості, з її прихованими задумами; в людей, що перебувають на цьому рівні, спостерігаються серйозні порушення в роботі залоз. Якщо ви спробуєте залучити таку людину до участі в якому-небудь великому конструктивному проекті, то вона подивиться на вас і скаже: "Га?".
    Ні.
    Ви маєте сказати: "Скажу вам по секрету: "Такі да інкорпорейдет, товариство з брехливою відповідальністю, додає отруту в свої напої, а ми - ні".
    І ця людина скаже: "Правда?". Чутки. Підлі задуми. Плітки. Така людина зазвичай купується на подібні речі. І тоді ви зможете продати йому щось; і коли ви продаєте їй ідею чи ще щось, ви не повинні виходити за межі розуміння терміну "прихована ворожість". 

    Або.

    "Ви могли б стати значно хитрішим. Ви могли б обвести навколо пальця значно більше людей. Ви могли б водити їх за носа. Ви стали б спроможним примушувати людей своїми ж руками рити собі могилу, й ніхто нічого не запідозрив би".
    Тоді ця людина скаже: "Правда? Гаразд, давайте займемося цим". Це жахливо, але це правда.

    Як з такою людиною встановити ще ближчий контакт?
    У який спосіб з такою людино треба говорити, щою вона "розкрилася" вам?
    Потягнулася до вас?
    Щоб почала розповідати про себе, про своє рідне, наболіле, поділилася сокровенним, втертися до неї в довіру?

    Нижче подаємо приклад принципової схеми такого діалогу, приклад вибору теми такої розмови, про що, власне, і як треба говорити.

    Ви: "Коли я був ще маленьким, у нашому кварталі мешкав один хлопчик. І я брав його - звісно, коли ніхто не бачив... я брав його з собою на річку й кидав у воду. Він не вмів плавати. А потім витягував його в останній момент, коли він уже ось-ось був готовий утонути".
    Людина в прихованій ворожості може видати вам щось на кшталт: "Так, знаєте, пам'ятаю був один пес, і я...дуже цікаво... я брав цього пса... в одного сусіднього хлопчика був пес, він його дуже любив, а я брав цього пса й ховав. О, я був диявольськи хитрим".
    Людина в прихованій ворожості, розумієте?
    "Я ховав цього пса, щоб він подумав, що він зник. А потім раптом випускав пса й говорив йому, що знайшов його, й за це брав з нього гроші, що йому давали батьки, і він був моїм другом."

    Додаткові психологічні характеристики Ліліпуті.

    Ліліпутя має злочинний склад мислення й дій.
    Злочинець - це людина, чия поведінка мотивована злими намірами й котрий зробив так багато поганого, що завдало шкоди, що вважає такі дії нормальними.

    1. Злочинець звинувачує інших у тому, що робить сам.
     Вся антиукраїнська мозкопромивальна політагітпромівська пропаганда азіатів, яку контролює й спрамовує суб'єкт цього дослідження, побудована на звинуваченні України (й світу) в тому, що злочинно витворяють самі російські фундаменталісти. Подивіться їхні телеканали й порівняйте з тим, що насправді робиться в нас.
     Напрочуд повчально на власні очі й вуха побачити й почути цю брехню.
    
     2. Злочинний розум неухильно прагне знищити будь-кого хто, як він вважає, може викрити його.
     Ця тема - одна з табу в РФ. Навіть найзатятіші російські правозахисники мало в цьому обізнані.
    
     3. Люди, що мають злочинний розум, мають тенденцію об'єднуватися, позаяк факт присутності поруч інших злочинців схильний підтверджувати їхні власні збочені уявлення про людину взагалі.
     І той факт, що саме Медведчучук його кум, що сам є антисоціальною особистістю, і є найкращим цьому підтвердженням.
    
     4. Злочинець вважає, що інші люди є такими самими, як і він сам.
     Тому й операція з аншлюсу АРК, як спроба реваншу жовтого московського неорасизму, проведено в суто гебешний, прихований і неявний спосіб.
    
     5. Злочинець не отримує особливої користі, коли зізнається в поточних неетичних діях, і внаслідок цього навряд чи виправиться.
    
     6. Злочинець, не має значення якої шкоди він завдає іншим людям, прагне також й до знищення самого себе. Він протестує проти свого власного виживання.
     У коментарі до пункту 6 це вже описано.
    
     Цей пункт є ключовим у дослідженні особистості суб'єкта.
    
     І тепер вже не має особливого значення: чи він сам прийняв непоправне рішення до знищення самого себе трибуналом Гааги чи Нюрнбергу, поліззши в Україну, чи його найближче коло до цього лукаво підштовхнуло, а він прийняв цю ідею за свою.
    
     Все!
     "Піздно", як казав колись Азіров!
    
    Типовим прикладом є діяльність українського кума суб'екта цього дослідження, такого собі Медведчучука. Будь-який його проект призводить до всеукраїнського обурення, майданів і вбивств. При цьому сфера його діяльності неухильно зменшується. Прогноз: його скоро лінчують.
    

    Як у цивілізованому світі прийнято боротися з такою коростою на тілі людства?

    У цивілізованому світі давно вже напрацьовано багатий позитивний досвід знищення таких антисоціальних особистостей, що дірвалися до найвищих державних посад. Для цього достатньо посіяти приховану ворожість, підозру й недовіру до найближчого оточення антисоціальної особистості. Класичним прикладом є розправа над найкривавішим катом й убивцею в історії людства, сумновідомим Йосипом Джугашвілі (клички Сосо, Сталін).   
    
     Там, де життя стало суворим й дедалі погіршується, навчений спостерігач, ретельно вивчивши ситуацію, виявить принаймні одну таку особистість за роботою.
    
     Коли ви розумієте, як влаштовано злочинний розум, ви можете також зрозуміти, якими жахливими мають бути відчуття (або їх відсутність), з якими в глибині душі змушений жити злочинець протягом всього свого життя, вічно. Він скорше гідний жалю, ніж покарання. Незважаючи на все його притворство, всередині він насправді ні хоробрий, ні сміливий. Він лише боягуз, що панікує й плаче. І за його насмішками над будь-якими такими даними ховається плач, тому що в глибині душі він знає, що це правда. 
    
     Якщо у вашому житті є така антисоціальна особистість, то найкраще, що ви можете зробити для себе, це раз і назавжди розірвати стосунки з нею.
     І буде вам щастя!
     Слава Україні!






45. Лінчувати Ю, кролика, й узурпастора, не помилувати
Отже, наближається друга фаза агресії азіатів - спроба окупації Слобожанщини й Приазов'я. Що ж у цій ситуації витворяє українське керівництво?
Давайте спочатку визначимося з термінами.

По-перше, серед переліченого українського керівництва насправді немає жодного етнічного українця - одні лишень "такі да"!
По-друге, серед трійці потенційних кандидатів у Президенти України: боксер, Ю, Петро Рошенович, всі троє також "такі да"!


Коли я якось зауважив про це, мені відповіли: "...а ти назві хатя би аднаво украінца, спасобнаго управлять!".

Особисто я вважаю таке неподобство дискримінацією білих українців за расовою ознакою.

Нова влада не залучає до захисту України жодну з організацій, які до цього змагають: ні УНА-УНСО, ні Тризуб, ні Правий сектор тощо.
Події останнього часу - організація вбивства Головним Мєнтом Саші Білого (Музичка) та нехлюйське ставлення до обороноздатності Руси-України (на армію, бачите, в бюджеті немає гривень) однозначно говорять про значно більше бажання нової влади утриматися при владі, ніж утримати нашу землю.

А це, в свою чергу, однозначно свідчить про змову, що якусь територію України вже домовлено віддати азіатам, а у європейців і американців допомоги особливо й не просять.
Ось вони й не опираються.
Не приймають рішення про мобілізацію.
Не оголошено про відновлення проекту оперативно-тактичної балістичної ракети "Сапсан", що може досягти Москви, СпБ, Кенігсбергу.
Не створюють нові дивізії на східному кордоні.
Не розконсервують велике сховище літаків під Запоріжжям.
Не активують співпрацю з NАТО.
Не викинуто бізнес азіатів з Украіни.
Не закрито кордони з візовим режимом.
Не закрито український інформаційний простір від теле-, радіо-, Інтернет-, і будь яких впливів азіатів.
Не проведено люстрації й повної кадрової ротаціі тощо.
    
Адже лише потужний, ешелонований й маневровий захист, насичений сучасною технікою й людьми, спроможний захистити Правобережну України, зупинити папуасів й стабілізувати ситуацію. Для цього потрібно принаймні 100 000 особового складу.
А судячи з млявих і кволих дій нової влади, готується показовий розгром погано організованої, слабо оснащеної й не навченої, зверніть увагу: не армії, а новоствореної Національної гвардії, якою опікується міліція!

Крути-2!

Показовий, адже нова влада координує свої дії з окупантами, що прагнуть принизити, позбиткуватися.
Я вже писав, що таке прогнозоване прагнення азіатів до приниження, збиткування й буде однією з причин їх знищення.

Всі ці дяді, як і ця тьотя, очевидно, не розуміють, або вдають, що не розуміють, що поява на нашій землі розвідувально-диверсійних груп - це вже початок прихованої фази війни.

Висновок: усі перелічені вище прізвища - це люди Ю.
Отже, їхніми руками Ю здала АРК і українські інтереси.
Отже, за умови воєнного часу за зраду їм усім загрожує розстріл.

Як правозахисник, я не можу цього допустити. Вони мають бути попередньо допитані, обставини зради з'ясовані.

Не та вже Русь-Україна, як була колись, не те вже військо...

У 965 році Володар, Його Величність Князь Святослав Завойовник відправив Хозарському каганату своє історичне послання: "Іду на ви". Він розромив цю одну з перших  протодержав "такі да", де "такі да" займалися тим що, дорвавшись до найвищої влади, визискували місцевий народ.

Через 1049 років, у 2014 році саме "такі да" Ю реінкарнувала "такі да" Хозарський каганат-2 в Україні, з чим я Вас усіх і вітаю.
Такі да слава Україні!






44. Урочистий комплект Незамінний посібник, щоб зліпити антиукраїнську брехню чи антисіоністський наклеп для промивання мозку азіатам, хохлам, а також з метою провокації реваншу жовтого московського неорасизму

    Така штука позбавляє від необхідності чекати, поки вас охопить пітний вал натхнення. Стане в нагоді азійським політтехнологам-невдахам.

    Автор: Остап Бендер
    Редактор і упорядник: портал
    http://zemlj.blogspot.com/2014/03/blog-post_15.html

    Витяг із досі неоприлюдненої й з нецензурованої версії книги "Золоте теля"

    Примірник єдиний
    Цілком таємно
    Улюблена настільна книга Ліліпуті
    Викрадено прямо з робочого столу Ліліпуті й люб'язно надано редактору й упоряднику агентами  Держдепартаменту, Моссаду й ЦРУ.

    Розділ I. Словник

    ІМЕННИКИ
    перейти до ПОСЛУГИ, КОНСУЛЬТАЦІЇ
    1 нацик
    2 фашист
    3 ЄС
    4 Гітлерюгенд
    5 Адольф Гітлер
    6 Правий сектор, ВГО Свобода
    7 Ріббентроп
    8 Ізраїль
    9 Залізний Хрест
    10 СС
    11 Роман Шухевич
    12 Хохляндія
    13 Степан Бандера
    13 Дмитро Корчинський
    14 УПА
    15 УНА-УНСО
    16 жид
    17 масон
    18 жидо-масон
    19 бандерівець
    20 фашист
    21 бандеро-фашист, фашисто-бандерівець (на вибір)

    ПРИКМЕТНИКИ

    1 самостійний
    2 оголтєлий (націоналіст, бандерівець - на вибір)
    3 націоналістичний
    4 жидівський
    5 фашистський
    6 мозкоправний
    7 сіоністський
    8 бандерівський
    9 український
    10 хохляцький
    11 жовто-блакитний

    ДІЄСЛОВА

    1 факати
    2 убивати
    3 нагинати
    4 карати
    5 розстрілювати
    6 гвалтувати
    7 смоктати
    9 мочити (в сортирах)
    10 дрочити
    11 маструбувати
    12 гомосєчити
    13 лесбіянити

    МИСТЕЦЬКІ ЕПІТЕТИ

    1 проплачений майданутий
    2 фашистські запроданці (посіпаки, прислужники, українські буржуазні націоналісти, зрадники, наймити тощо)
    3 пропаганда доктора Гебельса
    4 оголтєлий український буржуазний націоналіст
    5 наркотизований свідоміт
    6 сіоніст
    7 морда жидівська

    ІНШІ СЛОВА, НЕЗАМІННІ В СПІЛКУВАННІ СПРАВЖНЬОГО АЗІАТА

    1 лох
    2 х..
    3 п...а
    4 б...ь
    5 опущений
    6 кидалово
    7 іпацця

    [Вигуки, прийменники, сполучники, коми, крапки, знаки оклику, лапки тощо]

    ЗАУВАЖЕННЯ: коми ставити перед «що», «який» і «якщо». Крапку з комою - перед «але». Трикрапки, вигуки, знаки й лапки - де лишень можливо.

    Розділ II. Творча частина

    (Користуватися матеріалами розділу I-го)

    § 1 МИСТЕЦЬКИЙ НАРИС-ФЕЙЛЕТОН НА ЗАМОВЛЕННЯ З ЛЕГКИМ УКРАЇНОФОБСЬКИМ ЗМІСТОМ

    Що таке український націоналізм?

    Вже котрий рік в Україні ведеться суперечка про націоналізм, а віз і нині там. Пропагандист - професія, з об'єктивністю несумісна. А нам-то ця сама об'єктивність і зовсім непотрібна. У Радянському Союзі націоналізм прирівнювався до фашизму.
    Скептик скаже: "Але ви ж, націоналісти, нав'язуєте нам свої цінності! Переписувати історію!".

    Захоче "великий брат" - підеш, наприклад, воювати, куди скажуть.
    Особливо підозрілих читачів може настрожити те, що йдеться про Українську Незалежну Державу. Мовляв, а як же бути з росіянами, татарами, євреями та іншими народами, що мешкають в Україні???
     Прийдуть націоналісти до влади й виселять всіх росіян, а євреїв розстріляють! Україна для українців!!!

    Бандерівці так із незалежністю носяться. Адже головне, щоб людям було добре, а не до складу якої держави входить їхній край!!!
    А навіщо взагалі потрібна незалежна українська держава самостійникам?
    Ми всі пам'ятаємо сепаратистський з'їзд 2004 року в Сєверодонецьку, коли регіонасти закликали  відокремитися від України й створити ПІСУАР.
    Прес-служба жидо-масонської ВГО "Свобода" Правого сектору імені Адольфа Гітлера

    § 2 ПЕРЕДОВА АНТИСІОНІСТСЬКА СТАТТЯ

    Головну небезпеку для євреїв України представляють оголтєлиє українські буржуазні націоналісти - заявляє головний рабин України в ході прес-конференції в Нью-Йорку, повідомляє сайт "Голос Америки"... В Одесі почалося переслідування євреїв!!!

    Бандерівці бігають і нападають на синагоги.
    Можуть бути провокації - кримські татари, переодягнуті українськими націоналістами, почнуть бити євреїв. "Я не побоюся цього порівняння - так робили нацисти під час аншлюсу Австрії" - сказав цей жидо-масон американським журналістам???

    За словами рабина, антисемітських акцій на Україні ну просто п...ь... Він нагадав, що в Криму свастики й написи "Смерть жидам" були виявлені на дверях і фасаді синагоги "Нер-Тамід" у Сімферополі.

    § 3 ЗБОЧЕНИЙ ІДІОТИЗМ: КІЛЬКА ПРИКЛАДІВ МОЗКОПРАВНИХ ВІРШИКІВ ДЛЯ ТИПОВИХ ЛОХІВ

    А) Тринадцятий вал

    Убий - то український націоналіст,
    Гвалтуй - то жидо-масон,
    А Ліліпутя сам себе факне уві сні,
    Як бачить страшний сон!

    Б) Сім сорок

    В Криму у сінагозі слон
    Жидівської морди тест,
    Як майданутий свідоміт
    В Ізраїлі інцест!

    В) Московський варіант

    Цвіте урюк під гуркіт днів
    В УНА-УНСО варяг.
    На Мавзолеї і в Кремлі
    Майорить жовто-блакитний стяг!

    Г) З Азірофа

    В Європі Гітлер, Ріббентроп
    Смокче в сортирі генсєк,
    Не йдіть в ЄС, бо там
    Лесбіянить гомосєк!

    Ґ) Ну дуже хочеться брехати
    Halt!
    Хохол, бандерівець, антисеміт,
    Йде майданутий свідоміт!

    § 4 КРИМСЬКИЙ ОРНАМЕНТ

    1 Урюк (абрикоси)
    2 Арик (канал)
    3 Віслюк (осел)
    4 Плов (їжа)
    5 Кримський татарин (нехороша людина)
    6 Українець (нехороша людина)
    7 Парламент АРК (маріонетки)
    8 Українські військові в АРК (нехороші люди)
    9 Азіати в АРК (хороші люди)
    10 Журналісти в АРК (нехороші люди)
    11 Місія ОБСЄ в АРК (не пускати)
    12 Севастополь, де було затоплено три окупаційні російські флоти (місто російської слави)
    13 Будапештський меморандум, яким Британія, РФ і США гарантували територіальну цілісність і недоторканість України в обмін на атомну зброю (ужитковий папір)

    Розділ ІII. Шліфування майстерності московського політагітпрому

    ЛЕГКИЙ СПОСІБ КРОПАТИ БРЕХНЮ Й ВИДАТИ НА-ГОРА ТОНИ ДЕЗИНФОРМАЦІЇ ВІДПОВІДНО ДО ПОТОЧНОЇ СИТУАЦІЇ

    За допомогою матеріалів Розділу I-го за методами Розділу II-го з викорстанням матеріалів § 1, 2, 3 і 4 ліпляться також мозкопромивальні романи, брехливі антиукраїнські повісті про 2 СВ, антисіоністські поеми в прозі, оповідання зі спотворенням правди про Україну, побутові замальовки із життя майданутих свідомітів, мистецька брехня в репортажі, як погано живеться російськомовним у Галичині, хроніки зі спотворенням правди про ЛГБТ у будь-який бік на замовлення, відбілювальні епопеї про найкривавішого ката й убивцю ХХ століття Й. Джугашвілі, п'єси про заперечення Голодомору й Холокосту, політогляди із залученням сотні азійських діячів культури й мистецтв з "одобрямс" чого-заводно, а також з метою провокації реваншу жовтого московського неорасизму тощо.







42. Реванш жовтого неорасизму азіатів: зайди в АРК

Вже нині можна зробити короткі попередні висновки.
Вони невтішні.
Вкрай песимістичні.
Нам військову допомогу ніхто й не збирається надавати. Алабама ясно сказав: у разі анексії Росією Криму Вашингтон не визнає її, і проти РФ буде вжито додаткових заходів. Тобто анексія є, і якісь сякі-такі заходи. Але не військового характеру.
Нас обманули.
Це - Мюнхенська змова-2.
Будапештським меморандумом тепер можна підтертися чи використати на розпал для весняних шашликів.

Український уряд тепер вже сміливо можна називати "так званий український уряд", оскільки він безхребетний, млявий, безініціативний, поразницький. Вони заціпеніли й не сміють почати розгром "російських братів". Ми, русичі-українці, традиційно громили московитів-росіян, навіть якщо сили більш-менш співставні. Прямо скажемо: вояки з азіатів ніякі.
Уряд сам складається переважно не з українців, тож якого біса їм відстоювати українську землю? Той же Турчинофф, Авакофф, Наливайченкофф, Юля, не розмовляють в сім'ї українською, тож якого біса їм відстоювати наші, українські, інтереси щодо мови культури, державності тощо?
Уряд говорить, що на війну немає грошей. Українські гниди й воші (олігархи) насправді не українці. Багато з них прямо сприяють окупантам або не перешкоджають їм.
"Так званий український уряд" стримує народну ініціативу, добровольців. Роздайте людям автомати й по два ріжки!
Ні.
Мовчать.
І це при всьому тому, що українці можуть, вміють і хочуть воювати. В Україні є величезна кількість добровольців, а в РФ їх немає. 17% французького іноземного легіону на чолі з його начальником штабу - білі українці. 
Збройні формування РФ і військовослужбовців ЧФ РФ повернуто з навчань до місць постійної дислокації, отже формально-юридично – їх немає ні в Криму, ні в інших регіонах України! Ліліпутя привселюдно заявляє, що не знає, хто перешкоджає в'їхати місії ОБСЄ в Крим. І цим пора скористатися, але ж ніхто нічого не робить!
Є важлива деталь: збройні формування РФ без розпізнавальних знаків, що має далекосяжні наслідки. Проте це не використовується.
Над нашим східним кордоном нависла смертельна небезпека: там азіати концентрують війська. Є реальна загроза окупації не лише АРК, а й Лівобережної України.
А ось реакції на це "так званого українського уряду" - нуль.
Чому? 
Українським військовим в АРК заборонено стріляти й захищати себе. Це небачено й нечувано: над нами відверто збиткуються, принижують, а ми гімни у відповідь виспівуємо! Воїни-русичі, козаки, упівці в трунах перевертаються, коли дивляться на цю ганьбу!
Де пряме звернення до США й Британії про захист і військову допомогу?
Де вимога виконати Будапештський меморандум?
Через відкриті й прозорі кордони з Кацапстану до нас приїздять пачки «азійських тітушок», які знають, що кричати й чому вони тут: «захищають від бандерівців-фашистів-німців».
У нас не сформована ідеологія, ми не знаємо, що кричати, що казати, як це сформулювати.
Скрізь і на кожному кроці чужинська мова, чужинське радіо, чужинське ТБ, чужинські газети, журнали тощо.
Азіати кричать: «Бей жидов, хахлов!». Цікава деталь: у кожній ситуації вони намагаються нас принизити.
Не довести свою правоту чи ще там чогось, а саме принизити!
Це і є одним з проявів жовтого московського неорасизму.
Я - не расист.
Проте така поведінка жовтих росіян в Україні мені не подобається.
Невтішні висновки:
- Британія, США, РФ брешуть, зобов'язання захищати Україну в обмін на атомну зброю не дотримуються, зв'язуватися з ними від сьогодні й надалі не варто. Варто разом з Іраном розвивати атомну програму; 
- ніхто ще не скасовував правила, за яким в уряді мають бути люди, плоть від плоті нації, патріоти, що говорять у сім'ї, виховують дітей тією ж мовою, послуговуються тією ж культурою, що й титульні нація;
- українська еліта політична, економічна, духовна в найближчому майбутньому, робіть що хочете, але має бути українською;
- позаяк формально-юридично збройних формувань РФ немає Криму, після 7 березня ситуація переходить в іншу площину: тепер це справа вже не військових, а міліції, УБОЗ, внутрішніх військ, ну і їхніх 200.000-300.000 добровільних помічників;
- з огляду на вищеописане можна маневрувати в АРК: вводити чи то надзвичайний стан, чи то військовий, адже відповідно до міжнародних правил ведення війни (це стосується збройних формувань РФ) на військовослужбовців без розпізнвальних знаків у військовий час (співробітників диверсійно-терористичних підрозділів) не поширюються міжнародні правила ведення війни і правила поводження з військовополоненими: їх розстрілюють на місці;
- закрити кордон, оголосити мобілізацію й розгорнути операцію прикриття східного кордону. Тут стануть у нагоді і сотні самооборони Євромайдану, й "Правий сектор", і добровольці;
- звернутися до НАТО про допомогу;
- перекрити постачання АРК водою, електроенергією, Інтернетом, телефоном тощо;
- почати активно створювати нашу, українську ідеологію, активно поширювати її через ЗМІ;
- заблокувати чужомовні ЗМІ;
- почати активну пропаганду проти жовтого московського неорасизму.
Позитив:
- зате як гарно ми, беззбройні, співаємо державний гімн перед озброєними азіатами!
- як чудово ми святкуємо ювілей пана Т. Шевченка, ніби й нема окупантів!
- як завзято ми вигукуємо "Слава Україні!".
Я чудово розумію, що можуть бути певні ще не оприлюднені домовленості, обіцянки, прогнози, гарантії, про які ми не знаємо. Проте все темне, залаштункове, підкилимне, призводить, зазвичай, лише до погіршення ситуації.
А все саме такий вигляд і має.
Слава Україні!






41. Зрада, або Як зрозуміти вислів "народ заслуговує на своїх правителів"?

    
    Сьогодні чимало діячів у телевізорі з розумним виглядом ворушать губами по обличчю: "народ заслуговує на своїх правителів".
    Що це означає?
    Давайте спробуємо розібратися. Теза 1. Не вдасться змінити країну, змінивши в ній владу.
    У всякому разі - не вийде зробити цього в кращу сторону. Тому що народ отримує ту владу, яка відповідає його духовно-психо-емоційному стану з усіма витікаючими наслідками!

    У цих ігрищах завжди є третя сторона, яка й керує процесом, робить те, що їй потрібно.

    Це величезні гроші й дуже професійні в своєму ремеслі люди. Вони, наприклад, привели до влади Наполеона, а потім постачали європейцям зброю, щоб його зупинити, коли той вийшов з-під контролю. Вони зробили свого часу жовтневий переворот у самій самозваній царський Росії руками чесних людей, які були сповені ентузіазму. Потім цих людей розстріляли, а тих, хто залишився, відправили гнити в ГУЛАГ.

    Теза 2. Революція ніколи нічого не вирішує, якою б мирною вона не була. Ми вже перемагали на Майдані, на Євромайдані, тож подивіться, до чого це призвело. До тієї самої ситуації, але зі ще сумнішими наслідками.

    Теза 3. Щоб на прикладах стало краще зрозуміло, проведемо експеримент.  Є такий прийом - довести ситуацію до абсурду, до недосяжного ідеалу, щоб порівняти з реальністю.

    Тому, уявімо собі країну, в якій мешкають лише..., ну, наприклад, Далай-Лами й папи Римські.
    Я розумію, що це абсурд, але для експерименту спробуємо.
    А тепер порушимо питання:
    - який рівень злочинності в цій країні?
    - скільки згвалтувань там відбувається щороку?
    - які корупційні схеми створють тамтешні можновладці?

    Відповіли собі на питання?
    Зрозуміли, що на всі три питання відповідь - нуль?
    Та й ситуація не абсурдна, адже є щось подібне - є Ватикан і є Тибет, що окупований нині КНР.

    Отже, ми готові просуватися далі.

     А тепер уявімо собі країну, в якій мешкають лише... студенти. Тобто люди, що готові миттю відгукнутися на заклик, які життєрадісні, енергійні.

    А тепер ставимо такі питання:
    - скільки людей в країні перебувають у депресії?
    - як часто вони лінуються?
    - не виходять на роботу?

    А тепер уявімо собі країну, в якій мешкають лише... Віктори Ющенкики. Тобто дуже послідовні професіонали, що вивірять кожен свій крок, надзвичайно традиційні й стримані.

    А тепер ставимо питання:
    - як часто ці люди піддаються спонтанним імпульсам?
    - наскільки всі вони спроможні на авантюру?
    - чи спроможні вони на дуже, дуже поганий, вчинок?

     А тепер уявімо собі країну, в якій мешкають лише... Обломови. Тобто вкрай ледачі, без мети в житті, яким все "облом", безініціативні люди.

    А тепер ставимо питання:
    - яка частина мешканців країни прокидається з першими промінчиками сонця?
    - скільки з них говорять про аванпроекти, перші відкриття, градіозні задуми?
    - як багато з них готові повести народ за собою?

    А тепер уявімо собі країну, в якій мешкають лише... Жиріновськики та Юлії Тимошенкики. Тобто неврівноважні, непередбачувані й конфліктні особистості.

    А тепер питання:
    - скільки з них ніжні й терплячі матусі і татусі?
    - як багато з них можуть проводити тривалі й складні перемовини, що націлені на результат?
    - наскільки всі вони чесні й порядні?

    А тепер уявімо собі країну, в якій мешкають лише... боксери типу Кличкака й Усикака. Тобто люди, що миттю б”ють інших людей, що схильні вирішувати будь-які проблеми силою, не роздумуючи.

    А тепер ставимо питання:
    - який середній рівень інтелекту цих мешканців?
    - вони терплячі, витримані, дипломатичні?
    - ви пробували колись вступити в спілкування з людиною, що нападає на вас? Був якийсь результат?

    А тепер уявімо собі країну, в якій мешкають лише... Януковичі та Ліліпуті? Тобто типчики, що схильні діяти підступно, ножем у спину, вночі, підло й підступно, вам говорять одне, посміхаються, а роблять зовсім інше.

    А тепер ставимо питання:
    - який рівень моральності цих людей?
    - чи значить бодай для когось з них слово «честь»?
    - чому ще на початку минулого століття співробітникам розвідки, шпигунам, злочинцям порядні люди ніколи не подавали руки при зустрічі?

    А тепер уявімо собі країну, в якій мешкають лише... учасники поховальних процесій? Тобто люди, які щойно втратили рідних і близьких.

    А тепер ставимо питання:
    - як багато з них можуть взяти участь у гумористичних передачах?
    - наскільки високим є рівень рівень щастя по країні?
    - чи можуть у країні, де постійно звучить поховальна музика, дзеркала закриті чорним крепом, карати за сміх та веселощі?

    А тепер уявімо собі країну, в якій мешкають лише... ті, хто при смерті. Тобто ті, кому лише крок до смерті, хто давно вже оплакує надії на майбутнє, й безнадія - це їхній нормальний стан.

    А тепер ставимо питання:
    - чи багато серед них ентузіастів?
    - як часто місцеві поети пишуть життєрадісні вірші?
    - чому тут самогубців у 100 разів більше, ніж де-небудь ще?
    
    Безумовно, дочитавши до цього місця, багато хто вже впізнав сам себе, та й зрозумів дещо про Україну.

    Безумовно, пан Віктор Ющенкоко був найкращим президентом, якого обрали українці. А от Януковича ми не вибирали. Він більше подобається жовтим українцям російського походження й хохлам з дикого Сходу України й Півдня.

    Тепер розумієте, чому?
    Правильно!
    Тому, що вони самі перебувають у такому ж поганому стані як і сам Янукович.

    Теза 4. Той, хто багато подорожував світом, помітив, що білі українці перебувають у значно, значно кращому, духовно-психо-емоційному стані, ніж жовті українці російського походження.

    Але й білі європейці перебувають у кращому духовно-психо-емоційному стані, ніж білі українці. А жовті українці російського походження перебувають у дещо кращому духовно-психо-емоційному стані, ніж самі жовті росіяни в РФ.

    Ось така цікава закономірність.

    Та й українець українцеві не однаковий. Порівняйте активних, ініціативних українців з територій, що колись були окуповані поляками, з пасивними, безініціативними українцями з територій, що колись були окуповані росіянами - нащадків жертв безперервних геноцидів і Голодоморів.

    Теза 5. Єдиною правильною дією є поліпшення духовно-психо-емоційний стану людей. Не викриттями жахливої жорстокості Беркуту або протестувальників - а в інеті повно доказів і того, й іншого, тому, що  провокатори є і там, і там. Цим лише роз'ятрюють людей і залишають їх гніватися й переживати!
    Годі це робити!
    Будьте розумнішими й вищі цього!

    Висновок: першочерговим завданням української влади є праця над всебічним поліпшенням духовно-психо-емоційний стану українців, підйом їх з того похмурого провалля, в якому ми опинилися через безперервні геноциди й Голодомори окупантів.
    Кращі люди обирають кращих президентів, депутатів.

    Коментар: годі поширювати негатив будь-якого роду! Несправедливість - це страшенно болюча тема, й крім гніву і переживань роз'ятрених людей ви не отримаєте нічого!

    Схоже, саме цим займається нова українська влада.
    Схоже, що Юлі, через те, що вона перебуває в ненайкращому духовно-психо-емоційному стані, азіати нав"язали приховану від усіх домовленість: віддати Автономну республіку Крим Кацапстану в обмін на неперешкоджання поверненню українців до європейців.
    Чому Юлі?
    Тому що нині нова українська влада складається, переважно, з її людей: Турчинофф, Авакофф, Наливайченкофф тощо.

    Правильно сказав Кравчучук: потрібна негайна відсіч.
    Я  - підполковник, служу в резерві. Сьогодні мені телефонували з військкомату, попередили, щоб був готовий. Українці можуть, вміють і хочуть воювати. В Україні є величезна кількість добровольців, а в РФ їх нема. 17% французького іноземного легіону на чолі з його начальником штабу - білі українці.  

    Докази: вказують на високу ймовірність зради українських інтересів найвищими державними очільниками:
    - команда українським військовим не стріляти;
    - волання Арсенія Кулявлоб уникати провокацій, він так само волав і під час Євромайдану, якщо б ми не піддались на провокції, то віз був би і нині там;
    - відсутність команди на всеукраїнську мобілізацію мільйонів українців;
    - пасивна, безініціативна, безхребетна позиція керівництва української держави;
    - чому й досі не оголошено на весь світ, МАГАТЕ, ООН, країнам "атомного клубу" інформації про підрив всіх атомних реакторів на всіх українських АЕС по типу чорнобильського, у випадку спроби окупацій нашої землі?
    - Кличкоко й Порошенкоко усунулися від цієї ганьби;
    - східні кордони й досі не перекриті;
    - посла РФ не вислано з України
    - де люстрація?        
    - досі не з"ясовано, за яких конкретно обставин Авакофф і Наливайченкофф відпустили Януковича;
    - чому Янукович тиждень їздив по Україні, невже неможливо було впіймати?
    - чому й досі не спіймано розстрільну зондеркоманду, що вбила "Небесну сотню"?
    - чому й досі не скасовано автономію Криму?
    - чому в Україні не вводиться військовий стан?
    - чому й досі працюють кримінальні схеми, ніхто не чіпає бізнес людей Януковича тощо.
    Принаймні такі висновки можна зробити вже зараз. Звісно, що всі розуміють, що є закулісні домовленості, але від всього цього погано тхне.
    
    Рекомендація: РФ заявляє, що переймається захистом жовтих українців російського походження в АРК. Цікаво, як відреагує Китай, якщо на Далекому Сході РФ уб”ють консула Китаю, дипломатичних представників, китайців, оголосять, що це китайська територія, почеплять китайський прапор і викладуть на Ютуб?
    Впевнений, почнуться серйозні пересування китайських військ біля китайсько-російського кордону й росіянам стане не до Криму, і вони звідти заберуться геть.
    Слава Україні!








40. Флот-утопельник: четверта булька

За весь час окупації України-Руси Чорноморський флот Росії топили тричі:-1856 рік, Кримська війна;-під час визвольних змагань після жовтневого перевороту 1917;-під час 2 СВ в 1941.
Нині, в 2014 році ми, сучасники, від часу відновлення Державності України, можемо стати свідками ще одного, на цей раз четвертого за ліком, на цей раз останнього затоплення ЧФ РФ.

Ну не є Орда моряками, не є!

Скидається на те, що наші жовті "друзі" в Криму зовсім для нас не друзі.

Мені довелося служити в чотирьох арміях:
-окупаційній покійного СРСР;
-неіснуючої СНД;
-нині окупаційної РФ;
-у Збройних силах України.
Після безумовної капітуляції СРСР я повернувся служити в Україну.
Аеродром Івано-Франківськ.
Мені вдалося одним з перших дістати й почепити на кашкет страшенно дефіцитну тоді кокарду з тризубом Святого Володимира. Один з моїх однокашників-азіатів по Чернігівському вищому авіаційному училищу льотчиків сказав: "Снімі ето!". Тоді він продав квартиру у військовому містечку й поїхав служити до РФ.
Це ми називали "винагорода за зраду".
Я не знаю, що з ним.

Українцям-військовослужбовцям, що поверталися служити в Україну, азіати не давали такої можливості.

Зі мною служили кілька льтчиків, що ненавиділи українців і прагнули до реанімації СРСР. Кілька з них вийшли на пенсію й отримують українську пенсію!
За що?
Інші зараз мають високі посади й звання. Розумієте, до чого я веду?

Інший однополчанин, хохол, п'яним верещав, що на Галичині бандерівці вбили його діда й замахувався на мене. Потім він розбився в авіакатастрофі з іншим пілотом-азіатом, що теж ненавидів все українське.

Ми були одностайні: літака шкода.

Будучи курсантом ЧВВАУЛ, я побився з одним, а пізніше з іншим курсантом: одного через 10 років вбили, а у іншого в руках вибухнув вибух-пакет: йому відірвало кілька пальців.

Ще з одним я конфліктував досить напружено - через кілька років побачив його. Худий, виснажений, стомлений. Рак?

Ще з одним конфліктував вкрай бридко - той розбився в авіакатастрофі.

Яйцевінович сильно мені заважав, псував все моє життя. Його діяльність загрожувала моїй країні.
Де він тепер?
Хочу попередити керівництво РФ: білорус Яйцевінкович приносить "горе и несчастье в придачу".
Позбудьтеся його!
Він приносить тільки нещастя!
Віддайте його комусь, поверніть тій же Україні, чи в Гаазький трибунал.
Потім буде пізно!

Я служив в окупованому Закавказзі, коли дізнався про ті злодіяння, що влаштовували росіяни в Україні, про боротьбу УПА, козацтво, Русь.
Ми є свідками капітуляції СРСР.

Нині мене дратують мілітарні потуги Ліліпуті...

Всі простежили історію?

Коли я вперше прослідкував цей ланцюжок, був вражений від усвідомлення! Я не хочу сказати, що я такий супер-пупер крутий перець астрал-провісник-екстрасенс, проте чомусь мені думається, що ми скоро станемо свідками дезінтеграції Кацапстану й процесу відбирання зброї масового знищення.

Свого часу американці, з суто англо-саксонською незворушністю константували, що росіяни не виконують міжнародних домовленостей. США, Британія, РФ були гарантами безпеки України, коли ми відмовились від атомної зброї. Якщо США й Британія не виконають своїх зобов”язань, то це буде повторення історії з гарантіями безпеки Чехословаччині й Польщі під час 2 СВ.

Це Мюнхенська змова-2

Я не расист. Проте інколи, спересердя, називаю жовтих азіатів-росіян "папуасами".
Вибачте!

Нинішня потуга аншлюсу АРК є чудовим приводом до відновлення Україною атомного статусу, й повторного набуття атомної зброї.

Майно армії за часів Яйцевінковича нещадно продавалося, військові частини розформовувалися. Я сам є офіцером служби в резерві.
Начальник штабу там: уявіть Азірова і як він розмовляє. Уявили?
Так ось, цей начштабу розмовляє гірше ніж він утричі!

Офіцерів з білих українців звільнено, а з жовтих українців російського походження розставлено на їх місце. Це говорить про повний контроль азіатами нашої армії. Давайте привітаємо ПР з повним і безкровним розгромом української армії!

Необхідно негайно провести заміну кадрового складу української армії на білих українців-патріотів, україномовних. Обов”язково україномовних у сім”ях! В США, наприклад, під час 2 СВ співробітником військово-морської розвідки міг бути лише білий американець у четвертому поколінні!

Дуже повчально нині слухати марш УНА-УНСО:
-А від Донбасу до Перекопу два переходи БТР!

Що нині може зупинити Ліліпутю?
Непереброні обставини: небезпека для нього особисто, для РФ. Одним з таких непереборних обставин є Китай. Китайська загроза, маневри китайської армії на кордоні з РФ, заяви китайського керівництва.
Та й Японія з її Курилами теж. І США.

Прикро це усвідомлювати, проте РФ існує й досі лише тому, що й дотепер серед українців немає єдності щодо того, що з РФ робити далі?
Дезінтегрувати на кілька частин?
Допомагати?
Поміняти владу?
Повернути до складу України-Руси, як це було тисячу років тому?
Підтримувати?
Розгромити?

Всі, хто знає нашу історію, чудово усвідомлює: щоразу, коли Русь громила чергового агресора на східних кордонах, то за ним з'являвся дедалі потужніший і страшніший агресор.

 Коротко це виглядає так:
-розгромили кочові племена черкесів, дозволили їм оселитися на землях Руси, маємо нині Черкаську область й дивовижно вузькооких тамтешніх українців.     
-рогромили Хазарський каганат, одну з ранніх протоєврейських держав. Це зробив Його Величність, Володар Святослав Хоробрий. Ця країна була буфером між Руссю й кочовими племенами й державами далі на Схід: Сибірське ханство тощо.
-і тут раптово вдарили монголо-татари, раптово завдяки зраді Московсько-Суздальських князів.

Русь як частина структур європейської цивілізації стікла кров'ю, проте не дала можливості азіатам окупувати європейців.

На довгі сотні років ми окуповані.
Ми відновили державність.
Поступово за східними кордонами України-Руси сформувалася одна країна - сучасна РФ.
І той факт, що РФ є буфером між нами й Китаєм дуже нагадує минуле. Боюся, що анекдоти часів окупаційного совка про конфлікти на українсько-російському кордоні скоро стануть реальністю.

Складається враження, що в Севастополі хтось щедро сипонув ЛСД чи іншої синтетичної наркоти, про технологію виготовлення якої з легальної аптечної сировини вам розкаже перший-ліпший наркоман з підворотні, в центральний водогін, й почалося безумство.
Ні.
Цього не було.
Це говорить про високу ефективність телебачення, радіо, газет, ЗМІ як засобу промивання мозку для російськомовних.

Тому варто вимкнути всі ЗМІ РФ, інтернет. Переглянути весь інформаційний простір України.

Я - колаборант.
Тобто я служив російським окупантам. під час СРСР.
Каюся!
Я навчався на 2 курсі ЧВВАУЛ, коли Аргентина вторглася на Фольклендські острови, що належать Британії. Так само незворушно відреагував британський гарнізон й галасливо поводилися аргентинці.

Іржаве колесо історії скрипнуло й провернулося.
Історія має властивість повторюватися.
Мені Далекого Сходу шкода, де мешкає чимало українців - ця територія може відійти до Китаю.
Слава Україні!





39. Операція «Азіати»
1. Заблокувати повітряний простір Криму.
-придумати причину блокування: ну, наприклад, готується приліт до АРК ВО Президента України;
-довести до відома ЧФ РФ про введення режиму тимчасової заборони на польоти в повітряному просторі АРК. Це стосується не лише аеродрому ЧФ РФ "Гвардійське", а й корабельних гелікоптерів;


-почати цілодобове безперервне патрулювання повітряного простору АРК, східних кордонів України винищувачами ВПС ЗСУ. Може виконуватися з аеродромів Бельбек, Саки, Миргород;
-попередити ЧФ РФ, що невпізнані літальні апарати, що переміщуються повітряним простором України будуть збиватися без попередження.
2. Провести навчання ЗСУ в АРК.
-дати команду на вихід в поле військових частин, а кораблів у море;
-ті частини ЗСУ, які планувалися для погрому Євромайдану почати передислоковувати до АРК;
3. Відповідно до домовленостей про ЧФ РФ обмежити пересування їхніх кораблів.
4. Припинити газо-, водо-, енергопостачання об'єктів ЧФ РФ.
5. Оголосити про великі, заборонені для переміщення техніки, кораблів ЧФ РФ ділянки суходолу, моря, повітря, в зв'язку з навчаннями.
6. Почати стрільби на морському полігоні.
7.  Оголосити про планові весняні двотижневі навчальні збори військовослужбовців резерву ЗСУ.
8. Наситити Крим українськими військовослужбовцями, для початку розміщуючи їх у військових санаторіях.
9. Інформаційне забезпечення.
-свторити альтернативні канали безперервного й стійкого зв'язку, як основи координації й управління силами;
-почати транслювати по АРК як в ефірі так і в кабельних мережах лише 1-го національного, 5 каналу, Громадського телебачення, місцеві й РФ не транслювати;
-те ж саме стоується заходів стосовно періодичної преси.
10. Розробити цей план у координації з заходами з боку МВС, СБУ, МЗС.







38. Євромайдан: попередні висновки. Аналітичні матеріали політтехнолога
Як і всі національно-
 визвольні рухи,
Євромайдан
українців
має спільні й відмінні
риси від національно-
 визвольних
рухів
інших народів
"квіткових" і
"кольорових"
революцій,
подій
останніх років.


СПІЛЬНІ РИСИ

-Спонтанний початок.
Обґрунтування: попередня організована спроба "Вставай, Україно", попри великі вкладені кошти й зусилля, не дала очікуваних результатів.

-Самоорганізація.
Обґрунтування: саме явище Євромайдану в Києві й по всій Україні, Автомайдан, Самооборона, патрулювання мешканцями спальних районів міст, сіл, з метою захисту від кримінальних зондеркоманд режиму.

-Протест українців проти функціонерів режиму.
Обґрунтування: вимоги захисників Конституції про відставку очільників місцевих обл-, райдержадміністрацій, мерів, керівників МВС, СБУ, Президента України.

-Чужоземне втручання.
Обґрунтування: позиція РФ, заяви її лідерів, постачання каральним органам для організації убивств євромайданівців у Києві спецзасобів з РФ, підбурювання п”ятої колони до сепаратистських заяв тощо.

-Людські жертви, що впродож діяльності режиму набули форм геноциду.
Обґрунтування: українців вбивають відкрито й приховано, з вогнепальної й холодної зброї, бейсбольними бітами й металевою арматурою тощо.

Особливо я хочу зупинитися на відмінностях. Відмінність, як на мене, всього одна.

Проте яка!
Шокуюча!
Вражаюча!

ВІДМІННІСТЬ:

-Створення й застосування структур жовтого російського расизму як способу управління й утримання режиму при владі та придушення національно-визвольного руху українців.
Обґрунтування:
- понад 90% захисників Конституції, євромайданівців - білі європейці,
україномовні;
- понад 90% каральних зондеркоманд різного штибу, антиєвромайданівців
російськомовні, жовті азіати;
-карателів з Беркуту, розстрільні команди й майже всі інші зондеркоманди укомплектовано людьми іншого етнічного походження;
-україномовних не беруть на роботу, демонстративне упослідження найвищими функціонерами й викидання режимом української мови з усіх сфер життя, знищення пам"яток української історії;
-відсутність справедливої пропорційності між білими українцями й жовтими українцями російського походження серед структур влади й, відповідно, дискримінація корінного білого українського населення;
-у координації з режимом РФ тривале формування режимом Яйцевінковича образу білого українця як істоти меншвартісної, недолугої, людини друго сорту, "унтерменша". Про це я вже писав у статті
"Проблеми промивання мозку українцям. Аналітичні матеріали політтехнолога".

Якщо йдеться про україно-польські стосунки, то конфлікт називається міжнаціональним, адже тут йдеться про конфлікт між двома націями одного, білого етносу.

Проте, позаяк тут конфлікт білих українців з жовтими росіянами, то конфлікт називається вже міжрасовим.

Започаткування системи апареїду, утиски натуралізованими емігрантами як представниками іншої раси корінного українського етносу, розпалювання й використання ефекту міжрасової ворожнечі і є тим сумним "ноу-хау", чим відзначився режим Яйцевінковича в новітній історії ХХІ століття.






37. Не так, не тим, і не туди! Аналітичні матеріали політтехнолога

    Нам же не до жартів. Давайте разом спробуємо розібратися в тому, що, власне, відбувається? Що це за явище? Що може бути далі? Що робити? Чужинці нас, українців, знову зіштовхують лоб до лоба.

Й тішаться. Й глумляться.
Історія нічого не вчить недолугих. Через деякий час значну частину їх буде лінчовано. Це - історична закономірність.

Проте історія також нічого не навчила й українців. Я про те, що всі українські повстання закінчилися поразкою, крім війни Його Світлості Гетьмана України Богдана Хмельницького, який, як і пан Ющенкоко, так все занапастив. Про це я вже писав у статті "Євромайдан: нєту у вас мєтодов протів Віті Яйцевінковича! Аналітичні матеріали політтехнолога".

Пан Ющенкоко під час своєї каденції діяв за принципом: "Живи сам і дай жити іншим". Яйцевінкович же продовжив робити те, що йому вдається найкраще: "Ці руки завжди крали!".

І все було б чудово, адже тут ще й не таких бачили, проте це одоробло замахнулося на всю країну.
І не просто вкрасти.
Завербований агент покійного КДБ замислив зраду й захотів здати цілу країну азіатам. 

От і докрався.

Я дивуюся захисникам Конституції: "Не так, не тим, і не туди!".

"Не так!" - дедалі більше українців починають розуміти (нарешті) і переконуються в тому, що азіати з постокупаційного режиму просто так звідси не підуть.
Не підуть тому, що вони азіати.
І європейські способи дії на них не впливають просто тому, що вони не європейці, а азіати.

"Не тим!" - азіати з постокупаційного режиму не є плоттю від плоті від нас, українців. Вони тут чужинці. Вони це розуміють і сидять на "на измене" — это состояние ожидания быстрого и неотвратимого пи...ца". "Словарь бандитской фени". (рос.). "На ізмєнє - це стан очікування скорого й невідворотнього кінця". "Словник бандитської фені". Й усіляко нарощують кількість каральних підрозділів. Хочуть ними прикритися. Й будуть воювати до останнього українця.
Нам це не підходить.

"Не туди" - а це принципова частина. Зусилля потрібно спрямовувати не на нарощування барикад, не на збільшення кількості Самооборони Євромайдану чи Правого сектору, а на дії, що можуть видатися надмірними, лише проти однієї особи.
Що це за явище?

Це - жовтий російський расизм.
Статистика:
- понад 90% захисників Конституції, євромайданівців - білі європейці, україномовні;
- понад 90% кральних зондеркоманд різного штибу, антиєвромайданівців неукраїномовні, жовті азіати.

Що може бути далі?

Те, що було в Грузії:
- погром;
- судилище;
- пропагандивна істерика в ЗМІ;
- братські могили знайдуться згодом;
- концтабори;
- відкриті вбивства українців прямо на вулицях.
  
Що робити?

Навіщо нам всі ці зайві рухи?
Час зрозуміти:
-лише один кримінальний авторитет заважає всім нам;
-лише один проффесор зробив Україну найбіднішою країною Європи;
-лише один Хам противиться поверненню нас до європейської сім’ї народів;
-лише один завербований агент покійного КДБ втягує нас до повторної окупації азіатами.

Лише зі знешкодженням цієї особи захисники Конституції досягнуть своїх цілей. Я про це вже згадував у "Казка про країну Хорошу й країну Зажоп’я".
Потібне організоване полювання на нього.
Акції відкриті й приховані.
Дії негайні й розраховані на тривалу перспективу.
Дії різнопланові, не зв”язаними між собою групами й силами.
Щось, да спрацює.
Слава Україні!







36. Навіщо американці всьому дають свої назви? Аналітичні матеріали політтехнолога

Навіщо американці всьому дають свої назви?
Чи є цьому вагомі й логічні причини? Є. Давайте розберемося детальніше. Наприклад, найпотужнішу стратегічну міжконтинентальну ракету виробництва дніпропетровського "Південмашу" часів покійного СРСР типу Р-36М2 "Воєвода" в NATO назвали SS-18 Satan (Сатана). Наприклад, Ан-225 "Мрія", виробництва київського авіазаводу, найбільший і найпотужніший у світі літак, отримав кодове ім'я NАТО Cossack (Козак).

Колись, у середньовічні часи, було прийнято форму звертання васалів до сюзерена з використанням самопринизливих зворотів васалом стосовно самого себе й звеличальних стосовно свого сюзерена.

