Стою. Курю.
Зовсім, анітрішечки, ні до кого абсолютно не чіпляюсь.
І раптом:
-Ти мій чупа-чупсику! Ходи но до ротика!
Куриш? Ах ти ж, розбишако!
... ви пробували колись вдавитись сигаретним димом? Легко вдавитись кавою, чаєм, твердою їжою. Значно важче вдавитись легким і невагомим сигаретним димом.
І я вдавився димом.
Кобєта, значно вища за мене (а я заходжу до вагону метро ледь пригнувшись), з хорошим боксерським розворотом плечей, брутальним макіяжем і таким самим одягом недвозначно робить мені "ділову" пропозицію.
-Тіко через мінет! - раптом бовкаю я з дуру. І стискаю щелепи.
Але піздно!
Курва з цікавістю повертається до мене всім своїм широким торсом, гідним Кличка-старшого.
-Вибачте, я тут просто стою й на дружину чекаю. Вона вже скоро. Несподівано чесносердечно в усьому зізнаюсь лахудрі.
-А ще я так люблю свою дружину
Що завжди до неї лину!
Це я перехарапудився й пронявкав зізнання віршиком.
Лярва в унісон зітхає:
-На руках латекс, болі голод,
Садист буває й гінеколог!
-Ого! Явно видко на обличчі печатку вищої освіти! Кульок?
-А то ж! Істфак! Так символічно пишеться й говориться "is fuck"!
-А як же ти почала?
-Та як. Спитали на іспитах з біології: скільки сперматозоїдів виділяє чоловік під час статевого акту? А я з перепою. Ляпнула не подумавши: повен рот! А мене ще й перепитують: кіко-кіко? Тут я й видала: десь так як на три ковтки! Тут все й почалося.
-Нда-а-а. Якось дивно чути в Києві україномовну паплюгу.
-І ти не чув, що Україна відбудеться, щойно повії на Хрещатику заговорять українською? Це якийсь класик сказав! Хоча іноді відчуваю, "что лучше бьть изнасилованной, чем украинизированной".
Окидаю професіоналку поглядом з ніг до голови:
-І хто ж тебе купує, таку височеньку?
перейти до ПОСЛУГИ, КОНСУЛЬТАЦІЇ
-Як хто? Всілякі азіяти, регіонасти переважно. Я з ними постійно працюю. Хто завгодно, але тільки не українці, вони мене не хочуть, як я їх ненавиджу!-Он як! Якісь дивні особливості національної ерекції. Сама вигадала цю брехню, чи українські буржуазні нацьйоналісти (як прийнято казати у наших сожителів зза хутора Михайлііського) підказали?
-Нічого я не вигадала. Це практика. Підкріплена євродоларами.
-Так звідки таке азіято-регіонастичне збочення?
-А ти хоч сам почув, що сказав?
-Ну.
-Прутень мну!
Вони ж лише поверхнево ослов'янені, колишні вихрещені й необрізані мусульмани з усіма заморочками: ксенофобія, крайня закритість суспільства від чужинських впливів, бажання триматися гурту, готовність слухатися одного лідера, "азійський ген", власники якого елементарно спиваються, у російському суспільстві залишилися традиційні для східних народів сімейні цінності де чоловік головний в сім’ї, а дружина слухається чоловіка.
8. Конкретні заходи протидії двомовності або Чому у гадів два язики?
http://zemlj.blogspot.com/2014/01/8.html
Ну як я тобі? Це з кафедри етнопсихології. Червоний диплом!
-Не мороч мені яйця (тут сучка ще раз з цікавістю зиркає на мене), то й шо?
-А от шо! Тільки те й роблять, що просять: побий мене, відшмагай лінійкою, надавай ляпасів, постав у кут, на колінях, кажи їм, що ти поганий хлопчик, тебе покарано, поклади поперек колін і поляпай по сідничках.
Нудно.
-Цікаво! І чом досі у нас нема секс-скандалу по типу Моніки Левінськи?
-А скандал неможливий в принципі.
Ти чув їхню дику мову — матюки, де є брутальні назви для статевих органів і збочень? Відповідно, так вони живуть і діють. Алкоголь і кримінал геть нівелювали норми суспільної моралі, а в традиціях азійського суспільства цілком нормально мати кількох жінок. Тому Содом і Гоморра для них це норма життя і якогось особливого негативного відгуку не викликають.
-А ми, чоловіки-українці, значить...
-...підкаблучники.
І які ще чоловіки?
Жінки!
Саме тут, у Північному Причорномор'ї мешкали амазонки. Що, вони кудись поділися? Ні — просто заміж повиходили. А за часів Русі так у нас взагалі був матріархат!!!
Повз чвалає якесь чмо.
Навіть не чмо — так, чмоненя.
Класичний прикид — футболка з написом СССР, на грудях купа сопель у вигляді власівського банту, смердить, тхне. Зачувши слово "українці", чмоненя всього пересмикує й воно явно готується пропердіти щось таке ж гидотливе про них, як і воно само: "Эта-а-а...". Проте, уздрівши кремезну підтіпанку, чмоненя престає морщити убогий моцк і з прискореним шкутильганням та полохливим озиранням забирається геть з очей: "...шибко, однако...".
-А звідки ти, розтіпахо, взялась, така розумна? А-а-а, ти ж історичка. То шо ж ти так...
-Як? Я кохатись хочу, заміж хочу. А всі високі то як не з азіятофф, так обрізаний. А ти височенький, нівроку нічогенький, саме по мені!
-То пошукай де інде.
-Де? Та я ж цілу історичну розвідку провела, щоб з'ясувати, чому високих українок забагато, а високих українців замало.
-Он як. І нарила шо?
-А ти не шокай. За статистикою найвижчі українці з Полтавщини. А що з ними стало?
-???
-У Голодомор там і найстрашніший голод лютував. А 90% складу НКВС окупантів були тоді такі да. Второпав?
Тут до мене поступово, як до жирафа на третій день, починає доходити.
-Стривай но, ти вивчила історію й хочеш мені сказати, що тисячоліття окупації Руси-України Московією, кілька світових воєн, штучні Голодомори, зросійщення, примусове виселення українців з України, виконано руками азіятів, котрими насправді маніпулювали...
-Я нічого не хочу сказати.
Я заміж хочу.
Я жінка.
Я українка.
Чому я маю працювати?
Навіть ось так...
Я що, винувата, що така виросла?
Я хочу доглядати дім, чоловіка, дитинку!
У величезної нової амазонки бринить голос.
В душі щось здригається...
-Ромчику! Хто то з тобою?
Вдруге здригається. То гукає з протилежного боку вулиці дружина.
Шльондра миттю вшилась. І на тому спасибі. Звідки ж їй, повійниці, знати, що в Зорянки зір посаджено роками корпінням над дисертацією (бодай вона була неладна, та дисертація), й на такій відстані вона може бачити лише силуети.
-Йду, сонечко! То міліціянт. Тут переходити не можна.
Зоряна завжди точно знає чого, скільки, як, коли, й куди мені потрібно й твердо вимагає від мене цього.
А ще, я родом з Полтавщини, з самої Полтави.
Чорнявий, синьоокий, високий.
Що ж то воно буде в Україні, які такі різкі рухи почнуться, коли нинішній режимчик вижене на вулицю ще й українських доцентів-процентів?
Цілую, пригортаю кохану й задумуюсь...
Немає коментарів:
Дописати коментар