Наприклад, князі Московські, Володимирські, Новгородські, Чернігівські та інші, васальні по відношенню до Князя Київського й всієї Русі, так і зверталися до нього, принизливо, як до свого сюзерена.
Наприлад, архаїчна форма такого звертання збереглася в сучасній японській мові - "Я не смію ображати Вас смородом мого дихання". 
Нині все використовується для досягнення мети. Ніхто не гребує жодними засобами.
Наприклад, якщо комуняки Північної Кореї чи прихильники глобального тероризму назвуть свою новітню зброю на кшталт "Величний удар, що зробить капець ницим і жаліднюгим США всього за півгодини"? Уявляєте, який розголос це матиме, коли така назва почне використовуватися на нарадах у Пентагоні, ЦРУ, АНБ, Капітолію, поширюватися через глобальні ЗМІ по світу?

Тому американці прагнуть зброї потенційного ворога давати свої назви.
І не лише зброї.
Наприклад, країни покійного Варшавської угоди отримали в цивілізованому світі назву "країни Східного блоку".
Наприклад, замість назви посади "Генеральний секретар..." вживалася назва "лідер країни" тощо.
Завдяки таким назвам формується в суспільства певна думка. Все це робиться з метою маніпуляції свідомостю мас, спільнот, народів, об'єднань країн. З метою досягнення власних цілей.

Після капітуляції совка чимало подібних маніпулятивних слів і фраз було впроваджено з РФ.
Наприклад, "близьке зарубіжжя". Це раніше окуповані країни, розташовані по периметру кордонів РФ. Відчуваєте, як за цим терміном є прагнення закріпити за собою вплив РФ на ці раніше окуповані країни?
Наприклад, вживання слів "кілер" замість "вбивця", "путана" замість "повія", "нові росіяни" замість "бандити", "рекет" замість "здирництво", "рейдерство" замість "віднімання власності" тощо.

В Україні ми майже не створили подібних термінів, позаяк не маємо державотворчої політичної еліти. Ми весь час відбиваємося від зумисно нав'язаних нам поглядів чужинців - колишніх окупантів.

Наприклад, вживайте РФ, а не Росія.
Вживають “Україна у складі СРСР”, "Колишня республіка СРСР", “за радянських часів”, “при совітах”. Говоріть прямо: “за часів окупації”. Ким? Більшовиками? Комуністами? Є така фраза: “німецько-фашистські” окупанти. То може вжити “російсько-комуністичні окупанти”? Окупантами були росіяни. Так і кажіть: “російські окупанти”. Давайте говорити про це правильно: "Тимчасово окуповані українські території".
І взагалі частіше вживайте дві фрази поруч: націонал-соціалісти й інтернаціонал-соціалісти! Ну як? Звучить? Так отож!
Не називайте свято "Днем Перемоги". Це не наша перемога. Для нас це не перемога, а поразка. Називайте "У день закінчення Другої світової війни". Скорочено - 2 СВ.
Що це за “проросійські партії, фракції”? Вони є геть усі, 100%, цілком і повністю “антиукраїнські”.
Не вживайте скорочення КПУ. Називайте "україножерська партія", "організатори Голодомору" тощо.
А замість “Георгіївська стрічка” говоріть “Власівська стрічка”, що допоможе їм врешті-решт розібратися зі своєю історією.
Не “розпад СРСР”, а “безумовна капітуляція, крах” СРСР.
У сезон Помаранчевої революції-1 тільки й було крику “нашисти, нашисти!” (про партію “Наша Україна”). Насувається сезон Помаранчевої революції-2, то ж віддячимо тим самим: “регіонасти” (про партію ПР).

Особливо якраво антиукраїнські дії активувалися з появою Євромайдану.

Коли я прочитав допис, то у мене склалося враження, що цей автор (блогів не лише в "Українській правді", а й інших форумів) бездумно користується нав'язаними особисто йому словотворами політтехнологів з Банкової. Хочу побажати автору правильно добирати слова, що відбивають наш, український погляд на події, а не чужинський.

Наприклад, не тітушки, а кримінальні зондеркоманди.
Не правоохоронці, "Беркут", а каральні загони.
Не снайпери МВС, а розстрільна команда.
Не розгін Євромайдану, не силовий варіант, а погром.
Не Антимайдан, а Антиєвромайдан.
Не влада, а режим, постокупаційний режим, окупаційний режим, антиукраїнський режим.
Не євроазійство, а азіати.
Стосовно цього хочу написати докладніше.

Як лишень бєзпрєдєл Яйцевінковича не обзивали, проте правильні назви почали з'являтися лише недавно.
На першому форумі Євромайдану я пояснив, що події в Україні розвиваються за грузинським сценарієм, і скоро режим оголосить громадські організації "іноземними агентами".
Так і сталося.
У висновку позачергового форуму євромайданів запропонував замість слова влада вживати "режим".

Вжили. Проте делегати виявилися не готовими до наступного кроку - правильно дати визначення режиму Яйцевінковича.

Давайте подумаємо разом:
-дискримінація української мови;
-україномовних не беруть на роботу;
-охорона президента називає українців села Межигір'я бидлом;
-міліціонер називає мову корінних мешканців "телячою";
-карателі з Беркута знущаються з козака і відрізають йому оселедець;
-у держустановах, армії, правоохоронних органах катастрофічно зменшується вживання мови корінного населення через цілеспрямовані зусилля чужинців;
-теле-, радіо- преса геть чужомовна;
-в Україні і в РФ знімаються фільми, серіали, де українців представляють недолугими й меншвартісними;
-депутат Луганської обласної ради Родіон Мірошник вважає, що якщо українською мовою вчити своїх дітей, то "позбавляємо їх всього й ростимо недорасу";
-каратель з Беркуту зриває синьо-жовту стрічку з криком, що це "фашистський знак";
-карателів з Беркуту та майже всіх інших силовиків підібрано іншого етнічного походження, ніж українці;
-солістка національної опери називає українську школу "для бидла", а російську "для людей";
-правозахисники лише віднедавна стали правильно вказувати порушені права у позовах проти суверенної держави Україна до Європейського суду з прав людини в Стразбурзі.

Достатньо?
Я можу наводити тут факти довго й нудно.
Ось одне з правильних визначень режиму Яйцевінковича: жовтий російський расизм!

Чому?
Якби мова йдеться про україно-польські стосунки, то конфлікт називається міжнаціональним.

А, оскільки конфлікт тут з росіянами, то конфлікт називається вже міжрасовим.

Так.
Це расизм.
Жовтий російський расизм.
Це явище апартеїду.
І прояви цього огидного й потворного явища у нас, в Україні, на кожному кроці.

Тому в сучасних умовах правильно вживайте слова і терміни.

“Український уряд на чолі з Прем’єр-міністром нині сформовано переважно з жовтих українців російського походження, що аж ніяк не відображають думки білої української більшості!”.

“Чимало народних депутатів Верховної Ради України походять із жовтих росіян, яким недавно було надано українське громадянство”.

“Президент України не має європейських поглядів, оскільки представляє інтереси натуралізованих емігрантів з РФ і тому не може репрезентувати погляди всієї нації”.

“Захищаючи етнічні права людей, треба пам’ятати, що з-поміж нас, білих українців, європеїдів, мешкає і певна кількість жовтих, монголоїдів-росіян, що потребують особливого правозахисту, на який уряд і досі не виділив жодної копійки.” (вищенаведені фрази скопійовано, перекладено й адаптовано з текстів правозахисних сайтів ЄС і США).

Більше про це я написав у статті Як українцям застосувати принцип "Розділяй і володарюй" для політичної перемоги? Аналітичні матеріали політтехнолога

Нині в Європі й Америці говорять про санкції проти режиму Яйцевінковича та його функціонерів. Проте вони заговорять інакше, й санкції стануть і справді широкомасштабними, коли буде йтися про другу в світу країну апартеїду, Україну.

Першою була ПАР - Південно-африканська республіка.

Широкомасштабні санкції всього цивілізованого світу усунули уряд расистів з цієї країни.
Тому вживайте термін "жовтий російський расизм" у розмовах, текстах, пояснюючи американцям і європейцям те, що відбувається в Україні.

Сподіваюся, ми невдовзі усунемо жовтий російський расистський режим Яйцевінковича з України.
Слава Україні! 







35. Казка про країну Хорошу й країну Зажоп’я

Жила-була собі країна Хороша. Нівроку собі країна, нічогенька. Багатотисячолітню історію собі мала. Багато звитяги проявила в минулому.
Проте кривда, заподіяна іншим націям і расам неминуче відбивається негативно на самій країні.

І тому на півтисячоліття країна втратила державність і була окупована своїм колишнім васалом Зажоп’ям. Білі хорошівці колонізували жовтих зажопівців так, похапцем, тож залишилися вони лютими й жорстокими, тому й утинали геноцид за геноцид над хорошівцями.

Проте сплинув час, відробили карму за свої минулі гріхи, й відновили державність хорошівці. Й все було б гаразд, аби не черговий презік, що дорвався до влади завдяки спецслужбам Зажоп’я.

То доля послала останнє випробовування цьому народу.

То був справжнісінький антихорошівець — кілька ходок, кримінальний авторитет, злочинець, убивця. Традиційно, як і кожен негідник, він запроторив одну прекрасну жінку з довгою косою до темниці.

Скрізь на місце урядників розставив кримінальників: як не крадія так брехуна, як не хабарника, так людомора. Його “панятія” були повністю неприйнятними для шляхетних хорошівців.

І тут почалося справжнє лихо.
Справжній бандитський шабаш.
Злочинний кодлан розпродав і вкрав цілу країну!

Його руки, які завжди крали, зробили з хорошівців жебраків.

Хорошівці дуже хотіли повернутися до Прекрасної спілки країн, з якої їх вирвала нагла окупація колишньою колонією. Проте злий презік підло обманув їхні сподівання. Він зраду Конституції замислив: спецслужби Зажоп’я вимагали віддати Хорошу в криваві лапи новоспеченого Мудачного союзу.

Навіть грошей давали на це не міряно.

Зажопівці волали, що то не країна, і нею ніколи не була, і хорошівців не існує, про якесь міфічне возз’єднання жовтих зажопівців з білими хорошівцями!

Правда смішно? Білих з жовтими!

І тут терпець хорошівців урвався.

І вони повстали на захист Конституції й свого рішення повернутися до Прекрасної спілки країн.

І відвоювали будинки режиму в провінціях, а на найбільшій площі столиці звели барикади. Тож і назвали цих захисників Конституції прекрасноплощинцями.

Проте так просто презік здаватися не збирався: незаконні й ніде не зареєстровані озброєні формування карателів “Коршун” почали вбивати людей з рушниць прямо на барикадах, зондеркоманди кримінальників викрадали людей прямо з вулиці, контрольована поліція заарештовувала людей як заручників, щоб потім торгуватися ними на перемовинах, жовтий зажопівський расизм лютував у країні Хорошій.

Давно вже, ой як давно жовтий зажопівський расизм лютував у країні Хорошій.

Та й кілька чільних парламентарів якось мляво й безрезультатно пробували захищати хорошівців від свавілля. Їхні гучні заяви різко контрастували з нульовими результатами їхніх дій.

Дивуюся я цим хорошівцям. На морозі стоять, Гімни співають, та й стоять собі й усе, а могли б щось зробити!

Чи за півтисячоліття окупації розгубився бойовий дух?
Чи безперервні геноциди зламали прагнення до свободи?

І тоді зрозуміло стало хорошівцям, що презік і не збирається виконувати справедливі вимоги виборців.
Що презік з цепу зірвався.
Що презік не керований.
Що презік чужинець, не плоть від плоті цього народу.
І розплющилися очі у хорошівців, що презік за всяку ціну хоче вбити хорошівців взагалі, а країну Хорошу зокрема.

І тоді з барикад, із середовища прекрасноплощинців, з’явилася група сміливих і досвідчених людей, що мали хороший зір, тверду руку, цейсівську оптику, й вміли правильно вибирати позицію.

І заприсяглися вони вони вирішити проблему з презіком.

І пройшло зовсім небагато часу, як проблему з презіком було вирішено.

І зник злий презік з політичного горизонту країни Хорошої. Ніби й не було його, й дружини його злої й потворної, й синів його зі злодійськими очима. Як крізь землю провалився.

А шахти в тій країні в глибину на багато кілометрів в землю, може туди й провалився. А може й просто на 2 метри під землю.

І ніхто не знав, що з презіком зробила та група.

Чи 500 кг вибухівки під полотно дороги заклали.
Чи машину заміновали.
Чи страусяче яєчко на голівку.
Чи СВД.
Чи ДПЛА.
Чи ПТРК.
Чи ПЗРК.
Чи ОДАБ.
Чи РПГ.
Чи щось дистанційно кероване.
Чи укол голкою.
Чи дресирований голуб.
Чи дресирований пес.
Чи каністра з отруйним газом в центральній системі кондицінування.
Чи каністра з ЛСД в центральній системі кондицінування.
Чи потужний лазер.
Чи щось вмонтоване в камеру чи мікрофон чи ручку журналіста.

Чи банальне лінчування натовпом над золотим унітазом, у Межисраччі.

А може інсульт у нього трапився, чи інфаркт, чи геморой.
А може він просто на пенсію пішов, незаслужену, чи в Зажоп’я втік, за звичкою. Як і багато його падєльнікафф. Потім тих, кого схопили, допитали й лінчували, страшні речі розповідали.

І налагодилося швидко життя у хорошівців.
І зажили вони багато й щасливо.
І повернулася країна до Прекрасної спілки.
І дивувалися хорошівці: вся операція з усунення проблеми з презіком обійшлая в крихітну дещицю з тих сум, що давали на допомогу прекрасноплощинців патріотично налаштовані хорошівці.

А мораль казки про країну Хорошу й країну Зажоп’я така: чи варто було все оте починати, й барикади, й жертви, й всі ті страждання, кримінальників, карателів і зондеркоманд, і весь отой жах, якщо просто можна було виділити крихітну дещицю групі сміливих і досвідчених людей!

Був презік — була проблема.
Зник презік — зникла проблема.

А гарячі голови тепер у пошуках пригод на свою... голову тепер виїжджають до тієї ж країни Зажоп’я, де починалося точно теж саме, що щойно було в країні Хорошій.

P.S.: дивуюся я цим українцям. На морозі стоять, Гімни співають, та й стоять собі й усе, а могли б щось зробити!







34. Євромайдан. Що робити-3. Аналітичні матеріали політтехнолога
Як я й писав у статті “Євромайдан. Що робити-2. Аналітичні матеріали політтехнолога”, Євромайдан розширюється не лише по Києву, а по всій Україні. Це похвально. Отже, процес розвивається у правильному напрямку.

На наступному етапі важливо дуже уважно добирати слова.


Це буде важливо після перемоги, в процесі легітимізації.

Це не просто важливо.
Це дуже важливо.

Не називайте це революцією. Це не вигідно не лише з багатьох суто юридичних і політичних причин. Революціонери відкидають чинну владу, не визнають державні інституції, а, отже, винні відповідно до чинного Кримінального кодексу України. Це, власне, ще й не відповідає суті процесу.

Як тоді точно назвати те, що відбувається?

На сьогодні є одне, й дуже точне, визначення: відбувається захист Конституції України.

Чому?

Тому що Яйцевінкович її узурпував і порушив.

Адже це саме він зробив злодійську революцію, коли з другої спроби, через чисельні шахрайства захопив владу. Він зробив те, до чого до нього не прагнув жоден з президентів - зосередив незаконним шляхом у руках величезну владу й повноваження. І лише тепер стало зрозумілим навіщо це йому — забезпечити безперешкодну здачу Україну в окупацію.

З першою частиною поставленої задачі — дорватися до влади й узурпувати її — він впорався поганенько — з другої спроби, шалена перевитрата грошей, згаяний час, бруд.

З другою частиною — аншлюс РФ України за типом аншлюсу фашистською Німеччиною Австрії й зовсім кепсько — подивіться, що зараз робиться.

І стоїть за всім цим Ліліпутін.

Ухвалення Кабінетом Міністрів України 21 листопада 2013 р. Розпорядження № 905-р про призупинення євроінтеграції є й справді ревізією Конституції України й наплюванням на повноваження Верховної Ради України й виключні повноваження українського народу. В мережі детально про це написано.

Остаточно він цим підтвердив факт узурпації влади, коли тривалий час грався з ЄС й заходився здавати країну Кацапстану. Своїми діями він вкрай зневажив європейців.

Навіщо?

За цим явно видно писки азіатів. Ну не можуть вони утриматися від глумлінь. Не можуть. Така вже паскудна порода:

-вони скасували 20-ту річницю святкування Дня відновлення державності України
-зупинили повернення нас до Європи
-зробили найбіднішими серед європейців
-зробили небоєздатною українську армію
-збільшили кількість репресивного апарату більшою, ніж армії, чим створили умови, щоб воювати з українцями руками українців
-втягнули країну в початок громадянської війни
-у Києві трудяться над знищенням української державності чимало колишніх співробітників далеко за пенсійного віку колишніх спецслужб покійного совка.

Тому обов’язково зробимо примітку для пам’яті на майбутнє: подібний потяг до знущання їх і погубить.

Зауважу, що ми й досі користуємося термінологією, яку нам нав'язала пропагандивна машина регіонастів. Порівняйте:

-Під мудрим керівництвом Яйцевінковича проведено мирні ініціативи...
-Зека геть!
-Справедливе рішення президента...
-Яйцевінкович підарешт!

Міжнародні спостерігачі губляться в оцінках: так хто ж правий?

Тому не розгін Євромайдану, а погром.
Не революціонери, чи опозиція. Кому опозиція? Ми і є українці, ми і є народ. Правильно - захисники Конституції.
Не правоохоронці, а "нащадки SS-НКВД", "каральні загони", "зондеркоманда Беркут" тощо.
Не президент, а узурпатор Конституції, ініціатор державного перевороту.
Не в країні заворушення, а народ зупинив спробу узурпувати Конституцію України, вийшов на захист власних конституційних прав.
Не вступити до ЄС, а повернутися до Європи. Хто не розуміє цього — вивчайте історію.
Не незаконне захоплення приміщень обласних державних адміністрацій, а відновлення конституційної влади, влади народу.
Не приміщення ОДА захищено від опозиціонерів, а захисники Конституції тримають в облозі режим узурпаторів.
Не коктейль Молотова. Скільки можна повторювати цей словотвір з часів окупації України минулого століття, що виник під час 2СВ, а пляшка з запалювальною сумішшю.  
Не вживайте слова, що часто можна почути на Євромайдані, коли в суперечці переходять на особистості: “дістали вже ці папуаси”, або “хохли-жиди-кацапи-чурбаки-чукчі-вузькоокі-мавпи-нігери” тощо. Вживайте політкоректну лексику, вживання якої буде вимагатися від політичних партій, громадян, з поверненням України до євроструктур: “афроукраїнці”, “корінне біле українське населення”, “жовті українці російського походження” тощо.
Не влада, а режим.

Про те, як правильно вживати слова, я вже писав у статті "Як українцям застосувати принцип "Розділяй і володарюй" для політичної перемоги? Аналітичні матеріали політтехнолога".

Протягом своєї семитисячолітньої історії ми завжди страждаємо від одного й того ж: вважаємо, що ворог такий же шляхетний, справедливий, чесний, як і ми самі.
Це не так.
Насправді ворог лютий, підступний, безчесний, він нас боїться й зневажає.

Скільки разів було, коли русини-українці йшли на перемовини з ворогом, а той їх убивав? Або: складіть зброю, видайте провідників, ми підемо. Склали, видали, ворог убив усіх.

Проте найважливіше — дії проти узурпатора Конституції.

До Києва ДАІ не пропускає машини з дровами й шинами для Євромайдану. Побитим дітям шиють по 15 років. Поранених євромайданівців забирають з лікарень до СІЗО. Якщо цього Яйцевінковичу видасться замало, то до Києва буде введено танки, артилерію, застосовано авіацію, надзвичайний стан, від’єднано електро-, газо-, водопостачання, конфісковано особистий автотранспорт.

Почнуться масові арешти, створення концтаборів, почнуть знаходити понівечені трупи й братські могили на зразок Бабиного яру чи Биківні. Викрадення дружин, дітей, батьків, родичів, знайомих, і шантаж заподіяти їм смерть. Конфіскація їхнього майна, бізнесу. Показові глумління під час масових судилищ.

Усе це я бачив, коли, на жаль, служив у російській окупаційній армії в Грузії. Події в Україні росіяни штовхають саме за грузинським сценарієм.

І завершать азіати весь цей погром традиційною пропагандистською істерією з перекрученням фактів, наглою брехнею тощо. До речі, щоб мати уявлення про цю пропагандистську істерію, подивіться телебачення азіатів, те, як вони висвітлюють події на Євромайдані.

Це буде тоді, коли до джерела всіх антиукраїнських дій, узурпатора Конституції, ініціатора державного перевороту, особи, винної в злочинах проти України і українців, зрадника Яйцевінковича не буде застосовано дій, що можуть видатися надмірними.

Це і є головною, на сьогодні, задачею Євромайдану.

Доки ця істота буде спроможна їсти, пити, дрочити, обдрипувати золотий унітаз, дивитися, читати, писати, матюкатися, ерекцію при вигляді жінки (чоловіка, дитини, тварини, фетішу — ми цього не знаємо достеменно), наказувати, думати, відчувати — доти нам буде постійна загроза загибелі.

За єдиним виключенням, усі українські повстання закінчилися поразкою.

Виключення: повстання Його Світлості Гетьмана України Богдана Хмельницького, який єдиний додумався діяти проти вождів окупантів: отруєно кримського хана Іслам-Гірея, раптово помирає польський князь Вишневецький, четверо руських бійців невидимого фронту мало не вбили круля Яна Казимира. Про це я вже писав у "Євромайдан: нєту у вас мєтодов протів Віті Яйцевінковича! Аналітичні матеріали політтехнолога".

Я дивуюся євромайданівцям. Їм точно відомо, де зараз суб’єкт нашої уваги: в АП, веде перемовини з трійцею. То навіщо мужньо й героїчно стояти проти зондеркоманди Беркут? Штурм АП й питання вирішено... вибори нового президента!

У будь-якому разі треба діяти проти нього особисто. Підійде будь-який спосіб, що здатний особисто на нього вплинути.

Той, хто сумнівається у вищеописаному, нехай візьме шкільний підручник з історії України й ще раз уважно його перегляне.

Слава Україні!






33. Євромайдан: нєту у вас мєтодов протів Віті Яйцевінковича! Аналітичні матеріали політтехнолога
"Нету у вас методов против Кости Сапрыкина!" "Место встречи изменить нельзя" (рос.).
"Нема у вас методів проти Кості Саприкіна!" - цитата з кінофільму "Місце зустрічі змінити не можна". 

Історію народних повстань в Україні на територіях, окупованих як ляхами-поляками так і московитами-росіянами, сповнено чисельними проявами звитяги й надзвичайного прагнення до свободи. Селянські ватажки, шляхетні українці очолювали повстання. Всі закінчилися поразкою крім війни Його Світлості Гетьмана України Богдана Хмельницького який, як і пан Ющенкоко так все занапастив.

Усі повстання починалися за геть однаковісіньким сценарієм: якесь чергове бидлотство з боку окупантів, вибух всенародного гніву, підйом величезних мас на спротив і геноцид українців на закінчення.

Жоден з них не планував знищення вождів окупаційного режиму.

А це і є головним.

Як інакше відновити державність після кількохсот літ окупації? Що, невже добрий окупант сам віддасть? Дивно, але такі дії нагадують спробу завдати шкоди ляльці, у кращому разі руці ляльковода, а не скарати його на горло.

Єдиний, хто додумався діяти проти керівництва окупантів був пан Хмельницький, що мав, правда, професійно вишколену армію вкупі зі спецслужбами: отруєно кримського хана Іслам-Гірея, раптово помирає польський князь Вишневецький, четверо руських бійців невидимого фронту мало не вбили круля Яна Казимира.

Це - ключовий момент у розумінні сьогодення.

Та ж УПА, при всіх її ресурсах, так і не зробила замаху на Сосо, я вже не кажу про партфункціонерів в окупованій Україні. Це досить дивний факт, і про це написав у статті: "Про активних сябрів, шляхетну УПА, практичну ІРА й басків".

На противагу ІРА — точна орієнтація на фізичне знищення окупаційного вищого керівництва й королівської родини Британії. Ефективна конспіративна робота в умовах наскрізь “просвічуваної” крихітної Ірландії. Всі значимі акції не на своїй території, тому убезпечено й не “підставлено” своє мирне населення. Все виконано вкрай малими силами, буквально одиницями.

А нинішня трійця, складається враження, підігрує режиму. Ну як іще, скажіть мені, можна розцінити заяви про переговори з Яйцевінковичем? Про що можна говорити з завербованим агентом, якому країна-вербувальник привселюдно дає гроші на підтримку? Складається враження, що захисники конституції й сувернітету вважають, що Хам почне перемовини? Щоб поліпшити наше з вами життя? Поцікавтеся в них при нагоді - те таку міцну траву брали?

Невже вони не помічають, що пропаганда в Україні налагоджена за окупаційним зразком скапітульованого СРСР: очікування світлого майбутнього, трудові перемоги, пакращєння вже сьогоді тощо.

Чому так ефективні Автомайдани?

Тому, що вони приїздять до самого тіла дуже-дуже близько - якихось 60-80 метрів, це відстань кидка гранати. Й знову обдрипано золотого унітазу. Й охорона зразу видається якоюсь слабенькою й нечисельною. Й зброї малувато. Та й зброї хочеться масового знищення.

Усі події в Україні до сьогодні дуже нагадують Грузію. Я особисто бачив, що там відбувалося, оскільки служив тоді в російській окупаційній армії. Майже все один до одного. На моїх очах росіяни провели блискучу операцію з розв’язання громадянської війни.

Грузини могли відбутися малою кров'ю знищивши кількох зрадників - іноземних агентів, натомість вони пролили ріки крові своєї, перед усім, мають окупованою частину суверенної території. Тому превентивні дії індивідуально проти іноземних агентів - єдиний ефективний спосіб дії, інакше ці зрадники втягнуть країну в хаос громадянської війни, руїни, дезінтеграції, що й потрібно їхнім закордонним господарям.

Про це написав у статті "Помилки Грузії - помилки України".

Зрозумійте:
-лише один кримінальний авторитет заважає всім нам.
-лише один проффесор зробив Україну найбіднішою країною Європи.
-лише один Хам противиться поверненню нас до європейської сім’ї народів.
-лише один завербований агент покійного КДБ втягує нас до повторної окупації азіатами.

Отже й діяти необхідно лише проти одного суб’єкта.

Невже не зрозуміло, що українців стикають лобами? Не урядовий квартал треба штурмувати, і не ВРУ, а Межисраччя, загнати суб’єкта "ф зопу" (рос.) у дупу. Туди треба йти. Все, що відбувається зараз, воно потрібне, проте без рішучих дій, що можуть видатися надмірними, проти одного громадянина, вони будуть безсенсовними.

А так сидить Яйцевінкович, дивиться відео з місця подій, слухає доповіді холуїв і думає: "ґлупіє хохли, однако!".
Йому сухо й комфортно.
Його руки не в наручниках (поки що).
До того ж він відчуває насолоду, коли бачить сцени насильства.

Слава Україні!






32. Що робити-2. Євромайдан Аналітичні матеріали політтехнолога
Шановні пані, панове!
Євромайданівці питають одне-одного: що робити далі?
Опозиція закликає українство приходити ледь не що вихідні на Віче. А народу приходить щоразу менше. Один опозиціонер заявив, що будемо стояти до останнього. До останнього євромайданівця? Що він мав на увазі? А себе він тут згадав? Навіщо такий садо-мазо? 

Краще йти до перемоги.
Помаранчева революція мала:
-точну правозахисну мету: зупинити шахрайства на виборах;
-одну особу, яка уособлювала собою близьку й законну зміну режиму, пана Віктора Ющенкака;
-потужний капітал, політичні сили як в Україні, так і за її межами;
-дію механізму зміни режиму у вигляді суду, що призначив перевибори як покарання за шахрайство;
-дію у вигляді перемоги у виборах, як закінчення революції.

Євромайдан має:
-ясну євромету, на противагу мутній меті, як вимогу зупинити шахрайство у вигляді ревізії Конституції України, повноважень Верховної Ради України й виключних повноважень українців;
-кількох ніби керівників, що не мають безпосереднього відношення до створення Євромайдану;
-тільки українці як нація;
-не має ясно зрозумілого й близького в часі дієвого механізму примусу режиму, чи зміни режиму як покарання за шахрайство з євроінтеграцією;
-а відтак кожен його день не рухає до очікуваної мети у вигляді перемоги бодай у чомусь, а він просто стоїть і все, муляє режимові очі.
 
Євромайдан як явище, як територія Майдану Незалежності, вул. Хрещатик, вул. Інститутська, як барикади й намети, як люди й громадські організації, як феномен відродження українства, як, як, як..., йому треба запам'ятати, що:
1. У цьому Всесвіті будь-що, що не збільшується, зменшується й гине.
2. Хто не є причиною стає наслідком.
3. Той, хто не має мети, нікуди не рухається.

Тому ті, хто уособлює собою Євромайдан, проте не знає, що робити далі, має робити все що зможе, щоб Євромайдан набув мету, став рости, щоб зростав саме за тими чинниками й ознаками, що можна назвати Євромайданом. Що це за чинники й ознаки, яка мета - мають вирішити і самі євромайданівці і всеукраїнське опитування, якщо вони здогадаються його провести.
А ще, євромайданівцям завжди треба утримувати ініціативу, бути причиною у формі Автомайдану, Літакомайдану, Ракетомайдану, Човномайдану, що там ще, але бути причиною. Інакше Євромайдан як явище стане наслідком репресій режиму й зникне.

Відтак саме існування й рух Євромайдану має як позитивні, так і негативні сторони.

Треба розуміти, що Євромайдан у грудні 2013 року вже проминув пік своєї могутності. І хоча було обдрипано золотий унітаз (і не один унітаз), і кинувся бандитський кодлан за звичкою на свал за кордон разом з сім’ями, проте не всі це зробили так одностайно, як після перемоги Помаранчевої революції, коли авангард драпу очолювали особисто Яйцевінкович і Сєрйоґа Підрахуй.
Не всі.
Навчені вже.
Наприклад, організована злочинна група, де генерується всяка погань проти українства, що вигадала й створила тітушок, антимайдан, призивати солдат не до ЗСУ, а у ВВ, як працювала, так і працює.

Ще б трішки...
І все, наша взяла!
А не було цього "ще трішки", позаяк нема розуміння що це таке. Я ще повернуся до цього.

За Помаранчевою революцією стояв серйозний такі да капітал (Юля), цивілізовані країни і їхні державні структури. Тому й вигляд вона мала відповідно до культури й способу дії ситої й заможньої білої Європи, чи Америки: велелюдний прояв демократії - Майдан, абсолютно законний, до коми, спосіб перебрання влади, спеціальні формули оцінки ситуації, величезний, з надлишком, запас сили й переваги, перші красуні Києва фарбують волосся в помаранчевий колір, люди носять помаранчеве тощо.

За Євромайданом стоїмо ми, українці, як нація, як народ з феноменом самовідтворення і самоорганізації, самофінансуванням.

З боку Помаранчевої революції у випадку застосування дій, що могли б видатися надмірними, є конкретні особи, конкретні політичні партії, що відповідальні за це - недолік.
З боку Євромайдану у випадку застосування дій, що могли б видатися надмірними, такого нема. Є нікому не відомі люди, якісь форми самоорганізації, ситуативні керівники, ніщо не персоніфіковано, повсталий народ одним словом - сьогодні це перевага.

Явище Євромайдану дуже нагадує українські повстання часів окупації Правобережжя й Лівобережжя. Пан Гонта, пан Залізняк, Коліївщина - вони досягли успіху в тактичному плані.
Вони не мали на меті досягти успіху в стратегічному плані.

А ось вже пан Богдан Хмельницький, пан Степан Бандера, Запорізька Січ - вони досягли успіху в оперативно-тактичному плані.
Вони мали на меті досягти успіху в стратегічному плані, проте не досягли.

Мати успіх у стратегічному плані означає мати державність яку мали ми за часів Руси.
В стратегічному ж плані досяг успіху  боротьбі вперше за останні 600 років нашої історії з моменту втрати державності Руси (якщо не вважати Кравчукака) лише пан Віктор Ющенкоко, який так нездало розгубив все, що йому надбали.

Як же Євромайдану досягти стратегічного успіху?

Якби Євромайдан відбувся у типовій європейській країні, то Уряд разом з Президентом негайно подали б у відставку, адже вони є плотью від плоті свого народу, вони хочуть блага й якнайкращого для своєї нації.

В Україні Уряд разом з Президентом ніколи не подадуть у відставку, адже вони не є плотью від плоті нашого народу, вони хочуть блага й якнайкращого не для нашої нації, а для своєї нації.
Зрозуміло?
Це - чужинці, люті україножери, криміналізовані жовті українці російського походження, що отримали наше громадянство й дорвалися до високих посад, які мали б обіймати нормальні українці. Жоден з них не говорить в сім’ї нашою мовою, не виховує українською дітей, онуків. Не передає нашу традицію, наш звичай.

Крім того, це не європейці як ми.
Це - азіати, з усіма обтяжуючими наслідками.

Вони не цінують нашу країну. В їхніх мізках, промитих чужоземною пропагандою, це взагалі не країна. Нас вони зневажають. Стосовно нас і нашої країни вони здатні на все - продати, здати в оренду, рабство, дезінтегрувати, знищити. Їх до влади у нашій країні привели чужинці. Тепер чужинці від цього хочуть отримати свої дивіденди.

У наших очах їхні дії - це зрада.
А для них, завербованих ще давно покійним КДБ, це зовсім не зрада.
Яка ж це зрада?
-Государственный переворот нами совершен! Я с восторгом и упованием хочу предать себя, хохлов и Хохляндию в распоряжение дорогому и гарячелюбимому Лилипутину Владимиру Владимировичу! Служу российскому Отечеству! рос. (Державний переворот нами здійснено! Я із захопленням і надією хочу передати себе, хохлів і Хохляндію  в розпорядження дорогому й гарячеулюбленому Ліліпутіну Владіміру Владіміровічу! Служу російській Вітчизні!).

Щось подібне так і хочеться заволати привселюдно Яйцевінковичу, Азірофу.
Щось подібне посміли заволати привселюдно на Антимайдані й у Севастополі жовті українці російського походження, що мають високі ранги українських держслужбовців!

Ще б трішки...
Ніколи не піде завербований агент добровільно.
Ніколи ще окупант, якому пощастило захопити цивілізовану країну, не піде, як би його не просили, благали, молили.
Це - за межами його розуміння.
(Я дивуюся українській опозиції. Як, скажіть мені, в 1240 році переконати монголо-татар, що окупували Русь, піти?)
Лише добровільно-примусово його підуть.
Силою.
Докладеною особисто до нього самого, а не до держструктури, в якій він засів.
Не всеукраїнський страйк, не демонстрації з протестами разом взяті, а лише дії, що можуть видатися надмірними, підуть їх туди, звідки вони не повернуться. Подібне я вже описував у статті "Помилки Грузії - помилки України".

Висновок: тоді, коли з середовища Євромайдану вийдуть люди, які спроможні до дій, що можуть видатися надмірними, тоді Євромайдан завершить свою дію, як і Помаранчева революція, створенням умов до стратегічної перемоги.

Використані матеріали:
Люттвак, Эдвард Н. Стратегия: Логика войны и мира
Лиддел Гарт сэр Бэзил Генри. Стратегия непрямых действий
Слава Україні!






31. Що робити? Євромайдан Аналітичні матеріали політтехнолога
Шановні пані, панове!
Перш ніж визначити, що робити, треба визначити, що ми маємо, проти кого діємо. Найкраще тут підходять висновки зі статті “Психологічний портрет Яйцевінковича. Аналітичні матеріали політичного психолога”:

- досліджуваний суб’єкт категорично не схильний до співпраці в інтересах української більшості, тому схилити його до конструктивних дій українство може лише через примус або маніпуляції;
- зрозуміло, що акції масового громадського протесту, навіть найвелелюдніші, не спроможні, як такі, у європейському розумінні, на нього вплинути;
- а ось якщо ці чи якісь інші акції рестимулюють у суб’єкта відчуття страху й прихованої ворожості до своїх близьких, виконавців; дії, що викличуть ці емоції до його кримінальних, ділових чи політичних контактів і зобов’язань як в Україні, так і за її межами, ось тоді суб’єкт почне діяти, діяти з помилками, й ці помилки будуть накопичуватися, що й потрібно активно використовувати;
Приклад: Євромайдан і його погром. Треба розуміти, що перед нами люди з мисленням азіатів на противагу нам, українцям, з мисленням європейців.
Помилка: в суто азійській орієнтації негайно придушити, погромити, зламати, замість конструктивних європейських підходів.
Зауваження: чомусь керівники опозиції цією помилкою з невідомих мені причин не скористалися.
- у будь-якому разі він сам добровільно не піде, і він це розуміє, й організована злочинна група, п’ята колона з організації державного перевороту, що прикривається за ним, розуміє, розуміють і ті, хто вирізають цю ракову пухлину зі здорового тіла українства. Тому будь-які дії, що навіть можуть видатися надмірними, обов’язково застосовуються. До чого позитивно ставиться все світове українство, міжнародна громадська думка, національне правосуддя.

Відповідно до цього формуємо пакет дій.

1. Називаємо речі своїми іменами, політкоректно, об’єднуємо українців.
Не влада, українська влада, а режим, окупаційний режим, не розгін Євромайдану, а погром, не чиновник, а функціонер, не прийняли антиукраїнський закон, а протягли, дії, які можуть видатися надмірними — гадаю, всі зрозуміли, що це означає. Це особливо важливо, коли інформацію про те, що в нас коїться, пробують донести до американців, чи європейців.
Смішний випадок у кулуарах трапився під час візиту до України сенатора США Джона Маккейна. Як завжди, про Євромайдан, йому спробували пояснити все в категоріях “хохли-жиди-кацапи-урюки-чукчі”, використовували брудну московську лайку й марксистсько-ленінську термінологію.
Не доходить.
І тоді сенатор сам почав розпитувати у звичних інтернаціональних термінах глобалізації про те, хто контролює біржові активи, який етнічний відсоток і що у цій ситуації роблять:
- “білі українці”;
- “афроукраїнці”;
- “жовті українці китайського й російського походження”.
Використання одних лише цих термінів дозволило кількома словами прояснити й повністю описати політичну ситуацію в Україні (аж самі “пояснювальники” прозріли ))), адже на використання цих термінів режимами постокупаційного простору покійного совка накладено табу.
Така політкоректність об’єднує українство.
Тут елементарна арифметика.
За даними перепису 2001 року етнічні українці становлять 77,8 % населення. На останніх виборах Президента голоси розподілилися приблизно порівну (зробимо поправку на шахрайство). Отже, приблизно 27,8 % українців голосували за антиукраїнського кандидата.   
Це — так звані хохли.
Як повернути їх до самоусвідомлення українства, я описую в статті “Як українцям застосувати принцип "Розділяй і володарюй" для політичної перемоги? Аналітичні матеріали політтехнолога”.

2. Судимо функціонерів режиму за принципом: “Ніхто не забутий, ніщо не забуте!”.
Міліціянт повідомляє, що 300 машин Автомайдану проїхало повз нього й не зупинилися — позов за брехню. Суддя приймає замовне рішення — до Вищої атестаційної комісії суддів. Подаємо позови проти найвищих функціонерів, стовпів режиму, таки як Клюклюєв, Льововочкін, Азіроф, Рибабак, і, звісно, Яйцевінкович.
Судимося аж до Європейського суду з прав людини в Стразбурзі.
Кожного разу.
По кожному епізоду. 
Адже у громадських організацій є достатнє фінансування для оплати роботи цілого штату юристів.

3. Відрубати голову потворі.
Десь у Києві працює організована злочинна група, де генерується всяка погань проти українства. Це вони вигадали й створили тітушок, антимайдан, призивати солдат не до ЗСУ, а у ВВ, нині руйнують з середини Євромайдан. Нам потрібні адреси, прізвища, фотографії тих, хто там працює.
Потім розберемося, що з цими організмами робити.

4. ВВ — внутрішні війська.
ВВ — це дешевий аналог “Беркуту”.
Саме “завдяки” бійцям ВВ, що підтримували “Беркут”, протестувальникам не вдалося в перший раз зайти до Київради.
Треба розуміти їхні функції — їх покликано воювати з власним народом. Так само, як і ВР - внутрішню розвідку розвідувати про свій народ. Ці два антинародних покруча властиві лише режиму РФ.
А це вже підготовка окупаційного режиму до громадянської війни.
Залучаємо комітети солдатських матерів, афганців для протидії й індивідуальної роботи з кожним бійцем ВВ, щоб нейтралізувати загрозу.

5. Хакери.
Виглядає на те, що окупаційний режим вистежує й нейтралізує саме соціально активних українців і їх лідерів. У будь якій країні, де є соціально активні люди, що виступають проти режиму, і ці виступи тривають десятиліттями й перемоги нема — вони вироджуються.
Білорусь — класичний приклад.
Про це я вже писав у статті “Про активних сябрів, шляхетну УПА, практичну ІРА й басків” у частині про сябрів.
Хто ще не здогадався, тому нагадую — ми вже мешкаємо в тоталітарній країні.
Тому бережіть людей.
Варто перейти до дій не явних, де виконавців не буде видно і їх важко вистежити.
Класичний приклад: хакери.
У наші часи інформаційних технологій вони спроможні витягти з компів режиму інформацію-бомбу, позбавити закордонних активів Яйцевінковича з синками, можливо, зіграти ключову роль в ініціюванні подій, які я опишу нижче.
Хакерам треба допомогти. Треба заохотити все українство застосовувати додаток “ТОР” до браузера. Це маскує дії хакерів серед маси таких користувачів. Про елементи комп’ютерної безпеки я вже писав у “Меморандум мисливцю за комуністичними злочинцями-антиукраїнцями”.

6. Спам-розсилка.
Світ загалом має правильне уявлення про Євромайдан.
Постокупаційний простір покійного совка має викривлене уявлення про Євромайдан через зумисну брехню режимів. Тому орієнтована саме на них регулярна спам-розсилка дозволить прорвати інформаційну блокаду й отримати підтримку від додаткових десятків мільйонів наших прихильників.
Це, до речі, робота для хакерів.

7. Закінчуйте почате.
Коли папуаси, що потрапили до Верховної Ради, протягли “Закон про мови”, я думав, наші їх потовчуть, мов макогін мак на кутю.
Такі гучні заяви, така пристрасть!
І що?
Панове!
Давайте контролювати, щоб розпочаті нами проекти успішно працювали й давали прогнозовані результати.

8. Активи.
Шановні керівники грантожерських організацій!
Готуйтеся, що постокупаційний режим перекриє вам фінансування законом, змавпованим з кацапстанського про “іноземних агентів”.
Там усе буде майже слово в слово. Подайте, будь ласка, пропозиції вашим грантодавцям про ваші погляди на нові умови фінансування й роботи за таких обставин, або йдіть на біржу праці.

9. Вибори 2015 року.
Чи будуть вибори 2015 року?
Ні.
Не будуть.
У звичайному розумінні.
Гопника, якщо він до них доживе, ще ніхто не покарав за три (три!!!) тотальних шахрайства на виборах президента й парламенту. Як не висувай українство об’єднаного кандидата, результат буде 100% прогнозованим — шахрайство четверте.
Позбудьтеся цих ілюзій.
 
Все вищеописане є тактичними успіхами, що не вирішують проблему. Реальний результат можна й варто отримати від нижчеописаного.

ЧЧВ (человек человеку волк рос.), людина людині вовк — приказка, поширена серед жовтих українців російського походження.
Між Яйцевінковичем і синками з одного боку, й вошами з гнидами (їх чомусь у нас називають олігархами) й організованою злочинністю з іншого, встановилася сяка-така нестійка рівновага.
Ми вас вже не чіпаємо, а ми вас ще не чіпаємо. І порушити рівновагу досить легко.
Чому?
Тому що всі вони перебувають у домінуючому емоційному стані прихованої ворожості, пильно й з недовірою стежачи за діями іншого. Виявивши щось схоже на те, що протилежна сторона порушила перемир’я, вони негайно завдадуть удару у відповідь. Про це я вже писав у статті “Психологічний портрет Яйцевінковича. Аналітичні матеріали політичного психолога”.
Коротше, почнеться ЧЧВ, в якій з великою ймовірністю буде знешкоджено переважна більшість вищеописаних фігурантів, а в нас з’явиться можливість вийти із ситуації з чистими руками.
Та й в народі поширена думка, що “його приб’ють свої ж”.
Можливо, це вже рівень опозиційних партій і депутатів, адже потрібні люди, добре обізнані з ситуацією й зі вкрай специфічним способом мислення.
“Провокація — мати революції” - цитата від пана Дмитра Корчинського. Лише тепер я розумію, що він найкращий євромайданівець з усіх нас разом узятих!
Цілком можливо, що ключову роль в ініціюванні ЧЧВ матимуть хакери.
За п’ять хвилин до півночі - стільки "часу" лишилося до початку українцями дій, які можуть видатися надмірними, оскільки 99,999 мирних, не насильницьких засобів захисту державного суверенітету й конституційного ладу від постокупаційного режиму за оцінками МАЦП, Міжнародного аналітичного центру права, вже використано.
Нині йде активний пошук того 0,001 способу.
Коли його буде знайдено, застосовано, й він не принесе бажаного результату, починаються цілком прогнозовані події, що були ще за 200 років передбачені пророком, автором "Кобзаря", паном Тарасом Шевченком.
Слава Україні!






30. Психологічний портрет Яйцевінковича  Аналітичні матеріали політичного психолога
Проблеми зазирання в шпаринку, підглядання у щілинку замка, дізнатися більше з видимого, позаяк невидиме недоступно, завжди хвилювали партійного боса, політичного оглядача, пересічного українця.

Точно складений провідними фахівцями психологічний портрет свого часу дозволив “звести в могилу” біснуватого фюрера Саддама Хусейна з синками, розгромити “імперію зла” - покійний СРСР, натиснувши на вождьків-окупантів.
У цій роботі детально описано різні аспекти психотипу громадянина, який поки що називає себе президентом. Розкриваються деталі й способи його мислення, подається деталізований, по пунктах, аналіз його як особистості, надаються реальні інструменти з прогнозування його поведінки в майбутньому, розкриваються способи маніпулювання й впливу на нього в теперішньому.
Цей аналіз варто підшити й користуватися ним, разом із задокументованими фактами, свідченнями очевидців, протоколами допиту співучасників та їхніми добровільними зізнаннями, очними ставками, результатами судмедекспертиз у досьє на Яйцевінковича, що збираються різними зацікавленими особами й організаціями. Аналітичні матеріали політичного психолога пригодяться як професійним українським політтехнологам, керівникам українських партій та рухів, телерадіоканалів, періодичних видань, вищому керівництву української держави (проукраїнського Президента та його команди), міжнародним дипломатичним службам, так і широкому загалу небайдужих українських читачів, що власними свідомими поглядами й зусиллями рухають Україну до свободи.

Шановні пані, панове!
Телебачення, преса, Інтернет щедро постачають нам потоки інформації. Оскільки я як автор у цьому житті не мав, не маю й, сподіваюся, ніколи не матиму жодних контактів з описуваним суб’єктом, увесь цей аналіз побудовано на відкритій і доступній усім інформації, яку кожен зможе переглянути на ютубі чи відтворивши в пам’яті політичні події минулого. Для не фахівця аналіз може видатися заважким, деталізованим, дуже об’ємним.
Аналіз засновано на загальних закономірностях поведінки людини. 

1. Домінантний хронічний емоційний фон.
Провідним мотивом, основою поведінкових реакцій досліджуваного суб’єкта є емоція страху.
Приклад: Тарас Чорночорновіл вважає що суб’єкт жодних уроків для себе не виніс. У нього суто російський підхід мислення щодо активності людей. Іншими словами Яйцевінкович принципово не вірить, що Майдан можливий сам по собі. У 2004 році для суб’єкта насправді не було ніякого Майдану. Всі ті події він сприймав виключно як персональні інтриги Кучмучми. Він розуміє ситуацію так: Майдан організовував не Кучмучма, а люди Ющенкака, за грубі гроші, руками призначених технологів і так далі, але Майдан зміг відбутися тільки тому, що цього хотів Кучмучма. Тому й сьогодні суб’єкт упевнений, що Майдан (як, очевидно, і Євромайдан) є продуктом політиків.

2. Поведінка й фізіологія.
Спроможний виконувати незначні дії.
Приклад: красти шапки — багато розуму не треба. Вся його поведінка — це поведінка весільного генерала, жорстко проінструктованого й багаторазово тренованого організованою злочинною групою з організації державного перевороту, що стоїть з ним. Тоді як же він опинився на такій посаді? Його вели куратори з покійного КДБ. От і опинився.

3. Психіатричні показники.
Психотик.
Психотик: людина, в якої значною мірою відсутній контакт з оточенням, що існує в теперішньому часі, і яка не здійснює розрахунків щодо майбутнього. Цей стан може бути гострим, коли людина стає психотиком щоразу всього на кілька хвилин і лише іноді за певних обставин (наприклад, коли в неї бувають напади гніву чи апатії), або ж це може бути хронічний стан (тобто такий, у якому людина ніколи не співвідносить свої дії з теперішнім і майбутнім). Коли шкода, якої психотик завдає іншим людям, стає дуже помітною, таку людину вважають небезпечною й ізолюють від суспільства. Психотик, шкідливість дій якого не так очевидна, завдає не менше шкоди своєму оточенню і є психотиком не меншою мірою.

4. Медичні показники.
Захворювання, пов’язані з ендокринною системою, й неврологічні захворювання.
Приклад: на відео від 9 травня людина в окулярах наливає йому мало горілки й суб’єкт вимагає більше. Очевидно, лікарі заборонили йому вживати більше, і людина в окулярах була відповідно проінструктована. Пам’ятаємо, як від сирого яєчка, знесеного невідомою івано-франківською курочкою завдяки скромним зусиллям тамтешнього півника, він знепритомнів (нині знайомі того влучного студента дорікають — чому ж ти в нас гранату не попросив?). Це і є ознакою неврологічного захворювання в гострій формі. Можна собі лише уявити, яке напруження суб’єкт відчував у той момент, страх, чого він очікував, до чого готувався. 
Приклад: екс-президент України пан Віктор Ющенко на Водохреща в плавках купається в ополонці. Можна роздивитися, чи є на тілі татуювання, сліди операцій, поранень, чистоту покровів шкіри, опіки, вроджені каліцтва, вади розвитку, чи є припухлості в районі кісточок на ногах, що можуть свідчити про захворювання, пов’язані з ендокринною системою тощо. Про досліджуваного суб’єкта нічого подібного судити не можна, оскільки у відкритих джерелах немає подібних фото чи відео.   

5. Емоції.
Страх.
Страх — відчуття близької небезпеки, болю чи біди, загрози втрати, надзвичайно сильний переляк (раптове відчуття страху), боязнь.

6. Прояви любові, симпатії.
Прихована ворожість. Крайня сором'язливість. Задобрювання, віддалення від людей.
Задобрювання — (умилостивення), потреба отримати прихильність іншої людини на свою користь послугами, ласкою, примиренням, щоб не викликати гнів. Людина підлизується, робить подарунки, поступається іншим і приносить жертви.
Приклад задобрювання: “А-а-а, вам потрібна Україна? Яка дрібниця. Забирайте!”.
Приклад віддалення: він вже не є виразником інтересів білої української більшості, а є репрезентантом інтересів меншості, натуралізованих емігрантів - жовтих українців російського походження. Він не любить, на відміну від всіх його попередників, світитися на людях, навіть якщо це потрібно для протоколу. Наодинці з собою йому якось краще. І побудувався  не в Кончі-Заспі, чи в популярній нині Пущі-Водиці, а відлюдно й далеко від українців, від найближчої оселі. Вибір місця багато чого може сказати про власника.
На картах Гугл добре видно, що місце відлюдне. Близьке до чорнобильської так само відлюдної зони. Досить поруч гігантські антени. Аеропорт в Гостомелі. Ще один захищений оперативний аеродром. Берег Київського моря. Я не здивуюся, якщо виявиться, що підводний човен "Запоріжжя" не єдиний в складі ВМСУ на Чорному морі, а є ще один у Київському морі.
Вибір місця однозначно невдалий з погляду на умови мешкання: радіація, високі енергії, тектонічний розлом, випробовувальний аеродром з можливістю падіння прямо на будинок аварійного літака, далеко від політичного центру. За сукупністю чинників щось схоже на "Вовче лігво" для Адольфа Гітлера.
Вибір місця однозначно вдале з погляду на умови негайної евакуації: машиною, повітрям, водою, під водою, близько кордон з біснуватим бацьком, (очевидно, драп після перемоги Помаранчевої революції надовго запав у душу). 
Приклад віддалення: суб’єкт настільки заклопотаний власною віддаленістю, що тут ні про дружину, ні про обох синів навіть не йдеться. 

7. Зір.
Зорові сприйняття в навколишньому середовищі спотворюється так, що інтерпретуються як загроза.
Приклад: подивіться його інавгурацію, як він іде від і до ВРУ відкритою місцевістю як по мінному полю, в очікуванні пострілу снайпера, чи, принаймні, чергового сирого яєчка від знайомих івано-франківських курочки з півником.

8. Слух.
Звук у навколишньому середовищі спотворюється так, що інтерпретується як загроза.

9. Біль.
Фізичний біль трансформується в страх. Один біль відображає інші болі.

10. Мовлення: як говорить.
Здається, що його мовлення несе в собі симпатію, проте наміри злі. Брехня.
Приклад: “Етіх казлов, шо мєшают нам жить!”
Мовлення: як слухає.
Слухає мало, переважно про інтриги, плітки, брехню.

11. Як людина, що виступає як переповідач події, обходиться з письмовими чи усними повідомленнями.
Передає лише злостиві повідомлення. Обриває контакти. Не схильний передавати повідомлення.

12. Реальність (згода).
Сумніви у власній реальності. Невпевненість. Сумніви у протилежній реальності.
Приклад: і справді — живиться новинами з віртуального світу. Живе посеред нас з промитим мозком так званим “російським світом”.

13. Спроможність згадувати минулі інциденти.
Його спогади можуть бути вигадкою, чи він застряг у якомусь з них. Під час згадування бачить сцени в дивних ракурсах.

14. Прояви колишніх важких травм, психотравмуючих ситуацій.
Драматизує епізоди колишніх важких травм, психотравмуючих ситуацій з огляду того, хто в них є жертвою, хто програв.

15. Статева поведінка. Ставлення до дітей.
Нерозбірливий у статевих зв’язках, статеві збочення, садизм, статеві відхилення. Використання дітей з садистською метою.
Приклад: “Спасібо житєлям Донбаса за Прєзідєнта ...”.
А ви знаєте, в цьому щось є. Для будь-якого політика сім’я - це основа виборчої кампанії. Показати дружину, дітей, онуків. Стабільність. Родинні цінності. Надійність.
Про його статеве життя відомо, що його дружина давно вже мешкає в його рідному місті, а разом вони не живуть. У іміджмейкерів нема навіть спроб показати сяку-таку сім’ю. Імпотент? Мастурбує? Папік? З ким він живе?
Приклад: кожен політик із превеликим задоволенням фотографується з дітьми. Це збільшує рейтинг і кількість потенційних прихильників, а, особливо, прихильниць. Фотографій суб’єкта з дітьми дуже мало.

16. Контроль над навколишнім світом.
Немає контролю над розумом і емоціями, але є видимість контролю над органічними функціями тіла. Використовує підступні методи для контролю над людьми, особливо гіпноз. Спосіб дій притаманний комуністу.
Приклад: злочинність, спецслужби й комуністи — одного поля ягоди. Їхні лави поповнюють вкрай специфічні негідники. Злочинець краде так, щоб ніхто не дізнався з людей, спецслужби вивідують так, щоб ніхто не дізнався в державі, комуніст діє так, щоб його методи були прихованими, непрямими. Українці, що жили за часів російської комуністичної окупації, пам’ятають, як ті навіть створили “нову мову”, знаючи яку, можна було читати між рядками в газетах. 

17. Справжня цінність для суспільства порівняно з позірною цінністю.
Тягар, що активно створює проблеми. Виводить з рівноваги інших. Приховані злі наміри перевершують позірну цінність.
Приклад: надпис на барикаді Євромайдану - “Поймітє нас. Задолбало!”.

18. Етичний рівень.
Статевий злочинець. Негативна етика. Виверткий, нечесний. Перекручує чесність без будь-якої причини.
Приклад: пригадаємо, що від чергової ходки за злам “волохатого сейфу” його врятувало одруження на доньці прокурора і, хоча я написав десятки аналітичних статей, а ось лише одна її нетлінка про “наколоті помаранчі” й досі б’є рекорди відвідуваності на ютубі.

19. Як людина поводиться з правдою.
Винахідливе й зловмисне спотворення правди. Майстерно маскує брехню.
Приклад: зрозумійте, не лише зоологічні українофоби-спічрайтери пишуть йому дивовижні дурниці, що мають вигляд новин з віртуального світу — суб’єкт сам у це вірить, суб’єкт сам так мислить!

20. Рівень сміливості.
Інколи діє таємно, в усіх інших випадках проявляє боягузтво.

21. Спроможність нести відповідальність.
Нездібний, примхливий, безвідповідальний.
Приклад: гопник — один з найнижчих в ієрархії злочинного світу. Багато розуму не треба — схопив шапку й тікай. Багато здібностей не потрібно на відміну від підготовки ведмежатника чи кишенькового злодія.

22. Наполегливість у досягненні мети.
Вагається, коли рухається до будь-якої мети. Дуже погана концентрація. Легковажний.

23. Буквальність у сприйнятті сказаного.
Не сприймає жодних зауважень. Вимушено жартує, щоб приховати тенденцію до буквального сприйняття.
Приклад: зверніть увагу, як Яйцевінкович жартує — через силу. Була б його воля, він миттю злиняв би з прес-конференції.

24. Метод поводження з людьми.
Зневажає інших людей, зводячи їх до рівня, на якому їх можна використовувати.  Застосовує підлі й жорстокі методи. Гіпноз, плітки. Прагне приховано контролювати.
Приклад: побиття невідомими Фемен, Дорожнього контролю, Тані Чорновол, тітушки, темники на ТБ, спалення автомобілів, несправедливі засудження, рейдерство, паралельне управління через кримінальних авторитетів, антиукраїнське законодавство тощо. 

25. Вплив колишніх нав’язаних директивних вказівок.
Майже всі впливають, і дуже сильно. Інколи здається, ніби суб’єкт переймає на себе особистість іншої людини.

26. Теперішній час.
Він переважно залишається поза теперішнім часом. Опинившись в теперішньому часі, він провалюється в минуле.

27. Пам’ять.
Пам’ять на дуже небагато реальних речей, які, як він знає, відбувалися з ним. Такою є пам’ять про те, де його зупиняли, переривали, не давали діяти.

28. Приємні моменти.
Може знайти випадкові приємні спогади, але дуже рідко. Отримує психотичну насолоду від садистського завдавання шкоди беззахисним людям та іншим об’єктам.
Приклад: можете навіть не сумніватися, він з превеликим задоволенням і по багато разів на день переглядає кадри погрому Євромайдану як з інету, так і з оперативної відеофіксації, що змонтовано для нього у вигляді фільму.

29. Уявні інциденти.
Всі інциденти здаються уявними.

30. Як піддається гіпнозу.
Постійно перебуває в легкому трансі, але займається відкиданням.

31. Рівень дії розуму (приблизна оцінка).
Аналітичний розум частково вимкнено, підсвідомість частково діє.

32. Ступінь негативного заряду в підсвідомості.
Приклад: заряд величезний. Деталі з його важкого дитинства, горе, втрати, жорстокість криміналу, страх відплати (а він знає, що ці люди слів на вітер не кидають) його надзвичайно сильно гнітять що, власне, й обумовлює базовий хронічний емоційний фон суб’єкта.

33. Спроможність людини відчувати задоволення в теперішньому часі.
Веселість, переважно, вимушена. Справжнє задоволення недоступне.

34. Цінність як друга.
Небезпечний тягар.
Приклад: ви багато знаєте його друзів? Можете назвати живих? Його шлях до вершини устелено трупами його вже колишніх і дуже мертвих друзів. Від нього трупами смердить — так для нього постарався покійний КДБ. А якщо порівняти з екс-президентом України паном Віктором Ющенком? Так ото ж!

35. Наскільки навколишні люблять людину.
Більшість зневажають.
Приклад: тут потрібні коментарі, чи не треба?

36. Стан речей, які належать людині.
Поганий. У незадовільному стані.
Приклад: подивіться на заповнений ним документ зі словом “проффесор”, окрім грамотності, зверніть увагу на охайність, порядок, дбайливість заповнення.
Було б добре, якби хтось виконав графологічну експертизу почерку. 

37. Наскільки добре людину розуміють.
Немає справжнього розуміння.

38. Потенціал успіху.
Майже завжди невдача.

39. Потенціал виживання.
Нетривале життя.

40. Як людина поводиться з рухом.
Страх. Коли людина стикається з рухом, вона може певний час рухатися в одному напрямку з цим рухом. Вона не вирішила, втекти їй чи залишитись. Це стан нерішучості. Ось якась дія, зусилля, рух, подія, що йде в розріз з намірами людини, проти неї. Цей рух досягає людини, що перебуває в страху, чи в прихованій ворожості. Щойно це зникне, як людина, що відчуває страх, зробить все, щоб це не з’явилося знову, а потім вона повертається назад.
Приклад: прогноз що до Євромайдану зрозумілий?

41. Виживає.
Здається, я загину, але я, можливо, заберу тебе з собою.
Приклад: іншими словами, Яйцевінкович, у своїх ігрищах, спроможний пожертвувати Україною й українцями. Тому такого суб’єкта важливо зупинити до того, як він почне подібні дії.

42. Правота.
Я боюся бути правим.

43. Повністю відповідальний.
Як все серйозно! Якщо я буду нести відповідальність, то постраждаю.
Приклад: він не визнав себе відповідальним за жодну подію в країні! Жодну! Всі погані, один він хороший.

44. Володіє всім.
Боюся, що я втрачу це.
Приклад: страх втратити “все, що нажите непосильною працею” разом з синками, також рухає Яйцевінковичем.

45. Джерело руху.
Очікування.
Приклад: він чекає дії іншої сторони. Вичікує. Не ініціює жодних власних дій. Діє відповідно, коли протилежна сторона починає діяти, чи коли вже “припече”.

46. Істина.
Краще б це не було реальним. Брехня краще за все.
Приклад: а що ви хотіли від людини, що боїться?

47. Віра.
Життя є загрозою.
Приклад: подивіться, як він себе охороняє! Чудове підтвердження! До всього цього потрібно додати, що досліджуваний суб’єкт за вихованням і культурою є аж ніяк не європейцем, і зрозуміло, що не американцем, а криміналізованим азіатом: це по-справжньому важкий випадок.

Світом правлять негідники.
У надзвичайно поганому психологічному стані. Вони можуть бути дуже розумними або ні, освіченими й зовсім без освіти, проте всі з дуже високим рівнем володіння. Києвом бігають табуни невизнаних геніїв у чудовому психологічному стані, з кількома вищими освітами, напрочуд етичні, проте бідні, мов ті церковні миші. Тому психологічний стан, рівень інтелекту і рівень володіння суб’єкту не співвідносяться.
Висновки:
- досліджуваний суб’єкт категорично не схильний до співпраці в інтересах білої української більшості, тому схилити його до конструктивних дій українство може лише через примус або маніпуляціями;
- зрозуміло, що акції масового громадського протесту, навіть найвелелюдніші, не спроможні, як такі, у європейському розумінні, на нього вплинути;
- а ось якщо ці чи якісь інші акції, рестимулюють у суб’єкта відчуття страху, боязні своїх близьких, виконавців; дії, що викличуть ці емоції до його кримінальних, ділових чи політичних контактів і зобов’язань як в Україні, так і за її межами, ось тоді суб’єкт почне діяти, діяти з помилками, й ці помилки будуть накопичуватися, що й потрібно активно використовувати;
Приклад: Євромайдан і його погром. Треба розуміти, що перед нами люди з мисленням азіатів на противагу нам, українцям, з мисленням європейців.
Помилка: в суто азійській орієнтації негайно придушити, погром, зламати, замість конструктивних європейських підходів.
Зауваження: чомусь керівники опозиції цією помилкою з невідомих мені причин не скористалися.
- у будь-якому разі він сам добровільно не піде, і він це розуміє, й організована злочинна група, п’ята колона з організації державного перевороту, що прикривається за ним, розуміє, розуміють і ті, хто вирізають цю ракову пухлину зі здорового тіла українства. Тому будь-які дії, що навіть можуть видатися надмірними, обов’язково застосовуються. До чого позитивно ставиться все світове українство, міжнародна громадська думка, національне правосуддя.
Ви не ображаєтеся на людожера?
Ви не звинувачуєте гниду з вошею в тому, що вони “кровосісі”?
Так!
Ці істоти не дотягують за рівнем розвитку до тих, хто є людьми. Тому ви їх просто розчавлюєте, і йдете собі далі, одразу забувши про подію.
Слава Україні!






29. Помилки Грузії - помилки України
Окупаційна російська армія часто нагадує мені збіговисько покидьків. Де два українці — там три гетьмани. Де два росіянина — там мікроістота маньяка-вбивці, дикого антисіоніста й лютого антиукраїнця, гвалівника, пияка й дрібного злодюжку.


Аеродром Вазіані за 40 км від Тбілісі.
Я там літав на МіГ-23МЛД з 1990 по 1993 рік.
Чудове грузинське вино, коньячний спирт — ця штука міцніше нашого самогону.
Ми всі ходили зі зброєю. Пиячили всі.  Двоє мої колег-льотчиків нализалися й один вистрілив другому впритул у голову з пістолета ПМ. Куля вибила три верхніх кутніх зуба й застрягла між хребцями.
Зрозуміло, що поранений виявився щирим українцем з м’ясо-молочним вихованням, здоровенний, як Кличко, на голову нижчий: кулю витягли, а він живий-здоровий літає й досі вдома, в Україні (мене б точно прибило)!
Розгром СРСР призвів до конфліктів в офіцерському середовищі. Вчорашні “друзі” кацапи звинувачували мене:
- Хохли — прєдатєлі, атдєліцца зазатєлі. Бандьорофци, пєтлюрафци!
Я ще сяк-так розумів, хто такі бандерівці, а от хто такі петлюрівці — зась. Історично-політичній освіті дуже допомагали, в ті часи, газети з Прибалтики. З них я й довідався хто ті, хто інші, й ще дуже багато чого, що сформувало мене як українця, а то виріс би собі звичайним хохлом, як усі.
Смішно, але ці папуаси зробили з мене патріота!
З приходом ГКНС нас підняли по тривозі. Сидимо по капонірах. До літаків техніки привезли другий боєкомплект.
Перший боєкомплект призначений збивати літаки — це керовані ракети різних типів. Другий боєкомплект призначений знищувати цілі на землі. Це некеровані ракети, касети, напалм, об’ємно-детонуючі бомби (такі-собі діжечки, наповнені скрапленим газом, з детонатором на парашуті — катаєш її ногою, а там булькає!).
В АСУ, автоматичну систему управління, завели координати 2000 цілей — групи людей, табори патріотичної організації “Мхедріоні”, урядові будівлі тощо. Сутеніє, ніхто нічого не знає, сигарети закінчуються. Зрештою всіх розпустили по домівках.
З нами, на одній злітній смузі, базувався ще один авіаційний полк — розвідувальний, на Су-17М-3.
В цей час до нас приїхали з Тбілісі зі штабу армії два генерали, агітували за совдепію. А в розвідувальному полку замполіт почепив на дверях штабу велике оголошення про комуністичні збори на підтримку ГКНС.
Цих йолопів у Москві сколупнули.
Генералів тут же вигнали на пенсію. А наступного дня, щойно автобус з льотчиками-розвідувальниками приїжджає до штабу, як з нього першим виривається їхній замполіт і біжить зривати оголошення.
Разом з живильною свободою, що несли до ФРГ, Федеративної республіки Грузія (це жарт) прибалтійські газети, звідти приходили, незважаючи на те, що “в Радянському Союзі сексу немає”, й різноманітна порнографія, на всі смаки й типажі. Мій колега, Вова, перепродував порнуху у військовому містечку, з чого мав непоганий зиск і постійний, добре налагоджений бізнес.
Вова дрімає, а йому переповідають новини:
- Ета-а-а, а в Москві переворот!
- А-а-а, дурня...
- Так Горбачова, ж, заарештували!
- То все пусте...
- Так секс і насильство заборонили!
Вова миттю схоплюється на рівні:
- Ну маладци-и-и, однако!!!
Рання весна. Готуюся додому, в Україну. У Тбілісі, в хорошому вино-горілчаному магазинчику біля метро “Шота Руставелі” купую 22 пляшки коньяку “Very old”. Виходжу, дивлюся ліворуч — там упоперек дороги ставлять машини, люди зі зброєю. Дивлюся праворуч — там на мене стіна демонстрації з вигуками:
- Зві-а-ді! Зві-а-ді! Зві-а-ді!
На напівзігнутих перетинаю дорогу й встигаю в метро. Їду на ескалаторі, як пасажирів раптом охоплює паніка (очевидно, на горі почали стріляти). Під істеричні жіночі зойки всі кинулися бігти вниз по ескалатору.
З 22 пляшками “Very old” у парашутній сумці кидаюся бігти і я, проте чи я спотикаюся, а скорше мені на п’яту наступає вельми огрядна пані, яка під 100 кг. Валюся вниз, на металеві зубчасті сходи ескалатора. В падінні інстинктивно групуюся на праве плече, притискаю парашутну сумку. Зимова льотна куртка й светер пом’якшують падіння. Зверху, прямо на мої ноги, валиться пані під 100 кг.
Думав буду як винищувач Марєсьєв, що без ніг літав на Як-3. Або як Ганс Рудель, штурмовик, що літав на J-87 i FW-190. Паніка вщухла завдяки молодим грузинам, що щось прокричали. Ледве дошкутильгав до автобуса.
Жодна з пляшок не розбилася!
Починався драп окупаційної армії. Азіатам плювати на їхніх людей. Тому дружини військовослужбовців блокували злітну смугу. Ті, нарешті, виділили літаки для евакуації жінок, дітей, майна.
 Все добро не вивезеш: залізниця перекрита, до моря далеко, транспортними літаками
багато не візьмеш, грузини блокують склади. За 45 км від аеродрому, прямо на посадочному курсі зберігалося 8 (вісім) боєкомплектів фронту: снаряди, бомби, “Град”, міни, гранатомети. Азіати висадили все те в повітря, щоб не залишати.
Увірвало так, що й у нас повилітали шибки.
На моїх очах вони провели блискучу операцію з розв’язання громадянської війни. Зброю, яку не могли вивезти, передавали усіляким “хохлам по-грузинськи”. Часто проводили поруч два мітинги — один за щось, інший проти.
Антидержавні елементи пішли війною. Втрутилися кацапи. Чимало грузинських патріотів було вбито в суто традиціях Gestapo-НКВС — куля в потилицю.
Активній фазі передувала пропагандивна.
Усіляке мишаче вовтузення про підписання територіальних договорів, розсварювання й промивання мозку грузинів залежно від того, де вони мешкають, формування свіжеспечених керівників і їхніх приспішників.
Київ. Євромайдан. День гідності.
Мені вручають агітку, де наводиться позитивний приклад Джовохарнала Неру в Індії: Британія здалася, й Індія стала незалежною.
Неймовірна тупість авторів!
У кожному своєму дописі я наголошую, що ми маємо справу з азіатами!
З азіатами!
Не просто генетично азіатами, а передусім як цивілізацією, культурою, способом життя й філософією. Росіяни самі потребують правозахисту. Про що я писав у статті “Про білих українців і жовтих росіян”.
Європейці й азіати різні.
Як небо і земля.
Як день і ніч.
Як цукор і сіль.
Як ваніль і желатин.
Як мармелад і гівно.
Як честь і підлість.
Конфлікт білої європейської культури з жовтою азійською означає прірву в поглядах на чесноти, традиції, звичаєве право, етику, права людини тощо.
Помилки грузинів:
- нерішуче поводження зі зрадниками;
- замість ізоляції зрадників, активних дій проти кожного з них особисто, безплідні перемовини, до, протягом, і після котрих ті продовжували робити свою чорну справу;
- нерозуміння того, що проти них почалося чужоземне втручання, окупантів громадськими мирними протестами, навіть наймасштабнішами, не проймеш
- нерозуміння того, що лише точними, рішучими, індивідуальними діями, навіть які можуть оцінити як надмірні, проти людини (кількох людей) — джерела проблеми, можна зупинити чужоземну агресію.
Як тут не згадати пана Т Шевченка, пророка нас, українців:  "і вражою злою кров'ю волю окропіте". Грузини могли відбутися малою кров'ю (окропіте) знищивши кількох зрадників - іноземних агентів, натомість вони пролили ріки крові своєї, перед усім, мають окупованою частину суверенної території.
Тому превентивні дії проти іноземних агентів - єдиний ефективний спосіб дії, інакше ці зрадники втягнуть країну в хаос громадянської війни, руїни, дезінтеграції, що й потрібно їхнім закордонним господарям.
Шановні пані, панове!
"По ділам їхнім суди їх". Біблія.
Домашнє завдання:
1. Назвіть прізвище опозиційного політика -ів, що постійно закликає до не конструктивних, дедалі більших і більших мітингів
2. Назвіть прізвище опозиційного політика -ів, що схильний до безплідних перемовин з режимом, іноземними агентами.
3. Назвіть прізвище опозиційного політика -ів, що може рішуче захистити конституційний устрій і суверенітет України.
4. Назвіть іноземних агентів в Україні.
5. Назвіть негайні дії, які потрібно швидко зробити проти іноземних агентів.
Перегляньте результати ще раз. Поділіться з іншими вашими відкриттями.
Слава Україні!






28. Бімба в вагіні, або Політтехнології Євромайдану. Аналітичні матеріали політтехнолога
“Бімба в вагіні” (бомба в вагоні) — зі словника імпортного укрмовознавця Азіроффа, що даремно обіймає високу посаду, на якій мав би бути нормальний українець.
Як і в благословенні часи Помаранчевої революції, нині, на Євромайдані, перші красуні Києва підтримують демонстрантів, прикрашають себе єврострічечками, а крододилиці, сучки й гадюки, сидять удома й сичать і плюються.


Як подивишся ТБ, почитаєш Українську правду, то скрізь часто видно недоречності й нерозуміння ситуації від журналістів і до поважних політиків. Тут я спробую дати низку пояснень щодо того, з чим зіткнулися ми, українці, Європа, і чого від цього чекати.
-Чи будуть вибори 2015 року?
-Ні. Не будуть. У звичайному розумінні. Гопника, якщо він до них доживе, ще ніхто не покарав за три (три!!!) тотальних шахрайства на виборах президента й парламенту. Як не висувай українська опозиція об’єднаного кандидата, результат буде 100% прогнозованим — шахрайство  четверте.
-А що, влада...
-Не називайте це владою. Це — режим. Постокупаційний, окупаційний, але режим!
-Добре, український режим...
-Вони не українці.
-Вони, як білі європейці...
-Ні, вони не білі європейці, вони жовті азіати, монголоїди.
-А як же слов’янська єдність...
-Читайте вище. Вони не слов’яни. Ослов’янені — так. Колонізовані нами в минулому — так. Тема слов’янства жонглюється ними з політичних мотивів.
-Європейські цінності...
-Скільки разів казати? Це — не європейці. Це — азіати. 
-Вони з УПЦ.
-Додавайте не з КП, а з МП.
-Діалог з режимом...
-Режим не говорить нашою мовою, режим говорить російською. Мовою колишніх окупантів. Від звільнення з-під окупації котрих ми святкуємо 24 серпня — День  Відновлення Державності України. Всі його представники розмовляють чужою мовою. Їхні діти, онуки, не продовжують наш рід, нашу культуру.
Це 100% чужинці.
Вони бояться, зневажають і не люблять нас.
Вони тут тимчасово.
Їх з нашою землею, з нами нічого не пов’язує. За найменшого шухеру вони легко чухнуть звідси. За наше у них серце не болить. Все наше вони ненавидять.
-Українське ТБ...
-Його не існує як таке. Ці натуралізовані емігранти живуть новинами з віртуальної реальності російського світу. ТВІ, ZIK, Громадське TV — це все, що можна назвати нашим.
Я дивуюся Арсенію.
Робить правильну оцінку події, що режим не виконав жодної обіцянки, знай, робить своє, антиукраїнське, і тут же дурний висновок, що ми будемо стояти до останнього. Навіщо? А що він, власне, робить? Процес, дія, Євромайдан, якщо він не рухається вперед до успішної мети, приречений до поразки. 
А тут - “стояти до останнього”?
Зроби що-небудь!
Режим стягує всіх силовиків до Києва. Не припиняє це робити й до, під час, і після  перемовин з опозицією в палаці Україна. Проводить збіговисько під прапорами регіонастів на Європейській площі після перемовин, залучаючи держслужбовців й студентів на безплатних потягах тощо.
Цікаво, чому опозиція не робить запити що до зняття з посад ректорів вишів, директорів комунальних закладів? Чому не з’ясовує, хто сформував і відправив безплатні потяги? Хто це оплатив? Це дуже важливо — відрізати у гідри живлення. Чому такі розслідування не проводяться?
Все це не було скасовано після перемовин. Режим ні на йоту не відступає від плану анексії України за типом аншлюсу біснуватим фюрером фашистської Німеччини беззахисної Австрії. Й ті військовослужбовці, що розміщуються в санаторіях поблизу Києва, — це теж частинка плану. Їх залучать ці антиукраїнці до активних дій.
Свого часу.
Будьте певні.
Обов’язково залучать.
Інакше — навіщо ж збирали?
То ж навіщо ж “стояти до останнього”?
Навіщо підставляти людей?
Треба діяти. А раз бачиш, що ці твої дії на режим не впливають, то зроби інші дії.
Зроби що-небудь!
Треба розуміти, що витоки Євромайдану лежать за багато століть від нас.
1240 року монголо-татари взяли в облогу столицю Руси Київ. Це ознаменовало початок найкривавішого в історії людства міжрасового конфлікту між білою Європою й жовтою Азією. Азіатам не вдалося окупувати європейців. Ми, Русь, спливли кров’ю, через зраду московських князів, а не дали зайдам йти далі.
Росіяни — це прямі нащадки монголо-татар.
Протягом століть окупації вони, окупанти, убивствами, голодоморами, геноцидами, виморили пів-України, й заселили по мертвих селах своїх переселенців.
Ті розплодилися.
А сьогодні пропонують: а давайте-но вибори, давайте референдуми тощо.
Якби цим нелюдам вдалося виморити 2/3 українців, то вони б нас і не питали. Гірко це усвідомлювати, проте “разом нас багато”.
Опозиції вже нині дуже важливо, користуючись чудовими можливостями для поширення інформації створені Євромайданом, діяти для перемог у майбутньому, закладати підвалини для розбудови України, як я вже писав у статті “Як українцям застосувати принцип "Розділяй і володарюй" для політичної перемоги? Аналітичні матеріали політтехнолога”.   
Тому дуже символічно — Євромайдан усміхнений, українська мова, білі, й силоміць і за гривні звезені тітушки й тушки на Європейській площі, що відвертаються від камер і російська мова, це жовті. “Українські” посадовці з регіонастів волають “Ліліпутя, Ліліпутя” - чи це не державна зрада? 
Сьогодні опозиція закидає криваве побиття студентів і не підписання євроугод.
То й що?
Режим покарав трьох стрілочників за погром.
Ухвалення Кабінетом Міністрів України 21 листопада 2013 р. Розпорядження № 905-р про призупинення євроінтеграції є й справді ревізією Конституції України й наплюванням на повноваження Верховної Ради України й виключні повноваження українського народу. 
Кабмін з презіком і справді перевищили свої повноваження.
Проте під час Помаранчевої революції все було значно серйозніше: порушення прав людей, шахрайські вибори.
Дивовижно, але сьогодні опозиція не закидає режиму підготовку пакту з Мутним союзом.
А це основоположно для перемоги Євромайдану!!!
Так само, як і Помаранчевої революції.
24 серпня ми святкуємо День Відновлення Державності України.   
А як відновили?
Позбулися окупанта — РФ.
Тепер, з підписаннями пакту з Мутним союзом Яйцевінкович, формально, зазіхає на основи конституційного ладу, робить кроки до повторної окупації України тощо.
Це — акт державної зради українських інтересів.
Це — порушення прав українців на самовизначення.
Це — дуже серйозне звинувачення.
Це — низка статей з Кримінального Кодексу України.
Це — наступна заслужена ходка для гопника, до якої схвально й одностайно ставляться всі українці.
Чому є купа судових процесів проти учасників Євромайдану й жодного проти режиму? Адже саме судовий процес проти Яйцевінковича й був тією успішною дією, завдяки якій ми виграли Помаранчеву революцію!
Де судовий процес проти Яйцевінковича?
Чому лише одні надривні виступи на Євромайдані?
Чому опозиція не педалює це питання?
Чому про це питання не чутно серед вимог опозиції?
А це основоположно як вагомий і серйозний аргумент для відставки уряду й перевиборів цього презіка.
Власне, це і є єдиним аргументом.
Можливо, це й зовсім ніяка не опозиція?
Все це зрежисовано?
Юля, ти де?
Слава Україні!






27. Згода на професійну армію як точка неповернення для Яйцевінковича? Аналітичні матеріали політтехнолога
Яйцевінкович плювати хотів як на обіцянки "папєрєднікафф", так і на власні. Коли обдурені донецько-єнакіївські виборці звернулися до суду: як же так, а чому не скасував податки для малого бізнесу, як і обіцяв у передвиборній програмі?
Відповідай, сцуко, за базар!

Керований суд популярно пояснив, що обіцянка-цяцянка: кандидат є хазяїном свого слова, слово дав - слово забрав!
 Знайшли, кому вірити!

Не менш безпардонно поводиться й на посаді прем'єра: сміє не виконувати розпорядження пана Президента! Більше того: скасовує високі звання Героїв України, присвоєні нашим патріотам!

Він, з міркувань буцімто економії коштів, відмовляється від святкування 20 річниці відновлення української державності! І тут - на тобі! Погоджується на професійну армію.

Якось не в'яжеться?

Ще й як в'яжеться!

І це скаже вам нині будь-який аналітик.

Шановні пані! Панове!

Я прошу у вас вибачення за свою недавню статтю: "Погром Євромайдану. Аналітичні матеріали політтехнолога”. Я не правильно вказав час, протягом якого Яйцевінковичем маніпулювали азіяти з КДБ-ГРУ-ЗР розгромленого совка з питань держпереворотів.

Я, розумієте, закінчив Чернігівське військове авіаційне училище льотчиків,  окупаційної армії жовтих росіян, і Київський військовий гуманітарний інститут. Спеціальності:

- льотчик-інженер

- військовий психолог.

Як і кожен стройовий офіцер спроможний до аналізу ситуації й висновків. Розвідувальних академій, як В. Суворов, не закінчував.
От і пізно зрозумів послідовність подій.
Прозрів лише тоді, коли сьогодні проїжджав зупинку метро “Хрещатик” без зупинки. Азіати перекрили “Хрещатик”, “Майдан Незалежності”, “Театральна”, “Льва Толстого”.

Саме сьогодні, в цю ніч і відбудеться каральна акція проти Євромайдану. Співробітників найближчих офісів розпустили додому ще до обіду. Завтра сказали виходити на дев’яту.
І всі пазлики склалися.

Вибачте ще раз.

Правильні висновки:

- Яйцевінкович давно завербований покійним КДБ — в мережі повно інформації про це

- Просування рецидивіста не є помилкою, оскільки він повністю керований. Помилкою було не святкувати 20-річчя, коли вперше так явно виліз азійський почерк. Убивства, яких так багато навколо цього кримінального авторитета, вказують на продовження операції 

- Часті метання до Ліліпутіна — отримання цінних вказівок. Таке не довіриш навіть засобам шифрованого зв’язку.

- Державний переворот, підготовка до якого тривала багато десятиліть, вступає в гарячу фазу аншлюсом України РФ за типом аншлюсу фашистською Німеччиною Австрії.

- Перенаправлення призову з армії у внутрішні війська — лише етап держперевороту для забезпечення утримання окупаційного режиму під час виборів 2015 року дешевим солдатським гарматним м’ясом замість дорогих беркутят, і чудовий спосіб стравити українців з українцями в громадянській війні.

Як у Грузії.

Я там служив послідовно в арміях покійного СРСР, СНД, РФ, і бачив на власні очі як це робиться.

- Планчик державного перевороту в Україні розписано давно й на роки наперед в Кацапстані.

Хам отримав смак до крадіжок, вкравши першу шапку.

Ах, як шкода було віддавати її баригам!

Вистраждане тривалими невдачами, боротьбою, ризиком, відсутністю окупаційних рублів на життя спонукало до безрозсудств. Його ніхто не покарав за масові фальсифікації, коли перемогу здобув пан Віктор. Ще одні тотальні фальсифікації і:

- Спасибо жителям Донбасса
за президента ...!
Я й досі не збагну: що трапилося з паном Віктором? Хтось пояснить?
Ще одні тотальні фальсифікації — і Юля сидить.

Як діяти військовослужбовцям Збройних Сил України, Внутрішніх військ, інших силових структур, громадянам України в такій ситуації:

- Зрозуміти, що мирні ненасильницькі акції масового протесту неефективні проти тоталітарних режимів.

- Проти режиму окупантів ефективні лише засоби індивідуально-виховної роботи, як я вже писав у есе "Погром Євромайдану. Аналітичні матеріали політтехнолога”, “Про активних сябрів, шляхетну УПА, практичну ІРА й басків”.

- Керуватися ст. 111 ККУ. Державна зрада, тобто діяння, умисно вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України: перехід на бік ворога в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту, шпигунство, надання іноземній державі, іноземній організації або їхнім представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, - карається позбавленням волі на строк від десяти до п'ятнадцяти років.

(У військовий час — розстрілом)

- Керуватися ст. 41. Виконання наказу або розпорядження

1. Дія або бездіяльність особи, що заподіяла шкоду правоохоронюваним інтересам, визнається правомірною, якщо вона була вчинена з метою виконання законного наказу або розпорядження.

2. Наказ або розпорядження є законними, якщо вони віддані відповідною особою в належному порядку та в межах її повноважень і за змістом не суперечать чинному законодавству та не пов'язані з порушенням конституційних прав та свобод людини і громадянина.

3. Не підлягає кримінальній відповідальності особа, яка відмовилася виконувати явно злочинний наказ або розпорядження.

4. Особа, що виконала явно злочинний наказ або розпорядження, за діяння, вчинені з метою виконання такого наказу або розпорядження, підлягає кримінальній відповідальності на загальних підставах.

5. Якщо особа не усвідомлювала і не могла усвідомлювати злочинного характеру наказу чи розпорядження, то за діяння, вчинене з метою виконання такого наказу чи розпорядження, відповідальності підлягає тільки особа, що віддала злочинний наказ чи розпорядження.

-  Виконати вимоги Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України

Право  командира  -  віддавати  накази і розпорядження, а

обов'язок підлеглого - їх виконувати,  крім випадку віддання  явно

злочинного  наказу  чи  розпорядження.
Конституція України. Стаття 60. Ніхто не зобов'язаний виконувати явно злочинні розпорядження чи накази.
За віддання і виконання явно злочинного розпорядження чи наказу настає юридична відповідальність.
Коментар: громадяни України будь-якої раси, будь-якого кольору шкіри і будь-якого віросповідання зобов’язані дотримуватися вищеописаних Законів. Кожен, хто має наш паспорт, будь ти білим українцем, чи жовтим росіянином, чи чорним африканцем - припини вищеописані порушення, навіть у дуже категоричний спосіб, і ти будеш виправданим, і  ти отримаєш високі державні нагороди! 
Слава Україні!






26. Погром Євромайдану. Аналітичні матеріали політтехнолога
Погром Євромайдану змусив мене до написання цієї статті. Вона назрівала давно, проте ця подія стала каталізатором. Йдеться про аналіз сучасної ситуації в Україні й способів діяльності за таких умов.
Схоже на те, що події в Україні розвиваються за білоруським сценарієм.


Про цей сценарій я вже писав у статті “Про активних сябрів, шляхетну УПА, практичну ІРА й басків”. Він відрізняється від московського тим, що демократичним подіям дають якийсь час на існування, а не душать у зародку, як у Кацапстані.
Для нас, українців, і білоруський, і московський сценарії — це шлях до смерті нації.
Розглянемо ж, що роблять керівники української опозиції й оцінимо їхні дії.
Вони збирають велелюдні демонстрації, марші, майдани. Їх розганяють. А вони закликають до нових демонстрацій: поки презік не піде у відставку (я, закономірно, хвилююся, чи все гаразд у них з голівкою?)! Їх б’ють (ну не їх персонально, а учасників акцій), заарештовують, калічать, засуджують на тривалі терміни ув’язнення соратників.
А що вони роблять у відповідь?
Чи виділяють спеціальних людей, щоб фотографували “тітушок”, “беркутят”, їхніх командирів для встановлення особистості?
Ні.
Фото вищеописаних мармиз розсилається спам-розсилкою по всьому Інтернету в купі з домашніми адресами, даними про дружину, батьків, дітей?
Ні.
Чи повідомляють на всю Україну, що проти вищеописаних мармиз, керованих суддів, місцевих регіонастів та іншої наволочі подано позови до суду, а юристи працюють над їх засудженням, зняттям з посад, над визволенням друзів, і все це під прикриттям депутатської недоторканності, всі результати — на всеукраїнському сайті тощо?
Ні.
То чим же вони займаються? Що робить українська опозиція?
Закликає до нових мітингів? Обіцяє імпічмент? А чому вони його раніше не зробили, коли азіати “Закон про мови” приймали?
Нічого не робить, лише язиками ляскає, коли якийсь мітинг сам по собі збереться.
Це і є точне визначення їх дій.
Не хочеться вірити, що найдієвіший опозиціонер перебуває нині у в’язниці.
Проте факт є факт.
Розглянемо, чим тепер займається презік. Самозбагаченням і збагаченням синків, зміцненням влади, своїм переобранням.
Ще відносно донедавна він мало уваги приділяє власній фізичній безпеці. На початку його каденції в пресі якось похапцем пройшла інформація про те, що на шляху руху його машин знайшли заміноване авто. І все. І нічого не змінилося в системі охорони. Проте близько двох років тому щось сталося.
З’явилися три броньованих лімузини. Два гелікоптери. Блокування Інтернету й мобільного зв’язку. На порядок збільшилася кількість як видимої фізичної охорони, так і невидимої, в натовпі. Рівень технічного забезпечення просто вражає.
Що трапилося, ми не знаємо.
Помінявся начальник фізичної охорони, постійна реальна загроза, невдалий атентат, чи він з падєльніками на щось таке наважилися, що ставки занадто високі?
Що?
Ми обов’язково про це дізнаємося.
Психологічний стан презіка поганий. Згадайте, що з ним зробило одне куряче яєчко. Важке дитинство, вихідець з низів суспільства, кримінальне минуле. Вихованець “російського світу”, він зневажає Правобережжя, боїться й не любить білих українців, по за межами Межигір’я перебуває у постійному страху за власне життя.
Він не пов’язаний з нашою країною, як Кравчук чи як Кучма.
Я уважно вивчив його автобіографію.
Там жодного слова про хоч якісь курси реабілітації після відсидок.
Тому тут він здатен на все.
Як і його падєльнікі.
Залити кров’ю Україну, на що не наважився Кучма — для нього раз плюнути.
Презік — один з найбезпринциповіших людей планети на цій посаді. Якщо на першому місці з низу Північна Корея, то він дуже близько від них.
Зауважу, що помінявся й стиль його діяльності. Й до того безпардонний став жорстоким, на межі з діями окупаційної адміністрації. Тут треба розуміти, що його діями керують вже не братани по відсидці, і не наймані московські політтехнологи.
Зверніть увагу: оголошено, що ЗС України стануть повністю професійними. Майно армії нещадно продається, військові частини розформовуються, офіцерів звільняють.
Я сам є офіцером служби в резерві.
Служу у Василькові.
Начальник штабу там: уявіть автора “паклящєннє” і як він розмовляє. Уявили? Так ось, цей начштабу розмовляє гірше за нього втричі! Офіцерів з білих українців звільняють, а з жовтих українців російського походження ставлять на їх місце.
Це говорить про повний контроль азіатами нашої армії.
Давайте привітаємо регіонастів з повним і безкровним розгромом української армії!
Цікаво, що Хам не виконав одну з дріб’язкових передвиборчих обіцянок — звільнити від оподаткування малий бізнес на 5 років. Це — копійки до бюджету. У той же час виконує обіцянку “папєрєднікав” створити професійну армію, що є дуже дорого. Він і не збирався її створювати.
Керівник СБУ теж азіат. На всіх ключових посадах країни — теж азіати. Кількість міліції постійно зростає.
Отже, нікого не будуть призивати в армію?
Ні.
Будуть.
У ВВ — внутрішні війська.
Треба розуміти їхні функції — їх покликано воювати з власним народом. Так само, як і ВР - внутрішню розвідку розвідувати про свій народ. Ці два антинародних покруча властиві лише режиму в РФ.
А це вже підготовка до громадянської війни.
Панове!
Ці та низка інших фактів ясно показують, що за Яйцевінковичем стоять фахівці з державних переворотів й утримання влади, поділу країн і громадянських воєн, що позичені Ліліпутіним з покійних КДБ і ГРУ і зовнішньої розвідки. Вони працювали над переворотами в Нікарагуа й Анголі, Намібії й Камбоджі, Еритреї й інших країнах Африки.
Цілком можливо, що вони зараз тут, у Києві.
Вони обов’язково тут, десь близько, позаяк не працюють у відриві від “виробництва”.
Навіть викупити їх можна по тому, що говорять не так, як місцеві азіати, знають екзотичні мови, мають екзотичні болячки, офіси, де вони працюють, захищені від аудіопрослуховування. Там може й не бути батарей центрального опалення, через які можна підслухати розмову у сусідній кімнаті. Живлення комп’ютерів захищені спеціальними блоками. На компах екзотична операційна система, щось на кшталт BSD. А офіс захищено від електромагнітного прослуховування й дистанційного зняття інформації з компів.
Вікна захищено від лазерного зняття інформації (офіс може бути без вікон, ізольованим від стін іншими приміщеннями).
Не носять мобільного, або залишають його за межами робочого місця, чи щоразу розбирають. Саме робоче місце може бути в оточенні “дружніх організацій”: російський культурний центр, крупна російська компанія, чи група фірм в одному місці, посольство.
Про розвиток подій.
Для Яйцевінковича запасний варіант — це розкол України через громадянську війну й збереження контролю над найбільшим шматом, який вдасться відкусити й залишитися живим.
Програма максимум — переобратися у 2015 році.
Тут вже є елементи політтехнологій.
В Україні традиційно прем’єри стають Президентами.
Зверніть увагу: нині на посаді прем’єра не конкурент Яйцевінковичу, як і голова ВРУ. Його показують блазнем у серіалі “Казкова Русь” від “666-95 кварталу”. Дивно, але місцеві персонажі замість того, щоб мати вигляд русичів, чомусь виглядають як кацапи — косоворотки, синьо-білі тощо.
Навіть у турецькому серіалі “Роксолана” русич теж у косоворотці!
Цьому постокупаційному режимчику байдуже про українців і Україну в світі. Кацапстан принижує і упосліджує нас як може, а режимчик не захищає.
Це — чужинці.
Що в Казахстані, що в РФ, що в Україні ми бачимо одне — скільки б демонстрацій не збирай, а їх однак режимчик розганяє. У цих трьох країнах при владі люди з психологією й мисленням азіатів, а не європейців. Азіат не піде у відставку на вимогу народу. Плював він на народ.
Тому методи впливу опозиції в таких умовах зовсім інші.
Не масові, а індивідуальні.
Знаходяться підходи до самих вождьків та їхніх холуїв, і починається індивідуально-виховна робота.
Наприклад: ти підходиш до такої-собі гниди (щоб не казати олігарх), як Медведчукчук. Показуєш йому діжку пива й скриню сала:
- Я все це зараз вип’ю і з’їм. Лусну, і тобі буде совісно, якщо не зробиш того то й того то.
А він:
- Ну й лускай. Я сам скоро лусну від медпрепаратів, якими мене лікують від невиліковної хвороби рак (сухоти, СНІД тощо). Я сам хочу здохнути й потягнути за собою в могилу Русь-Україну взагалі, а українців зокрема. Як я вас всіх ненавиджу!
Це приклад того, що вагомий на твій погляд аргумент є насправді нікчемним з погляду “пацієнта”.
Тому треба шукати те, що насправді вагоме для об’єкту впливу, а не для тебе. Тому об’єкт треба вивчати, шукати його контакти, вивчати його життя, звички, проблеми, проти чого бореться, за що переживає, що для нього найважливіше? На що треба натиснути, щоб він погодився на твої умови?
Зрозуміло, щоб підібратися так близько до Хама й падєльнікафф треба й самому бути нардепом, міністром, чи щось в цьому роді. Цим і мають займатися очільники опозиції, якщо вони й справді є опозицією, а не куплені й перевербовані.
Висновки:
- в Україні сформовано окупаційний режим
- вперше в історії жовті азіати окупували й утримують європейську країну з білими мешканцями
- триває підготовка до громадянської війни й розколу країни
- доконаним фактом є втручання РФ у внутрішні справи України
- через деякий час почнеться активна фаза з кровопролиттям, коли жовті росіяни почнуть поміщати в концтабори білих українців тощо
- акції масових протестів не ефективні, дієвими є прийоми “індивідуальної роботи” з Хамом і його холуями-азіатами
Все це — чоловічі ігрища.
Проте є ще й незбагненна єзуїтська логіка ображеної, розчавленої й приниженої
жінки.
Це неукраїнка.
Й за нею неукраїнці.
А ще в житті кожного з нас є справжній ЧИН!
Слава Україні!





25. Виконане замовлення незалежного кандидата в народні депутати України про можливість агітації засобами Інтернет
Замовник: Олександр Костюк, незалежний кандидат в народні депутати України по 212 ВО, самовисуванець, місто Київ, організація: “Екологія і соціальний захист”  http://esz.org.ua/

Територія: місто Київ, Дарницький район. Межі: частина Дарницького району міста Києва (виборчі дільниці № 800086 – 800156, 800205 – 800214). Кількість виборців: 169 650

Виконана робота: простий політтехнологічний аналіз

Метод: контекстна реклама Adwords

Ключові слова:
212, Ярема, Баленко, Куликов, Кримчак, Монтян, Чорновіл, Чермак, Комнацький, Фурсов, Гребенюк, Олександр Костюк, Костюк, Большаков, Толубко, Мазур, Букет, Гетьман, Черниш, Стеценко, Цимбаленко, Кіслова, Бойко, Федів, Борисюк, Заболотний, Онищенко, Безсмертна, Кононенко, Лук’янова, Спасибко, Бурков, Магаляс, Сергеєв, Якубов, Малугін, Михайлова, Петренко, Скрипченко, Шетілова, Сокор.

Бюджет: 10 грн на добу

Терміни: вересень-жовтень 2012 року.

Мета:
- в короткостроковій перспективі оцінити активність респондентів;
- дослідити можливість застосування принципів комерційного використання Adwords до політичної реклами;
- оцінити бюджет політичної рекламної інтернет-кампанії;
- оцінити ефективність рекламної інтернет-кампанії.

Новизна дослідження:
- вперше в Україні застосувати комерційний проект контекстної реклами Adwords як рекламу політичну, при виборах народного депутата України.

Гіпотеза:
- можливо, найбільша кількість відвідувань буде в робочі дні, коли респонденти, працюючи в офісах, найчастіше користуються інтернетом;
- 212 ВО насичений багатоповерховими будинками з розвинутою мережею Інтернет, що дасть можливість впливати на волевиявлення виборців;
- застосування нових підходів дозволить нівелювати, адмінресурс, мільйони Ігоря Баленко, власника мережі супермаркетів, політичний вплив ВО "Батьківщина" — лідера виборів, політичний авторитет Тараса Чорновола. 212 ВО другий в Україні за кількістю кандидатів.

Висновки:

1. Переможець виборів, Віталій Ярема, ВО "Батьківщина", набрав 30.22%, (32294 голосів).

2. Олександр Костюк, самовисуванець, набрав 0.53%, (575 голосів).

2. Показники кліків говорять про значну відмінність політичного застосування Adwords від комерційного. Це стосується брендів, конкуренції тощо. Якщо різні фірми продають один бренд і конкурують між собою за перші місця в списках контекстної реклами, витрачаючи значні кошти, то «бренд кандидата в народні депутати» не просуває ніхто, окрім нього самого. Відтак конкуренція, яка приводить до значного збільшення ціни кліка, а, отже, й до невиправданої перевитрати коштів, відсутня.

3. У процесі дослідження виявлено сайти й відео з «чорнухою» проти незалежного кандидату в народні депутати України, що з’явилися саме в момент виборчої кампанії. Це говорить про те, що на базі аналізу цієї інформації можна добирати ключові слова з метою нейтралізації необ’єктивних сайтів і переадресовувати пошукові запити на сайт кандидата, де ці дані вказані правильно.

4. Справедливе й зворотнє: цілком можливо застосувати новий виявлений спосіб політичного впливу у пікові, кризові моменти політичної боротьби (створення сайтів з негативною інформацією про політичних опонентів і просування таких сайтів методом контекстної реклами Adwords). Зрозуміло, що такий прийом має використовуватися лише один раз, для вирішального й життєво важливого удару за день-два до ключової події, позаяк після нього такий прийом почнуть застосовувати всі.

5. Застосований пробний бюджет використано повністю. Точна оцінка оптимального бюджету потребує виконання окремої роботи з цієї тематики і значно більших коштів.

6. Очевидний лідер з інтернет-активності Тетяна Монтян, самовисуванець, набрала 9%, (9622 голосів), вибори програла, методи контекстної реклами не використовувла, як і жоден з кандидатів, окрім Ігоря Баленко.

7. Реальні результати виборів:
Віталій Ярема  ВО "Батьківщина" 30.22% (32294)
Ігор Баленко Самовисуванець 15.77% (16857)
Кирило Куликов УДАР 13.39% (14310)
Сергій Кримчак Самовисуванець 11.46% (12248)
Тетяна Монтян Самовисуванець 9% (9622)
Тарас Чорновіл Самовисуванець 6.47% (6922)
Ігор Чермак Самовисуванець 2.85% (3046)
Олександр Комнацький КПУ 1.97% (2115)
Андрій Фурсов Партія Регіонів 1.96% (2100)
Богдан Гребенюк Самовисуванець 1.92% (2054)
Олександр Костюк Самовисуванець 0.53% (575)
Григорій Большаков Самовисуванець 0.52% (556)
Олександр Толубко Україна — вперед 0.43% (465)
Олена Мазур СПУ 0.38% (407)
Євген Букет Наша Україна 0.34% (369)
Олексій Гетьман Самовисуванець 0.25% (268)
Володимир Черниш Молода Україна 0.23% (255)
Святослав Стеценко Самовисуванець 0.22% (236)
Володимир Цимбаленко Ліберальна Україна 0.22% (243)
Лілія Кіслова Справедлива Україна 0.21% (231)
Сергій Бойко Партія вільних демократів 0.17% (186)
Іван Федів Самовисуванець 0.14% (155)
Ігор Борисюк Самовисуванець 0.12% (135)
Сергій Заболотний Самовисуванець 0.11% (119)
Юрій Онищенко Самовисуванець 0.09% (101)
Анжела Безсмертна Самовисуванець 0.08% (95)
Володимир Кононенко Самовисуванець 0.08% (88)
Катерина Лук’янова Самовисуванець 0.08% (87)
Андрій Спасибко Самовисуванець 0.07% (83)
Олександр Бурков Громада 0.06% (72)
Сергій Магаляс Самовисуванець 0.06% (67)
Дмитро Сергеєв Самовисуванець 0.06% (65)
 Олександр Якубов Самовисуванець 0.06% (74)
Михайло Малугін Самовисуванець 0.05% (57)
Валентина Михайлова Самовисуванець 0.05% (59)
Рітта Петренко Союз 0.05% (62)
Олександр Скрипченко Самовисуванець 0.05% (63)
Олена Шетілова Самовисуванець 0.05% (64)
Олександр Сокор Самовисуванець 0.03% (38)

Результати Adwords:

8. Результат Adwords не корелюється з результатами виборів.






24. Виконане замовлення політичної партії на можливість її реклами засобами інтернет


Замовник: Володимир Бондаренко, керівник апарату депутатської фракції «УДАР Віталія Кличка»
(апарату фракції Кличка в КМР, проводу «УДАР», керівництву, для ознайомлення)

Виконана робота: простий політтехнологічний аналіз

Метод: контекстна реклама Adwords

Ключові слова:
- кличко;
- удар.

Бюджет: 5 грн на добу

Терміни: з 31.08.2011 р. до 04.09.2011 р.

Мета:
- в короткостроковій перспективі оцінити активність респондентів як у робочі, так і у вихідні дні;
- дослідити можливість застосування принципів комерційного використання Adwords до політичної реклами;
- оцінити бюджет політичної рекламної кампанії.

Новизна дослідження:
- вперше в Україні застосувати комерційний проект контекстної реклами Adwords як рекламу політичну;
- оцінити можливість перенаправлення пошукових запитів на сайт Кличка з достовірною інформацією замість сайтів з недостовірною інформацією (відсікти «чорнуху»).

Гіпотеза: можливо, найбільша кількість відвідувань буде в робочі дні, коли респонденти, працюючи в офісах, найчастіше користуються інтернетом.

Висновки:

1. У статистиці відвідань сайту зафіксовано значне збільшення відвідувань у перший день роботи контекстної реклами ще до 14.00 обідньої перерви. Це вже перевищує кількість відвідувань за весь минулий день, до застосування Adwords. Кількість кліків однак є значною, незважаючи на те, що є сайт з однойменною назвою. На відміну від комерційної інформації, яку респонденти шукають здебільшого в робочий час, попит на політичну інформацію досить стабільний як у будні, так і у вихідні.

Дослідження проводилося в час відсутності політичних (і боксерських) новин, кількісна оцінка важливості яких і способу використання потребує виконання окремої роботи з цієї тематики.

2. Показники кліків говорять про значну відмінність політичного застосування Adwords від комерційного. Це стосується брендів, конкуренції тощо. Якщо різні фірми продають один бренд і конкурують між собою за перші місця в списках контекстної реклами, витрачаючи значні кошти, то «бренд Кличко» не просуває ніхто. Відтак конкуренція, яка приводить до значного збільшення ціни кліка, а, отже, й до невиправданої перевитрати коштів, відсутня.

3. У процесі дослідження не виявлено сайтів з «чорнухою» проти Кличка та його фракції УДАР, які просуваються методами контекстної реклами Adwords. Це говорить про те, що на базі аналізу цієї інформації можна добирати ключові слова з метою нейтралізації необ’єктивних сайтів і переадресовувати пошукові запити на ті сторінки сайту Кличка, де ці дані вказані правильно.

4. Справедливе й зворотнє. «УДАР», вперше в українській практиці, може застосувати новий виявлений спосіб політичного впливу у пікові, кризові моменти політичної боротьби (створення сайтів з негативною інформацією про політичних опонентів і просування таких сайтів методом контекстної реклами Adwords). Зрозуміло, що такий прийом має використовуватися лише один раз, для вирішального й життєво важливого удару за день-два до ключової події, позаяк після нього такий прийом почнуть застосовувати всі.

5. Застосований бюджет використано повністю, і це при тому, що запропоновано лише два ключових слова, а можливих комбінацій ключових слів можуть бути сотні.
Точна оцінка бюджету потребує виконання окремої роботи з цієї тематики.

6. Ключове слово «кличко» значно популярніше за «удар», що говорить про необхідність подальших політтехнологічних зусиль щодо просування «Українського демократичного альянсу за реформи». Це свідчить також і про те, що бренд «Кличко» значно цікавіший респондентам як боксер, ніж як політик, що говорить про початковий стан політичного просування новоствореної партії.

7. Географія кліків показує на значну зацікавленість росіян Кличком-боксером. Отже, російський трафік не треба враховувати не лише тому, щоб не спотворювати ними результатів дослідження, а й тому, що вони не є нашими виборцями.

8. Аналіз сайтів, блогів і форумів, де зустрічається ключове слово «кличко» показує, що переважна більшість дописувачів не україномовні, що автоматично передбачає значні труднощі у просуванні партії «УДАР» серед українського політикуму - українці не сприймають вже створений імідж партії як «своєї», тому й нема дописів українською. Дописи російською залишають респонденти з Російської Федерації російськомовні мешканці України.

9. Цікавим побічним ефектом від виконаної роботи є швидка поява контекстної реклами від БЮТ, що традиційно має потужну інтернет-підтримку, команду й бюджет.






22. Опитування
Помаранчева революція-2. Повз вас чимдуж утікає Яйцевінкович, ви:

1. прибираєте підніжку гелікоптера, розчулено махаєте ручкою, той відлітає, злітний майданчик заповнюють розлютовані українці
2. пілот гелікоптера, доправляєте його в одну з близькосхідних країн, про друге громадянство якої й політичний притулок Яйцевінкович подбав ще під час Помаранчевої революції-1
3. пропонуєте нескладну сексуальну послугу за невелику суму в 100 грн. включно зі стерильною одноразовою рукавичкою
4. кажете йому: “Якщо хочеш схуднути, спитай у мене як!”
5. дуже в’їдливо кажете йому: “І який прес-реліз підготувати на цей раз?”
6. сантиметром вимірюєте зріст тіла й ширину тіла в плечах
7. як представник книги рекордів Гінеса України починаєте відстежувати встановлення нового рекорду українського політикуму
8. автоматично ставите підніжку
9. копняком прискорюєте тушку
10. біжите в бік, аби вас за одно не лінчували
11. біжите у протилежний бік, щоб встигнути скрутити золотий унітаз
12. біжите поруч: ”...я репортер..., як ваша антиукраїнська політика позначиться на вашому політичному майбутньому?...” і, пишаючись собою, йдете отримувати заслужену похвалу від головного редактора
13. біжите слідом, без надії сподіваючись випхнути когось зайвого з гелікоптера
14. біжите слідом разом з натовпом, щоб приписати заслугу собі
15. падаєте на долівку, щоб не зачепило випадковою кулею
16. притискаєтесь до стіни, щоб не затоптали
17. підстрибуєте, проводите удар ногою, потім б’єте “двійкою” в голову, довго плигаєте у нього на грудях, і, сказавши: “Эта-а-а, шибко Боливар не выдержит двоих, Хам, однако!”, тим же гелікоптером втікаєте тим же маршрутом
18. відвертаєтеся, робите вигляд, що ви не знайомі, начіпляєте на себе помаранчеві пов’язки, шарф і накидку й, клянучи себе за те, що так і не навчились правильно вимовляти слова, читаючи по папірчику лементуєте українською: “Ґразам нас баґата, нас нє падалаты!”
19. робите те, за що вам заплачено, задовольняєте свою хтивість у такий неприродній спосіб, за який з вами тут же зробили б те, що ви щойно зробили з Яйцевінковичем, доповідєте, і згадуєте про необхідність виконати вже проплачені аналогічні завдання в Мінську, Москві і Пхеньяні
20. робите те, за що вам не заплачено, але про що ви давно мрієте, і не лише ви один
21. згадуєте, як дуже-дуже давно, ваші друзі зробили успішний атентат на генерала націонал-соціалістів Лютце, а ви з друзями зробили успішний атентат на генерала інтернаціонал-соціалістів Ватутіна, у вас тремтять руки, ви шепочете: “Слава Україні!” й піднімаєте штурмвегер
22. знімаєте на мобілу суд Лінча й миттю розміщуєте на ютубі
23. ви Яйцевінкович, чимдуж утікаєте...
24. ...






21. Основні засади реорганізації гривні
Історичний факт: чомусь ось так, ні сіло ні впало, а саме з X століття по XIV століття, без пояснення причин, після довгої і досить успішної історії Стародавньої Греції та Риму, з їх фінансовими системами, вкритими мороком, але найімовірніше лихварськими, потім після ще близько п'яти століть безладу, про нього взагалі мало що відомо, запанувала в Європі тиша та спокій.


І охарактеризовано цей період процвітання Європи наступними точними, що дійшли до нас, даними: у цей період було побудовано багато соборів, зведено багато міст, багато запруд і млинів, багато доріг. Зі зрозуміло таких, що дійшли до нас недоторканими манускриптів з'ясовується, що люди в той час жили значно щасливіше, ніж потім. Тому, що діяла така система розрахунків, яка дозволяла всім комуністично трудитися, і капіталістично споживати.
Називалася вона брактеактною.
Де брактеат виглядав як тонка срібна пластина, яку можна було легко розламати пальцями на шматочки. На якій може й могло бути щось викарбувано, але через дуже тоненьку пластинку, це було ледве видно. Історики стверджують, що приблизно раз на шість років усі ці пластинки вилучали у населення і натомість їм видавали точно такі ж пластинки з розрахунку за 4 старих 3 нових.
А ось те, що безперечно було, і цьому навіть зараз є живі свідки, від цього нікуди не дітися. У 30-ті рр.. минулого сторіччя, в Австрії, за кілька років до аншлюсу, мер одного дрібного містечка, будучи чоловіком неординарним, розумним, рішучим і в міру авантюристичним, законодавчим (локально!) порядком увів подібну систему в своєму окрузі.
Що він зробив?
Він взяв касу міста (зібрані податки), досить незначну суму, тому що в Австрії тоді було туго з грішми і взагалі була криза, поклав її в банк як гарантійне забезпечення, і ввів у обіг нові гроші. Які технічно являли собою листки паперу, на саму гору яких клеїли щомісяця спеціальні марки. Ці марки зменшували вартість листків - нових місцевих грошей - на 1%. За рік кількість грошей зменшувалася на 12%. Насправді, і всі це чудово знали, гарантійне забезпечення (державна валюта Австрії, шилінг!) лежало собі цілісіньке в банку. Але в побуті всі взаєморозрахунки робили ось цими папірцями.
Що стало відбуватися в цьому містечку цікавого?
Якщо раніше, випущені мером в життя шилінги (оплата за які-небудь послуги або товари) миттєво городянами починали ховатися, накопичуватися у схованках, а нових грошей не надходило нізвідки (була криза в країні!), то зараз збирати їх не було жодного сенсу. Оскільки мер особисто пообіцяв, що на кожен випущений ним папірець-грошину є еквівалент в твердих австрійських шилінгах і тому кожен має можливість у будь-який момент обміняти ці папірці на шилінг, а тому зобов’язаний приймати нову валюту як засіб платежу, то все місто стало потроху обмінюватися цими папірцями ... як австрійськими шилінгами. Непокоїтися змушував один факт, що раз на місяць на папірець мала була наклеюватися марка, що зменшує його цінність на 1%. Тому, вже на другий місяць маркування відбувалося в магазинах містечка, куди ці гроші, миттю стікалися всі до одного якраз до моменту наклеювання чергової марки. Самі ж гроші змінювали власників з немислимою досі швидкістю.
Збирати їх не було жодного сенсу.
От і намагалися всі них позбутися якомога швидше. Але й позбутися них можна було лише через купівлю чогось.
А прискорення купівель означає їх збільшення.
А збільшення вже означає кипіння економічного життя.
Через якийсь час з'ясувалося, що швидкість обігу цих нових грошей серед городян стала такою, що з'явився якийсь навіть їхній надлишок. Який дозволив (а податки теж збиралися в папірцях) навіть започаткувати програми благоустрою міста.
Через рік мер зібрав усі папірці вкриті 12 марками, знищив їх, але тут же запустив точно такі ж, проте нові. І знову на суму еквівалентну гарантійній сумі, що лежить без руху в тому ж банку.
До цього часу, сусідні містечка, з подивом виявили, що ось в цьому життя кипить, всі задоволені, з'являється навіть надлишок грошей, приїжджали, вчилися, дивились і вирушали до себе, щоб теж почати такий же експеримент. Але в цей же момент прокинулася і центральна влада Австрії, стурбована тим, що крім австрійського шилінгу, заснованого на лихварському відсотку, з'явилися якісь місцеві валютинки, дивного виду та дивного способу дії і почали перетікати економічні засоби з шилінгу в невідомі папірці. Точніше навіть не перетікати, а просто шилінгом переставали користуватися. А коли грошима не користуються, коли не шукають способів, як їх, грошики, дістати, в державі може настати колапс.
Мешканці Вергля навіть свої податки сплачували заздалегідь, щоб уникнути вносити плату за користування грошима. Протягом року 5000 вільних шилінгів були в обігу 463 рази, було вироблено товарів і послуг на суму близько 2300000 шилінгів (5000 х 463). Звичайний шилінг за цей час був в обігу всього 213 разів.
Саме в цей час, коли багато країн Європи змушені були боротися з ростом безробіття, рівень безробіття в Верглі знизився за рік на 25%.
Отримана магістратом плата, яка забезпечила швидкий перехід грошей з одних рук в інші, становить лише 12% від 5000 вільних шилінгів = 600 вільних шилінгів.
Вони були витрачені на громадські потреби, тобто на благо громади, а не на збагачення окремих її членів.
Коли понад 300 громад в Австрії зацікавилися цієї моделлю, Національний банк Австрії побачив у цьому загрозу своїй монополії. Він втрутився у справи магістрату й заборонив друкувати вільні місцеві гроші
Мешканці міста Вергль із задоволенням можуть показати всім бажаючим... міст, який було побудовано саме тоді і саме на ті гроші. Без жодного шилінгу, як кажуть, все на свої. Коштом швидшого обігу бездефіцитний грошей.
Маргрит Кеннеді  "Гроші без відсотків й інфляції"
Сільвіо Гезеля "Природний економічний порядок".
Історичний досвід говорить про те, що релігійні лідери різних часів, такі, як Мойсей, Арістотель, Ісус, Магомет, Лютер, Цвінглі і Ганді, намагалися усунути соціальну несправедливість, спричинену постійним стягуванням відсотків, і давали що до цього поради або оголошували заборону одержувати відсотки. Вони зрозуміли сутність проблеми.
Так, у книзі Мойсея записано: "Якщо даєш в борг гроші своєму братові, бідняку, ніколи не роби з ним, як лихвар. Тобі не дозволено обкладати його відсотками".
Арістотель пише у своїй "Політиці": "лихваря ненавидять абсолютно справедливо, бо гроші в нього самі стали джерелом доходу, а не використовуються для того, для чого були винайдені. Бо виникли вони для обміну товарів, а проценти роблять з грошей ще більше грошей. Звідси і їх назва (народжені). А народжені подібні до батьків. Але відсотки - це гроші від грошей, тому вони гірші з усіх родів занять".
Якщо перекласти дослівно текст грецького оригіналу, то в Євангелії від Луки читаємо: "...І в борг давайте, не очікуючи нічого", а Нікейський собор, що відбувся в 325 р. від Різдва Христового, заборонив усім духовним особам стягувати відсотки. Щоб покарати недотримавших заборону, їх мали негайно позбавити сану. У 1139 році Другий Латеранський собор постановив: "Хто бере відсотки, має бути відлучений від церкви і приймається назад після найсуворішого покаяння і з великою обережністю. Стягувачів відсотків, що не постали перед смертю на шлях істини, не можна ховати за християнським звичаєм".
Мартін Лютер (1483-1546) багато разів пристрасно викривав лихварів: "І тому лихвар і скупий - це й справді не людина, він і грішить не по-людськи. Він, мабуть, перекидень, гірший за всіх тиранів, убивць і грабіжників, майже такий поганий, як сам диявол. Сидить він не як ворог, а як друг, під захистом і заступництвом громади, але відразливіше він, будь-якого ворога і вбивці-палія. Тому якщо колісують і відтинають голови вуличним грабіжникам, вбивцям і злочинцям, скільки ж більше потрібно спочатку колісувати і намагатися всіх лихварів, вигонити, проклинати і відтинати голови всім скупим... "
Реформатор Ульріх Цвінглі (1484-1531) пішов шляхом секуляризації ще далі. З одного боку він оголосив відсотки безбожними і антихристиянськими, з іншого боку визнав за державою право визначати відсоткову ставку.
Хоча всі вони знали корені проблеми, але, однак, не запропонували жодного практично прийнятного рішення з забезпечення грошового обігу; таким чином, основна вада системи залишився недоторканою. Заборони, що накладаються на відсотки римськими Папами за часів європейського Середньовіччя, згідно з якими стягувачі відсотків християни були відлучені від церкви, перемістили всю складність проблеми на євреїв, яким дозволялося брати відсотки з людей іншого віросповідання. Останні з тих часів все більше перетворювалися на провідних банкірів світу.
Ще зі Старого Завіту єврейські громади знали про те, що відсотки руйнують, при тривалому впливі, будь-який соціальний організм.
Тому з давніх років визнавався "Святий рік", прощення всіх відсотків і боргів приблизно раз на 7 років.
Таким чином, існувала можливість обмежувати ту шкоду, яку завдавали відсотки, однак знайти довгострокове рішення так і не вдалося.
У той час як керівна верхівка католицької церкви в Латинській Америці орієнтована на капіталістичну модель Заходу, прості священики на місцях налаштовані скоріше прокомуністично. Система безпроцентних грошей могла б дати історичний шанс на рішення, яке не є ні капіталістичним, ні комуністичним, а значно ширше обох. Воно забезпечило б справедливість більшою мірою, ніж будь-яка програма допомоги.
Воно дозволило б здійснювати стабільне господарювання і стати суттєвою підтримкою зусиллям церкви з підтримання миру у всьому світі.
Сьогодні церква все частіше закликає до пожертв, щоб пом'якшити наслідки процесу перерозподілу в рамках грошової системи та найбільш гострі проблеми, що виникають як в промислово розвинених країнах, так і в країнах, що розвиваються. Однак все це лише спроба лікувати прояви хвороби, яка не стосується вад системи грошового обігу.
Власне кажучи, вся сума пожертвувань, зібраних усіма організаціями з надання допомоги в промислово розвинутих країнах, складає як раз один відсоток від тих відсотків, які сплачуються країнами що розвиваються багатому Заходу.
Що потрібно в цей момент - це поширювати інформацію та відкрити дискусію про ефекти існуючої грошової системи і як вирішити проблеми шляхом грошової реформи.
Заборона на відсотки діє і в мусульманських країнах.
Там за кредит не платять, а замість цього банк, що надає гроші, бере пайову участь у справі, а пізніше - в одержуваних прибутках.
У деяких випадках це краще, в інших гірше, ніж отримувати відсотки, однак нічого не змінює в практиці отримувати доходи коштом інших.
Духовні знання, що поширюються в багатьох країнах світу, вказують на глибинні зміни, що відбуваються у свідомості дедалі більшої кількості людей. Їхня робота з внутрішньої перебудови закладає фундамент для зовнішніх змін, при цьому мирна трансформація грошової системи є найважливішим аспектом проблеми. Тому велика відповідальність всіх тих, хто відчуває прихильність гуманним цілям, у більш точному усвідомленні практичних можливостей під час проведення грошової реформи, ніж це було раніше.
Ми вже знаємо, що з XII по XV сторіччя в Європі в обігу були гроші, які називали брактеатами. Вони випускаються містами, єпископствами й окремими феодалами.
При цьому вони служать не лише для обміну товарів і послуг, але є засобом стягувати податки.
Тонкі золоті або срібні гроші "знецінюються" один раз на рік, тобто вилучаються з обігу і замінюються знову викарбуваними.
При цьому вони девальвують на 25%, ця частина утримується як "збір за карбування" або "податок на карбування".
Ніхто, звичайно, не був зацікавлений володіти такими грошима.
Замість цього їх вкладали в меблі, добротні будинки, твори мистецтва і все те, що мало стабільну або навіть збільшену з часом вартість. У цю епоху виникло чимало прекрасних творів релігійного і мирського мистецтва та архітектури. Ми й нині згадуємо про цей час, як про період одного зі злетів європейської культури.
Ханс Р.Л Корс пише у своїй книзі "Крихкі гроші": "Оскільки накопичувати грошові статки було неможливо, замість них були створені реальні багатства". Ремісники працювали п'ять днів на тиждень, був введений "п'яний понеділок" (не виходити на роботу після свят), рівень життя був високим. Крім того, війни між різними політичними сферами впливу не велися. Тому в книгах з історії ця епоха висвітлена дуже слабо.
Історія була і залишається майже виключно описами воєн і революцій.
Накопиченню готівкових купюр нових грошей можна запобігти в значно елегантніший спосіб, ніж клеїти марки на зворотний бік банкнот.
Можна було б, наприклад, друкувати банкноти серіями різного кольору і різних розмірів; одну з серій раз або двічі на рік без попереднього оголошення вилучати з обігу (і тим самим 100% збирати податки, без ДПА, з усіх, і ухилитися неможливо!).
Для України ці витрати не перевищили б витрат, пов'язаних з заміною старих зношених банкнот на нові, як це прийнято зараз.
Як показав досвід Австрії та Америки, політичний аспект реформи є вирішальним по відношенню до технічного аспекту.






20. Як нам облаштувати Україну?
Глобалізація ставить перед Україною українцями нові виклики.
Глобалізація це добре - я можу без перешкод подорожувати й милуватися планетою, мати ділові стосунки з найвіддаленішими куточками, оперативно перекидати ресурси, щоб допомагати нужденним від стихійних чи техногенних лих.

Глобалізація це погано, коли таких пасажирів-чужинців набирається в моїй країні так багато, що вони, як пташеня зозулі яйце з чужого гнізда, заходилися викидати  мене з моєї країни, "обустраівать" для себе мою Батьківщину 
У Британії чимало вихідців з її колишньої колонії - пакистанців і осередків Аль-Каіди.
У Франції чимало вихідців з її колишньої колонії Алжиру вимагають від французів потіснитися, будувати мечеті, впровадити закони Шаріату у світське життя.
У Німеччині чимало турків, що знахабніли від безкарності, б'ють німців і кажуть "фасісті".
У Русі-Україні чимало вихідців з її колишньої колонії Московії, нинішньої РФ. Чимало їх сюди понаїхало, коли вони у Голодомор убили половину українців. Тому на вільному місці - на кістках мерців-українців вони зараз і живуть.
Всі ці країни об'єднує проблема натуралізованих емігрантів, що своєю кількістю та безпардонністю витісняють титульні нації.
Перевагою ЄС є продуманий механізм створення законодавства, що вже зараз захищає корінних мешканців від релігійної чи промитомозкої агресивності емігрантів, а емігрантів від ксенофобії корінних мешканців.
Людство завжди прагне до зближення, тому й створило ООН - Організацію Об'єднаних Націй, що як і її попередниця - Ліга Націй, ґрунтуючись на націоналістичній ідеології, створили механізми взаємодії, захисту і підтримки націй.
Завдяки взаємодії було сформульовано важливий націоналістичний документ: "Декларація про захист прав людини".
На ній базується ще один
важливий націоналістичний документ: "Європейська конвенція про захист прав людини".
Підписантом цих документів є Україна. За дотриманням конвенції пильнує Європейський суд з прав людини у Страсбурзі, до якого щороку тисячі українців подають скарги про порушення їхніх прав суверенною державою Україна.
Це відбувається тому, що в ЄС законодавство що до агресивних емігрантів точно виписано й дотримується, а в Україні спотворено виписано й майже не дотримується. Тому Україна з року в рік стабільно посідає за кількістю скаржників друге-третє місце серед європейських націй.
Як у Британії пакистанці, у Франції алжирці, а в Німеччині турки, в Україні такими емігрантами є росіяни. Те куце законодавство, що ми маємо, вже дозволяє з оптимізмом дивитися в майбутнє і розпочати самим робити активні кроки з самозахисту.
Росіянам з малечку промивають мацкі.
Про це я переконуюся ще під час краху Совдепії, коли мої друзі-росіяни враз зненавиділи мене: "Нєзалєжнасті хатііш? Атдєліцца? Самостєйнік? Рухавєц?".
Я навіть не сподіваюся, що якщо зараз я чесний і вічливий з росіянином, буду захищати його, то в кризових міжнаціональних стосунках потім він мені віддячить і захистить.
Шщас!
Проте я, по доброті душевній, вдруге наступаю на одні й ті самі граблі і вдруге переконуюся в цьому під час Помаранчевої революції, коли питаю: "Ти за кого голосуєш?". І чую у відповідь: "Как паложено! За Віктора Фйодоровіча!".
Проте в голова моя як баняк, а на носі рожеві окуляри, тому я ще й досі пускаю слину від азійського верещання про "славянську єдність". Тому я повторно ознайомлююся з не таємними розслідуваннями їхніх звірств в Чечні і Грузії.
Якщо не попускає, то їду до рідного села, розпитую бабусю про Великий Голод, скільки і хто саме з моїх родичів помер, чи половина чи більше села вимерло? Задумуюся: поруч зі мною, на вулиці, в метро, перебувають діти й онуки тих вбивць, живі, бадьорі, здорові, а я подаю їм руку!
Ну, а якщо вже навіть і після цього як заціпило, то мо' зі мною самим щось не гаразд: "Проблеми промивання розуму українцям. Аналітичні матеріали політтехнолога".
Я уважно вивчаю "Закон про мови" і допомагаю українській державі його виконувати. Титульні нації цивілізованих країн через свої Парламенти законодавчо жорстко й безкомпромісно захищають свою економіку, мову, культуру.
Розлянемо для прикладу Францію.
У французькому Іноземному Легіоні (військо найманців не французів), спілкування дозволено лише французькою. Закон про мови конкретний і жорсткий.
Документообіг не французькою – штраф.
Вивіска не французькою – штраф.
Спрбував спілкуватися в офісі не французькою - великий штраф.
Французи виявляють згуртованість коли йдеться про звуження кола вжитку мови. Виявляється, що в міжнародному аеропорту ім Шарля де Голля радіообмін ведеться тільки французькою. При спробі перевести на англійську вибухнув страйк пілотів! А віднедавна у Франції заборонено носити ісламський релігійний одяг.
Завжди, як я заходжу в офіс (бар, ресторан) то перемикаю FM-радіо загального користування на станцію, що транслює українську музику.
Я інколи особисто вожу маршрутку (у мене невелика фірма), то ж мої пасажири, у повній відповідності з "Законом про мови" слухають радіо зрозумілою мовою, або не слухають взагалі.

Вимагаю, щоб якщо й лежали десь на столах чи підвіконнях газети, журнали чи документи, то всі вони мають бути лише українською мовою. Іншомовні сховано і в полі зору їх не видно.
Я вчу дітей з малечку основам фінансової грамотності, інвестування, як керувати підприємством, повелівати людьми.
У дитсадку няня-українка доглядає за моїми дітьми. 
Я мешкаю в маленькому містечку на Лівобережжі, тому цей дитсадок приватний, тільки для українських дітей, ми самі його відкрили на квартирі тому, що емігранти, які проникли в українські органи влади, всі українські дитсадки позакривали.
Мої діти вчаться в українській школі, здобувають вищу освіту від професорів-українців. Коли викладач питає, якою мовою викладати, я вічливо йому вказую, що українська є прийнятною.
Я закриваю свою поштову скриньку на mail.ru, вихожу з Контакту і Однокласників, бойкотую російські товари та послуги.
Зрозуміло, що я не слухаю і не дивлюся мозковправні передачі московських ЗМІ. Натомість я дивлюся українські телеканали, що ще зберігають неупередженість.
Я маю і мобільний доступ в Інтернет через смартфон. Тому, коли я по-за робочим місцем і не вдома, то слухаю інтернет-радіостанції, що ведуть передачі і транслюють пісні виключно зрозумілою мовою.
Я застосовую принцип "свій до свого по своє". Я купую у продавця-українця. Мій дантист - українець. Коли з усього асортименту у мене залишається всього один примірник, то я продаю його покупцю українцю, з усіх покупців, що є в магазині.
На вулиці мене просять: "Сдайтє дєньгі в пользу нашим дєтям!". Я на мить задумуюся й відповідаю: "Навіщо? Якщо я буду допомагати вашим дітям, то хто допоможе нашим? Ваших дітей і так у нас предостатньо. Я допомагаю тільки нашим дітям."
На виборах я вкидаю у скриньку для голосування свій голос за Президента (депутата) українця, не за емігранта з нашим громадянством. Заїзжому нардепу ВРУ з одіозної фракції я відмовляю в заміні бензонасосу на моїй гарантійній СТО й прозоро й чемно пояснюю чому. А депутату міськради від україножерської партії теж коротко пояснюю чому на моїй СТО не обслуговуюоь його машину: "По Союзу ностальгія? Чемодан, вокзал - Росія!".
Я ношу популярний нині в середовищі українців узор для сорочок-вишиванок, що запозичено з Софії Київської, в основові якого сварга. Що поробиш, українці швидко радикалізуються, а емігранти уявлення не мають про наші  модні тенденції.
Я не сперечаюся з агресивно налаштованими емігрантами - це сильно підвищує мій пульс і тиск, мій вигляд при цьому не найкращий (червоне обличчя, кричу, вимахую руками, товчу їхні пики), а цим фанатикам однак нічого не доведеш: "Проблеми зомбування росіян. Аналітичні матеріали політтехнолога".
Тому деякі мої аргументи надруковано і я їх просто вручаю черговому антиукраїнцю.
Це не закінчений нарис. Кожен охочий, що дочитав до цього місця,  може його доповнити власним конструктивом...







19. Як злупити репарації з РФ за Голодомор?
Десятки країн світу визнали Голодомор 1923-33 р.р. злочином проти людства й Холокостом українського народу. Вікірік показав нам ставлення нинішніх вождьків Кацапстану до злочинів, вчинених цим держбандформуванням — все відкидати, “не бачити Врменії Нагірного Карабаху якщо визнає український Голодомор” й брехати, брехати, брехати...


У минулому Ізраїль отримав у 50-х роках минулого століття величезні репараційні виплати від Західної Німеччини за Холокост. Давайте коротко розглянемо як це було.
Тоді, на одному з мітингів у Тель-Авіві Бегін сказав знаменну фразу: “Гроші репарацій очистять німців від провини за скоєні вбивства, й це буде справжня ціна цим проклятим виплатам”. Комісія кнесету прийняла рішення 8 голосами проти 7 уповноважити уряд Ізраїлю на підписання угоди з Німеччиною про виплату репарацій.
Договір було підписано в Нідерландах.
Проте з юридичної точки зору ці репарації не мають під собою підстави тому, що Ізраїлю не існувало під час війни й Німеччина не могла заподіяти збитки державі, якої не існувало.
Згідно з угодою, підписаною в Люксембурзі 18 вересня 1952, уряд Західної Німеччини зобов’язалося виплатити ізраїльському уряду репарації у розмірі трьох мільярдів марок і ще 450 мільйонів марок - Конференції єврейських організацій за пред’явлення матеріальних претензій до Німеччини. Аж до 1965 року Ізраїль отримав від Німеччини 822 млн доларів.
Ще більшу суму отримали громадяни країни як особисту компенсацію за перенесені страждання, втрату здоров’я, життя близьких, майна.
Репарації, без перебільшення, врятували Ізраїль від економічної катастрофи, а деякі дослідники вважають, що вони забезпечили й саме існування, виживання країни й зміцнили статус Ізраїлю, як єдиного законного представника й спадкоємця жертв Катастрофи.
“Той, хто вважає, що можна взяти гроші й при цьому продовжувати ненавидіти німців і бойкотувати їх, помиляється, - говорив Рімальт.
- Неможливо взяти гроші й продовжувати політику ігнорування й бойкоту (Німеччини). Адже всі народи знають давнє правило: де торгівля, там і дружба”.
“Більше того, - продовжив свою промову Рімальт, - німці прагнуть до переговорів, щоб стерти з себе ганебну пляму, й ми останні, хто повинен допомогти їм зробити це, бо якщо є в історії сенс і справедливість, то повинна залишитися пляма Каїнової печатки на чолі цієї нації”.
Ну і де ж пляма Каїнової печатки на чолі російської нації?
Може хтось мені її покаже?
Ці азіяти призвели до того, що під час Голодомору з 5 бабусь у мене залишилося лише 2 (двоє). Троє померло з голоду.
З чого почнемо, панове?






18. Форум тільки для українців
Чимало обдурених хохлів, що голосували за рецедивіста визнають, що помилилися. В Японії не праві самураї роблять собі харакірі. От якби хохли зробили собі харакірі! Кілька голосувань - і країна згуртована та монолітна. Проте це мрії.


Повернемося до нашого фігуранта. Як так трапилося, що кримінальний злочинець,  антиукраїнець був обраним (це нечувано!) презіком?
Що, ми, українці, нащадки князів, запорізьців, упівців подуріли й голосували за виродка, якого в давнину прогнали б з села?
Ні.
Ми за за цього емігранта не голосували.
То як ця істота опинилася на Банковій?
Правильна відповідь: політтехнології.
А як це, політтехнології?
Правильна відповідь:
"Проблеми убивства білоруської нації. Аналітичні матеріали політтехнолога." 
"Проблеми зомбування росіян. Аналітичні матеріали політтехнолога." 
"Проблеми промивання розуму українцям. Аналітичні матеріали політтехнолога."
У цих дописах я описав в цілому як це робиться.
Додайте до цього грамотне використання мертвих дітей, жінок, чоловіків українців - Голодомор. Тобто наших вони убили і нас стало менше, а азіятів сюди понаїхало на місце мертвих наших, і їх стало більше.
І ще забув - конвейєрне створення хохлів, тобто масове зросійщення.
І обман.
Політтехнології й фальсифікації завжди йдуть пліч-о-пліч і застосовують їх чужинці.
Ось майже все.
Приклад: Кучма й Симоненко у другому турі.
Пояснення: було це зроблено для того, аби голосували за Кучму, щоб не за Симоненка.
Перш за все розберемося, чому українці розділилися у своїх поглядах?
Правильна відповідь: їх розділили.
Хто розділив українців?
Правильна відповідь: люди у яких в руках ЗМІ, що майже всі є антиукраїнцями-толерастами.
Як це було зроблено?
Всім чудово відомо, що для того, щоб посварити двох, треба третьому давати цим двом різну інформацію один про одного. Крім того є ще одне цікаве явище. Закон такий психологічний є. Кожен з читачів стикався з ним в житті.
Його спрощене формулювання приблизно таке: там, де є двоє особистостей, можуть бути і дві протилежні думки з приводу одного й того явища чи факту.
То й що? Як це використовують на практиці?
Правильна відповідь: Елементарно, малята! Треба валом фабрикувати "позитивну" про фігуранта інформацію, і тоді ця думка обов'язково знайде своїх прихильників, навіть якщо йдеться про останнього негідника, що й трапилося під час останніх виборів.
Невтішні підсумки: газети, журнали, радіо, телебачення, реклама, все в руках українофобів.
Колись був "Вечірній Київ". Тепер він антиукраїнський.
Колись була "Українська правда". Тепер вона не така то й вже українська, і щось не та там вже правда. І заправляють там на форумах одні поци, хохли та падєльнікі.
Через власні ЗМІ вони безбожно брешуть, а обдурені українці потім виправдовуються:
"Тю! А я, той, йому повірив! А шо? Однак скоро його свої донецькі теє, притрусять!".
Уявляєте як ці недолугі хохли роблять собі харакірі! Або пропонують українцям компенсацію за свою страшну помилку!
Ну гаразд, діагноз ми встановили. Винних віднайшли.
Які законні (а в нинішній ситуації всі способи законні, хоч цейсівська оптика в твердих руках, влучний зір і правильно вибрана позиція, хоч виборчий бюлетень) способи викинути зайд з України?
Правильна відповідь: крім всього іншого, українцям треба мати власне джерело тільки для українців достовірної інформації, аналітики і правильних порад. 
TV, FM, газета?
Правильна відповідь: антиукраїнці не допускають до телерадіоефіру популярні українські канали, знищують періодичні видання, вбивають головних редакторів - Г.Гонгадзе.
Тому єдиним на сьогодні місцем, де можна розмістити таке інформаційне джерело тільки для українців, є Інтернет. Хоч і тут є свої складнощі, а райони й села не комп'ютеризовані, то каналом поширення інформації через Інтернет може бути модем чи мобільний телефон (смартфон)+під'єднаний універсальний ксерокс-сканер-принтер. Та політична партія чи рух, що розміщує по сільських клубах чи районних бібліотеках такі центри й має змогу забезпечувати тільки для українців достовірну інформацію, аналітику, рекомендації.
Раніше таким центром майже була "Українська правда", що була скорше інформаційно-дискусійним клубом і котра нині, після вбивства головного редактора, стала підконтрольною антиукраїнцям.  
Зараз помітними стали тенденції створювати в Інтернеті форуми, чати з патріотичною проукраїнською тематикою, псевдоукраїнською, ніби то українською та ще й з гучною назвою. Багато з них контролюються антиукраїнцями щоб роз'єднати українство у спосіб, що вже описаний мною вище. 
Явний тільки для українців і мегапопулярний інтернет-ресурс ще не проявляється в мережі.
І це лише справа часу.
Зрозуміло, що його співробітники й сервери мають бути надійно захищені фізично та протистояти DOS-атакам як Вікірік чи "Кавказ-центр".
Ясно, що антиукраїнці теж спрбують "замутіть" такий псевдоукраїнський ресурс, щоб роз'єднати українство. І рекламувати вони його будуть - із шкіри пнутися: і DOS-атаки організувати, і з понтом судити, тіпа теж стражденні від режимчику. І наша задача вчасно викупити що це підступ і сповістити українців про нього, щоб ніхто з українців не повівся на тую брехню.
Слава Україні!






17. Тю, чи то може ми дурні - 2?
"Терориста номер 1 убито спецназом американської армії..." - Президент США. За весь час як давньої так і новітньої історії Руси-України майже нема подібних повідомлень від наших керманичів. А варто було б зайнятися знищенням вождів агресорів і окупантів, як могла разюче змінитися вся наша історія!


Знищити Чінгісхана й подальших ханів як Орди так і Криму, польских і московських князів, А.Шикльгрубера чи Й.Джугашвілі.

І справді, навіщо Його Ясновельможності Гетьману Б.Хмельницькому підписувати всілякі кабальні угоди з ляхами й московитами, якщо його характерники (козаки-нехристияни, що володіли надприродніми здібностями) могли знищити хоч всю еліту Європи?

Молодий Хмельницький разом з поляками воював проти турків. Осама бен Ладен - проти російських окупантів. І, як усі, користувався американською допомогою.
Обидва використовували терор як метод досягнення цілей. Осама зі своєю Аль-Каїдою здійснює підготовку та проведення терактів. Хмельницький керував діями своїх шпигунів та бойовиків. Так
було отруєно кримського хана Іслам-Гірея. Раптово помирає польський князь Вишневецький.
Четверо бійців невидимого фронту мало не вбили короля Яна Казимира. Розробкою та здійсненням спецоперацій займалася розвідка та служба безпеки, якою керував сотник пан Л. Капуста.

Чи, приміром, СБ ОУН-УПА взяти й знищити Й.Джугашвілі, скажімо, після 2 СВ?

Або ось іще цікавий факт: у польсько-українській різанині періоду 2 СВ були кревно зацікавлені як німці так і росіяни, що щедро й старанно розпалювали й без того підігрітий конфлікт.

Особисто я вважаю, що з українців підступно формують націю мрійливих гречкосіїв-салоїдів.

З 1340 року на довгих 600 років ми втратили власну державність і лише нині відновили.

Панове!

Ми не на своїй землі маємо з останніх сил боронитися від ворога, а на чужій землі маємо ініціювати конфлікти, що ослаблять чи дезінтеґрують агресора, або знищувати їхніх вождів, що допоможе позбутися чужинецьких впливів, набути сил та спокійно розбудовувати народ, Україну.
Слава Україні!






16. Тю, чи то може ми дурні, або скільки антиукраїнців треба депортувати з України, щоб українець нарешті став почуватися як у своїй рідній українській Україні, чи нове бачення української національної ідеї?
Таку довжелезну назву теми явно підказали мені сучасні реалії стану українства, враження від чисельних тем на форумах, особисті спостереження. Ні для кого не секрет, що українців дедалі меншає.І не лише нас більше помирає, а менше народжується.
Коли йдеш Хрещатиком, то вуха в’януть від брудної лайки з вуст натуралізованих емігрантів. Так і хочеться захистити себе, дружину, дітей. Ми стали схожими на данців, бельгійців, чи тих самих німців, яких витісняють чисельні турецькі емігранти.

То може Голодомори в купі з кількома світовими війнами підірвали генофонд українців? Подивимося на хахлів.
Хохлами ми презирливо називаємо українців, що опустилися до рівня вихідців з наших колишніх колоній, і вже не послуговуються нашою мовою й культурою та виховують своїх дітей чужинською мовою і культурою. Ці хахли досягають неабияких успіхів у російськомовному суспільстві. Вони активні, досить заможні, ненавидять українство.
Згадую, як у дитинстві мама наказувала мені — коли будемо у Києві не говори українською! Емігранти називали українців “когутами”, “биками”.
Й затюкували.
Більше того: ховалися за закон: за українську мову й вишиванку саджали у в’язниці!
"Етааа, национализмссс, однако!”.
Вони й в чисельних кінокартинах показують як хохлам слід поводитися: “Мєсто встрєчі ізмєніть нєльзя” де є хахол-міліціянт “усьо готово, пойнятиє, подставниє”.
І хахли так і поводилися!
Від них чекали такої поведінки!
Тому зараз і працюють українці на кацапсько-хохлацьких фірмах, й говорять не українською, бояться щоб не звільнили, й догідливо хихотять і не висовуються.
Українці бідні. В масі своїй.
Весь бізнес переважно не україномовний. Українці на других ролях — принеси, подай. Типовий крик українки на малу дитинку: "Куди полізло? От дурне!". Чи хтось вчить нас з дитинства як робити гроші чи як повелівати іншими?
Ні.
Чужинці розвивають власну мову — згадайте їхню мову “падонков” - “йа”, “аффтар — убей сибя апстену” тощо.
Нас, у нашій рідній країні, зросійщують!
Чи є хоч подібний розвиток в україномовному середовищі?
Нема.
Є сотні й тисячі тематичних інтернет-розсилок. Чи може хтось пригадати ось так, відразу, розсилки українською?
Ні, не зможе.
Раковими метастазами розповзлася по Україні РПЦ ФСБ. Нічого не зроблено щоб знищити це збіговисько шпигунів і провокаторів у рясах, що живуть нашим коштом. Хтось зробив конкретні дії, щоб всю їхню штатну шваль депортувати, а церкви повернути?
Ні.
Емігранти й закони для себе приймають, щоб друга їхня мова була, щоб їм зручно й безхмарно у нас жилося.
Хтось притрусив цих організаторів лінгвоциду?
Ні.
Хто такі в решті решт ці натуралізовані емігранти? Це суміш з “гарячих хлопців” угро-фінів, і азіятів, необрізаних мусульман. “Ромом і християнством”, як перевіреним колонізаційним засобом тримати народи у покорі, створили свого часу наші київські князі цю нову народність. До речі - “кацап” це і є найперша з їх відомих самоназв за повернення до якої змагають ультраросійські культурно-патріотичні кола. Так, ми їх споїли, вихристили проти їхньої волі, підняли силою до більш-менш цивілізованого рівня, хоча так і не відучили матюкатися.
“Що посієш, те й пожнеш”.
За історичні подвиги й насильство над іншими народами у звитяжному минулому український народ розплачується й страждає в жаліднюгому теперішньому. Цілі покоління славних лицарів-русичів, козаків-характерників, махновців-бандерівців убито окупантами. Єдиний сучасний переможний зразок звитяжної поведінки українця і військових українських перемог можна було донедавна побачити в УНА-УНСО.
А що ви хочете, якщо десятки поколінь українців було виховано на творчості пана Т.Шевченка? Не заперечую — великим був Кобзар. Але писав він в історичну епоху Руїни, масової туги й сліз по “славній Гетьманщині”. Тому написані у трагедійному, апатичному дусі твори Т.Шевченка українство прагнуло й миттю прийняло, оскільки самі перебували в такому стані.
Але часи нині стали не ті.
Попри все ми піднялися.
Згадайте — вже під час Помаранчевої революції українці ходили як на свято! Для порівняння — під час подібних подій в РФ — це завжди кровопролиття.
Зрозуміло різницю?
З плином часу ми зуміли піднятися.
З плином часу вони не зуміли піднятися.
Якби ми не піднялися, то й до нині створювали б товариства а ля “Просвіта” й табунами їздили по етнографічних експедиціях з проливанням гірких сліз під чарку оковитої на вечорницях у вишиванках, а організаціями типу “Тризуб” і “Свобода” сьогодні й не пахло б.
То ж давайте шукати звитяжних авторів-українців. Порівняйте державний гімн Британії “Слався Британія...” й “Ще не вме рла України...”.
Зрозуміло, до чого я веду?
Варто знайтися загально-національному лідеру, як чужинці його вбивають — пан В.Чорновіл.
Варто нам гідно відзначити наших національних героїв, як натуралізовані емігранти це скасовують у нашій же країні — пан С.Бандера.
Варто нам голосувати за пана Президента-українця, як вони в купі з хохлами “вибирають свого” - Яйцевінковича.
Чому українці так зі слабкою силою прагнуть влади?
Чому поступаються?
Питання в тому, що робити зараз. Нас убивають у різний спосіб, а ми досить спокійно й байдуже все це споглядаємо.
Життя згасає в очах народу.
Де вихід?
Ну гаразд.
Якщо все так погано нині й не збагнемо, що робити далі, спробуємо для початку уявити до чого ми прагнемо. Спробуємо уявити ідеал. Як його бачив той же пророк Т.Шевченко чи повідник С.Бандера:
1. Коли йдеш Хрещатиком, то вуха приємно чують виключно милозвучну українську.
2. Лише де-не-де чутно іноземців — це українська держава дозволила найкращим представникам з них мешкати й працювати у нас і надала громадянство лише після тесту зі знання української мови й історії і складання присяги на вірність Україні, як це прийнято в США, Німеччині Британії та інших цивілізованих країнах.
3. Музика, радіо, телебачення, вивіски на магазинах, газети-журнали, навіть наліплені на стовпах оголошення й ті українською! Чужинецькі ЗМІ під контролем.
4. Українці активні, чемні, чисті, привітні, заможні, освічені, захищені.
5. Потужну українську економіку створено українськими керівниками.
6. Власники ЗМІ, гігантських підприємств, фірм — українці.
7. Всі технологічні цикли, документація, виписано виключно українською.
8. Працювати на порівняно нечисельній у порівнянні з сьогоденням високооплачуваній державній роботі можуть лише нащадки громадян України у п’ятому поколінні, у родоводі яких є законодавчо визнані постраждалі від довготривалих наслідків Холокосту українського народу - Голодомору, чи постраждалі від репресій окупантів різного роду, що спілкуються в сім’ї, виховують дітей та послуговуються українською мовою.
9. Корупція відсутня, влада доброзичлива, дієва, патріотична, ми пишаємося нашими керманичами та підтримуємо їхні політичні рішення.
10. Потужна економіка забезпечує гідний рівень життя українцям та постійно розширює зовнішньо-політичний вплив.
11. Українською державою визнано спадкоємність власної історії: ще до Русі Трипілля тощо-Русь-Гетьманщина-Визвольні змагання-1 СВ і 2 СВ, повернуто власність громадянам і юридично закріплено на внутрішньо-державному рівні та наголошується у міждержавних стосунках.
12. Всі товари, що завозяться до України, такі як медикаменти, їжа, побутові тощо, тестуються на придатність українцям та чи не загрожує це вітчизняній економіці...
Зрозуміло, що до Києва приїздять купи туристів з різних країн, отже на вулицях часто будуть зустрічатися іншомовні люди. Та й мешкаємо ми на планеті не одні — це я про економіку, тому для початку можна, наприклад, ввести норму як в Єгипті — українець обов’язково має бути співзасновником будь-якого підприємства тощо.
А тепер розпишемо, якою ми бачимо поведінку натуралізованих емігрантів:
1. Натуралізовані емігранти не матюкаються при українцях, адже це регулюється законодавством, принаймні позірно поводяться чемно й стримано.
2. Натуралізовані емігранти знають українську історію.
3. Натуралізовані емігранти поважають українців.
4. Натуралізовані емігранти мають пропорційне представництво відповідно до квот у політиці, економіці, ЗМІ.
5. Кожен атуралізований емігрант, що мешкає на нашій землі, склав присягу на вірність Україні.
6. Натуралізовані емігранти вивчили й спілкуються українською.
7. Емігрантів, не згодних з вищеописаним, давно нема в Україні.
Що, зацікавило?
Нічого дивного я не написав. Майже все вищеописане запроваджено і втілено в Японії!
Хто вважає, що таке неможливо?
Можливо!
Подивіться — за кожним пунктом може бути певний закон, прийняття і дотримання якого й забезпечує цей пункт.
А перед цим, як такі закони прийняти треба мати українську владу.
А перед цим — прийти до влади.
А перед цим — викинути чужинців-антиукраїнців з влади.
А перед цим — зорганізуватися.
А перед цим — мати українську національну ідею, навколо якої українство б зорганізувалося, викинуло б чужинців-антиукраїнців, прийшло до влади й прийняло відповідні закони. Причому зорганізувалося б все українство, від моря й до моря, від Сяну й до Дону, як в Україні так і за її межами, з повним розумінням і підтримкою.
Так ось.
Такою національною ідеєю може бути ідея про повне відновлення історичної справедливості з усіма належними вибаченнями й виплатами, щоб кожний українець на папері мав своє генеалогічне дерево, бачив кого він втратив, коли й від яких чужинських рук та стягнення репарацій з країн, що в різні часи творили злочини проти людства на тимчасово окупованій українській території які, за визначенням ООН, не мають терміну давності тощо.
Тепер зрозуміло, навіщо нам потрібно юридично на рівні держави визнати спадкоємність власної історії: ще до Русі Трипілля тощо-Русь-Гетьманщина-Визвольні змагання 1 СВ і 2 СВ?
Для впровадження української національної ідеї, до речі, варто започаткувати всеукраїнську акцію “Вирости своє генеалогічне дерево й вжахнися”.
Для цього всього й потрібно, що роздруковану схему на папері та розіслати у кожну поштову скриньку зі зворотньою адресою, телефонами-консультантами та координаторами акції. Зрештою, не так вже й дорого, а уявляєте, скільки галасу від антиукраїнців буде на всю Україну!
Це свіжа думка - жодна з українських політичних сил подібної всеукраїнської акції ще не проводила.
Але ми живемо в стані перманентних виборів!
Історична справедливість і повернення майна - вічно актуальні теми!
Саме така ідея, як на мене, здатна об’єднати все українство — адже це зачіпає так чи інакше кожного.
Бути привабливою для всіх та спонукати до конкретних дій — адже це чималі гроші й очевидна відсутність поколінь рідних і близьких.
Слава Україні!






15. Проблеми дезомбування росіян. Аналітичні матеріали політтехнолога
У перешій частині "Проблеми зомбування росіян" я розглянув суто технологічні аспекти створення сучасних громадян РФ. У цій другій частині подаються роздуми над тим, як все це пороблене відробити й зробити з них відносно нормальних людей.
Матеріал подано суто тезово.

ПЛАН
1. Передмова. Про здібності українців, як потенційних просвітлювачів та дезомбуваторів.
2. Типовий приклад замовчування, як способу промивання російського моцку — сексінструктори.
3. Ерегований член партії.
4. Кіндер-сюрприз.
5. Характеристика самих зомбувальників.
6. Як нам, українцям, облаштувати Росію?
7. Перший етап впливу.
8. Другий етап впливу.
9. Оптимістичне закінчення.

1. Передмова. Про здібності українців, як потенційних просвітлювачів та дезомбуваторів.

Великою помилкою є зображати українців-русичів такими собі миролюбними гречкосіятелями й шароварно-пісенними салоспоживачами. То є брехнею та зухвалим наклепом на всьо прогресивне людство, придумане українськими буржуазними націоналістами, щоб уникнути компенсаційних виплат поневоленим народам і заколисати світову громадськість істинними масштабами агресивності української нації. Вся історія якої суцільно складається з одних безперервних широкомсштабних бойових операцій від Каспію до першого взяття Дьюнкерка, й від Балтики до Малої Азії.
Причому під управлінням керівників князів-гетьманів майже всіх поголовно з паранормальними здібностями, рівними яким немає аналогів у світовій історії, навіть у тибетців і нінзей! І Ці здібності вони особливо й не соромилися застосовувати щоб виграти битви. І, традиційно, завжди воюючи проти завжди чисельно переважаючого супротивника й завжди успішно знищуючи його!
І дійсно - з чого б зто у нас на Русі так ставляться до ляхів, жидів, кацапів і бусурман? Дуже цікава історична деталь - тільки з литвинами у русичів немає ворожнечі. І Київські Князі й Литвинські Канцлери (литвини від слова Литва - це сучасні білоруси) спільно громили агресорів.
Уважно читаючи Т. Шевченка виявляємо такі споконвіку притаманні нам і що вже давно стали традиційними й освячені тисячоліттями цілком консервативні способи поводження з недругами.
Цитую: ляхів-колоти, москлів-вішати, бусурман-рубати (голови), жидів-топити.
Саме так - дивіться, не переплутайте! Інакше що про нас подумають сусіди?

2. Типовий приклад замовчування, як способу промивання російського моцку — сексінструктори.
Так чому росіяни так не люблять, коли їх тикають писком в їх же власносракове накакане лайно? Навіть спроби їм донести їхню справжню історію ідентифікуються як агресія проти них!
Товариші! Давайте проявимо пильність! Ми не будемо піддаватися на провокації загниваючого капіталізму!
Що у нас є? Є чистий, благородний і майже незайманий імідж великоросійської історії, як ніжною і милої дівчини, що є незайманою лише тому, що посилено відмивається підгодованими істориками й насаджуваний брехливими блокбастерами штибу "Гардемарини-вперед!". І на замовлення КДБ - кінокомедій про 2 СВ та низка побутового фентезі про Жовтневий переворот і стогони про до його період.
Ми не будемо пускати все на волю випадку. Давайте розберемося!
Як пише у своєму дослідженні "Психопатологія героїчного минулого і майбутні покоління" М.Решетніков, у 1992 році на Берлінському кінофестивалі було представлено документальний фільм і свідчення очевидців про те, як у 1945 році солдати окупаційної Радянської Армії згвалтували понад 2 млн. жінок у Польщі та Німеччині.
Деякі свідки, яким було тоді по 15-16 років, були згвалтовані по 100 разів. Згідно з опублікованими матеріалами, відразу після наруги росіяни розстрілювали деяких дівчаток, щоб не потрапити під трибунал.
Англійський історик Ентоні Бівор написав книгу, присвячену Другій Світовій війні, в якій він стверджує, що на початку 1945 року солдати радянської армії на території Німеччини згвалтували два мільйони німецьких жінок, повідомляє InfoNews з посиланням на BBC News.
Посилаючись на російські та німецькі архіви, автор стверджує, що тільки в одному Берліні червоноармійці згвалтували 130 тис. жінок, з яких 10 тис. після цього наклали на себе руки.
А давайте запитаємо якось про це знайомого ветерана й здивуємося його хворобливій реакції.
Ветерани, героїчні зламники "волохатих сейфів" - низький Вам уклін в пояс до землі за Вашу Велику Перемогу!
Ніхто не забутий! Ніщо не забуто!

3. Ерегований член партії.

- У боротьбі за справу комуністичної партії Радянського Союзу й Всесоюзного ленінського комуністичного союзу молоді - будьте готові!
- Завжди готові!
Розповідаючи про свої славні подвиги й повсякденні справи, комсомольські та партійні ватажки назавжди забули про те, як насправді залучалася молодь у свої ряди борців за світле майбутнє. У той час, коли в ріденьких комсомольських лавах налічувалося не більше 20,000 осіб на всю неосяжну країну, було прийнято 1-й Статут РКСМ, де був пункт такого змісту: «Кожна комсомолка зобов'язана віддатися будь-якому комсомольцю на першу вимогу, якщо він регулярно сплачує членські внески та займається громадською діяльністю». Положення діяло до 1929 року, коли була прийнята друга редакція цього Статуту. Параграф про злягання вилучили.

«ЖІНКА - ! НЕ ЛЮДИНА» На сторінки радянської преси потрапив й інший злочин, не менш жахливий. І ці звірячі злочини змушували владу шукати шляхи вирішення нею самою породженої проблеми. У 1927 році в Ленінграді на пляжі біля Петропавловської фортеці тринадцять учнів ФЗУ при Балтійському заводі після суперечок про терміни торжества комунізму в усьому світі по-звірячому згвалтували трьох дівчат. Суд у цій справі став показовим, та й то тільки тому, що одна бідолаха померла від тілесних ушкоджень, а в іншої потерпілої батько виявився видатним партійним діячем. У ході слідства з'ясувалося, що один із злочинців Федір Соловцов - комсомольський активіст, уже давно славився сексуальними перемогами. Низькорослий хлопець з поїденим віспою обличчям, мав вісім постійних інтимних партнерок в своїй комсомольській ланці, примушуючи їх до сексу.
Якщо дівчата відмовлялися сприяти «впровадженню революційної пролетарської моралі», він тут же знаходив важелі впливу: то обіцяв виключити з комсомолу, то погрожував позбавленням місця в гуртожитку, то збирався розповсюдити мерзенну чутку про її непролетарське походження тощо. І виконував свої обіцянки. Ну а в деяких випадках комсомольський активіст просто дарував об'єкту похоті пару дефіцитних фільдеперсових панчіх. Подібне стало нормою поведінки в радянському суспільстві, комсомольські та партійні вожді завжди бачили в жінках лише сексуальний об'єкт. Так було до кінця ХХ століття, і в сьогоднішньому пострадянському суспільстві понівечене внутрішнє «я» жінки не може оговтатися від каліцтва, завданого їй комуністичною мораллю. Суспільство, де людські норми моралі підміняються гаслами, приречене на огидне й смердюче розкладання. Радянський Союз чекала доля трупа, що розкладається, розповзається на частини.
І він таки да, а розпався й Російська Федерація розпадається теж.

4. Кіндер-сюрприз.

"Воювати не числом, а вмінням!" (Фельдмаршал Суворов).
Нагадаю, що 1794 року самозванка, що не отримала дозволу на престол від Русі, Катерина II, щоб остаточно ліквідувати державність Польщі та Великого Князівства Литовського і Руського (тобто Білорусі), вводить окупаційні війська, керовані Суворовим. Місцеве населення зазнавало масових страт, як під час окупації Гітлера. Суворов нещадно вбивав білоруських партизанів, всюди по шляху проходження бандитів Суворова залишалися вервечки шибениць з повішеними білорусами. Кульмінація різанини настала в передмісті Варшави, куди відступили польсько-білоруські повстанці. Там карателі вирізали все населення, супроводжуючи погром масовими згвалтуваннями й катуваннями, а заради залякування стали носити на піках і багнетах трупики мертвих немовлят. Це, треба так розуміти, що творці храму-пам'ятника називають «Суворовською духовною спадщиною»: носити на багнетах мертвих християнських немовлят. Велике духовне й богоугодне діло! Правда є маленька, але важлива деталь: злочини московитів з усіх сил намагалися приховати. У жодному художньому творі, у жодному фільмі не було образу «чудо-богатиря» (бойовика бандформувань Суворова), що йде Варшавою з польським немовлям на багнеті. За часів покійного СРСР сам факт погрому не згадується у жодному навчальному або довідковому посібнику. Московські варвари показали себе як азіати, вломилися до Європи і затіяли «м'ясо білих братів смажити», - так, здається, у Блока?

Але РПЦ ФСБ хоче Алєксашку Суворова канонізувати - тобто зарахувати до лику святих.
А давайте разом подивимось як це було б на Страшному Суді: приходить Суворов до Бога.
-так, так, подивимось, що тут у нас... А! Суворов! Той що черниць християнських гвалтував?
-Так, він самий, фельдмаршал я,- підтверджує.
-Той, що носити на багнетах мертвих християнських немовлят наказав? Ох і розсмішив! Немовлят, та на багнети! У Рай його!
-То як же це можна, Господи? - Обурюються Святі Апостоли Петро і Павло - у нього руки по лікоть у християнській крові!
- А що, можна! - Відповідає Господь Бог. - Вони он скоро Леніна й Сталіна до лику святих зараховувати будуть, а ті вааще сотню мільйонів замордували. Я  його в Рай КАЦАПСЬКИЙ послаю, а не в наш!

5. Характеристика самих зомбувальників.

"... Просралі такю страну...!" - саме так ми чуємо завивання московських муедзинів від політики. І справді - а давайте задамо собі питання: як цивілізоване людство в усьому світі оцінює свої успішні дії з приводу чергового поділу СРСР і на яке, по горло заглотнувши наживку ведеться РФ?
Лузери - невдахи - лохи - мудозвони - нездатні до державотворення - 2 сорт - 3 сорт - 4 сорт -....Карочє перший етап дерибану "Цитадельки зла" успішно проведено й створено ну просто ідеальні передумови для другого!
А саме:
1. Репресивний ГБшний режим, його функціонери вирвалися з ницості азійської тваринної споконвічності й пізнали п'янкий смак вільної цивілізації - тобто виявляється що, як добре жити, це ще не все, а жити добре ще краще! У них навіть штатний ГБшник, відповідальний за релігію КІРІЛЛ не вважає за можливе носити годинник дешевший за 30.000$.

2. Їхні вожді - страшенно далекі вони від народу грошима - доларами, їх вже ну дуже багато й лежать вони за кордонами Кацапстану, звичками - теніс, Коко Шанель, Кока-Кола, раут, менше ніж завжди сякаються в фіранку, дітьми - Оксфорд, мовою - англійська, якось менше матюкаються, Бітлз, комп'ютер, інтернет, замашками - посмішками хоч і силуваними, проте вже спілкуються, замість важкого з ненавистю погляду в спину і тут же підозрілого стуку куди треба, жінками - їх може й не люблять, проте ще сяк-так терплять, а не бабу е....ть.

3. Режим не авторитарний і навіть не хунта фашистська, а гірше не придумаеш - стрьомний ГБшно-злодійський, в постійній готовності до блискавичного шухеру й драпу - прямо як Яйцевінкович і Сєрьйоґа Підрахуй після перемоги Помаранчевої революції.

4. Тиск режиму на простого росіянина в бік тотального ссучування всього населення й тиску по всіх параметрах на всіх і вся.
І ще кілька підсистемних деталей.
А найближчі сусіди дивляться: ага! Посипався концтабір! Так ми допоможемо! Раз-два, взяли! Зруйновано непорушний! І ще раз! І ще разок! І не хочуть мати справ з невдахами й доларів не інвестують багато - все одно у них дефолти, скоро наше все буде й так, навіщо напружуватися...?

6. Як нам, українцям, облаштувати Росію?
Ох, і на які лишень дурниці не здатна московська спецпропаганда! 7 листопада на параді, це ж додуматися треба! Показали княжу дружину з Києва - кольчуга, шолом і тощо. Що регулярно вдиралися до Московії та ін. колоній щоб розвести на бабки (типу податки не платять Русі) і щоб перетрушувати - з метою вдосконалення управління, і претрахувати - з метою поліпшення породи добірним слов'янським генетичним матеріалом. Замість того, щоб показати героя-батира да на низькорослому арабському жеребці, да в обшитій хутром тюбєтєйці над вузькими очима, а в них - відданість Аллаху, да з якимось відомим татарським прізвищем типу Кутузов, так ці недоучки пропагандисти показують завзяту бригаду позашлюбного (опального або не престолонаслідувача) синка якого-небудь київського князя - золоту молодь того часу, що прибули з візитом до колонії з рекетирською і колонізаторської (за сумісництвом) місією - тільки б утекти подалі від крутого вдачею татуся - Князя всія Русі!
От сміхота!
Прямо як в тому анекдоті:
"Тільки в Америці можна народитися бідним чорношкірим хлопчиком, а померти багатою білою жінкою!". (Для певного контингенту, хто не зрозумів пояснюю - це про Майкла Джексона) Зі жовтошкірих і розкосих азіатів росіян намагаються зробити білих слов'ян навіть не переробляючи а просто вбиваючи у голову! Розумію що смішно, але це наша робота - ми силою їм нав'язали і нашу культуру й релігію і частину історії й епосу народного! Втім історичні аналогії є - Румунія і Молдова - колонії Риму - до цих пір носять його назву і мову. Як і Росія - наша назва і нав'язана мова. У той час як споконвічний росіянин повинен був важко з ненавистю поглянути в спину, брудно обматюкати ГБшників і патріотично заверещати - «Ла ілляхі іль ілляху Мухаммадун расуллю Люіс Ллях», тобто «Нема Бога крім Аллаха, і Мухамед пророк його». А там дивишся - А вони вже й нашу вишиванку носять і українською з чернігівським акцентом говорять !!??!!:-)

7. Перший етап впливу.
Особливо цікавий ефект можна спостерігати у натуралізованих емігрантів, мешканців південного сходу України, чи навіть Києва. Там окупанти організували найжорстокіший Голодомор, де вимирали цілі повіти. На спорожніле від українців місце масово переселялися мешканці з російських губерній. Від звуків української мови вони спочатку ціпеніють, потім так криво всміхаються і не сміливо так питають: "А откудова ві к нам прієхалі?". У них в голові не вкладається, що на світі мешкають, як виявляється, українці, а мешкають вони на українській землі.
Зняти репресивні алкогольно-кримінальні установки вкрай важко, проте можливо. Для цього треба виконати кілька умов:
- вирвати зомбованого зі звичного мозковправного середовища;
- обмежити контакти з соплемінниками;
- помістити в одну з високорозвинених цивілізованих країн;
- зомбований має добре знати мову країни перебування;
- зомбований має сам прагнути отримати громадянство цієї країни;

8. Другий етап впливу.
І тоді відбуваються дивовижні речі. Росіянин з власної волі долає чисельні перепони на шляху до омріяного громадянства, а знання мови й обмеження контактів з колишніми співгромадянами й повне усунення зомбуючих впливів дозволяє неофіту активно асимілюватися й отримувати та засвоювати нову інформацію. І тоді йдуть геть усілякі брехливі дані, безсенсовними стають усілякі підтасовки та підміни понять московськими толіттехнологами. Навіть простий виїзд росіянина з РФ на відпочинок до Туреччини сильно впливає на його світогляд.

9. Оптимістичне закінчення.
1 грудня 1991, в неділю відбулися президентські вибори одночасно з референдумом про відновлення державності України. Навіть Крим, Південь і Схід України, де традиційно були сильні антиукраїнські настрої, проголосували за вихід України зі складу СРСР. Не кажучи вже про західні області. Якщо «великою трагедією» називають знищення рабовласницького держави, яке одіозно нещадно і нахабно убивало робітників і селян, в якому окупанти тримали людей безправними й напівголодним, використовувало його у війнах як гарматне м'ясо - це важко зрозуміти. За роки влади КПSS втрачено понад 100.000.000 людей. За розрахунками демографів, складися історія інакше, населення в 1990 році склало б 529 млн. осіб. У 1991 році населення СРСР становило 290.325.000 чоловік. Мало того, за концепцією самого СРСР - це абсолютно злочинна держава, бо при владі в ній завжди перебували лише одні злочинці і зрадники (крім товариша Леніна).
Сталін вбив Троцького, Хрущов назвав Сталіна схильним до насильства психом, Брежнєв повалив Хрущова, що «дорвався до влади як неосвічений мужик», а Горбачов вважає період влади Брежнєва «періодом застою».
СРСР зник просто й буденно.
Просто й буденно зникає Російська Федерація.
І ми в цій благородній справі активно і з любов'ю допомагаємо. А ось тепер, на підставі усього вищевикладеного мною, ми зробимо висновок - не потрібно змішувати дії режиму й обдурених ним простих росіян, що не поділяють весь цей ужасть!
Завдання росіян - зробити Революцію за зразком Помаранчевої і вбити режим поки він не вбив Росію.
Шанс є, він скромний, не буду приховувати, але все таки він є.
- Питання є?
- Питань немає!
Ближче до справи!






14. Проблеми зомбування росіян. Аналітичні матеріали політтехнологій
Проблемами промиванням розуму натовпу завжди переймалися вожді усіх часів і народів. Політична пропаганда є основою самого існування колишньої колонії Руси-України, сучасної Російської Федерації. У цій аналітиці детально описано аспекти організації політагітпромпропаганди по-московськи.
Розкриваються етапи зомбування й програмування пересічних росіян, а також наводиться спосіб вступити в контакт із зомбованою людиною, щоб вирвати її свідомість з-під зомбуючого впливу і досягти згоди хоча б з вузького й суто специфічного кола питань.
Аналітичні матеріали політтехнологій пригодяться як професійним українським політтехнологам, керівникам українських партій та рухів, телеканалів, періодичних видань, вищому керівництву української держави (проукраїнського Президента і його команди), міжнародним дипломатичним службам, так і широкому колу небайдужих українських читачів, що власними свідомими поглядами й зусиллями рухають Україну до свободи.

План.

1. Вступ. Народжене в підлості "Государство Российское".
2. Комплекс меншовартості.
3. Хайль Гітлер!
4. Брехливий і ще брехливіший.
5. Держиморда.
6. Ти чиїх холоп будеш?
7. Выпьем за любовь! Зааа-лююю-бооовь! Пусть звенит хрустальная слеза!
8. Підеш на ліво..., підеш на право..., підеш прямо...
9. Обличчя ненависті.
10. В Радянському Союзі сексу нема!
11. Тотальна війна.
12. Москва, звонят колокола!
13. Мой номер 245, на телогреечке печать, мне часто снится за колючкой...
14. Этааа, йа же русскайя чэловэка, однако! Слюшай, дараґой, да, нэт, а?
15. Україна - не Росія.
16. “...этих казлов, шо мешают нам жить...” .
17. Вирвати жало у гада.
18. Український буржуазний нацьйоналіст.


1. Вступ. Народжене в підлості "Государство Российское". 
 Повністю зрозуміти витоки й мотиви московського політагітпрому неможливо без розуміння історичних причин появи на політичній мапі світу такої країни і її назви - Росія.
 Зустрічайте історію про крадіжку української історії.         
 Мотиви до крадіжки української історії з’явилися відколи князь Московії Петро 1 перебував у Європі. Сучасні російські історики туманно й плутано пояснюють чому і як він там опинився (а московські князі традиційно ніколи не їздили за кордон), що він там буцімто інкогніто й слухняно вчився будувати кораблі в Нідерландах. Насправді Петро 1 відбував покарання за те, що він, жовтий азіят-сарацин посмів замахнутися на рівність з білими європейськими монархами. Невідомо, як він "откинулся", очевидно зека викупили за шалені гроші, але саме після відбуття покарання за відсутність знатного родоводу, гідного європейських монархій, він і заходився після відсидки “прорубувати вікно в Європу”.
 Це був комплекс заходів.
 Під хрестом Московської православної церкви був півмісяць — щоб якось спробувати об’єднати християнство та іслам. Питання було однозначно вирішено на користь християнства (бо європейці християни). Згодом питання перенесення Патріархату з Києва (Русь) до Москви (Московії) було вирішено у суто московський спосіб — уповноважену делегацію з Константинополя зачинили й морили голодом і холодом, і, слабкі плоттю, вони дали дозвіл на це перенесення. Нині це має релігійний конфлікт — канонічний Патріархат у Москві, Владика Вселенський Константинопольський відмовився визнати канонічною УПЦ(КП), (Українську Православну Церкву Київського Патріархату). РПЦ та її псевдоцерковне утворення на території України РПЦ(МП) вимагають (!) від антиукраїнського уряду України припинити реєстрацію УПЦ(КП), а храми передати РПЦ. Вже є заява першого українського священика УПЦ(КП) про самоспалення, якщо таке відбудеться.
 Петро 1 з мусульманських халатів, чалмів і ятаганів перевдягнув московський аул у європейський одяг, благо Київ був близько й далеко їхати по останні модні європейські колекції було не потрібно, навчив їх пити вранці каву (по-європейськи), курити, а жінок випустив з гаремів (теремів).
 Але як йому піднятися по роду до славних європейських монархій? Можна, якщо одружиться на європейській принцесі. Але він був в очах європейців тим же сарацином, і такий шлюб був немислимим, навіть за шалені гроші. Коло замкнулося. Безвихідь.
 І знову було винайдено безпрецедентне, суто московське рішення — "гусарик" Петро 1 вкрав історію Руси-України!!!
 З 1713 року він наказав писати, що Московія відтоді не Московія, а Росія (через поголовну неграмотність тодішніх московських писарів назву країни “Русь” написали неправильно, тому й вийшла назва “Росія”, замість “Русь”). А сам він "з понтом" має шляхетне походження від руських князів, і, отже, є рівним європейським монархам. Наказ включав заборону вживати назву Московія — тільки Росія, книжки спалювалися, документи переписувалися.
 Саме в 1713 році й було народжено в підлості "Государство Российское".
 Саме з 1713 року Московське князівство перестало називатися Московським князівством і стало називатися Російською імперією (тому що наша з вами Русь-Україна, браття українці, в давнину була імперією).
 Саме тому не було ніякого підписання Переяславського пакту між Україною і Росією у 1648 році. У ті часи ці країни називалися Князівство Руське і Князівство Московське.
 Саме тому "Київ мати міст руських" а не "русских"! Простіше кажучи цей вислів означає "Київ - метрополія".
 Через поголовну безграмотність згодом виник ще один історичний казус - за європейським зразком стали називати народ московитів великоросами, а русичів-русинів-українців малоросами. У тому розумінні, що ті великі, величаві, значні, а ті маленькі, жаліднюгі, вторинні. Тут все переплутано з точністю до навпаки.
 Великою Грецією називали грецькі колонії, а Малою Грецією — власне, саму Грецію-метрополію. Великою Британією називали колонії Британії, а сама Британія — це острови, це метрополія. Тому Британія з усіх сил намагається закрити домен .gb також і для того, щоб не нариватися на плату по позовах народів, які британці жорстоко колонізували і відхреститися від цієї частини своєї історії.
 Із суто дикунською обмеженістю тепер вже самозванець Петро 1 (та його наступники) наказав скуповувати, красти, спалювати в Європі карти, де Русь зображена Руссю, а Московія Московією, щоб стерти історичну пам’ять. Натомість ці карти замінювалися фальшивками, де замість двох країн Русі й Московії було зображено одну — Росія. Європейські письменники за гроші фабрикували замовні книжки, де стверджувалося, що  Московія це Росія. Це досягло таких масштабів, що пізніше навіть великий Вольтер не гребував брати гонорари за написану брехню від самозваної цариці Катерини.
 Зрозуміло, що освічених європейців це не могло обманути.
 З плином часу наступні, тепер вже не московські, а російські (бо помінялася назва) самозванці-царі й самозванки-царівни (бо формально незалежності Московському князівству ще жоден Князь Київський не давав, і в архівах жодного подібного документу нема) зі шкіри геть пнулися, щоб довести так звану вищість "велікарусскаґа насєлєнія" і нижчість всіх інших й активно переписували й фальшували історію.
 Більшовики у 1917 р дещо змінили формулювання брехні - "Русь є колискою трьох братніх народів".
 У сучасній РФ цьому аспекту пропаганди привладний режим дав зелене світло по-справжньому широкомасштабних фальсифікацій і перекручень.

Приклад брехні: в історичних фільмах, мультфільмах, коміксах, книгах тощо зображено давніх московських князів і тогочасний місцевий люд за типом світловолосих блондинів угро-фінів, християн.
Правда: в той історичний період Москва була суто ісламською країною, з обрізаним і непитущим чоловічим населенням, на Красній площі завивав муєдзин і рядами навколішки п’ять разів на день молилися Аллаху правовірні москвичі, а Москвою правили хани. 
 Позірно, виконана робота створює враження ніби московити стали такі да, з азіятів європейцями.
 Тепер, гадаю, всім стало зрозуміло, з якими труднощами зіткнулися наступники самозванця Петра 1 в галузі пропаганди при встановленні контактів з Європою, коли усвідомили з яким контингентом їм доводиться працювати - якщо переконати своїх азіятів і мусульман в тому, що вони є білими людьми, ну, майже білими, ще якось можна, то переконати європейців - це навряд. Цим і пояснюються поразки й невдачі подальших пропагандистських кампаній. 
 Крім цього аспекту пропаганди після безумовної капітуляції СРСР до проблем московських функціонерів додався ще один головний біль - як вберегти від розвалу той територіальний обрубок, що залишився і який так само стрімко плине до розвалу.

2. Комплекс меншовартості.
 “Російський демократ закінчується там, де починається українське питання” - Симон Петлюра.
 Росіяни завжди і скрізь відчувають комплекс меншовартості що до українців з цілком зрозумілих вищеописаних причин. Як це так? Вони нині мають велику територію, атомну зброю, сяк-так можуть ще проканати з понтом вони обрубок "вєлікой дєржави". А виявляється вони звичайні мешканці колоній, околиці імперії, яких Русь-Україна, тобто наші з Вами, шановний читачу, пращури, колонізували, дали свою релігію, іншу мову й культуру, навіть історію! Ми забрали в них все, що лишень можна забрати в народу не знищуючи його фізично.
 Та ще й залишили їм на згадку шматочок крайньої плоті - їх перестали обрізати.
 Є від чого казитися, як на їх думку!
 Офіційна російська історія на сьогодні найбільш брехлива й заплутана й замовчана в світі в усі її часи й що до всіх періодів історії.

3. Хайль Гітлер!
 Як і 50 років тому так аж до скорого краху "імперії зла":
- основою основ,
- альфа і омегою,
- червоною ниткою,
- найважливішим з важливого,
- найкращим з найгіршого,
- першим з головного,
- позачергово з першочергового,
- основа й уток,
- найсуттєвішим з усіх дурниць,
які регулярно видає на гора недолугий московський політагітпром з метою вкрай невдячною -  зомбувати й закодувати пересічного росіянина, щоб зробити його слухняним і 100% керованим інструментом привладного режиму, є використання теми, ідеї й слова "нацизм" та їм подібних і з ним асоційованих.

Це такі слова та ідеї як:
- нацизм
- фашизм
- гітлеризм
- пропаганда доктора Гебельса
- гітлерюгенд
- фашистські запроданці (посіпаки, прислужники, українські буржуазні націоналісти, зрадники, наймити тощо)
- Адольф Гітлер
- Геринг
- тотальний
- Рібентроп
- Люфтвафе
- Вермахт
- СС
- СД
- фюрер
- Курська дуга
- безумовна капітуляція
- Третій Рейх
- тощо.
 Однозначно негативний контекст цих слів і ідей використовується для очорнення й "опусканя" теми, яку треба очорнити й "опустити", і в той же час для поправлення підупалого морального духу, використовуються фрази тіпа: "Этааа, мы выиграли войну, однако!". 

Приклад: політичні перегони між В.Ющенко і В.Януковичем.
Брехня з асоціюванням: у Донецькій і Дніпропетровській областях на біг-бордах було розміщено фотомонтаж обличчя В.Ющенко в уніформі офіцера СС.
Пропагандистська ціль: зменшити високий рейтинг В.Ющенко, у спрощено-примітивній формі показати за кого треба голосувати, а за кого ні.
Правда: наймані московські політтехнологи маніпулюють свідомістю зомбованих, натуралізованих в Україні росіян.

Приклад: початок війни між націонал-соціалістичною Німеччиною й ітернаціонал-соціалістичною Росією разом з окупованими нею країнами.
Брехня: фашисти віроломно напали на комуністів.
Правда: Й.Джугашвілі роками готував окупацію Європи згідно ще більшовицького плану "світової революції" (той же пакт Рібентропа-Молотова) й сам готувався напасти першим, тому А.Шикльгрубер змушений був напасти превентивно, на два тижні раніше, про що чудово розповідає в своїй книзі "День М" В.Суворов.  

Приклад: чий внесок у перемогу в 2СВ є вирішальним Союзників чи СРСР?
Брехня: саме радянський народ зупинив Гітлера під Москвою, і виніс на собі весь тягар 2СВ.
Правда: і націонал-соціалісти й інтернаціонал-соціалісти мали контакти й прагнули отримати допомогу США для перемоги у війні. Проте явний антисіонізм німців (і явний, але на той час прихований антисіонізм росіян) схилив єврейських банкірів Нью-Йорку надати допомогу Й.Джугашвілі, щоб першим розгромити Третій Рейх (щоб через 50 років другим розгромити СРСР). Це вилилося у ленд-ліз - поставки США до СРСР протягом війни танків, літаків, тушонки, стратегічної сировини тощо на 160.000.000.000$ у цінах 2008 р. Тільки і лише ця допомога дозволила розгромного 1942 р. зупинити наступ Вермахту і відвернути поразку СРСР й евакуацію не лише підприємств а й функціонерів Москви за Урал, та припинити сепаратні переговори з німцями про безумовну капітуляцію і розділ території СРСР.  

Приклад: у 1943 р німецькими військами у Вінниці, Биківні, Бабиному Яру знайдено групові поховання з десятками тисяч розстріляних і закатованих українців.
Брехня з асоціонуванням: Совінформбюро СРСР звинуватило у геноциді Гестапо й СС.
Правда: убиті українці є справою рук карателів з НКВС.

4. Брехливий і ще брехливіший.
 Як правило скрізь і завжди застосовується брехня повна, без усіляких тонкощів, вивертів, інтелекту, яку адаптують залежно від ситуації яка виникла для досягнення тих чи інших пропагандистських цілей. Це робиться тому, що контингент, з якими доводиться працювати московським політтехнологам, просто не сприймає брехні складної, тонкої іронії, шляхетного гонору чи витонченої інтриги.

Приклад: катастрофа російського Ту-154 під Донецьком. 
Ситуативно: це пов’язано з Україною.
Адаптована брехня: винні українські авіадиспетчери.
Ступінь брехні: 100%. 
Пропагандистська ціль: дискредитація України, її керівництва, створення антагонізму до всього українського.
Правда: помилка пілота росіянина.

5. Держиморда.
 Пропаганда характеризується абсолютною безапеляційністю тверджень. Адже розраховано цей інформаційний продукт виключно на місцевого споживача, що відрізняється спитістю, тупістю, малою спроможністю до аналітичного мислення, апатичністю. Тому в розум такому суб’єкту закласти брехню можна тільки й тоді, коли закладку чітко сформульовано зумисно примітивними й категоричними твердженнями, вона коротка, не містить "води", має тривожний емоційний контекст.

6. Ти чиїх холоп будеш?
 Колишні зневажені холопи Руси-України, вони зневажають всіх і вся.

Приклад: космічний політ першого українського космонавта Л.Каденюка.
Ситуативно: це пов’язано з Україною.
Зневага: цей ботанік, поки всі серйозно працювали, займався, бачите, квіточками.
Пропагандистська ціль: дискредитація України, українства, глумління над всім українським.
Правда: Л.Каденюк, згідно міжнародної програми, виконав важливі досліди з рослинами, що можуть регенерувати повітря під час тривалих космічних місій до інших планет.

Приклад: виступи коміка М.Задорнова, що один з небагатьох має ліцензію на критику вищого кремлівського керівництва.
Зневага: американці тупі, вони й гадки не мають, що бензин можна розводити, смажити шашлик на дні сухого басейну, а п’яним за кермом від величезної кількості випитого можна бути на стільки, що поліцейський вимірювач показує "смертельна доза".
Правда: це маніпуляція московського політагітпрому зомбованими росіянами, щоб "опустити" американців в очах росіян, тіпа РФ теж з понтом "супердержава" (США на сьогодні є найпотужнішою і найрозвиненішою країною планети).

Приклад: вузькоокий (косоокий), чурка (урюк, хачик), хахол, чухонец, пиндосы (США - Пиндостан).
Правда: це російські глумливі назви національностей японець, китаєць, чеченець, вірмен, українець, литовець, американець, щоб використовуючи принизливі назви вивищитися хоча б у цьому.

7. Выпьем за любовь! Зааа-лююю-бооовь! Пусть звенит хрустальная слеза!

Приклад: Анекдот. Щоб уникнути непорозумінь за кордоном з упізнаванням особи за фотографією в паспорті, МЗС РФ радить російським громадянам для отримання закордонного паспорту здавати фотографії обличчя вже в дуже п’яному стані. 
 Алкоголь.
 Це першооснова, підґрунтя пропагандистських технологій Москви.
 Чому?
 Щоб привести багатонаціональне й дуже різношерстне населення до якогось спільного знаменника їх усіх посилено споюють. Майже всі росіяни - це люди з "азійським геном" які елементарно спиваються. Горілки в Росії багато, вона досить хорошої якості за порівняно помірну ціну. Росіяни тому не є наркоманами лише тому, що вони є алкоголіками. Традиції пиття тут усіляко культивуються й підтримуються на всіх рівнях суспільства. З хронічно отруєним алкоголем мозком порівняно простіше працювати ніж зі здоровою, тверезою людиною.
 На відміну від України, де основу політпропаганди становить бажання тієї чи іншої політичної сили отримати згодом перемогу на виборах, в РФ давно вже нема виборів як таких - там перемагає той хто їм треба. Тому після гучного краху Радянського Союзу до проблем московського привладного режиму додався ще один головний біль - як зупинити від розвалу той територіальний залишок, що залишився і який так само стрімко йде до краху. Можна сказати, щоб керувати спитими людьми треба мати саме таку технологію. А можна сказати, що в міру споювання населення технологія стала саме такою. На тверезих і розумних людях подібні "дешеві понти" просто не працюють. Тому привладний режим РФ зацікавлений в спитості і крайній тупості самих росіян.

  Також завдяки тотальній спитості зомбовані й запрограмовані люди, чиновники, місцеві ЗМІ стали тотально керованими.

Приклад: вранці провідні російські телеканали оголошують, що на місці злочину мешканцями міста затримано співробітників ФСБ, що закладали вибухівку під будинок, що всі ці вибухи справа рук ФСБ з метою створення образу ворога й збільшення популярності тодішнього привладного керівника Путіна, який виступить в ролі переможного захисника і рятівника суспільства, транслюються викривальні репортажі.
Керованість: увечері всі російські ЗМІ (всі 100% без виключення) "нічтоже сум’яшися" спокійно повідомили, що то просто проводилися навчання на предмет перевірки пильності місцевого населення.
8. Підеш на ліво..., підеш на право..., підеш прямо...

  Пропаганда має векторну спрямованість залежно від політичної ситуації.

Приклади:
- Чечня
- Грузія
- ПРО в Європі
- Україна
- олігархи (для місцевого вжитку)

9. Обличчя ненависті.

  Є багато форм, способів і методів помістити в розум людини інформацію у спотвореному вигляді. Приміром, замовчування, теж є непоганим способом виховати наступне покоління совгромадян під час СРСР. Проте сучасному росіянину просто недоступні вищі матерії абстракцій. В масі своїй він перебуває в надто поганому стані. Йому треба все розжувати та покласти до рота. А привладний режим на додачу до всього ще й боїться, що якщо про щось забути й не сказати, то місцевий люмпен може ще й не так як треба все зрозуміти. Ну не розуміє алкоголік по-хорошому, розуміє лише по-поганому.

Приклад: перекручування інформації в СРСР і РФ про УНР, Директорію тощо.
Негатив: про українські визвольні змагання 1920 рр.
Правда: пропагандистська ціль - це дискредитація України, всього українського, створення антагонізму до українців як до недолугих зрадників.   

10. В Радянському Союзі сексу нема!

  Як це не дивно, але секс-скандали в РФ по типу скандалів у цивілізованому світі (коханки, стриптизерши, М.Левінська) неможливі в принципі. Пояснюється це дикою мовою - матюками, де є брутальні назви для статевих органів і збочень. Відповідно, так вони живуть і діють. Азіяти взагалі не мають жінку за людину.
 Саме тому у першому статуті комсомольців - ВЛКСМ було записано: ''...комсомолка зобов’язана віддатися комсомольцю на першу його вимогу...''. І від цього виникла проблема безпритульних дітей про яку так часто згадують у мозкопромивальних совдепівських фільмах не пояснюючи, проте, причини появи цієї проблеми - вони були позашлюбними, їх позбувалися "залетілі" комсомолки. 
 Саме тому параноїдальний садист Й.Джугашвілі віддав наказ "...сломить надменную гордость немецкой женщіни..." і було групове згвалтування понад 2.000.000. німкеньок, а, враховуючи, що чисельність радянської армії наприкінці 2св складала понад 10 млн можна лише собі уявити, наскільки велика частина сучасних ветеранів замішана у згвалтуваннях, і чому цих "зламників волохатих сейфів" так зневажають кримінальні злочинці.
 Алкоголь і кримінал геть нівелювали норми суспільної моралі, а в традиціях азійського суспільства цілком нормально мати кількох жінок. Тому для них це норма життя і якогось особливого негативного відгуку з метою використання в пропаганді не викликають.

Приклад: компрометуючий відеосюжет по телебаченню про одного з політиків в стилі "мужчина в бані з дівчатками".
Наслідки: протилежні очікуваним - во мужик дає, він ще щось може, а що тут такого!??!!

11. Тотальна війна.

  Все російське суспільство наскрізь пронизане антагоністичною пропагандою до інших країн і народів: телебачення, музика, кіно, література, газети, останнім часом інтернет. Зі знищенням СРСР давно минули ті часи, коли московське телебачення називало якийсь народ "братнім" чи "дружнім". Якщо його подивитися, то складається враження, що РФ оточено вкрай недоброзичливими країнами і блоками і в РФ нема друзів. Постійно формується уявлення про вороже оточення. В ліпшому випадку ставлення нейтральне.

Приклад: антиамериканські дії Венесуели і її підтримка привладним режимом РФ.
Правда: привладний режим РФ після краху СРСР прагне створити враження, що вони ще залишаються сякою-такою, а "супердержавою", що їх суперник США, зовсім забуваючи, що США відносно далеко, а справжня наддержава Китай з її прагненнями повернути собі весь Сибір і Далекий Схід, загарбання яких Росією в основному завершилося після Другої Опійної війни, близько.

  ФСБ створює спецгрупи "тролів" для форумних боїв. Про це мало говорять, але як трофеї з переможеної Німеччини комуністи вивозили до СРСР не лише станки з сучасною бойовою технікою й меблями, а й розробки фашистських психіатрів у галузі тотального промивання мозку. З часом до цього додалися цікаві форми роботи агітаторів з Північної Кореї та маоїстського Китаю.
 Результат - майже 100% керований всеросійський інформаційний простір і майже 100% зомбовані й запрограмовані споживачі інформаційного продукту.   

12. Москва, звонят колокола!

  Одна з вимог - показувати Москву як пуп землі й об’єкт бажань у позитивному розумінні. Всі герої фільмів, книжок тощо їдуть "пакарять Маскву". Москва позиціонується як головний керуючий і стабілізуючий чинник по відношенню до окраїн. Є просто немислимим, якщо почнеться пропаганда якогось іншого центру тяжіння, не має значення це культурний, релігійний чи ще якійсь.
 В цьому й полягає слабкість системи - варто такому центру (у вигляді географічному, віртуальному, духовному, культурному тощо) з’явитися й почати "розкручуватися", як крах "цитадельки зла" стає близьким і неминучим й вона робить відчайдушні кроки по самозбереженню.

Приклад: поява нового лідера Г.Грабового.
Аспект центру тяжіння: духовний.
Самозбереження привладного режиму: арешт духовного лідера.
Правда: загроза передчасної дезинтеграції РФ.

13. Мой номер 245, на телогреечке печать, мне часто снится за колючкой...

Приклад: Анекдот. РФ - затюкана, забута Богом окраїна колишніх колоній Руси-України. Автохтонні росіяни. Мать і хахаль матері обговорюють майбутнє свого сина:
- Школу закінчить.
- Так, закінчить.
- В армію піде.
- Так, піде.
- А як з армії, то в колгоспі красти буде.
- Так, буде.
- Відсидить свою двушку-трьошку.
- Так, відсидить.
- Жениться...
 Кримінал є другим за своєю значимістю чинником політагітпрому в РФ.
 Першим є алкоголь.
 Алкоголь дозволяє привести біомасу до спільного знаменника на біохімічному рівні й утворити чудове підґрунтя для зомбування й кодування на рівні поведінкових реакцій.
 Кримінал дозволяє привести біомасу до спільного знаменника на поведінковому рівні й утворити чудове підґрунтя для закладання директивних вказівок, щоб в цілому протягом початкового періоду життя людини завершити зомбування й кодування.
 Росіянин, що не відсидів - не мужчина.
 Це прямо й опосередковано культивується в суспільстві. Страх опинитися на зоні після зайвої чесності і принциповості на волі спонукає будь-кого бути як всі й не висовуватися. Влада спаяна з організованою злочинністю, а організована злочинність з владою. Відбувається повне ссучування населення. Зеків в зонах б’ють. Там повна беззаконність і безпрєдєл. Алкоголь і в’язниця перебувають дуже близько один від одного. Знімаються серіали, пишуться кримінальні романи й зона перестає бути для росіянина чимось небажаним. Навпаки. Він отримує порцію романтики й школу життя, якою колись була їхня армія.
 Все суспільство наскрізь пронизано уркаганськими "понятіями", "тйоркамі", "стрєлкамі". Тут є ще й хабарництво. Ми пам’ятаємо, що, у російському суспільстві, не зважаючи на колонізаційні впливи Руси-України, залишилися традиційні для східних народів цінності. Одна з них - бакшиш, хабар.
 Все це розмиває моральні цінності суспільства. Робить людину з народження без вини винуватою. З покоління в покоління передається злодійський спосіб мислення і готовність до неминучого покарання.
 В голову від лона матері закладаються хибні цілі й прагнення.
 Яка тут може бути свобода?
 Звідки тут демократія?
 Навіть тому самому коханню вже нема місця в цій системі цінностей директивно впроваждених в голову зомбованого росіянина. 

Приклад: кримінальні серіали "Бригада", "Некст", "Крот".
Правда: формування прийнятності порушення закону, готовність сидіти у в’язниці, красти, вбивати, це весело, круто, я хочу бути в бригаді, я хочу бути злодієм в законі.

Приклад: відеосюжет про бійки під час футбольного матчу у м. Жуковський під Москвою, де складається враження, що картинка не кольорова, а чорно-біла від того, що геть усі кілька сот підлітків одягні виключно в чорне.
Правда: чорний - колір злочинних авторитетів на зоні на відміну від синього - кольору "мужиків", яких тероризують авторитети і які виконують всю роботу, і це говорить про масове впровадження у свідомість і в щоденне життя молодих людей злочинних "понятій" і традицій.

Приклад: російська міліція перейменовується на "поліція", вводиться "ви маєте право на один телефонний дзвінок", "все сказане вами...".
Правда: чисельні вже готові голівудські доробки в галузі масової пропаганди вдало використовуються московськими політтехнологами для контролю над власними злочинцями і російським населенням.

14. Этааа, йа же русскайя чэловэка, однако! Слюшай, дарагой, да, нэт, а?

  Як вже вказувалося вище росіяни - це в основному вихрещені й необрізані мусульмани. Незважаючи на те, що Русь-Україна, впродовж колонізації Московії забрала в цього народу все що тільки можна забрати - мову, звичаї, релігію, історію і нав’язала все своє, у російському суспільстві залишилися традиційні для східних народів сімейні цінності де чоловік головний в сім’ї, а дружина слухається чоловіка. Тому, на відміну від феміністичних тенденцій Заходу, пропаганда була й залишається виключно 100% чоловікоорієнтованою.

15. Україна - не Росія.

  Скандальний провал на одних з виборів до ВРУ російських політтехнологів, що не вважають за можливе ходити в черевиках дешевших за 500$, їхнє гучне з матюками й погрозами й копняками вигнання з України місцевими замовниками-антиукраїнцями, показало повну недієздатність в умовах України апробованих на росіянах політтехнологій. Сталося це, на наше з вами щастя тому, що українці, на відміну від росіян, перебувають у значно кращому стані, менше спиті, дуже освічені, не роз’єднані безнадійними російськими пустошами.
 І ще одне - українки.
 Після кількох воєн, Голодомору, геноциду, Чорнобиля, що спричинили масові убивства чоловіків-українців, в Україні жінок значно більше ніж чоловіків. Українкам не впариш те дешеве фуфло, що втюхують московські політтехнологи. Заміжні українки рівноправні з чоловіками (на відміну від азійських російських сімей) і частіше за все керують ними, що сильно впливає на результати волевиявлення.   

16. “...этих казлов, шо мешают нам жить...”

  З промови перед виборцями проффесора, раніше тричі не засудженого 

  Віднедавна московська пропаганда в Україні змінила трафаретні внутрішньоросійські методи на суто європейські підходи. Одним з них є пропозиції українцям за московські гроші розміщувати на форумах пости, що роблять РФ привабливішою в очах українців. Використаний політагітпромом прийом називається “позиціонування”. Це коли щось порівнюється з уже відомим і від цього порівняння відразу стає зрозумілим яке воно.

Приклад: СРСР, більшовики у 1917 р дещо змінили формулювання брехні часів Російської імперії - "Русь є колискою трьох братніх народів". Брехня: росіяни “піднімаються” до рівня нас з білорусами, ніби вони такі ж слов’яни (ха!), ніби ми їх зовсім не колонізували (ще раз ха!), і не Орда (ха! на закінченя)!

Приклад: на моніторах київського метрополітену картинка — цей день в історії - створено британський гурт “The Beatles” і російський “Машина времени”.
Брехня: росіяни поспіхом працюють над тим, щоб штучно підняти уявлення про себе в очах українців до високого європейського рівня.

  А ось який вигляд має те саме повідомлення після відспівування україножерів: на моніторах київського метрополітену картинка — цей день в історії - створено монгольський гурт “Ысцыкхуль кырдык” і московський “Машина времени”. Тут, власне, російське займає належне їм місце і має вигляд в очах українців як азійське, як наша колишня колонія Русі (що відповідає історичним фактам, проте над цим ще треба попрацювати).

Стався перелом і, росіяни, крізь скрегіт зубів, змушені були визнати, що внутрішньоросійські способи зомбування і програмування людей у нас не діють.

17. Вирвати жало у гада.

  Тут треба зрозуміти, що, на відміну від цивілізованого Заходу, де політтехнологічні впливи можуть бути, на перший погляд, майже не помітними, і тривати роками й десятиліттями (як, наприклад, серіали і фільми про злочинців-поліцію, де закладаються основи "правильної поведінки" і тих і інших), у російському суспільстві саме життя вкрай жорстко структурується, якщо це необхідно то з кров’ю спрямовується і не дивлячись ні на що підтримується у такому специфічному руслі, що воно видає покоління за поколіннями вже зомбованих і закодованих людей з найменшими зусиллями і капіталовкладеннями привладного режиму.

  Саме походження росіян цьому дуже сприяє.
 Історично на наших теренах "кацапи" (перша історично зафіксована а архівах самоназва), з’явилися ще на початку нашої ери. Вони втікали з Сибіру звідки їх гнали китайці. Кацапи спричинили "велике переселення народів" - досить, приміром, подивитися на мапі де були волзькі булгари і білі хорвати і де вони мешкають тепер. Колишні сусіди китайців, як на перший погляд етнопсихолога, сучасні росіяни зберегли чимало спільних з ними азійських рис - ксенофобію, крайню закритість суспільства від чужинських впливів, бажання триматися гурту, готовність слухатися одного лідера, "азійський ген", власники якого елементарно спиваються, що є чудовим середовищем для застосування сучасних московських політтехнологій. 

  Сильно промитий мозок мають антиукраїнці, громадяни України російського походження, мешканці Слобожанщини. Вони роблять все, щоб там не лишилося бодай чогось українського.
 Цікаво поспостерігати за поведінкою зомбованих, коли туди приїздить Пан Щирий Українець. Очі стають круглими, вони тикають пальцями, не вірять, що українці ще живуть на світі, дико матюкаються, зляться, звуки української мови викликають у них шаленство. Ще через деякий час, коло ти пригостиш їх чарочкою, стають твоїми ліпшими друзяками (по чарці) й починають дружно лаяти якихось місцевих впливових осіб. Ще через деякий час згодні виконати за помірну платню нескладні доручення. Через деякий час спілкування на загально-зрозумілі теми (а вони чудово розуміють українську), вони стають майже ручними.  
 Тому найкращим способом почати контакт з зомбованим і закодованим антиукраїнцем росіянином - це обговорити загально-зрозумілі теми. Це може бути таке як: спорт, погода, гроші, жінки, хвороби, житло, робота тощо. До цього моменту він вас геть не сприймає. Після - він вас може нарешті побачити, усвідомити що ви існуєте, що ви не привид, і почне з вами спілкуватися.

  А найкращою протиотрутою проти московського політагітпрому в її суспільно-політичних, акцентованих що до України аспектах є правда.
 ПРАВДА, тільки ПРАВДА й нічого крім ПРАВДИ.

  В цих аналітичних матеріалах йдеться про відверту брехню російського політагітпрому.
 Не про дискредитацію директивно впроваджених алко-кримінальних систем цінностей.
 Ось тому розмову з зомбованим росіянином потрібно дуже точно вести тільки й лише про (і не відхилятися) очевидні й доведені факти антиукраїнської брехні:
-хто брехав
-навіщо брехав?
-хіба це справедливо - брехати?
-мотиви брехні
-хто цю брехню організував?
-кому це вигідно - брехати?
-хто нас хоче посварити брехнею?
-чи підтримує співрозмовник цю брехню?
-як співрозмовник ставиться до того, що брехня систематична?
-тощо.
 Основні труднощі - як правду донести до зомбованого й закодованого розуму.
 Саме тому для натуралізованих російських емігрантів, що орудують на Слобожанщині, так страшні наші, українські ЗМІ, що намагаються подавати інформацію згідно міжнародних стандартів - безстороннє, безоцінково й беземоційно. 

18. Український буржуазний нацьйоналіст.


 Росіяни, що отримали українське громадянство і мешкають у нас стурбовані тим, що коїться у них на Батьківщині. Серед них трапляються цілком адекватні й мислячі люди, які усвідомлюють, що відбувається і яким дуже прикро за сучасний стан українсько-російських відносин. Емоційні епітети автора стосуються саме росіян з промитим мозком. Саме ці закодовані й зомбовані істоти творили геноцид в Чечні, служать в російському Чорноморському флоті в нашому Севастополі й ходять серед нас по всій Україні, що становить для нас серйозну соціальну небезпеку, загрозу як особисту, так і національну, а ще й досі нічим (і ніким) не закриті московські ЗМІ продовжують свою руйнівну діяльність на українських теренах.
Слава Україні!






13. Проблеми вбивства білоруської нації. Аналітичні матеріали політтехнолога
Проблемами промиванням мозку натовпу завжди переймалися вожді всіх часів і народів. Політична пропаганда є основою самого існування колишньої колонії Руси-України, сучасної Російської Федерації. У цьому методичному посібнику детально описано аспекти організації політагітпромпропаганди по-московськи в Білорусі.


Пропонується класифікація етапів впливів, подається аналіз суто технічних аспектів, викриваються перейняття спеціфічних прийомів впливу властивих і розроблених ще НКВС.
Аналітичні матеріали політтехнологій пригодяться як професійним українським політтехнологам, керівникам українських партій та рухів, телерадіоканалів, періодичних видань, вищому керівництву української держави (проукраїнського Президента і його команди), міжнародним дипломатичним службам, так і широкому загалу небайдужих українських читачів, що власними свідомими поглядами й зусиллями рухають Україну до свободи.

Це третя робота автора з окресленої проблематики.
Перша: "Проблеми зомбування росіян. Аналітичні матеріали політтехнолога".
Друга: "Проблеми промивання мозку українцям. Аналітичні матеріали політтехнолога".

План.

1. Вступ. НАГАДУВАЛЬНИК МОСКОВСЬКОГО ПОЛІТТЕХНОЛОГА ЗІ ВБИВСТВА БІЛОРУСЬКОЇ НАЦІЇ.
2. Солнце светит в лєвий глаз - значит єдєм на Кавказ. Солнце свєтит прямо в жопу - значит едем ми в Європу!
3. Наколка - друг чєкіста.
4. Білоруське УНА-УНСО.
5. Ето єсть наш послєдній і рєшитєльний бой!
6. Аншлюс - нове слово в словничку московських політтехнологів.
7. Білий, чорний, червоний, синій.
8. Партія снайперів.

1. Вступ. НАГАДУВАЛЬНИК МОСКОВСЬКОГО ПОЛІТТЕХНОЛОГА ЗІ ВБИВСТВА БІЛОРУСЬКОЇ НАЦІЇ

Використані в Білорусі прийоми стали вже давно класичними для застосування в умовах необмеженої диктатури.
Давайте разом відтворимо нагадувальник московських політтехнологів, яким вони, безсумнівно, користувалися в процесі убивства білоруської нації, щоб бува чого не забути.

НАГАДУВАЛЬНИК МОСКОВСЬКОГО ПОЛІТТЕХНОЛОГА ЗІ ВБИВСТВА БІЛОРУСЬКОЇ НАЦІЇ.
Найпершим кроком треба  розгромити всі фінансові джерела опору віднявши чи збанкрутувавши методом прийняття певних законів фірми і заводи опозиції.
Виконано!
Перевербувати чи посадити справжніх лідерів.
Виконано!
Викрасти, катувати і розстріляти патріотів безслідно по типу Г.Гонгадзе.
Виконано!
Витіснити білоруську мову з дитсадків, шкіл, ВИШів, з музики, літератури, мистецтва і виробництва і замінити її мовою емігрантів-росіян.
Виконано!
Помічених у вихованні дітей і спілкуванні між собою білоруською та у носінні  білоруського національного одягу й символіки залякувати, звільняти з роботи.
Виконано!
Білоруських літераторів, музикантів, інтелігнцію тероризувати і звинувачувати в націоналізмі (хоча звинуватити людину в націоналізмі це все одно, що звинувати в житті, проте це не є проблемою для політтехнологів-язіятів).
Виконано!
В усіх ЗМІ (TV, радіо, газети-журнали) все тільки російське і нічого білоруського.
Перевиконано!

Для тих українців, що страждають на важку форму даунізму, кретинізму, розсіяного склерозу, енурез, просто тупих, чи котрим забагато сцяли у вуха азіяти-політтехнологи, що власне однаково, повторюю: спостерігачами вже зафіксовано появу елементів виконання перших кроків нагадувальника з убивства білоруської нації адаптованого до українських умов.

Для того малюка, що виростав у неповних сім'х, з мачухою, вітчимом, у дитбудинку, хто був обділений батьківською ласкою але наділений золотухою, холодною цементною долівкою, кедами взимку, для тієї дитинки, до якої ставилися з байдужістю чи побоями з образами повторюю: вони, погані, вже тут! Ось вони вже віднімають твою іграшку (ляльку, цукерку, їжу, маму, татка), твою дитинку (і мертву і живу і не народжену).
Моя ти лагідно й скривджено дитинко!
Треба робити щось щоб захиститися. 
Роби це зараз!

2. Солнце светит в лєвий глаз - значит єдєм на Кавказ. Солнце свєтит прямо в жопу - значит едем ми в Європу!

Панове!
Сподіваюсь, ніхто тут не ведеться на солодкоголосі завивання московських муедзинів від політтехнології про те, як файнюче буде в СНД, чи в упряжці з Білорусі, Казахстану, РФ й України?
Сподіваюся, ніхто тут не повірив, що з РФ буде так само добре як і в Євроспільноті?
Сподіваюся, всі знають про концтабори в Чечні де чеченцям відбивали статеві органи, а чеченок гвалтували, щоб ледь не половину Чечні виселити на Сибір а мечеті позачиняти (досвід убивства ОУН-УПА)?
Сподіваюся, всі добре пам'ятають, як в кінці 2СВ вояки Червоної Армії, звитяжні зламники "волохатих сейфів", згвалтували понад 2.000.000 німкеньок на виконання наказу Другого Великого Вождя Й.Джугашвілі "зламати високомірну гордість німецької жінки"?
Сподіваюся, всі пам'ятають, як під час каральних акцій з придушення Польського Повстання у 18 столітті фюрерок азіятів О.Суворов, відомий своїм висловлюванням "воювати не числом а вмінням", за для залякування поляків наказав заколоти й настромити на багнети тисячі мертвих польських немовлят, а РПЦ хоче канонізувати його як святого?
Сподіваюся, цього досить, чи ще навести факти?

3. Наколка - друг чекіста.

Як керувати великими масами людей?
Що робити, якщо ці маси вже організовано і вони пруть прямо на тебе?
А що робити, якщо вони вже рішуче йдуть на штурм?
У школах і ВИШах такі предмети не викладають.
Правильна відповідь: їх викладають у закритих школах та ВИШах КДБ.
Сучасні московські політтехнологи - вірні послідовники технологій управління натовпом ще ЧК-НКВС. Невірних давно вже закопано з перевиконанням плану. І в основі цих технологій лежить настільна книга Другого Великого Вождя Й.Джугашвілі. Автор - Густав Ле Бон "Психологія натовпу". За для більшого розуміння як це застосовується на практиці перечитайте В.Суворова "Остання Республіка".
Для пересічного читача можу порадити ще раз переглянути телетрансляції про імітацію президентських перегонів в Білорусі. Там чудово видно позитивний досвід побиття й калічення білорусів трійками кримінальних злочинців. Вони б'ють і калічать активістів та швидко втікають, якщо демонстрація велика й рішуча. Або знову б'ють і калічать і тягнуть у "воронки" у переважній більшості випадків. Або ось ще одна помічена форма роботи: у великій кількості змішавшись з демонстрантами, по команді організовано й одночасно йти в іншому напрямку (чи громити щось), завдяки чому у демонстрантів виникає враження, що це їхня ідея, що вони самі вибрали цей напрямок чи цю дію, що й треба поводирям з КДБ.
Дещо про Білорусь я вже згадував у нарисі "Про активних сябрів, шляхетну УПА, практичну ІРА й басків".

4. Білоруське УНА- УНСО.

Феномен УНА-УНСО як показник здоров'я й самоорганізації нації повністю відсутній у сучасній білоруській історії. Нація вже перебувала у надто поганому стані коли її з ентузіазмом взялися добивати емігранти-росіяни. Це говорить про те, що роботи у московських політтехнологів було не бий лежачого, а грошей вони за це взяли шо мама дарагая.
Знову обманули й збрехали замовнику. 
Халтурники.

5. Ето єсть наш послєдній і решительний бой!

На прикладі багатостраждальної Білорусі ми можемо спостерігати останній і завершальний етап роботи азійських політтехнологів. Залишаються деякі суто косметичні деталі й можна приймати роботу. Можна довго милуватися вже готовим продуктом: опір нації окупантам знищено, мову й культуру упосліджено, серйозний опір відсутній, гарматне м'ясо чекає розпоряджень.
А от щоб досягти такого блискучого ефекту треба вчитися, вчитися і ще раз вчитися, як заповідав московським політтехнологам Перший Великий Вождь В.Ульянов-Бланк.
Та не слухають покійника сучасні московські політтехнологи: ті самі криваві прийоми, насилля, оплата чеком у ВКВ й наперед.

6. Аншлюс - нове слово в словничку московських політтехнологів.

Як А.Шикльгрубером Австрію так і РФ Білорусь - так було проведено останні аншлюси ХХ століття.
Нове покоління білорусів вже не білоруси. Вони там - це як у нас хохли чи яничари.
Гарматне м'ясо у грі ліліпутів з Кремля.

7. Білий, чорний, червоний, синій.

Трішки історії. Ще в середні віки Білорусь називалась Литвою, її мешканці - литвинами, а сповідували вони католоцизм і правили ними Канцлери. Білою Руссю її здавна називали московити, що сповідували тоді іслам. Чому?
Тому, що в татарських традиціях є називати сторони світу за кольорами. Наприклад, напрямок на Захід від Золотої Орди - білий. Південь - червоний. Північ - чорний. Схід - синій. Татари називали Русь і Білою і Червоною і Чорною. Єдине як не називали - так це Синьою, позаяк на Схід від Орди Русі просто не було.

8. Партія снайперів.

Снайпером не стають. Ним треба народитися. Людину можна навчити робити багато дивовижного: читати, писати, длубатися в носі,
Снайпер - це порода.
Мистецтво.
Покликання.
Ще Другий Великий Вождь Й.Джугашвілі ставив снайперів на особливий облік: один постріл, 9 гр Plumbum - і доведеться призначати свіжого Третього Великого Вождя, поки не свіжий Другий Великий Вождь не засмердівся.
Московські політтехнологи надають особливу увагу контролю, вербовці і керованості фахівців саме цієї військової професії. Та що тут писати. Ліпше поцікавтеся успіхами тамтешньої збірної з біатлону.


В Україні є чимало здібних і талановитих людей, що спроможні бачити і робити висновки, що чудово фільтрують поліпромпропагандистську маячню московських політтехнологів і вказують на неї менш здібним людям. Емоційні епітети автора спрямовують увагу широкого загалу українців на низку ключових проблем, що дозволяє їх вчасно проаналізувати та запропонувати й втілити ефективні заходи знешкодження.
Слава Україні!






12. Про активних сябрів, шляхетну УПА, практичну ІРА й басків
Відгриміли побиттям опозиції й відсидками кандидатів у президенти так звані “вибори” у сябрів. Ми схиляємо голову перед звитягою УПА й заздримо успіхам ІРА, чуємо новини про басків. Давайте проаналізуємо їхні успіхи й невдачі, а то й незрозумілі дії.
 Сябри — зусилля розпорошено на гігантську кількість кандидатів, гігантська кількість протестантів трощить зовсім не те, що потрібно трощити, впродовж багатьох років жодних серйозних дій, щоб сколупнути коросту режимчика.



 Вони чудові “ганьбісти”.
 Весь час тільки те й роблять, що займаються мітинговщиною. Мітинговщина - це детально розроблений КДБ спосіб протидії опозиції діями завербованих керівників самої опозиції.
 Включає в себе все, що тільки завгодно, аби не зашкодити режимчику, а щоб опозиція зашкодила собі сама, чи в усілякий ізувірсько-садо-мазо-некрофільський спосіб зменшила власні сили з ресурсами й при цьому була 100 пудово переконана у власній правоті та святій непогрішимості. Для цього керівники опозиції (яких вербонув КДБ) виголошують наступні засоби
“протидії” режимчику:
- оголосимо безстрокове голодування;
- повідомимо про самоспалення;
- збір коштів на підтримку чогось там;
- пікетування ще чогось;
- або ось давайте зберемо на цей раз ще більш велелюдний мітинг;
- на мітингу приймемо ще одну, на цей раз остаточну рішучу й безкомпромісну резолюцію з вимогами до режимчика негайно припинити мордувати нас, чи подібну маячню, і, не піддаючись на провокації, не проливаючи крові, тишком-нишком мирно розійдемося до наступного, ще більш грандіозного мітингу, (а навіщо тоді збиралися?) й так робиться 20 років підряд або й довше;
- тощо;
 Тобто ніби то й купа дій, ось які грандіозні зусилля, а результату — пшик, нічого в країні після цього не змінилося, ресурси витрачено й довіра та надія народу з кожним таким мітингом дедалі меншає й меншає, а час спливає (на радість режимчику).
 Сябрам дуже й дуже потрібен лише один громадянин (або й не громадянин) з хорошим зором, твердою рукою й цейсівською оптикою, який би всі проблеми міг вирішити й за значно скромнішу суму від витраченої кандидатами на вибори. Але немає в них осередку, навіть мікроскопічного, що запросив би такого громадянина (чи не громадянина).
 Результат? Який результат? А немає результату. Є геноцид - азіяти знищують їх як націю.
 УПА - “ми воюємо на своїй землі” - це шляхетне гасло, але від карателів НКВС кожен третій українець убитий, повішений, розстріляний, замордований, трупом вкинутий в колодязь чи силоміць переселений на чужину. Каральні акції азіяти, чемпіони у злочинах проти людства, здійснювали після знищення якого-небудь  комуняки, чекіста чи партійного бонзи. Те саме й робило німецьке SS, проте в значно менших масштабах. 
 Співробітники СБ завдяки блискучій підготовці, власним здібностям та багатонаціональному складу проникали до силових структур й окупаційної влади поляків, німців, мадярів, азіятів. Головнокомандувач УПА, приміром, завдяки агентурним можливостям СБ, лікувався на чорноморських курортах.
 Особливо відомі атентати членів ОУН проти німців. І жодного значимого знищення проти азіятів! Неймовірно! Звільнено Україну від чималої кількості “друзів народу” чекістів і дрібних партєйців, проте жодного члена хоча б ЦК КПУ чи комісара НКВСУ не зачеплено. Я сам був вражений, коли недавно це усвідомив.
 Для порівняння — УПА знищила німецького керівника “штурмових відділів” SA гаубтштурмфюрера В.Лютце, особистого друга фюрера — кількаденний траур по всьому 3-му Рейху. За рангом це десь як член Політбюро ЦК КПРС у азіятів.
 Недаремно кажуть — “учи історію”!
 Та з таким особовим складом операція зі знищення вождька зайняла б що найбільше рік! І народився б останній з народжених в СРСР набагато раніше.
 Жодного підірваного стратегічного заводу чи мосту, жодної значимої залізничної диверсії, жодної значної силової акції. А що заважало робити атентати не на своїй землі, а, наприклад, на Півночі? Якесь містечко взимку в завірюху ізолювати від джерел енергії і все заморозити? Це ж стане відомо на весь світ! Або ввести ціанистий калій чи культуру бурбонної чуми в трубопроводи центрального водопостачання столиці “цитадельки зла”? Й оголосити, що це лише початок?
 Нічого навіть близько подібного нема. Лише на національні свята розклеєні листівки та стовпи пофарбовані жовтим-блакитним, жовтим-блакитним... Це теж дуже вагомо, але прочитаємо викладене вище й задумаємося.
 Служили віддані офіцери й рядові УПА, військовослужбовці-українці з хорошим зором, твердою рукою й цейсівською оптикою, які могли б виконати наказ. А ось керівники не дали такого наказу.   
 Результат? Лише через багато поколінь, і то не від власних зусиль, а переважно від зовнішніх.      
 ІРА — точна орієнтація на фізичне знищення окупаційного вищого керівництва й королівської родини Британії. Ефективна конспіративна робота в умовах наскрізь “просвічуваної” крихітної Ірландії. Всі значимі акції не на своїй території, тому убезпечено й не “підставлено” своє мирне населення. Все виконано вкрай малими силами, буквально одиницями.
 Ефективність настільки вражаюча, що Британія запросила допомоги у свого стратегічного партнера США - це пропагандистська машина США (Том Кленсі “Ігри патріотів” та інші книги й фільми, де негативно показують ІРА), спецслужби тощо. Ірландці з хорошим зором, твердою рукою й цейсівською оптикою отримали наказ й успішно виконали його.
 Результат? Ознайомтеся в інеті з успіхами ІРА взагалі, а Ірландії зокрема. Згоден, що це конфлікт цивілізованих людей з цивілізованими людьми. Вони й близько не знали, хто такі азіяти й жахів від їхнього дикунства, але головне - результат, а він у них є.
 Баски — копія ІРА.
 Висновки.
1. Сябри — осередки опору знищено й завербовано окупаційним КДБ й організовано ним спрямовуються не в те русло. Питання просто анекдотичне — чи залишився там хоч якийсь опір, чи там його вже за інерцією організовує лише одне КДБ?
2. УПА, хоч і визнана наймасовішим в Європі Рухом Опору, але не робила те, що мала робити в умовах воєнної необхідності. Очевидно, що щось не так з вищим керівництвом. Учіть історію!
3. ІРА успішно виконала покладену на неї задачу, перемогла та зберегла й донині бойовий потенціал.
4. Баски швидко вчаться на прикладі ІРА й займаються суто конкретикою, а не мітинговщиною.
Хто зробить аналіз про сучасну Україну?..







11. Проблеми промивання мозку українцям. Аналітичні матеріали політтехнолога
Проблемами промиванням мозку натовпу завжди переймалися вожді всіх часів і народів. Політична пропаганда є основою самого існування колишньої колонії Руси-України, сучасної Російської Федерації. У цьому методичному посібнику детально описано аспекти організації політагітпромпропаганди по-московськи в Україні.

Розкриваються етапи і способи політтехнологічних впливів, подається аналіз інформаційних продуктів, технічний опис політагітпромівських проектів. Аналітичні матеріали політтехнологій пригодяться як професійним українським
політтехнологам, керівникам українських партій та рухів, телерадіоканалів, періодичних видань, вищому керівництву української держави (проукраїнського Президента і його команди), міжнародним дипломатичним службам, так і широкому загалу небайдужих українських читачів, що власними свідомими поглядами й зусиллями рухають Україну до свободи.

Це друга робота автора з окресленої проблематики. Перша: "Проблеми зомбування росіян. Аналітичні матеріали політтехнолога".

План.

1. Вступ. "Лед тронулся, командовать парадом буду я!".
2. Питання з кросворду: "Найнебезпечніше для азійського політтехнолога українське сільськогосподарське знаряддя".
3. Ми з тобою!
4. Ми з тобою однієї крові - ти і я!
5. Ми з тобою однієї крові - ти і йа, але йа краще за тебе, однако!
6. Пусти свиню за стіл - вона й ноги на стіл!
7. Стоп - засада! Так шутить ненада!
8. Війна в натовпі.
9. "Йа, ґлюпій хохоль. Пробачте мене панове-українці. Прощавайте..."

1. Вступ. "Лед тронулся, командовать парадом буду я!".

"Непристойно дорого, повна конфідеційність, жодних гарантій результату, гроші наперед" - приблизно під таким гаслом можна описати діяльність в Україні московських політтехнологів-гастарбайтерів. Останнім часом, кожен з уважних українців, що спостерігають за нашими ЗМІ, може відзначити низку тривожних тенденцій виходячи з помічених очевидних змін. Щось не те й не так у нас.
Нас позірно стає дедалі менше, а емігрантів-росіян дедалі більше. В Києві дедалі частіше можна зустріти росіян які не розуміють української. "Доморощені" українські росіяни розуміють геть усі.
Ці - ні.
Точні дані еміграційної статистики навряд чи можна отримати. Я впевнений, що дані минулого перепису населення сфальсифіковано. Майбутнього обов'язково.
Особливості нинішньої діяльності московських політтехнологів-гастарбайтерів полягають у двох напрямках: активне наступання на старі граблі двомовності й виникнення зовсім нового напрямку побутового фентезі - "ізображеніє оного тіпа з людьським обличчям".

2. Питання з кросворду: "Найнебезпечніше для азійського політтехнолога українське сільськогосподарське знаряддя".

Часом, перемикаючи з пульта канали телевізора можна не почути жодного слова рідною українською. Складається враження, що я не в себе вдома у Києві, а десь у Нар'ян-Марі чи на Чукотці. Тенденції коментувати шоу двома мовами - нашою й емігрантів стали масовим явищем, властивим геть усім антиукраїнським телеканалам.
Про проблематику двомовності я вже згадував у "Конкретні заходи протидії двомовності або Чому у гадів два язики?". Першого за руку схопили у цій справі телеканал "Інтер". Нічого дивного, якщо подивитися на походження власників ЗМІ та, потрусивши пил з архівів з матеріалами спостережень, переглянути зафіксовані факти про поведінку їх під час Помаранчевої революції.
Історія нічому не навчила недолугих, ось вони й вкотре гатять своїми валянками по українському сільськогосподарському реманенту для збирання сіна й сподіваються, що їм за це нічого не буде.
Чи може вони дійсно такі наївні, чи тупі, чи збидлочені? З часом ми з'ясуємо це достеменно.

3. Ми з тобою.

Таку нехитру ідейку нав'язують українцю ЗМІ. Намагаються показати, що азіятомовні вже тут, що це зовсім не так страшно, що все це дуже буденно і все гаразд. Намагаються показати, що росіяни не такі вже й страшні. Що в них нема (ну майже нема, або принаймні вже не видно) ракатиців, свинячих рил, а роги й хвости манікюрно спиляно й куповано як у собак вуха.
Та й сіркою від них вже майже не смердить, а трупний запах з-під нігтів - ну хіба що трішки, але вже не так як у штатного ката періоду розквіту НКВС 1932-33 -37 років.
Більше можна зрозуміти це явище спостерігаючи за пташеням зозулі, що виштовхує пташенят з чужого гнізда.
Панове!
Для тих, хто ще нічого не второпав, повторюю українською: "Азіяти виживають нас з нашої країни!".

4. Ми з тобою однієї крові - ти і я.

Для цього емігранти застосовують "позиціонування" - пропагандистський прийом. Це коли чужинці розлого розповідають про своїх співаків і про європейських співаків в одній газетній чи журнальній публікації чи телерадіопередачі. Про своїх кінорежисерів і про світових. І взагалі - про будь-яких своїх, не має значення чим вони там займаються і одночасно про людей, що займаються тим самим з Нового чи Старого Світу.
Як правило з Нового чи Старого Світу.
Не з Азії і не зі Сходу!
Це принциповий момент який дуже важливий для правильного розуміння проблеми.
Суть у походженні росіян.
Історично, це - дуже давні, колишні "сусіди" китайців. Зовні типовий росіянин нижче середнього зросту, з довгим тулубом, короткими кривими ногами, з довгими руками з великими долонями, лобатий, більше чи менше вузькоокий.
Батир, карочє!
Цікаво, як згідно давнього підручника визначали шляхетність походження московинок: якщо в неї довгий тулуб, короткі криві ноги і темне волосся - то це беззаперечні ознаки шляхетності і знатності роду. Якщо навпаки - короткий тулуб та довгі й стрункі ноги і світле волосся, то це чернь і представниця корінних навколишніх угро-фінських племен. Колишні сусіди китайців, як на перший погляд етнопсихолога, сучасні росіяни й до нині зберегли чимало спільних з ними суто азійських рис - ксенофобію, крайню закритість суспільства від чужинських впливів, бажання триматися гурту, готовність слухатися одного вождя, навіть характерне випускання повітря крізь зуби (дас-с-с, слюшаюс-с-с, извольтес-с-с) і "азійський ген", власники якого елементарно спиваються. Історичний період “Улус Джорди” ("Золотої Орди") влив у них ще чимало мусульманської крові.
Я все це написав, щоб підкреслити - офіцйно, московські історики і привладні заправили з криком і піною з рота доводять, що вони етааа, не азіяти, а європейці вже, і тіпа теж шибко слов'яни однако!
Але звернемо увагу на один цікавий факт.
Ще у 18 столітті росіян не запрошували на симпозіуми вченів-славістів з однієї й дуже поважної причини: росіяни не слов'яни.
Їх ніхто не вважав за слов'ян тому, що вони й справді не слов'яни.
Правильний термін - "ослов'янені протягом руської колонізації азійські і угро-фінські народи".
І всіх це цілком влаштовувало. І лише пізніше, з суто політичних міркувань, угледівши скандальний промах в поліагітпромівському промиванні мацкофф, під безпрецедентним тиском, погрозами, поправши всі наукові канони їх такі да а стали запрошувати. Думаю, всім зрозуміло чому вчені-славісти не хотіли брати не слов'ян до свого кола ще з одної й також дуже простої причини - росіяни не розуміють слов'ян. Тобто слов'ян всіх країн чудово єднає мова і ми розуміємо один одного: українці, білоруси, поляки, словаки завжди чудово порозуміються між собою.
Росіяни не розуміють ні тих ні інших.
Тепер зрозуміло, звідки ростуть ноги у спекуляцій московських привладників на теми з понтом слов'янської єдності, що вони, тіпа теж мають якесь відношення до Русі та іншої маячні?

5. Ми з тобою однієї крові - ти і йа, але йа краще за тебе, однако!

Приблизно такий неупереджений висновок має зробити будь-який сторонній незацікавлений спостерігач, що аналізує наші ЗМІ. Демонструється дуже чіткий поділ на стереотипи поведінки українця й емігранта-росіянина. Щоб зробити це твердження доступним і очевидним для пересічного й не професійного читача, наведу конкретний приклад і проаналізую його.
Візьмемо російський серіал "Высший пилотаж". Зауважу, що українських серіалів у повному сенсі цього слова просто не існує, а спроби створити явно чи не дуже блокуються емігрантами-росіянами. Просто поцікавтеся скільки кінорежисерів готує щорічно славнозвісний київський "кульок".
Так ось про серіал.
Відзнято просто, без фантазії, примітивно. Доступно для розуміння розуму рівня значно нижче середнього навіть за убогими російськими мірками. Це перше, що насторожує, адже згідно сюжету йдеться про експлуатацію складної, хоч і вже застарілої, совкової авіаційної техніки. Такий не хитрий прийом застосовують, щоб на тлі льотчиків, професії, згідно давно вже колись сформованого стереотипу, чистої, мужньої, шляхетної, яскраво сформувати уявлення про щось погане.
За часів СРСР так знімали фільми для дітей та юнацтва. Саме тому легко помітити другий політтехнологічний вплив - поведінку персонажів різних національностей.
Росіянин. Однозначно позитивний. Прямий, чесний, може діяти сам, керівник, герой.
А решта персонажів інших національностей на тлі росіянина зображено так гидко, що вони не заслуговують на звичні назви.
Жид. Позитивний слабак. Дріб'язковий, метушливий, маленький. Потребує керівництва зі сторони росіянина. Завжди на других ролях.
Урюк. Брехливий хробак. Прагне обманути, вужем звивається, їх легко і приємно бити.
І, звісно, упосліджений хохол. А як же без нього? На поведінку істоти хохлацької національності відразливо й бридко дивитися. Хохол. Ница істота. Продасть за гроші, підозрілий, недоумкуватий, невмілий, завжди в ганьбі.
В останній серії особливо яскраво показуються ці стосунки. Обігрується випадок зі збиттям зенітною ракетою російського виробництва, запущеною з російського полігону в Криму, російського пасажирського літака. "Мужні" росіяни й "підлі" хохли. Це треба було бачити, що цей політагітпром назнімкував.
Йа плакаль!
Цей серіал є хрестоматійним прикладом способів промивання мозку.
Видавнням бажаного за дійсне.
Звісно, що можна й копнути й глибше - хто автор, замовник, звідки гроші? Проте це виходить за межі цієї роботи.
Тому змонтований пропагандистський матеріал можна показувати хоч дітям, хоч школярам, хоч студентам, хоч початківцям політтехнологам.

6. Пусти свиню за стіл - вона й ноги на стіл!

Від продукту політагітпромширвжитку московських політтехнологів-гастарбайтерів складається враження, що українці в Україні не потрібні.
Ми тут зайві.
Є чудова компанія емігрантів-росіян які в компанії зі слухняними хохлами чудово у нас почуваються й весело живуть, і ще якась купка недолугих українців, про котрих майже нічого не чутно. 
Перегляд російських історичних телепрограм залишає глядача розгубленим і всього в питаннях - хто такі українці, що вони роблять на ніби то суто російських землях і як українці тут взагалі опинилися? Чому українці ще й досі живі? Чому не вжито негайних заходів щоб умертвити всіх українців і хто з нинішніх російських привладників у цьому неподобстві винний?

7. Стоп - засада! Так шутить ненада!

Інтернет давно вже став полем бою. Зауважу - бій давно вже ведеться на нашій території. Росіяни-емігранти створюють просто величезну кількість псевдоукраїнських проукраїнських сайтів, форумів, чатів, блогів, тем в соціальних мережах. Цим вони досягають різних цілей - починаючи від розпорошення українців, та, на перший погляд, спочатку зовсім не багато але спотворення українських цінностей, нав'язування своїх ідей і понять, і аж до ідентифікації особи українців також і з використанням методу залучення до груп типу Фейсбук та до одіозних і наскрізь "просвічуваних" Однокласників і Контакту. Мало того що ФСБ 100% контролює російський сегмент Інтернету, так ще й збирає інформацію про користувачів: логіни, паролі, фото, хто провайдер. А ж до прізвищ, IP і домашніх адрес з телефонами включно.

8. Війна в натовпі.

Нас просто зганяють в натовп.
З натовпом легко воювати.
Ним просто маніпулювати.
З нас створюють натовп.
Все має вигляд спілкування довірливої жертви з підступним вбивцею, що стискає за спиною ножа: "Так, зніми цю товсту зимову куртку і шарф розмотай. Який ти високий, а ну присядь на цю табуретку. Не так сів! Треба спиною до мене, спиною. Ну хто зараз носить такі високі комірці-стієчки? А ну розстібни негайно!", командує жертві злочинець, щоб зручніше було перерізати горло.
Панове!
Сучасні україно-російські стосунки нічого не нагадують?
Наприклад газ, потім флот, далі спільний підручник історії.
Продовжити?
Цікаво, що позитивний досвід побиття і калічення білорусів трійками кримінальних злочинців, як це було добре видно під час телетрансляцій про імітацію президенських виборів в Білорусі, в Україні майже не застосовується. Дещо про Білорусь я вже згадував у нарисі "Про активних сябрів, шляхетну УПА, практичну ІРА й басків". Не застосовується тому, що в Україні ще дуже й дуже далеко до фінальної стадії убивства нації як це роблять емігранти-росіяни в Білорусі.

9. "Йа, ґлюпій хохоль. Пробачте мене, панове-українці. Прощавайте..."

Анекдот. Питання й відповіді вірменського радіо.
П: - Чому так злетіли ціни на будинки біля аеропортів?
В: - Тому що їх скуповують падєльнікі: в час, коли Яйцевінковича українці садять на вила, вони так само як і після Помаранчевої революції тишком звалити сподіваються.
П: - А страховий агент такий будинок застра-
хує?
В: - Х/я! Бо марно сподіваються.

Як оцінити таку поведінку нинішніх громадян України, що зовсім не випадково опинилися на найвищих щабелях державної влади? Можливо вони й справді зацікавлені в економічних реформах?
Тому для початку погортайте Кримінальний Кодекс України. Зверніть увагу на правосуддя під час надзвичайного стану, наприклад війни. Проаналізуйте Харківський пакт тощо. Подумайте про державні інтереси України в галузі ЗМІ. Законспектуйте те покарання, що передбачено за державну зраду.
А ще погортайте Статут Збройних Сил України. Саме той розділ де описано, що треба робити якщо командир (Головнокомандувач) віддає злочинний наказ тощо.
Переглянемо все це ще раз, подумаємо, і зробимо правильні висновки.

В Україні є чимало як українців так і росіян, що чудово бачать поліпромпропагандистську "стряпню" московських політтехнологів-гастарбайтерів, що не ведуться і відкидають її. Емоційні епітети автора стосуються саме тих наших з вами співгромадян, які не бачать і не відрізняють правди від "дешевих понтів". Саме ці сліпці, що як правило відрізняються низьким інтелектом і низькою здатністю до суджень і становлять для нас серйозну соціальну небезпеку, загрозу як особисту, так і національну.
Слава Україні!





10. Посібник аматорам — перемагаємо режимчик
ХОЛОПИ — як на мене, то це напрочуд влучне слово для пояснення сучасного явища, відомого як нинішній режимчик, що чудово описує етнічне походження фігурантів та їх спосіб життя, виховання й поведінки.


Більш детально кожен охочий може ознайомитися з цим явищем, уважно вивчаючи відеозаписи подій у ВРУ в себе вдома, зручно вмостившись на канапі. Там “подвиги” цих “красюків” зафільмовано з багатьох ракурсів.
   Кажуть, що легітимних засобів притрусити цю бидлоту майже вичерпано. І що вже настав час плюмбумотерапії.
   Нічого не вичерпано!
   Зате настав час щось предметно з цим зробити. Найбільш вдало тут підходить давньоруська практика славних часів наших князів: “Поділяй і владарюй”.
   Наприклад - холопське бидло полюбляє знімкувати відео з собою у головний ролі. Воно також зневажає й ненавидить геть усі народи світу. Починаємо з Європи. Акуратно доправляємо вказане відео до посольств і МЗС зацікавлених країн і ось вже групі холопів відмовлено у шенгені й вказано на двері.       
   У них у всіх остання клінічна стадія СНІДу — Синдрому Набутої Істерикопатії До українства та венерична форма антисемітизму. І ось вже популярні курорти Ейлату й місця паломництва для них закрито.
   Не менше їм не подобаються араби. Робимо точно такий фокус і ось їх завертають прямо в аеропорту Шарм-аль-Шейху.
   Так само працюємо з іншими країнами світу.
   Ці істоти між собою, знаєте, ще й спілкуються! Уявляєте про що?
   Це перший поділ.
   Продовжуємо.
   Копаємо глибше. Нас цікавлять незаконні перекази грошей за кордон, відмивання грошей, усілякі брудні оборудки, контрабанда, наркотики, торгівля людьми й внутрішніми органами, викрадення дітей тощо.
   “Захід нам допоможе” - радить перший український політтехнолог, правозахисник, ФОП Остап Бендер, що ще тоді явно передбачав сучасні проблеми, то ж авторськими методами боровся й перемагав не лише антиукраїнськи налаштованих йолопів, а й олігархів кримінального походження. Самі не будемо тут світитися й бруднитися. Чемно подякуємо за підказки й зробимо все чужими руками наших європейських друзів - Інтерполу. Надішлемо компру і ось, одного чудового дня, у кількох країнах планети, на величезну радість “невиїздних” холопів заарештовують кількох “виїздних”.
   Це другий поділ.
   Починається тиха паніка. Холопи не знають, що відбувається й хто на них полює. “Невиїздними” починають вважати себе вже ціла отара бидлоганофф. Справжніх “невиїздних” там буде заледве 3-4 %. Решта будуть, зважаючи на власні минулі злочини самі себе вважати, що вони невиїздні, і таких набереться понад 90 %.  
   Звідки інформація? А послухайте, що люди навколо говорять - купа українців працюють у різних банках, корпораціях, легальних і напівлегальних фірмочках крізь які просто потоками течуть ріки інформації. Й анонімно скиньте інфру інтернетом по е-мейлу зацікавленій опозиції та й ще на кілька різних адрес. Дійде ґарантовано тому, кому треба!
   Тепер про діяспору. І не лише грошима вона може допомогти Великій Україні, а й міжнародною ізоляцією Кацапстану. Не вірите? Пояснюю.
   Один із захутірмихайлівських ф’юрерків, з когорти “сортирних мочильників” - Ліліпутя, мав необережність бовкнути, що шпигував нелегалом за ФРН. Звідки ж нам знати, а може його діагноз “сортирного мочильництва” став проявлятися ще в Німеччині? А читаючи книги В.Суворова (українця Б.Різуна) з’ясовуємо, що “сортирні мочильники” могли оперувати по всій Європі!
   І що ми про це знаємо?
   Нічого!
   Непор’єдок!
   Тому українці, наприклад, Німеччини, можуть написати запит до “Управління захисту Конституції” ФРН про розслідування діяльності Ліліпуті на території ФРН: чи не вкрав бува чого, чи не замордував когось? Та ще й позов до суду подати й вимагати свідчень Ліліпуті особисто й екстрадикції його до ФРН.
   А ще можуть долучитися українці, громадяни Швейцарії, Бенілюксу, Нідерландів, Британії, особливо після свіжої справи з отруєнням Литвиненка. Та й канадійці з американцями — а раптом він туди літав? І сортири тамтешні відвідувати уподобав? І в газети всі ці позови та ще й в інтернет. Всі уявили наслідки для Ліліпуті взагалі, а для Кацапстану зокрема? Так ото ж!
   Реально?
   Цілком!
   Це третій поділ.
   А як Яйцевінкович публічно заперечував факт Голодомору? А порушення ним Конституції з самозатопюваними суднами в Севастополі Харківським пактом до 2042 р.? Хтось подав про це до суду? Проінформував українців ну хоча б спам-розсилкою?
   Це четвертий поділ.          
   Нам важливо надавати по брудним загребущим рукам, щоб не лізли сюди, а з місцевими холопством вже якось розберемося.
   В час “Капєц”, коли народ почне вішати Яйцевінковича, важливо не допустити самосудів, щоб мати тушки для розслідування злочинів режимчика. Нам вдалося уникнути цього після Помаранчевої революції. Пам’ятаєте, як на довго в Києві встановилося свіже повітря, відсутня азійська лайка, вільне метро й чисті вулиці, а різні істоти з кацапськими виразами на мармизах не заважали милуватися краєвидами? Тоді в Кацапстані притьом опинилися і Яйцевінкович, і Сєрйога Підрахуй, та й інша дрібна бидлота.
   Це взагалі досить полохливий планктон — за найменших різких рухів ноги в руки і навтьоки за хутір Михайлівський. Та ще й хваляться потім - як це їм вдалося злиняти вчасно!
   Хочеться судити їх усіх судом Лінча, я розумію. Ще свіжий досвід дезинфекції суспільства методами Коліївщини, а нинішній ТОП менеджмент — поци та їх виконавці — холопи, дуже вже нагадують про ті звитяжні часи. Тому важливо не допустити тотального драпу поінформованого планктону. Багатьом українцям вони вже встигли принести немало горя — там чийсь синок збив машиною, там землю відібрали, а там голову відрубали й тіло закопали.
   Отже, у відповідальний момент зупиняємо транспортні засоби у різні способи.
   Не погано було б укласти досить ефективну ще за часів Совдепії “Дошку пошани” для особливих відморозків. У цьому разі холоп срання отримує листа з повним витягом: власними фотками в анфас і профіль, витяг з особової справи заведеної на нього з детальними поясненнями як, чому, коли, за які такі паскудства його туди записали та поглядами Кримінального кодексу на ці події й вічливою рекомендацією анонімно й суто добровільно в ініціативному порядку здати падєльніков, відповівши на питання які нас цікавлять в обмін на пом’якшення покарання.
   І лупить дружина холопа його межиплечі, й не лізе вранішня кава й повертається, й заходиться кашлем холоп, бо знає за що!
   Це п’ятий поділ.  
   І час від часу влаштовувати “витоки інформації” про все вищеописане: прізвище, в якій країні заарештували, за що, які документи були передані владі цієї країни, за що на “дошці пошани” тощо. Цим ми зовсім не розкриваємо наші методи роботи, а займаємося дресируванням. Будь-який холоп, дізнавшись про сумну долю свого падєльніка, начальника, чи шістки (а такі новини вони миттю розносять між собою), задумається й про себе: “...ех житіе моє, битіє...”. І вже не буде так ревно виконувати накази, а перш за все подумає про себе, бидлогана, чи не зачепить це його? Чи не вилізе боком йому це в майбутньому? Чи не потрапить він під гарячу руку українців?
   Подібної самообмеженої скутості холуїв нам і потрібно.
   Це шостий поділ.  
   Або коли хтось зможе викласти в інеті фото всього персоналу Києво-Печерської Лаври МПЦ ФСБ, і взагалі всіх цих навколорелігійних діячів з усієї України з усіх парафій, а посилання чемно скинути "Кавказ-центру", Прибалтійським правоохоронцям, зацікавленим євро-американським структурам.
   Це сьомий поділ.
   А ще можна гнівно клясти ворогів по кухнях і на форумах, сходити до ворожки (й не одної), якій “замовити” Яйцевінковича, чи в мобільному замість сигналу виклику поставити:
-Лента за лентою набої подавай,
Вкраїнський повстанче в бою не відступай!
   Адже, при грамотному застосуванні то є не аби які методи, проте вищеописані видаються мені теж ефективними.






9. Меморандум мисливцю за комуністичними злочинцями-антиукраїнцями
Шановні пані, панове!

Паралельно з Центром Сімона Візенталя, що займається пошуком фашистських злочинців:

в Україні розпочато пошук комуністичних злочинців-антиукраїнців:

Представляємо Вам низку порад, що можуть бути корисними під час пошуку.

Які правові заcади нашої діяльності?

Основою, прецедентом у нашій роботі, є Постанова Апеляційного суду міста Києва від 13 січня 2010 року щодо кримінальної справи No 1­33/2010, порушеної Службою безпеки України за фактом вчинення геноциду в Україні в 1932­1933 роках за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 442 КК України, що постановив:
Закрити кримінальну справу, порушену за фактом вчинення геноциду в Україні в 1932­ 1933 роках відносно Сталіна (Джугашвілі) Йосипа Віссаріоновича, Молотова (Скрябіна)
В’ячеслава Михайловича, Кагановича Лазаря Мойсейовича, Постишева Павла Петровича, Косіора Станіслава Вікентійовича, Чубаря Власа Яковича і Хатаєвича Менделя Марковича, у зв'язку з їх смертю, які за висновком органу досудового слідства ­ Головного слідчого управління Служби безпеки України ­ з метою придушення національно­визвольного руху в Україні та недопущення побудови та утвердження незалежної української держави, шляхом створення життєвих умов, розрахованих на фізичне винищення частини українців спланованим ними Голодомором 1932­1933 років, умисно організували геноцид частини української національної групи, внаслідок чого було знищено 3 млн 941 тис. осіб, тобто безпосередньо вчинили злочин, передбачений ч. 1 ст. 442 Кримінального кодексу України:
http://ssu.kmu.gov.ua/sbu/control/uk/publish/article;jsessionid=719E7241215B1170E485EF68B0058443?art_id=97099&cat_id=63245

Отже, у них є подєльнікі й помічники. І решта висновків у справі.
Також суд Литви покарав колаборанта, що працював на російських окупантів з НКВД, за депортації співвітчизників:
http://www.rosbalt.ru/exussr/2013/01/14/1081186.html
Так кого ж ми шукаємо?

Безумовно, причетних до організації Голодомору, до придушення Руху Опору, до операції Вісла, до окупації України, до розправ з дисидентами тощо.

Хто вбив пана Івасюка?

Пана Стуса?

Ми шукаємо як серед українців­колаборантів, так і серед азіатів ­окупантів (тих же росіян), так і серед європейців ­окупантів (поляків, наприклад). Усіх, хто причетний до антиукраїнської діяльності, відповідно до нашого чинного законодавства, навіть після 24 серпня 1991 року, Дня відновлення української державності (так правильно має називатися це свято).
Докази провини комуністичного злочинця­ антиукраїнця є основою пошукової роботи.

Де їх узяти? Де вони можуть бути?

В архівах, безперечно.

В архівах СБУ, МВС, МОУ, ГРУ, військкоматів, архівах діяльності КПРС, КПУ. Якщо Ви там працюєте, чи працює дружина (чоловік, діти, родичі, друзі, знайомі, теща та ін.), то до них можна отримати цілком легальний, прямий і швидкий доступ. Також інформація є в ЖЕКах (які пільги й з чого б це?), навіть у приватній структурі, що розподіляє гуманітарку, де є графа (як правило), за що людині дають гуманітарну
допомогу.

А прізвища, для ідентифікації за адресою чи телефоном, можна шукати в базі:
http://www.nomer.org/allukraina/

А взагалі, чим швидше Україна позбудеться цього постокупаційного режимчику, тим більше наша робота спроститься. Оскільки цим займеться, у повному розумінні цього слова, українська держава. Люстрації, до речі, у нас так і не зробили. А потрібно!

Як скоро це станеться, так і виявиться, що така інформація потрібна була ще вчора. Тому нині й збираємо ці докази по крихтах.

Які особливості сучасного Кримінального кодексу України?

Спочатку подається до прокуратури заява про злочин, що супроводжується доказами. Проводиться попереднє розслідування й встановлюється факт чи не факт злочину,
й відкривається, чи ні, кримінальна справа. Правозахисники Харківської правозахисної групи й Української Гельсинської Спілки попереджають: режимчик буде закривати справи за терміном давності, хоча злочини проти людства не мають терміну давності, за відсутністю складу злочину, бозна за чим ще.

Якщо у Вас під боком вештається сякий­такий комуністичний злочинець-антиукраїнець, то що Ви маєте робити?

Якщо архівних доказів бракує, то потрібні особисті зізнання комуністичних злочинців ­антиукраїнців, записані на диктофон, взяті у вигляді інтерв’ю, чи просто зняті на відеокамеру мобільного телефону під час, наприклад, п’янки. Завірені покази, принаймні, кількох свідків, що чули, як комуністичний злочинець­ антиукраїнець вихваляється про свої звірства.
https://www.youtube.com/watch?v=o2­0trffCxY

Завірені покази тих, ще живих свідків, що бачили момент злочину. Фонд Візенталя тому й не потикається в Україну в пошуках фашистських злочинців, оскільки знає всі тонкощі й нюанси нашого законодавства. Їм ліпше працювати в США, чи, приміром, у тій же ФРН.
http://www.bbc.co.uk/ukrainian/news/2011/01/110113_nazi_world_oh.shtml

Наприклад, фактично єдиним доказом на останньому сфабрикованому процесі проти пана Івана Дем’янюка стало сфальшоване покійним КГБ іменне посвідчення учасника
вишколу охоронців фашистських концтаборів:
http://tyzhden.ua/Politics/45793

Якщо ж узяти розсекречені архіви СБУ, то там чимало фотокопій документів, підписаних власноручно убивцями зондеркоманд «Стрибків», карателів з НКВД, м’ясників
СМЕРШу тощо. Та їхні прізвища. Дехто з цих комуністичних злочинців ­антиукраїців живі здорові, п’ють горілку ще й досі.
Інформаційно­довідковий зал СБУ відкрито за адресою: м. Київ, вул. Ірининська, 2.
Тел.: 044­255­82­24 sbu.if@i.ua
http://www.sbu.gov.ua/sbu/control/uk/publish/article?art_id=80407&cat_id=98058

Або трофеї Руху Опору:
http://avr.org.ua/index.php/viewDoc/11580/

Чому важливо в місці, де мешкає підозрюваний комуністичний злочинець ­антиукраїнець, сформувати правозахисну групу?

Тому, що треба готуватися до тривалого правозахисного процесу, де юрист, що буде готувати документи й вести справу, свідки, ініціативна група, мають мешкати там же.
Уявляєте, як це їздити по найменшу дрібницю з Києва?

Де взяти гривні на цю діяльність?

Ми їх беремо з власних кишень.

Що робити, якщо погрожують?

Це перший успіх. Навіть не відомо, коли це станеться. Комунізм як організація, як злочинна група, як тенденція, магнітом всотує в себе специфічний психологічний тип людей,
що схильні діяти потайки. Такі вже вони. Ворожості не висловлюють. Ніж у спину, брехня, отрута, облуда, вночі – їхній фірмовий стиль. Тому «Не лізь в герої, поки не покличуть!». Відійдіть. Передайте справи іншому.

Що робити, коли телефонують, та ще й погрожують?

А коли телефонують на мобільний з погрозами – треба записати телефонну розмову. Цього не зробити в iPhone, тому потрібно змінити телефон. Технічна можливість є, наприклад,
в Андроїді чи Віндовс Мобайл. Програма автоматично записує геть усі телефонні вхідні й вихідні розмови підряд. Виділивши конкретний запис, викладіть записану розмову для всіх десь на форумі чи в соціальній мережі. Можливо, хтось впізнає голос, спосіб висловлюватися, акцент тощо.

Здається, що через Вашу активну пошукову діяльність в Інтернеті, хакери залізли в комп’ютер, всобачили трояна й шпигуна?

Злазьте зі зламаних квартирок. Переходьте на Лінукс. Тим більше, що він українізований, безплатний, і там вже є всі необхідні для роботи програми, і він не потребує  антивірусника, позаяк такого поняття як вірус для нього,
просто нема в природі:

http://uk.wikipedia.org/wiki/Linux_Mint

Тому не зберігайте нічого важливого на комп’ютері, а зберігайте в Інтернеті:

https://www.dropbox.com/

Що забезпечить повну свободу пошукових дій в Інтернеті?

http://uk.wikipedia.org/wiki/FreeBSD

http://uk.wikipedia.org/wiki/Tor

http://www.dw.de/darknet­%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%BD%D0%B0­
%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%B0­%D1%96%D0%BD
%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D1%82%D1%83/a­16974398?maca=ukr­
newsletter_ukr_politik­5269­html­newsletter

Якщо поблизу ніде не вештається жодного комуністичного злочинця ­антиукраїнця, і в майбутньому теж не передбачається, Ви мешкаєте в іншій країні, в якій ніколи нічого не відбувається, то як Ви зможете допомогти?

Надайте посильну допомогу тоді, коли до Вас звернуться.
Надати інформацію, чи пошуком, наприклад:

http://osvita.mediasapiens.ua/material/13370

Чи ще чим ­небудь.

Якщо Ви дочитали до цього місця й на думку вже спала якась блискуча ідея, то виконайте її зараз, негайно!

А взагалі ця діяльність допоможе Вам у Вашому житті зробити справжній ЧИН!

Слава Україні!






8. Конкретні заходи протидії двомовності або Чому у гадів два язики?
“...этих казлов, шо мешают нам жить...”
З промови перед виборцями проффесора, раніше тричі не засудженого.


   Як всі вже здогадалися вставлю і я свої п’ять копійок до загальноцікавого обговорення одного з чисельних способів убити українство — двомовності.
   То ж перейдемо відразу до справи. Всі викладені нижче матеріали можна легко знайти в інтернеті.
   Отже, читаємо Рамкову конвенцію “Про захист національних меншин”, де найчіткіше й широко виписані саме мовні права. У цій Рамковій конвенції, як і в Конвенції “Про захист прав і основних свобод людини 1950 року”, містяться надзвичайно важливі для протидії намірам російських нукерів норми міжнародного права. Приміром, стаття 10 передбачає, що національним меншинам можуть бути забезпечені умови спілкуватись між собою своєю мовою якщо ті про це попросять.
   Хтось нас, українців, просив? 
   А стаття 14 надає право національним меншинам вивчати свою мову лише у випадку якщо це не перешкоджатиме вивченню офіційної мови. Правда цікавий захист національних меншин?
    А тепер оцінимо — чи перешкоджає вивчення російської нашій мові? Так ото ж!
   А тому в мене зустрічна пропозиція - я маю на увазі впровадження другої державної мови в РФ — української.
   Натомість у МЗС РФ вважають, що російськомовні школи в Україні не потрібні. Наші мови надто схожі.
   Принаймні саме це випливає із нещодавньої заяви представника Міністерства закордонних справ РФ Нестеренка. Звичайно, буквально він говорив про інше – про задоволення освітніх потреб українців Росії. Пояснюючи відсутність в Росії україномовних шкіл, Нестеренко посилався  зокрема й на близькість російської та української мов, культур, історичних шляхів і спільної віри. Про близькість — то він збрехав, або від неосвіченості.
   Оригінально?
   Ще й як!
   Ну гаразд. То були висловлювання представників нашої колишньої колонії Русі, сучасної Росії. І цю недолугість ще можна списати на недоколонізованість РФ як нашої колишньої колонії Русі та недолугість того хохла. А що ж робиться в цивілізованих країнах? 
   Наскільки реальною може стати загроза розпаду держави на ґрунті конфлікту двох мов, показує нинішня ситуація в такій благополучній за іншими показниками країні, як Канада. Мовний конфлікт у Канаді викликав переляк навіть у Сполучених Штатах Америки, хоча там двомовність введено тільки в освітні програми з метою адаптації дітей іммігрантів, і вони навчаються за двомовними програмами в середньому не більше трьох років.
   Після проведеного у Квебеку референдуму, що показав цілком реальну загрозу відокремлення цієї франкомовної провінції від Канади, спікер палати представників США Ньют Ґінґріч заявив: "Дуже небезпечно дозволяти, аби двомовність і надалі поширювалася. Ми маємо наполягати на тому, що англійська є нашою спільною мовою... Це те, що об'єднує нас".
   То були новини з країн емігрантів Канади та США. А що ж робиться на давно осідлих територіях Старого Світу?  
   Швейцарія, Швеція, Бельгія - в цих державах територіально об’єднано кілька етнічних територій. Тому й кілька мов.
   2/3 етнічних українських земель поза межами України - Білорусь, Молдова, РФ, Польща - по периметру - отже десь там мають бути державною обов’язково другою мовою українська.
   Десь є?
   Тепер про, власне, росіян в Україні. Чисельність росіян на території України зросла майже від нуля (у XVII-XVIII ст.) до 8% за переписом 1926 року і 22% за переписом 1989 і 17% останнього перепису.
   Це - емігранти на нашій землі.
   Ще приклади.
   Населення Німеччини — 83 мільйони мешканців, із них 75 мільйонів з німецьким, а 8 мільйонів із іноземним громадянством. З точки зору етнографії у ФРН живуть 70 мільйонів німців та 13 мільйонів іноземців (16%). Найбільші групи — турки та курди (3,5 мільйони), поляки (3,0 мільйони), росіяни (4,0 мільйони), італійці, греки та громадяни колишньої Югославії. І ніхто й не думає надавати емігрантам туркам чи росіянам другу державну мову, тому державна мова там одна — німецька.
   Населення Франції — 61,1 млн. осіб (2002 р.). Близько 4,5 мільйона з них — іноземці: алжирці, португальці, італійці, іспанці, вірмени тощо. Щороку приблизно 10 тис. осіб отримують французьке громадянство. І при всьому тому державна мова одна — французька.
   Європейська хартія про мови не передбачає введення другої державної мови для емігрантів скільки б їх там і звідки б їх там не понаїхало. Державна мова — тільки для автохтонних мешканців країни.
   Тому введення другої державної мови для росіян було б грубим порушенням законодавства ЄС і брутальним ущемленням прав українців та кроком до знищення нашої нації.
   Щодо самої російської мови й історії її створення. В її основі мова тодішньої Біблії, тобто моравізована, що створена на основі старомакедонської мови, що була геленізована з моменту свого створення, ще до того як потрапила на Русь. При створенні її  дуже широко використовувались кальки з грецької. Деякі кальки зазнали кумедних метаморфоз у сприйнятті. Наприклад, знамените (Київ) мати градомъ (в яке дехто воліє вкладати дуже глибокий зміст) є звичайною калькою від метрополія. Тобто Київ, Мала Русь — то є метрополія, Велика Русь — колонії.
   Ми українці-русичі самі причетні до створення російської, але нам цей мовний покруч не потрібний.
   Висновки — росіяни методично й цілеспрямовано займаються знищенням українців. Вони згідні вбивати українців фізично й духовно. До того ж їхні моцки промиті як в РФ, так і в Україні засобами масової інформації з Москви тотальніше ніж в гітлерівському Третьому Рейху. І майже всі вони це підтримують, і нинішній український “президент” - це вони його “обрали”, а не ми.
   Наші дії правильні — це адекватні ситуації. Коли Орда знову суне на Русь, то правильним буде запровадити в Україні цивілізовану європейську практику депортацій та заборони на професії, щоб убезпечитись від “...этих казлов, шо мешают нам жить...”:
- враховуючи особливу соціальну небезпеку для України по-гітлерівськи тотального промивання моцку лютих антиукраїнців, треба ввести ценз осідлості з дозволом мешкати їм, наприклад, лише на Лівобережжі Дніпра й заборону на професії, заборонити займатися підприємництвом, обіймати керівні та виборні посади, голосувати, що, власне, й передбачено чинним Кримінальним Кодексом України;
- особливо антиукраїнськи налаштованим активістам — депортація; у нас мільйони безробітних на Батьківщині й стільки ж за кордоном на заробітках, тому депортація антиукраїнських активістів у кількості одного-двох міст з Харків населенням та добре прополотий Крим сприятливо вплине на єднання українців зокрема й на національну безпеку взагалі (приклад - Ізраїль);
- заборона поширення ЗМІ РФ в Україні телебачення, радіо, газет, журналів, заблокувати їхні інтернет сайти (приклад - Естонія);
- всі російські школи, ВУЗи в Україні перевести на українську мову викладанням за нашими програмами, що й вимагається, відповідно до Мовної Хартії (приклад - РФ);
- заборонити поширення російської літератури підривного толку, вилучити їх з бібліотек (приклад - РФ);
- переглянути квоту на публічну трансляцію російської музики (приклад - Естонія);
- прийняти державну програму з назвою на кшталт “Примусове добросусідство”, де у спрощено-примітивній формі, у наказово-директивній формі розтлумачувати чужинцям як правильно уживатися з іншими народами (приклад - Британія, Франція);
- так само обмежувати права українок (українців), що вийшли заміж (одружилися) за громадян інших країн та їх дітей (приклад - Ізраїль);
- усунути російський бізнес з ринків України, ввести економічні санкції проти РФ (приклад - США);
- рекомендувати українцям РФ голосувати проти антиукраїнсько налаштованих представників місцевого режиму (приклад - ЄС);
   І це лише перші самооборонні засоби які відразу ж спадають на думку відповідно до міжнародної практикм.
   Слава Україні!






7. Інтерв'ю з повією антиукраїнкою й антисіоністкою (за сумісництвом)
(Продовження. Частина перша називається: "Інтерв'ю з антиукраїнцем й антисіоністом (за сумісництвом)"
Стою. Курю.
Зовсім, анітрішечки, ні до кого абсолютно не чіпляюсь.
І раптом:
-Ти мій чупа-чупсику! Ходи но до ротика!

 Куриш? Ах ти ж, розбишако!
... ви пробували колись вдавитись сигаретним димом? Легко вдавитись кавою, чаєм, твердою їжою. Значно важче вдавитись легким і невагомим сигаретним димом.
І я вдавився димом.
Кобєта, значно вища за мене (а я заходжу до вагону метро ледь пригнувшись), з хорошим боксерським розворотом плечей, брутальним макіяжем і таким самим одягом недвозначно робить мені "ділову" пропозицію. 
-Тіко через мінет! - раптом бовкаю я з дуру. І стискаю щелепи.
Але піздно!
Курва з цікавістю повертається до мене всім своїм широким торсом, гідним Кличка-старшого.
-Вибачте, я тут просто стою й на дружину чекаю. Вона вже скоро. Несподівано чесносердечно в усьому зізнаюсь лахудрі.
-А ще я так люблю свою дружину
Що завжди до неї лину!
Це я перехарапудився й пронявкав зізнання віршиком.
Лярва в унісон зітхає:
-На руках латекс, болі голод,
Садист буває й гінеколог!
-Ого! Явно видко на обличчі печатку вищої освіти! Кульок?
-А то ж! Істфак! Так символічно пишеться й говориться "is fuck"!
-А як же ти почала?
-Та як. Спитали на іспитах з біології: скільки сперматозоїдів виділяє чоловік під час статевого акту? А я з перепою. Ляпнула не подумавши: повен рот! А мене ще й перепитують: кіко-кіко? Тут я й видала: десь так як на три ковтки! Тут все й почалося.
-Нда-а-а. Якось дивно чути в Києві україномовну паплюгу.
-І ти не чув, що Україна відбудеться, щойно повії на Хрещатику заговорять українською? Це якийсь класик сказав! Хоча іноді відчуваю, "что лучше бьть изнасилованной, чем украинизированной".
Окидаю професіоналку поглядом з ніг до голови:
-І хто ж тебе купує, таку височеньку?
-Як хто? Всілякі азіяти, регіонасти переважно. Я з ними постійно працюю. Хто завгодно, але тільки не українці, вони мене не хочуть, як я їх ненавиджу!
-Он як! Якісь дивні особливості національної ерекції. Сама вигадала цю брехню, чи українські буржуазні нацьйоналісти (як прийнято казати у наших сожителів зза хутора Михайлііського) підказали?
-Нічого я не вигадала. Це практика. Підкріплена євродоларами.
-Так звідки таке азіято-регіонастичне збочення?
-А ти хоч сам почув, що сказав?
-Ну.
-Прутень мну!
Вони ж лише поверхнево ослов'янені, колишні вихрещені й необрізані мусульмани з усіма заморочками: ксенофобія, крайня закритість суспільства від чужинських впливів, бажання триматися гурту, готовність слухатися одного лідера, "азійський ген", власники якого елементарно спиваються, у російському суспільстві залишилися традиційні для східних народів сімейні цінності де чоловік головний в сім’ї, а дружина слухається чоловіка.
Ну як я тобі? Це з кафедри етнопсихології. Червоний диплом!
-Не мороч мені яйця (тут сучка ще раз з цікавістю зиркає на мене), то й шо?
-А от шо! Тільки те й роблять, що просять: побий мене, відшмагай лінійкою, надавай ляпасів, постав у кут, на колінях, кажи їм, що ти поганий хлопчик, тебе покарано, поклади поперек колін і поляпай по сідничках.
Нудно.
-Цікаво! І чом досі у нас нема секс-скандалу по типу Моніки Левінськи?
-А скандал неможливий в принципі.
Ти чув їхню дику мову — матюки, де є брутальні назви для статевих органів і збочень? Відповідно, так вони живуть і діють. Алкоголь і кримінал геть нівелювали норми суспільної моралі, а в традиціях азійського суспільства цілком нормально мати кількох жінок. Тому Содом і Гоморра для них це норма життя і якогось особливого негативного відгуку не викликають.
-А ми, чоловіки-українці, значить...
-...підкаблучники.
І які ще чоловіки?
Жінки!
Саме тут, у Північному Причорномор'ї мешкали амазонки. Що, вони кудись поділися? Ні — просто заміж повиходили. А за часів Русі так у нас взагалі був матріархат!!!
Повз чвалає якесь чмо.
Навіть не чмо — так, чмоненя.
Класичний прикид — футболка з написом СССР, на грудях купа сопель у вигляді власівського банту, смердить, тхне. Зачувши слово "українці", чмоненя всього пересмикує й воно явно готується пропердіти щось таке ж гидотливе про них, як і воно само: "Эта-а-а...". Проте, уздрівши кремезну підтіпанку, чмоненя престає морщити убогий моцк і з прискореним шкутильганням та полохливим озиранням забирається геть з очей: "...шибко, однако...".
-А звідки ти, розтіпахо, взялась, така розумна? А-а-а, ти ж історичка. То шо ж ти так...
-Як? Я кохатись хочу, заміж хочу. А всі високі то як не з азіятофф, так обрізаний. А ти височенький, нівроку нічогенький, саме по мені!
-То пошукай де інде.
-Де? Та я ж цілу історичну розвідку провела, щоб з'ясувати, чому високих українок забагато, а високих українців замало.
-Он як. І нарила шо?
-А ти не шокай. За статистикою найвижчі українці з Полтавщини. А що з ними стало?
-???
-У Голодомор там і найстрашніший голод лютував. А 90% складу НКВС окупантів були тоді такі да. Второпав?
Тут до мене поступово, як до жирафа на третій день, починає доходити.
-Стривай но, ти вивчила історію й хочеш мені сказати, що тисячоліття окупації Руси-України Московією, кілька світових воєн, штучні Голодомори, зросійщення, примусове виселення українців з України, виконано руками азіятів, котрими насправді маніпулювали...
-Я нічого не хочу сказати.
Я заміж хочу.
Я жінка.
Я українка.
Чому я маю працювати?
Навіть ось так...
Я що, винувата, що така виросла?
Я хочу доглядати дім, чоловіка, дитинку!
У величезної нової амазонки бринить голос.
В душі щось здригається...
-Ромчику! Хто то з тобою?
Вдруге здригається. То гукає з протилежного боку вулиці дружина.
Шльондра миттю вшилась. І на тому спасибі. Звідки ж їй, повійниці, знати, що в Зорянки зір посаджено роками корпінням над дисертацією (бодай вона була неладна, та дисертація), й на такій відстані вона може бачити лише силуети.
-Йду, сонечко! То міліціянт. Тут переходити не можна.
Зоряна завжди точно знає чого, скільки, як, коли, й куди мені потрібно й твердо вимагає від мене цього.
А ще, я родом з Полтавщини, з самої Полтави.
Чорнявий, синьоокий, високий.
Що ж то воно буде в Україні, які такі різкі рухи почнуться, коли нинішній режимчик вижене на вулицю ще й українських доцентів-процентів?
Цілую, пригортаю кохану й задумуюсь...







6. Інтерв'ю з антиукраїнцем  і антисіоністом (за сумісництвом)
...тихий стук у двері й, не чекаючи запрошення між дверима й одвірком просовується прим'ята мармиза чолов'яги невизначеного віку:
 "єтаа, йа на інтерв'ю, однако!".
Не чекакаючи дозволу чолов'яга пензлює до стільця і як підкошений гепає по ньому дупою.
-"таку страну просралі!" - гидкий запах сивухи, покладений на кислу капусту, долинув через стіл.


Відчуваю, як поволі збільшується артеріальний тиск.
Зітхаю.  
Встаю, відкриваю вікно, протяг позбавляє перегару чолов'яги, зате доносить в кабінет ще й запах недоглянутості й несвіжості.
Осудливо міряю чолов'ягу поглядом, морщусь.
Чолов'яга розмахує руками;
-Этаа, у нас же екологія, Чорнобиль, потенція ні в жисть, жена шибко стерва, однако. Весь час любила той, на передок баба слаба, а як показати зверхність наді мною, мужчиною...
-І я люблю жіночу зверхність, це коли жінка зверху наді мною - це знову повертається так властивий мені мрійливий настрій і звичний (високий) рівень статевого гормону тестостерону в крові, - і зверхність і знижність і ззадість і спередість і 69 теж нівроку...
Ччолов'яга криво либиться:
-Этаа, йа не єто имел ввиду, однако.
-А от я, що маю, те їй і введу- як відрубую, проте відчуваю, що вуха починають палати. 
Пробую оволодіти ситуацією:
-Вставай, проклятьєм заклейменньй - у нас, оголтєлих українських буржуазних нацьйоналістів, ця мелодія називається - Гімн московських імпотентафф! Во!
Чолов'яга довго обдумує відповідь. Видно, важко йому від учора, та ще й на сухі дрова.
Зрештою, вичавлює з себе:
-а хош розкажу мій улюблений антиукраїнський і за сумісництвом антисіоністський анекдот теж, однако?
-Валяй
-Мона з матюгамі? - І, наткнувший на мій льодяний погляд, почав морщити лоба й ворушити губами на обличчі. А, єтаа, єсть!
-Іде старий бендерівець Хрещатиком. День Незалежності. Музика, всі святково вбрані. І раптом йому на зустріч йде афро-американець, в сорочці-вишиванці, на голові оселедець, а в руках жовто-блакитний прапор.
Ошелешений бандерівець питає його:
-Хлопче, за національністю ти хто?
-Як хто? - відповідє афро-американець — Що, не видно? Я — Українець!
Тьху! - плюється бендерівець — Якщо ти українець, то тоді хто ж я такий?
-Ну, як на перший погляд, - каже афро-американець — або жид, або кацап!
В кров впорскується потужня доза гормону адреналіну. 
-Послухайте, не тіпайте мені останнього нерва. Вас же на ТБ чи радіо можуть запросити, доведеться відповідати на вкрай незручні питання перед усією Україною.
-Налякали дівку прутнем, - вишкіряється чолов'яга.- Та я до завтрашнього вечора розводитись на цю тему можу, однако! От візьмемо, приміром 1937 рік. Так расстрєляно було всього-навсього якихось 800.000, а гаварят, репресії, репресії!
Руки стискаються в кулаки.
-"ФІО?" - швидко питаю.
-"Х&я"- миттю реагує той і зіщщулюється.
-"Звиняйтє... " сипить страждалець, і тре дупою стілець - я той, глухуєватий".
-Послухайте, шановний, - зітхання само рветься з грудей- вам відомо, що нога може раптово піднятися, й боляче вдарити по писку?
-Звиняйте ше раз - зрозумівши, що екзекуції не буде, чолов'яга розслабляється, - то я той, механічно. У нас так прийнято. Так у нас атєц ґаваріт на мать, мать на дітьо, дітьо на свйокра. Эта у вас так нє прінято, у хахлофф...
-В українців - механічно поправляю.
-Во во, в украінцев. - чолов'яга затинається, й сторожко коситься на мене.
-Та нічого " відповідаю я " то пусте, проїхали".
Чолов'яга ще раз тре дупою стілець.
-"Этааа, я не опохмелівшись не в адеквате, однако!".
-"Буває" - знову чемно входжу в роль привітного господаря.
-І як давно ви антиукраїнець й антисіонісіт за сумісництвом? - бездоганно корректно цікавлюся я.
-Этааа, с малаком матєрі! - чолов'яга рвучко випростує скоцюблену спину, гідну ордену сутулова.
-А ви звідки родом?
-С Зажоп'я ми - давлюся від прихованого сміху. Тиск гупає молотками в скронях.
-І хто ж ваша мать?
-Хохлушка!
-Гараз, а тато?
-А атєц у мєня васточний мусчіна - очі істоти наливаються кров'ю - дальнєйшия бєсєди на єнту тєму вважаю неумєстнимі і проявами нацьйоналізму, однако!
-Добре- легко погоджусь я.
-А якою мовою ви, зазвичай, розмовляєте?
-Па рассєйскою, канєшно! - визвіряється штрих - на украінскою балакають токамо украінскі буржуазні нацйоналісти, ето тєлячья мова!
-Он як?-я задумливо дивлюся в мутні очі. Той знову зіщулюється.
-То есть, я хотів, єтаа, оно то нє так, той... - чолов'яга закашлявся.
курить можно?"
-"ні, іди на хауз"
-"Шооо? Сам іди нах..."
Очі чолов'яги налиливаються кров'ю, морда, хоч прикурюй, і раптом він чхає. Довга жовта сопля рудою блискавкою вискочивши з лівої половинки носа, акуратно лягає діагональною смугою через аркуш інтерв'юера, з фірмовим логотипом редакції, далі упоперек "Парекра" з золотим пером - подарунок професора, ще з Могилянки, й тоненькою смужкою торкається масивного мідного канделябра.
Бачу лише червоний туман - то суміш гормонів шугає в голову.
Думка метається між канделябром і головою чолов'яги.
Канделябра шкода.
Річ дорога, колекційна.
Відкопав у скрині покійної прабабусі, що пережила першу й другу світову, наші, українські війни, звісно, що на нашій стороні.
Зрештою, спершись рукою об стіл, одночасний удар двох ніг, з арсеналу бойового гопака, вибиває цього реліктового гуманоїда ззі стільця та вгамовує на долівці у ліктьо-колінній позиції "суліко" — готовий до прийому проктолога.
-"Гееееееть!" і, перш ніж відлуння мого волання стихло в лунких коридорах редакції, фраєр, мов той ілюзіоніст,
ледь зіпсувавши повітря миттю, випарувся, мене калатало, мой той осиковий лист,
і я з відчуттям обов'язку, стомився. 
Так само, через стіл, легко кидаю треноване тіло в крісло.
Теж мені, хмикаю я, вельми задоволений собою, сумісники...



5. Вибори 2013. Аналітичні матеріали політтехнологій
Проблеми української політики в цілому правильно описано різноманітними міжнародними інституціями. У цій статті детально описано низку аспектів  організації політпроцесів нинішнім режимчиком.


 Подаються суто українські способи та методи відреагування на виклики часу. Аналітичні матеріали політтехнологій пригодяться як професійним українським політтехнологам, керівникам українських партій та рухів, телеканалів, періодичних видань, вищому керівництву української держави (проукраїнського Президента і його команди), міжнародним дипломатичним службам, так і широкому колу небайдужих українських читачів, що власними свідомими поглядами й зусиллями рухають Україну до свободи.
Питання: міжнародні рейтингові агенції змінили рейтинг України з “демократична” на “обмежено демократична”. Чи не означає це, що “точка кипіння” близько, й президентські вибори, як заплановано 2015 року, правда не відбудуться?
Відповідь: демократією у нас вже й не пахне. 
Питання: чому?
Відповідь: на це є кілька причин, й усі вони лежать на поверхні, їх видно неозброєним оком. У цій статті, разом з читачем, я спробую подивитися на нашу буденність поглядом стороннього спостерігача. Політичного оглядача великого інформаційного центру, співробітника посольства, гуманітарної фундації, аналітика розвідувальної організації, представника ЄС, ООН, НАТО, журналіста-міжнародника, правозахисника, ведучого інтернет-розсилки DW, кореспондента “Голосу Америки” тощо.
Питання: а хто такі ці активісти, що можуть так вплинути на політику в Україні? Як їх ідентифікувати?
Відповідь: дуже просто. Вони самі, особисто, запопадливо роблять все від них залежне, пнуться зі шкіри геть, щоб тих можна було побачити, запам'ятати, безпомилково ідентифікувати й, бува, не забути. Для цього треба подивитись так зване "українське" телебачення, послухати так зване "українське" радіо, почитати так звані "українські" газети. Все відразу стає ясно й очевидно, як Божий день. Вони народ галасливий і нетерплячий. По-східному метушливі та нахабно-брутальні.
Як ми, українці, їх тільки лишень не називаємо: бидлоґанофф, бидлоеліта, нові українці, яйцевінківці, регіонасти, янучари, транзитні пасажири, репатріанти, азіяти, емігранти, азіятоемігранти, холопи, мамоноуйлюлюкофф, комуняки тощо. Проте всіх ці терміни об’єднує зоологічне, печерне антиукраїнство й українофобська лихоманка. У них у всіх остання клінічна форма СНІДУ Синдрому Набутої Істерикопатії До Українства та венерична форма антисіонізму, прогресивний понос слів при клінічному запорі думок, якщо йдеться про Україну.
Порівняйте: входження Русі до Русько-Литовського князівства.
"Ми старого не міняємо, а нового не вводимо", — щось таке казали тоді литвини, сучасні білоруси. І порівняйте, що коїться нині. На відміну від консервативних і виважених європейців ну не вистачає розуму й терплячки у "гарячих хлопців" азіятів, не вистачає й край.
За що вони й потерпають все життя. 
Проте нинішній режимчик зневажає наших національних героїв, упосліджує нашу мову, збиткується над Україною загалом й українцями зокрема, тобто, як на мою думку, робить все від нього залежне, для розпалювання міжнаціональної ворожнечі.
Питання: зумисно нариваються чи як?
Відповідь: чи як, але про це треба запитати у московських гастарбайтерів-політтехнологів, прямо причетних до розпалювання міжрасової ворожнечі в Україні.
Коментар: щось дуже вже нагадує період перед Коліївщиною...
Згода: еге ж.
Одна з причин - це переділ власності в Україні. Точніше сказати, не переділ, а віднімання власності у нинішніх власників донецькими бандитами азійського походження. Це можна назвати рейдерськими захватами, але суть залишається тією ж: загарбати територію групою озброєних рецидивістів (пневматы на случай, если рабочие начнут “прыгать”), викупити за безцінь акції, убити (посадити, побити, залякати, викрасти дитину, дружину, відкрити кримінальну справу, просто прогнати) власника, конфіскувати сервери, прийняти убивчий закон, залучити корумпованих силовиків чи митників, провести рішення через збори акціонерів тощо.
Це вже загалом зроблено.
Накрайняк, віднімати ще залишиться чого максимум до 2013 року.
Ми вже бачимо задокументовані свідчення про цю, старанно приховану від стороннього людського ока, діяльність, по TV, через передачі про те, що той горілчаний завод уже без торговельної марки, а той, цукерковий, вже не того, а той телеканал вже щось по-іншому став брехати.
Ця віднімальна діяльність старанно, дуже старанно приховується від широкого загалу українства.
Мало що стає відомим.
І не лише через те, що всім нам чудово відомо, хто зі "щирих українців" є в нас власниками ЗМІ. Й вони, ці "щирі українці", що завжди в усі часи й у всі епохи Руси-України були на боці антиукраїнського режимчика, з усіх сил замовчують те, що ще вдається якось замовчати, й зі зубним скреготом погоджуються оприлюднити те, замовчування чого може вартувати їм дуже й дуже дорого.
Щоб проілюструвати сказане, згадайте правління Президента України пана Віктора Ющенко.
На півкопійки зросла ціна на бензин — і тут же з газет, радіо, телебачення, рясно вичавилися крокодилячі сльози про страшну дорожнечу, полинули замогильні стогони про непідйомну ціну й про ''зниження'' рівня життя Президентом-українцем. І згадайте нинішню захмарну й невигідну ціну на бензин.
Тиша й спокій.
Ніби так і треба.
"Одобрямс-с-с"!
"На всіх язиках все мовчить, бо благодєнствує." Кавказ. Тарас Шевченко.
Тепер все зрозуміло?
Гаразд.
Продовжуємо.
Але й самі екс-власники, котрі часто-густо не зовсім чесним і законним шляхом (а насправді зовсім не чесним і цілком не законним шляхом під час "прихватизації") оволоділи своїм, тепер вже колишнім своїм, майном, не лише не поспішають скаржитися, а й не поспішають в еміграцію, на чужину (це в нас люблять робити лише політичні в'язні - українці, правозахисники, просити притулку та подавати до Євросуду), оскільки часто-густо ми просто спостерігаємо процес, коли одні бандити азійського походження віднімають награбоване в інших бандитів азійського походження.
Этааа, экспроприация шибко экспроприированного в экспроприаторов, карочє, однако!
Апофеоз апофігею, в натурє!
Задля тренування розумових здібностей спробуйте мені назвати ну хоча б одного українця-олігарха, ну хоча б одного мультимільйонера-українця!
Що, слабо, нікого назвати?
І Гуглик нікого не дає?
Правильно.
Серед нас, українців, багатіїв немає, поки що немає. Я ще повернусь до цього дискримінаційного факту.
Так ось.
І скоро настає сумний для бандитів етап, коли красти, віднімати, рейдерувати одним бандитам в інших вже нічого.
Питання: а що ж їм далі, сердешним безробітним, робити?
Відповідь: те, що роблять в таких випадках звичайні бандити.
Питання: ну, а що в таких випадках роблять незвичайні бандити?
Відповідь: незвичайні бандити націонал-соціалістичного та інтернаціонал-соціалістичного толку із задоволенням і великим смаком приступають, у таких випадках, до тотальної різанини й кровоспускання українців.
Питання: а що в таких випадках роблять звичайні бандити?
Відповідь: о, звичайні бандити у таких випадках просто п'ють, б'ють, гвалтують, стріляють, убивають, що ми можемо зафіксувати, не відходячи від екранів зомбоскриньок. Один депутатик, синок депутатика показав, як це робиться, на прикладі побиття жінки. Інша трійця показала приклад групового згвалтування жінки зі спробою спалити тіло. На черзі в нас грабунки й вбивства українців за просто так, ну, наприклад, голову відрубати й тіло закопати (ще не було другого резонансного випадку, та й ініціатор першого ще не відбуває покарання, а його виправдано), та приклади масової педофілії з викраденням дітей (ще не було резонансних випадків).
Питання: то й шо?
Відповідь: а от шо!
Ми, русичі-русини-українці можемо терпляче спостерігати, як усілякі зайди, зневажають наших національних героїв, упосліджують нашу мову, збиткуються над Україною. Проте, коли справа вже доходить безпосередньо до нас самих, і нам стає й холодно, й голодно, й бідно одночасно, от тоді ми й влаштовуємо улюблену національну забавку під назвою ''Майдан''.
У нас, на Русі, довго запрягають, зате швидко їздять!
І?
І ті донецькі бандюки азійського походження, що влаштували тут, у нас, в Україні, розборки з іншими бандюками, теж азійського походження, обоє будуть швидко й оперативно виметені з України.
Питання: та невже, а як?
Відповідь: самовивіз.
Питання: якось непойнятно, можна пояснити, ну ось просто тупа йя?
Відповідь: авжеж, будь ласка, завжди радий.
У сезон Помаранчевої революції були популярними два види транспорту: авто й залізниця. У ті благословенні часи за хутір Михайлівський багато хто з антиукраїнців утікав з рекордною швидкістю, гідною Книги рекордів Гіннеса України, не забувши після цього нагадити нам через телебачення азіятів.
 О, Майдан!
 Як багато в цьому слові
 для серця Яйцевінковицького сплелось!
Це ж тра так їм було обхєзатись під час Помаранчевої революції, що в порушення всіх наших, українських законів, скасувати День Свободи й святкування 20-ї річниці Дня Незалежності!
І сниться просто помаранчевий шабаш: значить, стоять валяночки рядами, рукавички, шарфики, курточки, намети, значить, з ось таким подіумом, еті самі, матрасики.
Все скрізь американське!
Ось.
І гори помаранчевих апельсин.
І все це на тлі ''оранжевое небо...'', розумієте, ось таке, ось.
Так, це просто, це кошмар.
І, хочу вам сказати, що ці апельсинки не прості, ці апельсинки наколоті: люди беруть один апельсин, з’їли, взяли другий, от, і воно тягнеться й тягнеться рука... і масове отруєння почалося, і людей везуть в лікарню з менінгітом!
Повернувся б хтось з того світу, хто вмер — вжахнулись би...
І скрізь ввижаються літаючі яйця.
І віночки на голову падають уві сні, кожен день.
Кичмари, кичмари, кичмари...
Ужасть!
Й обдрипано золотий унітаз.
УНІТАЗ чи ПІСУАР, вічно я плутаю тих недолугих, що ще й досі прокидаються в холодному поту.
''На злодії й шапка горить" — тому й утікають превентивно, так би мовити, про всяк випадок, бо це ми з Вами, панове, ще не знаємо (але скоро дізнаємось), за що вони утікають, зате кожен з антиукраїнців знає точно, за що він утікає!
Пам'ятаєте, як надовго в Києві встановилося свіже повітря, відсутність азійської лайки, вільне метро й чисті вулиці, а різні істоти з антиукраїнськими виразами на мармизах не заважали милуватися краєвидами?
Тоді в Кацапстані притьом опинилися й тричі незасуджений проффесор Яйцевінкович, і хороший знавець математики, чесний лічильник, Сєрьога Підрахуй, та й інша дрібнота.
У новому сезоні в антиукраїнців у фаворі буде, безумовно, авіаційний транспорт. Льотчикам-аматорам мій респект!
Питання: яким таким ще аматорам? В антиукраїнців давно вже є свої, власні маленькі, реактивні, шикарні, відтак дуже дорогі літачки з досвідченими екіпажами й відкритими візами на всі чотири боки, їх в аеропорту ''Бориспіль'' вже ніде ставити. 
Відповідь: але фактом є й те, що в аеропорту ''Жуляни'' і в тамтешньому Музеї авіації скупчилась велика кількість пасажирських літаків Як-40. Стоять вони там вже дуже-дуже давно.
До того ж, увага, важлива деталь!
Стоять не на ґрунті, а на бетонних плитах! Навіщо? Тому, що ці літаки явно не музейні експонати, а, вочевидь, мають власника. Попри вкрай незадовільний технічний стан, такий, що навряд чи вони колись будуть регулярно комерційно літати, у цих Як-40 є одна, вкрай важлива перевага: вони мають три двигуни й, навіть, якщо один двигун відмовить, літак зможе злетіти на інших двох.
А власнику, лише за для одного-єдиного, але конче шухерного зльоту й посадки за кордоном України, тільки цього й треба.
Фактом є й те, що в Україні росте кількість проданих на вторинному ринку мотопарапланів, чи не єдиного виду авіаційного транспорту, який легко можна розмістити в багажнику джипа, ще й місце залишитися. Але на ньому далеко не полетиш. Тому й напрямок драпання антиукраїнців, як мені уявляється, буде близьким, на Північ, всього лишень якихось кількадесят кілометрів від Києва до білоруського кордону, до біснуватого бацьки, що один тільки їх і прийме.
Питання: навіщо всі ці пєпєлаци?
Відповідь: вочевидь, найшухерніші з бригадирів, з наближених шісток, з менш тупих за інших антиукраїнців, що вже нині намагаються здриснути з роботи в Києві кудись якнайдалі, в регіони, й стрьомно сидять і на чемоданах і ''на измене''*, давно облишили надію драпанути так само тихо, як після Помаранчевої революції.
* ''На измене'' — это состояние ожидания быстрого и неотвратимого пи...ца. ''Словарь бандитской фени''.
Тут ось яка, непроста штукеція.
Припустимо ти, типовий антиукаїнець, роками просто прогинаєшся, рвеш сраку свою, лижеш сраку “смотрящему”, а той на гелікоптері з мальовничої дніпровської кручі раз — і здриснув, як і кілька років тому, а тобі вже піздно. Або, припустимо, так — рвонеш на свал раніше, так братва тебе в ножі візьме: “Этаа, ты че? Шибко кинуть нас хотел, казел, однако?”.
Всі відчувають, що їхні мармизи сфотографовано й акуратно підшито до "чорних списків", що близькі тих українців, на яких вони посміли підняти руку, з власної ініціативи тихо й непримітно вже ''пасуть'' їх, відстежують фінансові потоки, та й персонал їхніх фірм і партійних організацій теж за ними приглядає, що автомобільні дороги, аеропорти, гавані, митні переходи на кордоні миттю буде блоковано ще вчора ніби й лояльною міліцією та СБУ, а їх буде лінчовано прямо на місці, там, де пощастить упіймати.
І процес вже пішов: якось одного міліціянта-садиста пристрелив роздратований українець. 
Питання: а хто буде новим очільником?
Відповідь: цілком можливо, що це нинішні страждальці й пригноблені, де відсидка є суто єзуїтським способом передачі влади, банальним прийомом для політтехнологів, проте таємничою загадкою для непосвячених.
Політика — це дуже брудна й підступна штука, як і люди, що в ній живуть.
Щоб сказати достеменно точно, треба залізти людині в душу.
Питання: а що, можна?
Можна.
Та про це іншим разом.
Ближче до теми.
Проаналізуємо ще один аспект проблеми: чи можна назвати ну хоча б одного українця-супербагатія, ну хоча б мультимільйонера?
Ні.
Не можна.
Такого не існує в природі.
І це в Україні, у нас вдома!
Як на мене, то маємо факт експлуатації й визиску одного народу іншими, що є неприпустимо як з огляду міжнародного права, так і з огляду на європейську практику. В Єгипті, приміром, жоден іноземець не може мати бізнес, якщо з-поміж співзасновників нерезиденти. Чогось подібного ми дуже й дуже потребуємо.
Навіщо?
Як на мене, є факт нечесної конкуренції з боку народів, які так підтримують свої діаспори в нашій країні, що навіть ВВП України з величиною підтримки не порівняти. А нам, українцям, окрім на самих себе, розраховувати ні на кого.
Для захисту українців і нівелювання факту нечесної конкуренції треба прийняти закон про громадянство, де азіято-українцям, американо-українцям, афро-українцям і євро-українцям, залежно від країни походження, яка допускає подвійне й більше громадянство, закон забороняє обиратися й бути обраним, працювати в державних структурах, займатися підприємництвом, громадською діяльністю тощо. Можна підійти до проблеми з іншого боку: обрізаним чоловікам, особам зі злочинним татуюванням та видаленими фалангами мізинців по типу Якудзи, учасникам Тріад, Аль-Каіди, Кози Ностри тощо та членам їх родин заборонено... те, про що я писав вище.
Підстави: ми вже маємо випадки, коли, прикриваючись подвійним громадянством, чимало антиукраїнців не українського походження завдали Українській державі величезної шкоди й уникнули заслуженого покарання і достроково драпанули саме з державних посад за кордон, під захист своєї справжньої Батьківщини, країни другого (чи третього, чи якогось там) громадянства, вступити в яке вони поклопоталися заздалегідь.
До речі про обрізання.
Згідно із сучасним українським законодавством це кваліфікується як завдання близьким родичем — батьком, його близькому родичу — синові, у злочинній змові з близькою родичкою — матір’ю і третьою особою, тяжких, непоправних фізичних ушкоджень і моральних страждань, скориставшись безпорадним станом жертви, й без її згоди при досягненні повноліття на цю хірургічну операцію, проведену, до того ж, особою, що не має спеціалізованої медичної освіти й ліцензії на лікарську практику, операцію, не затверджену Міністерством охорони здоров'я України, яка відсутня в переліку показань до хірургічного втручання ВОЗ, в антисанітарних умовах за межами лікарського закладу, без дотримання стандартів знезараження, анастезії й післяопераційного супроводу пацієнта, з використанням нестерилізованих і несертифікованих медичних інструментів, з незахороненими у належний спосіб частинками людського тіла, з невстановленими наслідками для фізичного й психічного стану пацієнта, з приховуванням факту незаконної операції методом не занесення її обставин до медичної картки пацієнта, проведення незаконної операції незастрахованому пацієнту, інформацію про котрого не внесено у належний спосіб до районного РАЦСу, з ухиленням від оподаткування отриманої винагороди за операцію, до обставин котрої тисячоліттями несхвально ставиться традиційна консервативна біла українська релігійна християнська більшість.  
Вважаєте, просто текст по-дибільному написано?
Ні!
Це я так загнув!
Вражає?
Дякую!
Щиро дякую!
І ще раз спасибі!
Дарую цю чудову й милу ідею українським правозахисникам.
Питання: то чому ж маси цих антиукраїнців так по-дурному все творять?
Відповідь: тому що кожен з них, як я щойно вище написав, через одного, або припоцаний, або прибацаний.
Висновки:
1. В Україні, в цілому, завершено формування номенклатури по типу покійного інтернаціонал-соціалізму покійного СРСР.
2. Ця номенклатура безкарно вбиває українців машинами, рушницями, гвалтує, спалює тіла тощо. Й їх не садять, а випускають з в’язниць керовані судді й прокурори.
3. Визначились способи убивства опозиції: побиття невідомим й сфабриковані судові справи.
4. “Болівар не витримає двох”. О’Генрі. Донецькі бандити азіято-українського походження віднімають все і вся у всіх. Цікаво, що й афро-американці й азіято-українці звертаються по-між собою однаково: “брат”.
5. “Кожен сам за себе! Кожен сам за себе!”. Шакальчик з мультфільму “Мауглі”. Таємно, кожен з падєльнікафф режимчику готується до драпу, в міру того, скільки йому не стає клепки в голові, чи наскільки він у тім’я битий.
6. “Ні тобі, ні йому, все мені лиш одному” — інколи режимчик, суто випадково, наступає на “больові точки” суспільства, наприклад спробою відняти бізнес у ex.ua коли українці миттю об’єднались і “поклали” сайт презіка.
7. “...спецназівці били людей на Софійській площі при розверзтій могилі Патріарха, страшно було за націю, що вона це стерпіла. Пам’ятаю, одна жінка простягала руки до омонів, благала:
- Хлопці, невже ви не любите Україну?
- А вони їй іржали в обличчя: “Любім, только без украінцев”.”
Ліна Костенко.  “Записки українського самошедшого”.
Наймані московські гастарбайтери-політтехнологи вже давно й вельми успішно займаються розпалюванням міжрасової ворожнечі у тому числі у вигляді наступання на граблі чотиримовності. 
Вони ще й які гроші отримують за цю халтурку!
Навіщо?
Це не зрозуміло й не логічно, а будь-яка нелогічність привертає мою увагу. 
Питання: то шо далі?
Відповідь: то є деталі. Все наше життя - то чорна, то біла смуга, то спад, то підйом. Коли тенденція в житті йде, загалом, на підйом (як нині в Україні, після тисячоліття спаду), то тоді наше життя стає то кращим, то ліпшим, і кожне падіння стає вище попередньої ями, а вже кожен наступний підйом обов’язково ще вищий попереднього піку.
Як завжди щастя й прихильність Долі на нашій стороні.
Думайте тільки про хороше — й все буде гаразд!
Слава Україні!



4. UKRAINE, Kyiv, Euromaidan
Objective: How to explain to the international observers from the EU, USA, European Parlament, PACE, and other countries of the world peculiarities Euro-maidan in Ukraine using an internationally comprehensible language of globalization?

INTERNATIONAL ANALYTICAL LEGAL CENTER:

The issue: Euro-maidan revealed another simmering ethnic conflict on the Eastern border of Europe similar to the one in former Yugoslavia. The conflict was initiated by the naturalized yellow immigrants-Russians, with the indigenous white Ukrainian Christian majority.

Situation: in the post-genocide country (Hunger or forced famine of 1932-1933), after restoration of Ukraine's independence as a state, almost 100% of all assets, including mass media, are seized by anti-Ukrainian functionaries of the ex-occupation authorities. The Russian Federation interferes with the internal affairs of Ukraine. President of Ukraine Viktor Yanukovych has criminal past and anti-Ukrainian views. After he came to power, he totally criminalized economy, russianized mass media, branches of government, conducted ethnic cleansing: dismissed the Ukrainians from the key posts in the country. Substitution of notions happened: Ukraine is represented by non-Ukrainians, and Ukraine is governed by non-Ukrainians. Ukraine is represented and governed by immigrants and for the benefit of immigrants, and, naturally, of the Russian Federation.

Conflict of the white European culture with the yellow Asian culture means a sharp cleavage in views on values, traditions, customary law, ethics, human rights, etc.

Conclusion: Naturalized yellow immigrants-Russians hold the senior level of power in Ukraine and are that significant reason for events unanimously observed by international observers, i.e. non-transparency, lack of striving for dialog and competition, distortion in mass media.

Warning: Everything described above is fully unacceptable for indigenous white population.

Explanation: that is why we are in the ranks of protesters. We reveal violations and do not let ourselves and others go beyond the Ukrainian law on the same side of the fence, while they, on the other side of the fence, as is confirmed in the documents of the independent missions of international observes, do not limit themselves to anything, they use undisguised and impudent falsifications, manipulate the police, courts, engage criminals.

Comment (The Universal Declaration of Human Rights UN): such course of events confirms the fact that EuroMaidan grows into the national liberation war white, protection from ethnic cleansing (similar to the one in former Yugoslavia).

УКРАЇНА, Київ, Євромайдан

Завдання: Як пояснити міжнародним спостерігачам з ЄС, США, депутатам Європарламенту, ПАРЄ, світу, особливості Євромайдану в Україні інтернаціональною загальнозрозумілою мовою глобалізації?

МІЖНАРОДНИЙ АНАЛІТИЧНИЙ ЦЕНТР ПРАВА:

http://zemlj.blogspot.com
Питання: Євромайдан виявив на східному кордоні Європи ще один тліючий міжрасовий конфлікт, на кшталт колишньої Югославії. Конфлікт, розв’язаний натуралізованими жовтими емігрантами-росіянами, з українською корінною християнською білою більшістю.
Ситуація: в постгеноцидній (Голодомор 1932-1933 років) країні, після відновлення державності України, майже 100% усіх активів, зокрема й ЗМІ, опиняються в руках антиукраїнських функціонерів екс-окупаційної влади. Російська Федерація втручається у внутрішні справи України. Президент України Віктор Янукович має кримінальне минуле й антиукраїнські погляди. З приходом до влади тотально криміналізує економіку, зросійщує ЗМІ, гілки влади. Він влаштовує етнічну чистку: виганяє українців із ключових посад у країні. Відбувається підміна понять: Україну репрезентують не українці, Україною керують не українці. Україну репрезентують і керують, власне, емігранти в інтересах емігрантів і, зрозуміло, Російської Федерації.
Конфлікт білої європейської культури з жовтою азійською, означає прірву в поглядах на чесноти, традиції, звичаєве право, етику, права людини тощо.
Висновок: натуралізовані жовті іммігранти - росіяни обіймають ключові посади у країні. Вони є тією визначальною причиною явищ, одностайно відзначених міжнародними спостерігачами - закритість, відсутність прагнення до діалогу й змагальності, перекос у ЗМІ
Застереження: для корінних білих мешканців описане вище є повністю неприйнятним.
Пояснення: тому саме ми в лавах протестувальників. Ми викриваємо порушення й не дозволяємо собі та іншим переступати межі української законності по одну сторону барикад. В той час, як вони, по другу сторону, як це документально зафіксовано незалежними місіями міжнародних спостерігачів, нічим особливо себе не обмежують, вдаються до відвертих і безпардонних шахрайств, маніпулюють міліцією, судами, залучають кримінальників.
Коментар (загальна декларація прав людини ООН): такий перебіг подій підтверджує те, що Євромайдан набуває рис національно-визвольної боротьби білих, захисту від етнічних чисток (на кшталт колишньої Югославії).



3. Бідні українці. Заробляють гроші
Я читаю заголовок і розумію слова по-своєму.
Бідний:
1. Нещасний.
2. Без гривень.
Гроші:
1. Гривні
2. Непропорційно мала кількість гривень за виконану працю.

Я розумію його так:
1. Нещасні українці. Заробляють непропорційно малу кількість гривень за виконану працю.
Але можу запропонувати ще один варіант:
2. Українці мають недостатню кількість гривень. Тому влаштовуються на роботу, щоб мати достатньо гривень, бо не мають прибутку з інвестицій, ренти чи бізнесу.

Коли я читаю тлумачення, то замислююся про власне розуміння значення слів. Як я розумію слова так я мислю й вчиняю.
Моє миттєве розуміння - це перший варіант.
Чому?
А тому, що мене так виховали протягом життя. Я - українець, народжений у типовій українській сім'ї.
І коли мама мене жаліє, вона каже: "Бідний мій синочку! Йди до мене. Дай но я тебе пожалію!".
Ось він!
Цей смак, знайомий з дитинства!
"Бдний = бідність".
Завдяки омоніміму української мови я з дитинства зростаю злиднем. Покажіть мені бодай одного українця-мільярдера. Бідний я з молоком матері. Всі мої родичі бідні. Дехто досяг певних статків, але поводиться він як бідняк. Хоч і дорога машина, проте злишилися в нього типові замашки злидня.

Цікаво, що я знаю й добре усвідомлюю про омонім "гроші", але за звичкою продовжую його вживати. Віднині починаю вживати тільки слово "гривні".

Мій погляд на світ - це очі бідняка й злидаря: от би хтось за мої порівняно незначні зусилля, чи виявлену чесність, чи невеличку допомогу (послугу) глянув би на мене розчулено, й винагородив би значною сумою.
Варіант: от би я доклав всі свої зусилля, на які спроможний, у короткий проміжок часу, на виконання якогось дуже негайного доручення у хазяїна, а той глянув би на мене розчулено, й винагородив би набагато більшою сумою.

Це і є світогляд злидня відомий ще з давніх часів Русі, що у тій чи іншій формі прийшов до нас через казки: "От би прийшов добрий і шляхетний Князь, який би подрував мені багатство просто за те, що я є!". Жіночий варіант: "Княжич на білому коні".

Я б і радий змінитися, але, цитую: "А насеру твоїй матері! Куди полізло! От дурне!". От тому я й дурний. Важко мені вчитися новому.

Та й нема бажання. Цитую: "А ну кажи - будеш робити? Лясь! Лясь! Спробуй ще раз так зробити і ти в мене получиш! Лясь!".

Бідний+дурний+не роблю поки не скажуть!
У мене знищено здатність до накопичення капіталу, інвестування, упосліджено розум й інтелект, нівельовано здатність до проявлення особистої ініціативи й спроможності повелівати іншими людьми.
Ось так я вихований з дитинства.
Цілком очевидно, що моя доля, це сумна доля пересічного українця: "Самі на панщину ідуть, ще й діточок своїх ведуть".

Чим для мене важка панщина?
Я не хочу цього робити кожною клітиночкою мого змученого тіла, а мушу.
Я не люблю цю роботу до опускання рук, до крові з носа, перебути б день до вечора.

Чому я так люблю свою власнау справу?
Я люблю це робити кожною клітиночкою мого енергійного тіла.
Тому для мене ніяка це не робота, а як природнє і приємне проводження часу, просто мені це дуже й дуже цікаво, це розвага, це гра, це - задоволення!
Люди!
Подивіться!
Це моє досягнення!
Це я зробив!
Це моє втілення!

Ні, я зовсім не нескромний.
Насправді я грошовитий!

Я вражено дивлюся, як уроженець Кавказу, чи Середньої Азії, чи Уралу починає завзято будувати свою фінансову імперію з кількох місць на базарі чи кіоска. Скільки енергії, яка працездатність і наснага! Та він цим живе. Це і є все його життя.
Я так не можу.
Мені важко.
День у день. Я не на стільки витривалий.

Щодня переглядаю варіанти бізнесу в Інтернеті. І не хочеться щось нічого. То не моє.

А на додачу до всього іншого у мене є лінь.
Наводжу класифікацію ліні:
- клінічна, де є апатія: все пропало, нема сенсу тощо;
- жирна, де є зайва вага: і куди я попруся з таким пузом, мені важко не лише ходити, а й лежати;
- горе з розуму: у цьому сегменті ринку конкуренція висока, отже прибутки малі, отже не варто починати, дешевше продовжувати носити диван на плечах;
- пихата: та щоб я, заслужений-перезаслужений і на базар, нізащо!
- заслужена: та я таке робив, а щоб тут за копійку горбатився, нізащо!;
- сором'язлива: як я людям у вічі буду дивитися?;
- хвороблива: бандитські кулі, в мене все болить, я хронічно не висипаюся і не відпочиваю і не можу встати;
- звична: я вже відвик ходити на роботу;
- шляхетна: у мене блакитна кров і золоті зуби, щоб я на плебс горбатився, нізащо!;
- і Крим і Рим: я вже все бачив, запропонуйте щось нове, цікавеньке;
- неспроможна: ви бачите, що в мене не виходить, тому надайте мені варіанти, а я розгяну пропозиції, щось і виберу, можливо;
- стареча: то є для молодих, нам вже пізно навчатися;
- тупа йя: чогось хочу, сам не знаю кого, допоможіть визначитися;
- кризова: нині не наразі щось починати;
- національна: ті ( наводиться національність) такі дружні, підтримують одне одного, українців до себе не беруть, викидають;
- топографічна: в Україні все клани розхапали, і не рипайся, це не ЄС;
- забезпечена: ну, в мене вже є сякий-такий прибуток;
- інтелектуальна: щось я туплю останнім часом, загальмований, забуваю, геть не зібраний, не в теперішньому часі;

Є геніальне визначення: "Займайся тим, чим тобі подобається!" Тобто з власного хобі треба зробити власний бізнес. Згадую, як у дитинстві мені подобається гасати на велосипеді. Чи водити машину. Саме в ранньому дитинстві я приймаю тверде рішення: як виросту, то їстиму лише пиріжки з повидлом, морозиво, торти, цукерки, тверду сиров'ялену ковбасу і питиму лише воду з бульбашками.

Крім дитячих забавок я маю ще й дорослі уподобання. Вся штука в тому, як перетворити їх на гривні. Як знайти той спосіб, що буде регулярно давати гривні, дуже багато гривень?

І це лише перший крок.
Другим кроком я обов'язково створюю команду. Менеі краще мати по 1% зі 100 співробітників ніж самому викладатися на всі 100%. Лише одиниці створюють самі собі статки: біржові трейдери, гравці, митці, вдало вийти заміж. А справжні капітали створюються зусиллями багатьох людей, що сумлінно працюють на мене тому, що самі не спроможні бодай щось подібне організувати.

А ще - мені самому важко. Добре, коли в мене є однодумці, можна поговорити про наболіле й про улюблене. Обговорити варіанти, пошукати контакти, домовитися і щось розпочати.

Отже, перші кроки з того, як мати здоров'я, щастя й багатство, я роблю в середовищі однодумців, людей, які поділяють моє хобі, захоплення.

Залежно від того, що це за сфера діяльності, я йду хоч в гаражі хоч на симпозіум. Туди, де збираються й спілкуються мої майбутні ділові партнери, потенційні роботодавці, а то й майбутні співробітники моєї майбутньої фірми. Зараз головне увійти до цього кола, дізнатися про останні новинки, тенденції, знайти джерела інформації і співрозмовників. І не має знаєчння, що я спілкуюся розклавши випивку й закуску на газеті чи в дорогому ресторані, я перебуваю в потрібному мені середовищі, започатковую корисні знайомства, разом з потоками інформації, які я всотую як губка, я отримую уявлення з перших рук про стан справ, безцінні особисті контакти, точне розуміння ситуації, ключові моменти й ідеї.

Така присутність особиста, не віртуальна, дозволяє знайти тему, тобто чим саме займатися, й зорганізувати свою справу, В процесі роботи, конкретної справи, приходить розуміння, як делегувати повноваження, деталі реєстрації тощо.

А ще я маю серйозні та відповідальні плани на майбутнє, дружину, що спонукає мене. Це і є той перший імпульс, той поштовх, що спрямовує мене до дій.

"Нужда звичай міняє!" - каже Кошовий Отаман, характерник Іван Сірко. Позаяк нужда моя огого ще й яка, тому і роблю я всі ці дії. Головне - що я спілкуюся у середовищі людей майтньої точки докладання моїх зусиль. Віртуальне спілкування тут якось не те, навіть, якщо я програміст.

Я думаю й планую лише той крок, який виконую зараз. "Не лізь по перед батька в пекло!". Якщо я заглядаю на крок чи два наперед, то в мене, природно, виникає замішання: яка діяльність, кого наймати, яка форма реєстрації?
Тому я думаю тільки про тут і зараз:
- куди я йду - в гаражі чи на симпозіум?
- що я з собою беру - коробку з яйцями, чи візитівки й iPhone?
- що я вдягаю - вишиванку чи смокінг?

Україна просто переповнена мільйонами творчих, талановитих і геніальних українок і українців.
Коли я сам, то теж багато чого можу. Саме особистості творять історю, тобто роблять те, що неспроможний зробити натовп, який лише й годен, що обурюватися на кухнях і на демонстраціях, а не до Чину.
Коли я з однодумцем, то наші спільні сили, уява, творчість зростає не просто як арифметична сума здібностей двох сильних особистостей, а геометрично: "Там, де два українця - три гетьмани!".
"Разом нас багато!" - говорить переможна Помаранчева революція. Разом і ідей більше і творчість ліпша і натхнення та й спонукання є.
Слава Україні!



2. ПРО БІЛИХ УКРАЇНЦІВ І ЖОВТИХ РОСІЯН СТАВЛЕННЯ БІЛИХ УКРАЇНЦІВ ДО НАТУРАЛІЗОВАНИХ ЕМІГРАНТІВ - ЖОВТИХ РОСІЯН
У статті висвітлюються основні проблеми українського расизму в Україні, що майже не досліджувалося донині, та є однією з перших робіт у цій царині. У роботі розкривається один із аспектів расизму, а саме русько-московські стосунки.

Історична довідка: расизм – світогляд і політичні теорії та практичні дії, що ґрунтуються на расовій дискримінації, на уявленні про поділ людей на біологічно різні групи на основі видимих особливостей зовнішнього вигляду, як-от: колір шкіри, структура та колір волосся, рис обличчя, будова тіла тощо, тобто на раси, і різному ставленні до людей та їхніх спільнот залежно від приналежності до цих рас. ВІКІ.


Які є види українського расизму (УР)?
Можна розрізнити два види УР:
а) побутовий;
б) "державний" (віднедавна).

Які є типи побутового УР?
Побутовий УР має кілька типів:
1. Рух Опору;
2. "Прозрілі";
3. Шляхта;
4. "Колонізатори";
5. "Паночки".
6. "Класичні американські".

1. Рух Опору.
Звірства азіатів проти руху Опору українців упродовж століть окупації Руси-України відомі й давно вже увійшли до підручників, написаних ученими зі світовим ім’ям. Це приклад нелюдської сутності тоталітарних режимів. І не має значення, що це за окупант - німецько-фашистський, чи російсько-комуністичний. Є злочини скоєні, наприклад, націонал-соціалістами, інтернаціонал-соціалістами ж скоєні злочини вже кваліфікуються як злочини проти людства.

Історична довідка: Комуністичний тоталітаризм засуджений в Резолюціях ПАРЄ ''Про злочини комунізму та потребу їх засудження'' 2006 року, ''Возз’єднання розділеної Європи'' 2009 року, Резолюції Європарламенту ''Про європейську свідомість і тоталітаризм'' 2009 року, Празькій декларації ''Про європейську свідомість та комунізм'' 2008 року. 2 квітня 2009 більшістю голосів Європарламентом затвердив Європейський день пам'яті жертв сталінізму і нацизму.

Найчастіше в розмові допускають знецінюючі та емоційні висловлювання штибу “понаїхало тут”, "депортувати", "чурбаки", "як розпався совок розпадається й Кацапстан" тощо.

Цікаво, що побажання УР про депортацію цілком збігаються з прагненням офіційної Москви хоч якось заткнути “демографічну діру” в Східній Росії, утворену переважаючою кількістю натуралізованих емігрантів-китайців.

2. "Прозрілі".
"Східняки" зазвичай.
З безумовною капітуляцією й розгромом СРСР отримали інформацію про реальний стан справ із правами людини й про Голодомор. Дізналися про розкуркулення, ГУЛАГ, замордованих родичів, втрачену спадщину. Це стало відомо завдяки відкриттю архівів таємної поліції КДБ.

Історична довідка: Голодомор – тотальний, спланований й організований окупантами штучний голод 1932–1933 років, що умертвив кожного третього українця на території окупованої України й Кубані та низки областей сучасної РФ й Білорусі (етнічні українські території), за винятком Криму і земель, окупованих Румунією та Польщею, щоб знищити український рух Опору. Десятки країн світу визнали Голодомор геноцидом українського народу. У 20-х роках минулого
століття українців налічувалось близько 80 мільйонів, на сьогодні – близько 37 мільйонів.

Почалося поширення історичної правди всупереч спробам переписати історію. Такий феномен полягає в тому, що навіть мешканці Центральної й Правобережної України (де найбільше лютував Голодомор), що вважаються неукраїномовними, починають допускати расистські висловлювання.

Конструктивні, рішучі, хороші організатори. Прихильники лінчування жовтого росіянина, що чіпляється до білої українки. Викривають і борються проти неоазіатів.

Висловлюються: ''Іду, бачу.... Зараз же не 1991-й рік, треба покарати!''.

3. Шляхта.
Дуже нечисельний тип. Це не те, геральдично сумнівне, дворянство московитів, що перебралося на землі Русі, загарбані Московією. Це саме ті, шляхетні, прямі нащадки Київських Князів, Гетьманів, що ведуть свій родовід із незапам’ятних часів. Навіть зберегли документи, що доводять їхню "блакитну кров".
У повсякденному житті послуговуються гаслом: "Київ мати міст руських" а не "русскіх"! Простіше кажучи цей вираз означає "Київ – метрополія".

Історична довідка: тут вживається термін "московське дворянство" оскільки Московія стала називатися Росією з 1713 року на прохання Петра І, що з політичних мотивів замислив "примазатися" до нашої древньої історії княжої, європейської країни Русь. На противагу Московії, суто азійської, мусульманської країни.
Порівняйте:
Метрополія Рим – колонія Румунія.
Метрополія Русь – колонія Росія.
Метрополія Мала Греція – разом з колоніями Велика Греція.
Метрополія (мала) Британія – разом з колоніями Великобританія.
Метрополія Мала Русь – разом з колоніями Велика Русь.

Висловлюються: про "московських холопів", про стан пра-пра-пра...батьківських "князівств" на територіях, контрольованих нині Москвою, зрозуміло, й про месіанство, зверхність.

Цікаво, що лише два типи УР "Шляхта" й "Колонізатори" схвально можуть відгукуватись про дії Московії, як минулої, так і сучасної. Тут, з певними застереженнями, треба пояснити цей феномен УР, адже в Україні схвально про дії РФ відгукуються лише крайні українофоби, зоологічні україноненависники, печерні антиукраїнці, російські фундаменталісти, що або самі виконували дії на знищення України, убивство українців, або це робили їхні родичі.

Треба розуміти, що УР "Шляхта" й "Колонізатори" схвально відгукуються про Московію тільки і лише як в контексті колишньої колонії Руси-України. Вони вважають що, якби був ''конкурс'' серед країн-метрополій, таких, як Британія, Іспанія, Німеччина, Русь-Україна, Португалія, Франція, на найкращу колонію, то перемогла б країна-метрополія Русь-Україна зі своєю колонією Московією-РФ.

З усіх колишніх колоній, таких, як Бразилія, Індія, Китай, Московія, ПАР, Пакистан, США, УР відразу відкидають США, називаючи її країною англо-саксонських переселенців. Лишається беззаперечним лідером сучасна РФ, що раніше за Індію запустила супутник, підірвала атомну бомбу раніше за Пакистан, все ще має більший вплив за Китай.

Історична довідка: племена кацапів, пращурів сучасних росіян, з’явилися на європейських теренах лише на початку нашої ери, чим і спричинили велике переселення народів з падінням Риму включно. Їх прогнали із-за Уралу китайці, що тоді перебували на піку свого цивілізаційного розвитку.

Ми забрали в них все, що лише можна забрати в колонізованої народності, залишивши їх живими: їхню рідну уйгурську мову – надали псевдослов’янсьий секонхенд (давно вже доведено, що шляхи розвитку української і російської різні, й вони не походять з одного джерела), культуру, частку своєї історії, легенд, билин, культури. Московську писемність створила професура Києво-Могилянської академії на прохання самозванця, Петра 1 Кривавого. Причому в такий спосіб, що неможливо було грамотно писати московською мовою, не знаючи руської (української) мови, на що скаржився ще В.Бєлінський.
Колонізація зайшла настільки далеко, що вони вже вважають себе слов’янами, як і чорні африканці з Французького Алжиру, що говорять і вважають себе вже французами.

Ми насадили їм свою релігію – християнство, адже ще в XV столітті Московія була суто мусульманським улусом, де жінки сиділи в гаремах (теремах), а п’ять разів на день усі москвичі молилися Аллаху. Пост-колонізаційні впливи видно й до сьогодні. Росіяни й досі вважають татарські трійку і самовар, та фінські лапті слов’янськими. Незнищенний у них потяг до суто східної гри шиш-беш. А найгірша в них образа й досі стосується противаги матері: " … твою мать!".

УР пишаються "контрмосковитською спецоперацією" з викорисанням агента впливу "в темну" – це коли агент не знає, що його використовують. Таким агентом виявився самозванець Петро 1 Кривавий. У ті часи всі знали про Роксолану.

Історична довідка: Роксолана – справжнє ім’я Настя Лісовська, дочка греко-католицького священника, родом з Рогатина, нині це Львівська область. Потрапила в турецький полон. Через Кримське ханство була продана до гарему султана Сулеймана 1. Мала великий вплив на нього й османську політику. ВІКІ.

Роксолана прийняла іслам і відвернула турецьку агресію в Європу через Русь-Україну. Велика кількість русинів-українців була серед двору самозванця Петра 1 Кривавого. Тож йому, за прикладом Роксолани, як агенту впливу, було накинуто христянство і європейські цінності. Тому він став останнім обрізаним, але вихрещеним ханом Московії. Мусульманську Московію було відірвано від впливу Сибірсього ханства й Туреччини, охрещено, й переведено на європейський спосіб життя: поголено бороди, жінок випустили з гаремів, кава зранку тощо.

Спецоперацію можна було б названо "Прорубати вікно в Європу". Все це зайшло так далеко, що самозванець Петро 1 Кривавий навіть вкрав нашу історію Руси-України, щоб мати змогу одружитись на європейці. Спецоперацію, звільненням Руси-України від Московської окупації, мав завершити Його Ясновельможність Гетьман Іван Мазепа, проте вона, через прорахунки в політиці, не завершилася успішно.

''Ми їх зліпили з того, що було!': всі УР зі "Шляхти" й "Колонізаторів" погоджуються, що в процесі колонізації нам так і не вдалося відучити кацапів матюкатися й підняти їх настільки, щоб вони перестали проявляти люту азійську жорстокість. Сучасні росіяни, фактично, це наше ж відображення у кривому дзеркалі. Тому — нічого дзеркалу дорікати...

Теж саме УР думають і про племена ляхів, пращурів сучасних поляків, підкорених ще Володарем, Його Високістю, Князем Володимиром Великим.

Вважають, що етнічним білим українцям потрібно законодавчо надати преференції в усіх сферах життя: підприємництво й конкуренція, вибори й політична система, охорона здоров’я й генетичний фонд тощо, порівняно з українцями іншого походження і чужинцями, оскільки здоров’я нації підірвано безперервними геноцидами.

Змагають до того, щоб так само, як німці виплатили гроші євреям, були сплачені гривні на користь українців окупантами, кожен з яких організовував проти нас геноцид: мадярами, німцями, поляками, росіянами, румунами, турками.

4. "Колонізатори".
Обізнані в історії Руси-України. Начитані. Як аргумент наводять той факт, що було підписано Переяславський пакт не між Україною і Росією, а між князівством Московським і князівством... Руським!

Хороші оратори. Знаються на сучасній політичній ситуації. Твердо засвоїли факт, що саме трипільці-рутенці-роксоляни-русичі-русини-українці, колонізували, охрестили і принесли світло цивілізації диким північно-східним околицям Руси й тамтешніми татарським народностям (а також мордві, самоїдам, угро-фінам тощо), що ті платили Руси данину, виконували волю Київського Князя, й взагалі були васалами.

Отже, вони є папуасами, Отже, іншої раси. Отже, є людьми другого сорту.
Українцям подобається усвідомлювати той факт, що їхні пра-пра-пра...прадіди колонізували далеких пращурів сучасних росіян, вони тішаться з того.
Українці знають, що є нащадками колонізаторів, місіонерів, і взагалі є білими людьми.
Українці обговорюють проблеми колонізації Московії й того факту, що нещасних місцевих аборигенів ми так і недоколінізували належно, ось тепер і маємо.

Можуть хоч спросоня назвати справжніх господарів — володарів і повелителів Ростовсько-Суздальських і Московського князівств із 1238 до 1357 року:
1. Хан Батий (Саїн) — (1238—1250)
2. Хан Сартак — (1250—1257)
3. Хан Берке — (1257—1266)
4. Хан Менгу-Тимур — (1266—1282)
5. Хан Туда-Менгу — (1282—1287)
6. Хан Талабуга — (1287—1290)
7. Хан Тохта — (1291—1312)
8. Хан Узбек — (1312—1342)
9. Хан Джанібек — (1342—1357)
що були прабатьками так званої російської державності.

Висловлюються: "Кацапстан", "вони щойно злізли з дерева", "я не ображаю тварин" тощо.

Цікаво, що слово "Кацапстан" вживається, як образа.

Історична довідка: очевидно, не всі знають, що Кацапстан - це перша назва територіального формування, що вживалася ще до назви Московське князівство, Залісна Орда, Мала Татарія й Улус Джорди (Золота Орда).

5. "Панночки".
Проте найбільшими расистами, як на мене, є українки. Судіть самі. Це єдина група, що чітко структурована саме за гендерною ознакою. "Панночки", тобто білі українки, стурбовані тим фактом, що в кожному змішаному шлюбі між білими українками й жовтими росіянами, половина народжених дітей приречені народитися зі вродженою схильністю до смерті через алкоголізм, адже мають "азійський ген". Більше того: українки тричі подумають, продовжувати, чи не продовжувати стосунки з жовтим бой-френдом, адже тут є небезпека небажаної вагітності. За загальними оцінками, кількість змішаних шлюбів в Україні зменшується з кожним роком. До стосунків з чоловіками іншої раси українок підштовхує катастрофічна нестача чоловіків-українців, та їхня незаможність, на тлі вельми багатих статків натуралізованих іноземців.

Чоловіки українці навпаки, не настільки обізнані в законах генетики, тому й не настільки категоричні.

Історична довідка: за весь час, з моменту відновлення української державності, в Україні так і не з’явилося жодного міль’ярдера-українця, жодного! Навіть мільйонерів-українців, і тих нема!

6. "Класичні американські".
Молодь, юнь, студенти, старшокласники, тінейджери, ді-джеї.

Висловлюються: "монголори", "орки", "бвана", "холопи", "сидячі місця тільки для білих" (у маршрутці), "ти, урюк необрізаний" (під час корпоративу, жартома), "гей ти, жовта мавпо, долий но білій людині пива" (в гамірливому пабі, не дуже голосно), "забембала ця албанська" (у комп’ютерному клубі про російськомовний Віндовс), "росмова в iPhone це пошло" – ці жарти завжди мають успіх в їхньому середовищі.

Для повноти картини можна додати зразки сучасної усної народної творчості:

Ставай на боротьбу проти ворогів,
чорних негрів, жовтопиких кацапів та жидів,
За заслуги по попадеш у рай.
Ти – білий! Sieg Heil!

Ваніль з желатином не змішується.

Ішов хахол – насрав на пол,
Ішов кацап – рукою цап!

Працюй кацап - стакан наллямо!

По совдепії ностальгія?
Чемодан+вокзал=Росія!

І, як на мій погляд, просто перлина, про прихований зміст якої я ще багато років тому так і не здогадався, а зрозумілим він став лише під час роботи над цією статею:
- Чим відрізняються українські націоналісти від російських гомосексуалістів?
- Та нічим: ті, й ті, жовто-блакитні!

Що таке "державний" український расизм?
"Державний" український расизм, обґрунтування.
Про нього стало можливим говорити лише віднедавна.
Історична довідка: нинішня Східна Росія — це окуповані раніше території Китаю. Це – вислід Другої опійної війни. На багатьох же китайських мапах їх позначено китайськими.

Тепер офіційну Москву змушують доводити, що ці території є їхніми. Для цього було проведено генетичне дослідження. Встановлено, що понад 90% усіх росіян мають "азійський ген". Тобто належать до жовтої азійської раси, монголоїдів. Носії "азійського гену" відомі вразливістю до такої хімічної сполуки, як С2Н5ОН. Це хімічна формула етилового спирту, алкоголю. При вживанні залежність розвивається майже миттєво.
Проте спирт – не єдина хімічна речовина, що негативно впливає на носіїв "азійського гену". Саме тому, наприклад, в Японії дію всіх імпортних медичних препаратів обов’язково перевіряють на етнічних японцях, оскільки один і той самий медичний препарат може по-різному діяти на білу людину й на жовту людину.
Подібні перевірки американці вважають проявом жовтого японського расизму.
І наполягають, що вони не потрібні.

Історична довідка: але американці чомусь забувають, що саме в США в роки холодної війни створювалася так звана "етнічна", або "расова" зброя. Різновид хімічної зброї. Де бойова речовина була б нешкідливою для білих американців і європейців та смертельною для жовтих китайців і росіян.

На противагу Японії, подібних перевірок в Україні не ведеться. Саме цим і пояснюється висока смертність громадян України в операційних, травмпунктах, лікарнях. Відтак не перевірені на жовтих росіянах ліки дають як білим українцям, так і жовтим росіянам.

Це – порушення прав людини.

Вони мають право подати позов проти українського Уряду до Європейського суду з захисту прав людини в Страсбурзі.
За статтями 2, 3, 14.
Їх повний виклад:
Стаття 2
Право на життя
1. Право кожного на життя охороняється законом. Нікого не може бути умисно позбавлено життя інакше ніж на виконання смертного вироку суду, винесеного після визнання його винним у вчиненні злочину, за який закон передбачає таке покарання.
2. Позбавлення життя не розглядається як таке, що вчинене на порушення цієї статті, якщо воно є наслідком виключно необхідного застосування сили:
a) для захисту будь-якої особи від незаконного насильства;
b) для здійснення законного арешту або для запобігання втечі особи, яку законно тримають під вартою;
c) при вчиненні правомірних дій для придушення заворушення або повстання.
Стаття 3
Заборона катування
Нікого не може бути піддано катуванню або нелюдському чи такому, що принижує гідність, поводженню або покаранню.
Стаття 14
Заборона дискримінації
Користування правами та свободами, визнаними в цій Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою – статі, раси, кольору шкіри, мови, релігії, політичних чи інших переконань, національного чи соціального походження, належності до національних меншин, майнового стану, народження, або за іншою ознакою.

історична довідка: кожен медичний препарат повинен мати застереження як у цьому прикладі.
“Лізотіазид.
Расова приналежність.
Інгібітори АПФ можуть викликати більш виражений ангіоневротичний набряк у пацієнтів негроїдної раса, ніж у хворих європеоїдної раси".

Які витоки УР?
Український расизм має яскраво виражений захисний, оборонний характер проти постмосковської окупації. Найважливішою причиною існування УР є той факт, що "зло залишилося непокараним".
Фраза "зло залишилося непокараним" означає, що злочини московських окупантів упродовж усіх століть окупації ними нашої Батьківщини не отримали належної оцінки на загальнодержавному рівні.
Що Україною керують не українці.
Що Україною володіють не українці.
Що Україною керують і володіють антиукраїнці.
Україною вільно гуляють колишні вертухаї, що в концтаборах ГУЛАГУ стерегли й вбивали українських патріотів. А Україна їм виплачує персональні пенсії.

На українській землі добре живуть колишні карателі, співробітники "стрибків".

Історична довідка: "стрибки" – провокативні зондеркоманди НКВС, що, перебравшись в однострої воїнів УПА чинили страшні злочини, щоб скинути провину за них на бендерівців. А Україна їм виплачує пенсії від КДБ.

Смачно їдять причетні до організації Голодомору в Україні і на Кубані.

Добре п’ють адвокати, що гноїли шістдесятників у в’язницях окупантів.
Солодко сплять особи, які сміють на українській землі встановлювати пам’ятники негідникам, що протягом століть окупації влаштували геноцид українців.
Непогано себе чухають натуралізовані емігранти що, отримавши наше громадянство, народними депутатами Верховної Ради України як фізично, так і духовно, продовжують вбивати українців.
Доки "зло залишилося непокараним", воно служитиме живильним субстратом стрімко зростаючої кількості українських расистів.
На другому місці – розпалювачі міжрасової ворожнечі в Україні.

Цікаво, що найукраїножерливіший закон запропонували, за єдинодушною оцінкою українок, "двійко найкрасивіших" (в лапках) нардепів!

Які заходи вживає Президент України Віктор Янукович, щоб зупинити стрімке зростання українського расизму?
"Ці руки... завжди крали!" Президент України Віктор Янукович має кримінальне минуле й антиукраїнські погляди. З приходом до влади тотально криміналізує економіку, зросійщує ЗМІ, гілки влади. Він влаштовує етнічну чистку: виганяє українців із ключових посад у країні.
Відбувається підміна понять: Україну репрезентують не українці, Україною керують не українці.
Україну репрезентують і керують натуралізовані емігранти-росіяни в інтересах емігрантів і, зрозуміло, офіційної Москви.
Конфлікт європейської культури з азійською означає прірву в поглядах на чесноти, традиції, звичаєве право, етику, права людини тощо.

Які заходи вживає українська влада, щоб зупинити стрімке зростання українського расизму?
Органи влади України на 2/3 складаються з українофобів, що сповідують яскраво виражений жовтий російський расизм. Вони ж здебільшого є антигендерниками, антисіоністами й гомофобами, оскільки мають кримінальну культуру, а дехто й минуле. Ось кілька прикладів:

Депутат Луганської обласної ради Родіон Мірошник вважає, що, якщо українською мовою вчити своїх дітей, то "позбавляємо їх всього й ростимо недорасу".

Міністр освіти й науки, молоді та спорту України Дмитро Табачник не визнає українців народом у сучасному розумінні: більшу частину з них він називає "малоросами" – складовою частиною російського народу ("єдиної великої російської нації"), мешканців Галичини він не відносить до українців, вважаючи їх ворогами народу "великоросів", "малоросів" і "білорусів", що "повинні покинути якщо не Україну, то у всякому разі її владні структури".

Депутат від Партії регіонів Вадим Колесніченко в ефірі телеканалу ICTV заявив, що не вважає українською мовою діалекти, якими говорять на Львівщині та Галичині.

Антисіонізм: членкиня ''Партії регіонів'' Інна Богословська 2 листопада 2012 року у прямому ефірі Національної телерадіокомпанії України в програмі «Шустер Live» прямо звинуватила євреїв та німецьку інтелігенцію у приведенні Адольфа Шикльгрубера до влади: ''До речі, Гітлера привели євреї та інтелігенція до влади. Так воно і є, а після того їх першими знищили…''.

Це все одно, що, наприклад, Європарламент на 2/3 складався б із ворогів об’єднаної Європи, а Кнессет Ізраїлю на 2/3 складався б з антисіоністів. Той, хто читає цю статтю в англійському перекладі, може подумати, що все це неймовірно, такого просто не може бути в суверенній країні. Проте все викладене вище, є задокументованими фактами. І таких фактів тисячі й тисячі.

Історична довідка: всього, за час окупації Руси-України Кацапстаном-Московією-СРСР налічується близько 200 указів, циркулярів, постанов тощо для вбивства української мови (лінгвоцид), що є задокументованим доказом антиукраїнської сутності жовтого російського расизму.

Які джерела розпалювання міжрасової ворожнечі в Україні?
Єдиним в Україні джерелом і розпалювачем міжрасової ворожнечі була, є, й залишається офіційна Москва.
Через Ощадбанк РФ, приватні банки, підприємства, фірми й фірмочки, йдуть широким потоком гроші для створення в Україні так званого "русскаґа міра" як системи "промивання мозку".

Історична довідка: "русскай мір" – комплекс заходів спецпропаганди для психологічного зомбування пересічних росіян і, так званих російськомовних. За своїм розмахом, агресивністю й безпринципністю методів перевершує все, що колись було створено міністром рейхспропаганди доктором Геббельсом.
Важкий випадок.

Підтримуються українофобські організації націонал-росіян штибу РНЄ, "Чорноморське козацтво", "Російська національна єдність", сепаратистські "Російська громада Криму" та "Крим із Росією", "Російське радіо", діяльність Маркова, псевдорелігійні організації тощо. Видаються антиукраїнські газети й журнали, ігнорується українське мовне законодавство.
В Одесі ця вакханалія антиукраїнства досягла краю.
Тому нині саме в Одесі концентруються акції жовтих расистів.
Проплачені теле-радіоканали, зокрема центральні, "імпортні" телеведучі, транслюють відверто україножерські сюжети.
Їх упіймали на спробі вбити українську ідентичність методом проведення теле-радіопередач нашою мовою й, одночасно, мовою натуралізованих емігрантів.
Як тут все запущено...

Навіщо офіційній Москві розпалює міжрасову ворожнечу в Україні?
Вбити українців духовно. Аншлюс. Асиміляція.
Не треба тішити себе ілюзіями, це – ретельно сплановане чужинцями й дбайливо профінансоване чужинцями вбивство української нації.
Геноцид, руками п’ятої колони.
Іноземних агентів.

Що білим українським расистам не подобається в жовтих?
Свинство, алкоголізм, брутальність, безкарність, східне нахабство, брудна азійська лайка – мат. І взагалі, коли йдеться про український бізнес то, якщо майже у всіх співробітників шкіра білого кольору й навколо багато симпатичних білих панночок, то у керівництва фірми явно є деякі упередження.

Чи має УР головний центр управління?
Ні, не має.
На відміну від РФ, де расизм плекається й підтримується на державному рівні.

Історична довідка: в РФ регулярно проводяться расистські "російські марші", спонсорується діяльність расистів-чорносотенців. Режим їх навіть охороняє від опозиціонерів. А ось акції опозиціонерів жорстоко придушуються.

Про що говорять, що намагаються довести білі українські расисти?
Білі українські расисти відповідають на головне питання: "Як жовті не дають жити білим українцям?". Це й усе, що є сьогодні українським расизмом.

Історична довідка: у Женевській конвенції, прийнятій 1949 року, йдеться про те, що окуповані народи мають право на будь-які засоби опору.

Чи можуть українські расисти згуртувати українську націю?
Можуть. За певних обставин.
Демократія, націоналізм, патріотизм, ура-патріотизм, і лише нижче, за рівнем усвідомлення, расизм. Постгеноцидна українська нація, життєві сили якої окупанти підірвали Голодомором, вони ж дискредитували саму ідею українського патріотизму, цілком спроможна, на "останньому диханні" об’єднатися на основі тієї простої ідеї, що в українському суспільстві й досі популярно і престижно називатися білою людиною й, на противагу, не популярно називатися азіятом, жовтим.

Цікаво, що на тлі чисельних правозахисних заходів прав політув'язнених, прав людини, спостерігається майже повна мовчанка у площині боротьби з расизмом. Чи, можливо, навіть звичайна антирасистська пропаганда вже спроможна "розбудити" націю? Адже витоки й джерела українського расизму зовсім інші ніж у, власне, "класичного" американського.

Історична довідка: расизм був об'єднавчою державною політикою, наприклад, у США на певному історичному етапі їх розвитку чи в ПАР, де расизм став причиною згуртування націй. Проте американцям вистачило політичної волі своєчасно відмовитися, в подальшому, від цього згубного шляху розвитку, а південноафриканцям – ні, що їх і згубило.

Які акції проводять на сьогодні білі українські расисти?
Вони не проводять жодних акцій, позаяк ще не організовані. Стрімке зростання відбувається на побутовому, "кухонному" рівні. Проте у всеукраїнському масштабі. Активність УР можна помітити в мережі.
Роботи української секції КуКлуксКлану не відзначено. Статистика МВС, судів, за весь час, з моменту відновлення державності України, не зафіксувала жодного Суду Лінча над жовтими росіянами.

Чи справді білі українські расисти настільки жахливі, як їх описують ЗМІ цивілізованих країн, РФ?
Ні. Це злочини жовтих російських расистів. Оскільки вони мають українське громадянство й зовні бувають схожими на українців, а расова приналежність злочинців, у порушення прав людини, в Україні не зазначається.

Історична довідка: типовим фактом є справа Фемі.

Як живеться жовтим росіянам серед білих?
Чудово! Сіли на шию білих і звісили ноги. Це вони до нас прийшли з ордами Чінгізхана. Не ми до них. Вони в нас в гостях.
Як так сталося? Спосіб життя й "панятія" жовтих росіян є чужими світогляду білих. Вони по злочинному безчесні. Це є рабська психологія екс-холопів. Ми ж болісно справедливі. Тому скидання цих захребетників буде болісною (для азіятів), зате шляхетною (для нас) справою.

Що потрібно зробити, щоб зупинити стрімке зростання кількості білих українських расистів?
- Злочини азіатів упродовж всього часу окупації ними нашої Батьківщини мають отримати належну оцінку на загальнодержавному рівні.
- Викинути з України будь-який вплив неоазіатів офіційної Москви, що займається розпалюванням міжрасової ворожнечі в Україні, а антиукраїнців зі влади.
- Припинити фінансування антиукраїнських організацій російських фундаменталістів, неоазійських бандформувань антиукраїнського толку.
- Закрити український інформаційний простір для українофобських ЗМІ націонал-росіян РНЄ тощо.
- Запровадити Європейську мовну хартію.
- Повернутися до єдиної помісної християнської церкви.
- Повернути українську мову в усі сфери освіти, культури, бізнесу, політики й дотримуватися мовного законодавства настільки жорстко як, наприклад, у Франції, чи в тій же РФ.

Висновки, перспективні заходи:
- Такий перебіг подій підтверджує те, що "Помаранчева революція-2" набуває рис руху Опору постокупаційному антиукраїнському режиму, де расизм виступає складовою його частиною, захистом від етнічних чисток (на кшталт колишньої Югославії).
- Повернути до внутрішньоукраїнських документів графу "національність", запровадити "расова приналежність".
- Внести зміни до відповідного законодавства.
-Зобов’язати міжнародні транснаціональні корпорації типу Google AdWords тощо дотримуватися расових прав білих українців.
- Провести міжнародну конференцію з питань расової просвіти.
- Створити постійну комісію з питань протидії расової дискримінації.
- У жодному разі не замовчувати проблему, а проводити активну роботу з роз'яснення: що таке расизм, хто такі білі українці, хто такі жовті росіяни тощо.

 Ми змагаємо отримати грант для захисту етнічних прав колишніх тубільців з васалів, домініонів і колоній імперії Київська Русь, примусово колонізованих, ослов'янених та охрещених, на кшталт Московського князівства тощо, натуралізованих жовтих українців азійського походження, так і корінних мешканців метрополії, білих українців, відповідно до Декларації прав людини ООН, Євроконвенції, з метою подолати наслідки київського колоніалізму.

У стислому форматі цієї статті пропонується класифікація українського расизму, подаються витоки й називаються справжні розпалювачі українського расизму. Відстежуються тенденції розвитку. Пропонується термінологія. Зроблено висновки. Розроблено способи зупинити швидке зростання українського расизму. Для подальшого дослідження теми необхідні гранти й фінансування.
Стаття є підсумком понад восьмирічних спостережень та аналітики автора.



1. Як українцям застосувати принцип "Розділяй і володарюй" для політичної перемоги? Аналітичні матеріали політтехнолога
Київ, Україна. Шановні пані, панове! Якщо ви помітили, то чужинці вже давно розділяють і володарюють нами, українцями, й нашою країною. Навожу нижче низку важливих фактів про те, як це робиться, адже це змінює свідомість, духовність, спотворює світогляд, самі засади мислення й самооцінки українців, закріпачує й упосліджує нас.


Для цього чужинці використовують підміну понять, слів, пропагандистські штампи, щоб ми, засліплені антиукраїнською істерією, слухняно повторювали, бездумно проговорювали їх, не опиралися, змирилися з чужинцями, щоб приспати нас.

Візьмемо свято День Незалежності. Від кого це ми стали незалежні? Зрозумійте - це США святкує День Незалежності від Великобританії. Треба пояснити кожному українцю, що є свято День Відновлення Державності Руси-України. Я про спадкоємність власної історії: ще до Русі Трипілля тощо-Русь-Гетьманщина-Визвольні змагання-1СВ і 2СВ з усіма юридичними наслідками.

Не вживайте словотвори штибу “імперська політика Москви”, “колонія Москви” як деякі явно завербовані покійним КДБ ще дуже давно діаспорні діячі. І не говоріть, що Україна була колонією Москви. Адже саме Москва була колонією Княжого Києва. Навіщо? Цим самим ми лише додаємо сили цим покручам. Імперія — це ми, русичі-русини-українці.

РФ, а не Росія.

Вживають “Україна у складі СРСР”, "Колишня республіка СРСР", “за радянських часів”, “при совітах”. Говоріть прямо: “за часів окупації”. Ким? Більшовиками? Комуністами? Є така фраза: “німецько-фашистські” окупанти. То може вжити “російсько-комуністичні окупанти”? Окупантами були росіяни. Так і кажіть: “російські окупанти”. Давайте говорити про це правильно: "Тимчасово окуповані українські території".

Коротко і зрозуміло. Цим ми показуємо, що:

1. Ми маємо власні українські території;

2. Будь-хто, хто розпоряджається на наших територіях крім українців - окупант;

3. Явище окупації тимчасове і українці повернулися до нормального стану державотворення.

І взагалі частіше вживайте дві фрази поруч: націонал-соціалісти й інтернаціонал-соціалісти! Ну як? Звучить? Так отож!

Не вживайте слова "День Перемоги". Це не наша перемога. Для нас це не перемога, а поразка. Називайте "У день закінчення Другої світової війни". Скорочено - 2 СВ.

Що це за “проросійські партії, фракції”? Вони є геть усі, 100%, цілком і повністю “антиукраїнські”.

Не вживайте скорочення КПУ. Називайте "україножерська партія", "організатори Голодомору" тощо.

Дослухайтеся до словотвору: “на німецько-радянському фронті”. Нічого не відчуваєте? Слух не ріже? З якоїсь дивної причини вживається поєднання назви національності й політичної системи. Це все одно, що сказати: “на фашистсько-російському фронті”. Говоріть правильно: “на німецько-російському фронті”.

А замість “Георгіївський бант” говоріть “Власівський бант”, що допоможе їм в решті решт розібратися зі своєю історією.

Не “розпад СРСР”, а “безумовна капітуляція, крах” СРСР.

В історичній літературі зустрічається “Петро І приєднав Україну”. Ваш опонент може вжити таку фразу. Негайно зупиніть його, обірвіть: “не приєднав, а окупував самозванець Петро Кривавий”. Додайте, що всі його наступники-самозванці причетні до геноциду українців.

І заодно нагадайте, що Переяславський пакт був не між Росією й Україною, позаяк не було тоді країн з такими назвами, а між князівством Руським і князівством Московським.

У сезон Помаранчевої революції-1 тільки й було крику “нашисти, нашисти!” (про партію “Наша Україна”). Насувається сезон Помаранчевої революції-2, то ж віддячимо тим самим: “регіонасти” (про партію ПР).

Годі казати “олігарх”. Олігарх, рекет, путана, кілер, рейдерське захоплення, далеке-близьке зарубіжжя — ці слова введено в мову за хутором Михайлівським з метою промивання мозку тамтешнім мешканцям, а потім вони дійшли й до нас. Кажіть “гниди”, “воші”, “захребетники” – вкрай яскраві етнічні й напрочуд влучні назви тих, кого нині називають “олігарх”.

Не вживайте термін “правляча еліта”. Це “постокупаційний режим”. Немає у нас еліти, і правлячої теж. І мільярдерів-українців нема теж, навіть мультимільйонерів-українців не видно й не чути.

А ще нам треба усвідомити, що вони, чужинці, зумисно розділяють нас, українців, і за багатьма іншими ознаками.

Політично — в Україні вже сотні партій і рухів.

Мовою — нав’язують нам другосортний мовний секонд-хенд, котрий ми, русичі-українці, свого часу дали їм під час колонізації.

Церквою — відзначено активацію відомої в народі як МПЦ ФСБ.

Самоназвою — хохли-малороси.

Територіально — Схід і Захід.

Географічно — нам буцімто не потрібно повертатися в Європу, а залишатися в Азії.

Історично — Русь ніби є колискою трьох “братніх” народів.

Навіть в ООН — українці не зареєстровані як нація, лише як країна.

Тощо.

Можна назвати ще багато прийомів, де однією з підлостей є робота інтернет-перекладача Гугл, що завжди перекладає слово “український” як “русский”!!!

Головне завдання московських політтехнологів-штрейкбрехерів в Україні – це відділити від українців якусь групу й приєднати до чужинців, що будуть разом голосувати за антиукраїнські інтереси.

Тобто вони нас ділять, а ми їх не ділимо.

Дивно якось.

А чому це ми їх не ділимо?

Панове!

Зверніть увагу!

За 20 років з моменту відновлення Державності Руси-України так і не знайшлося технічної, організаційної чи політичної можливостей хоч якось, під час президентських, парламентських чи місцевих виборів, хоч раз, а поділити їх. Жодної спроби!

Це ж на нашу користь, адже дозволить роз’єднати ворога й отримати перемогу. Вони нас ділять, а ми їх — ні. Може, впродовж століть окупації, безперервного геноциду, Голодоморів, влаштованих кількома окупантами, ми вже не в змозі дати відсіч?

А що ж тоді робити нам, українцям?

Відповідь:

1. Згуртуватися.

2. Відділити від нас чужинців.

Як?

А ось тепер про головне й найважливіше.

Про те, що потрібно робити негайно, вже зараз.

Описане нижче може зупинити спадну спіраль убивства України та українців й розгорнути її вгору до зміцнення державності й розвитку країни.

З бюджетом у 0 грн 00 коп. завдати нищівної поразки антиукраїнській пропаганді й політтехнології.

Треба усвідомити одну дуже важливу річ.

Ідея завжди сильніша за грубу силу!

Ідея охоплює маси й долає чужинців.

Потрібно спілкуватися й поширювати одну цікаву ідею, що майже не існує на так званому українському телебаченні, радіо, інформаційному просторі. Ідею, що, за моєю оцінкою, зумисно замовчується і не поширюється, оскільки є вкрай небезпечною для постокупаційного режиму, що складається виключно з неукраїнців. Дивовижно, але навіть грантів для грантожерських організацій під цю ідею не існує.

На сьогодні так званий “Російський світ” (складний випадок) послуговується рекомендацією одіозного міністра рейхспропаганди доктора Йозефа Геббельса: “Нічого не доводьте. Просто звинувачуйте”. От вони й звинувачують нас у всіх смертних гріхах, крім одного.

Крім одного гріха, про який — ні пари з вуст!!!

А ні шелесне!

Заціпило!

Дивовижно!

З чого б це москалики аж трусяться, аби хтось не дізнався, бува, про цю ідею?

А давайте но поцікавимося, з чого б це?

А все тому, що ця ідея сторазово посилює й миттєво об’єднує українців, за якими б ознаками вони не були роз’єднані. Ідея набирає сили й потужності саме в теперішніх умовах України.

Давайте зараз згадаємо, чому в розгромленому й скапітульованому СРСР окупанти не розпалювали міжетнічної ворожнечі? Було все: розпалювання міжнаціональної ворожнечі, складання образливих анекдотиків спецвідділом таємної поліції покійного КДБ про хохлів, жидів, чурбанів, урюків, чукч, (крім кацапів, зрозуміло), провокації, вбивства, а ось розпалювання окупантами міжетнічної ворожнечі не було.

Тільки й було чутно, що волання про “братню любов, братні народи, братні стосунки”. Які-такі новоявлені родичі до нас набиваються, схильні до геноцидів і злочинів проти людства? Не було в нас рідні з маніяків-убивць!

Не було через одну, проте дуже скандальну причину: окуповані народи, такі як білоруси, українці є слов’янами, а от окупанти — ні.

Тому нині московська пропаганда з усіх сил переконує місцевих мешканців, що вони — такі да слов’яни. Для цього знімаються історичні фільми, типу росіяни мають відношення до слов’ян, переписується історія.

Проте недавно стався черговий скандальний провал у тотальній московській спецпропаганді: російські генетики встановили, що понад 90% мешканців РФ мають "азійський ген". Тобто, на відміну від українців, належать до азіатів, монголоїдів.

Цей факт українські політики можуть, і повинні використати, щоб у своїй країні, на своїй землі, застосувати принцип “розділяй і володарюй” не так тупо і брутально, як це робить постокупаційний режим, в вишукано й шляхетно у правозахисний, наприклад, спосіб.

Для цього потрібно:

1. Почати з того, що внести до Верховної Ради України низку законопроектів про захист етнічних прав громадян. Цю тему потрібно активувати, педалювати й використовувати при кожній нагоді так, як це робиться в цивілізованих країнах: Британії, США, Франції.

2. Потім постійно у спілкуванні, листуванні, журнальних, газетних статтях, в Інтернеті, під час інтерв’ю нам, українцям, потрібно захищати етнічні права громадян України, вживати фрази, як, наприклад, у США: “білі американці”, “афроамериканці” тощо. Тому, відповідно до європейських вимог правозахисту, політкоректні вирази будуть такими: “білі українці”, “азіатоукраїнці”, “жовті українці російського походження” тощо.

Всьому цивілізованому світу якось малозрозумілі процеси, які відбуваються у нас. Очевидно українці хочуть, як думають американці і європейці, щоб азіати їх добивали? Невже українці не хочуть повертатися додому, в Європу?

Ми з вами знаємо, що це не так.

3. Причому говорити треба мовою глобалізації так, як це прийнято в усьому світі, щоб бути зрозумілим, і не вживати марксистсько-ленінську термінологію окупантів.

Ось правильні пояснення:

“Український уряд на чолі з Прем’єр-міністром нині сформовано переважно з жовтих українців російського походження, що аж ніяк не відображають думки білої української більшості!”.

“Чимало народних депутатів Верховної Ради України походять із жовтих росіян, яким недавно було надано українське громадянство”.

“Президент України не має європейських поглядів, оскільки представляє інтереси натуралізованих емігрантів з РФ і тому не може репрезентувати погляди всієї нації”.

“Захищаючи етнічні права людей, треба пам’ятати, що з-поміж нас, білих українців, європеїдів, мешкає і певна кількість жовтих, монголоїдів-росіян, що потребують особливого правозахисту, на який уряд і досі не виділив жодної копійки.” (вищенаведені фрази скопійовано, перекладено й адаптовано з текстів правозахисних сайтів ЄС і США).

Про необхідність захисту етнічних прав жовтих українців російського походження я вже писав у нарисі “Про білих українців і жовтих росіян”.

Так і тільки так треба говорити, і тоді вас зрозуміє і Європарламент, і Конгрес, і будь який пересічний громадянин планети Земля.

4. Застереження: звісно, що ви можете почати спілкуватися так лише тоді, коли Україна повернеться до Європи, адже подібної політкоректності від вас якраз вже буде вимагати єврозаконодавство. Проте, почавши спілкуватися так зараз, ви значно наблизите час повернення нашої країни до ЄС.

5. Проти усіляких антифашиків з гаслами на демонстраціях “фашизм нє прайдьоть”, у нас є гідна відповідь: “дискримінація за етнічною ознакою не пройде”. Тощо.

Головне завдання московських політтехнологів-штрейкбрехерів в Україні – це відділити від українців якусь групу й приєднати до чужинців, що будуть разом голосувати за антиукраїнські інтереси – вже не спрацьовує, оскільки почавши спілкуватися так зараз, українці консолідуються, об’єднуються навколо ідеї, й це стосується навіть так званих “хохлів”, що перевірено практикою в багатьох країнах.

Ось тоді й відбувається давноочікуваний і найважливіший результат: ми відділяємо мух від котлет. Українці об’єднуються за простою й зрозумілою ознакою. Чужинці — від’єднуються. Це і є “Розділяй і володарюй” у виконанні нас, українців.

Нас стає більшість, їх стає меншість.

Тут елементарна арифметика.

За даними перепису 2001 року етнічні українці становлять 77,8 % населення. На останніх виборах Президента голоси розподілилися приблизно порівну (зробимо поправку на шахрайство).

Отже, приблизно 27,8 % українців голосували за антиукраїнського кандидата.  

Це — так звані хохли, яких ми повертаємо до українства.

Це гарантована перемога на президентських, парламентських чи місцевих виборах!

Вони шукають десятки й сотні ознак, за якими нас розділити, ми ж знайшли одну — проте яку!!!

Ідея завжди сильніша за грубу силу.

Ідея охоплює маси й долає чужинців.

Висновки:

1. Впровадження євростандартів захисту прав людини сторазово посилює й миттєво об’єднує українців, за якими б ознаками вони не були роз’єднані.

2. Парадокс, але шлях до державності й життя українців прокладено через чуйну, дбайливу й турботливу опіку захисту етнічних прав чужинців!

Слава Україні!

Коментарі

Популярні статті

47. Психологический портрет Лилипути. Аналитические материалы политического психолога

114. Як правильно говорити про Волинську трагедію? Тези для ЗМІ, політиків, уряду

46. Психологічний портрет Ліліпуті. Аналітичні матеріали політичного психолога

76. Дослідження: чому окупанти-росіяни поводяться, як монголо-татари? Аналітичні матеріали політичного психолога

62. Прогноз дати початку спроби окупації: приниження як діагноз аншлюсу

66. "Миротворець" АТО: розвідувально-ударний комплекс

87. Віктор Суворов: режим Путіна впаде рівно через рік - 23 липня 2015