.

Translate

20. Як нам облаштувати Україну?

Глобалізація ставить перед Україною українцями нові виклики.
Глобалізація це добре - я можу без перешкод подорожувати й милуватися планетою, мати ділові стосунки з найвіддаленішими куточками, оперативно перекидати ресурси, щоб допомагати нужденним від стихійних чи техногенних лих.
Глобалізація це погано, коли таких пасажирів-чужинців набирається в моїй країні так багато, що вони, як пташеня зозулі яйце з чужого гнізда, заходилися викидати  мене з моєї країни, "обустраівать" для себе мою Батьківщину
У Британії чимало вихідців з її колишньої колонії - пакистанців і осередків Аль-Каіди.
У Франції чимало вихідців з її колишньої колонії Алжиру вимагають від французів потіснитися, будувати мечеті, впровадити закони Шаріату у світське життя.
У Німеччині чимало турків, що знахабніли від безкарності, б'ють німців і кажуть "фасісті".
У Русі-Україні чимало вихідців з її колишньої колонії Московії, нинішньої РФ. Чимало їх сюди понаїхало, коли вони у Голодомор убили половину українців. Тому на вільному місці - на кістках мерців-українців вони зараз і живуть.
Всі ці країни об'єднує проблема натуралізованих емігрантів, що своєю кількістю та безпардонністю витісняють титульні нації.
Перевагою ЄС є продуманий механізм створення законодавства, що вже зараз захищає корінних мешканців від релігійної чи промитомозкої агресивності емігрантів, а емігрантів від ксенофобії корінних мешканців.
Людство завжди прагне до зближення, тому й створило ООН - Організацію Об'єднаних Націй, що як і її попередниця - Ліга Націй, ґрунтуючись на націоналістичній ідеології, створили механізми взаємодії, захисту і підтримки націй.
Завдяки взаємодії було сформульовано важливий націоналістичний документ: "Декларація про захист прав людини".
На ній базується ще один важливий націоналістичний документ: "Європейська конвенція про захист прав людини".
Підписантом цих документів є Україна. За дотриманням конвенції пильнує Європейський суд з прав людини у Страсбурзі, до якого щороку тисячі українців подають скарги про порушення їхніх прав суверенною державою Україна.
Це відбувається тому, що в ЄС законодавство що до агресивних емігрантів точно виписано й дотримується, а в Україні спотворено виписано й майже не дотримується. Тому Україна з року в рік стабільно посідає за кількістю скаржників друге-третє місце серед європейських націй.
Як у Британії пакистанці, у Франції алжирці, а в Німеччині турки, в Україні такими емігрантами є росіяни. Те куце законодавство, що ми маємо, вже дозволяє з оптимізмом дивитися в майбутнє і розпочати самим робити активні кроки з самозахисту.
Росіянам з малечку промивають мацкі.
Про це я переконуюся ще під час краху Совдепії, коли мої друзі-росіяни враз зненавиділи мене: "Нєзалєжнасті хатііш? Атдєліцца? Самостєйнік? Рухавєц?".
Я навіть не сподіваюся, що якщо зараз я чесний і вічливий з росіянином, буду захищати його, то в кризових міжнаціональних стосунках потім він мені віддячить і захистить.
Шщас!
Проте я, по доброті душевній, вдруге наступаю на одні й ті самі граблі і вдруге переконуюся в цьому під час Помаранчевої революції, коли питаю: "Ти за кого голосуєш?". І чую у відповідь: "Как паложено! За Віктора Фйодоровіча!".
Проте в голова моя як баняк, а на носі рожеві окуляри, тому я ще й досі пускаю слину від азійського верещання про "славянську єдність". Тому я повторно ознайомлююся з не таємними розслідуваннями їхніх звірств в Чечні і Грузії.
Якщо не попускає, то їду до рідного села, розпитую бабусю про Великий Голод, скільки і хто саме з моїх родичів помер, чи половина чи більше села вимерло? Задумуюся: поруч зі мною, на вулиці, в метро, перебувають діти й онуки тих вбивць, живі, бадьорі, здорові, а я подаю їм руку!
Ну, а якщо вже навіть і після цього як заціпило, то мо' зі мною самим щось не гаразд:

11. "Проблеми промивання розуму українцям. Аналітичні матеріали політтехнолога". http://zemlj.blogspot.com/2014/01/11.html

Я уважно вивчаю "Закон про мови" і допомагаю українській державі його виконувати. Титульні нації цивілізованих країн через свої Парламенти законодавчо жорстко й безкомпромісно захищають свою економіку, мову, культуру.
Розглянемо для прикладу Францію.
У французькому Іноземному Легіоні (військо найманців не французів), спілкування дозволено лише французькою. Закон про мови конкретний і жорсткий.
Документообіг не французькою – штраф.
Вивіска не французькою – штраф.
Спробував спілкуватися в офісі не французькою - великий штраф.
Французи виявляють згуртованість коли йдеться про звуження кола вжитку мови. Виявляється, що в міжнародному аеропорту ім Шарля де Голля радіообмін ведеться тільки французькою. При спробі перевести на англійську вибухнув страйк пілотів! А віднедавна у Франції заборонено носити ісламський релігійний одяг.
Завжди, як я заходжу в офіс (бар, ресторан) то перемикаю FM-радіо загального користування на станцію, що транслює українську музику.
Я інколи особисто вожу маршрутку (у мене невелика фірма), то ж мої пасажири, у повній відповідності з "Законом про мови" слухають радіо зрозумілою мовою, або не слухають взагалі.

Вимагаю, щоб якщо й лежали десь на столах чи підвіконнях газети, журнали чи документи, то всі вони мають бути лише українською мовою. Іншомовні сховано і в полі зору їх не видно.
Я вчу дітей змалечку основам фінансової грамотності, інвестування, як керувати підприємством, повелівати людьми.
У дитсадку няня-українка доглядає за моїми дітьми.
Я мешкаю в маленькому містечку на Лівобережжі, тому цей дитсадок приватний, тільки для українських дітей, ми самі його відкрили на квартирі тому, що емігранти, які проникли в українські органи влади, всі українські дитсадки позакривали.
Мої діти вчаться в українській школі, здобувають вищу освіту від професорів-українців. Коли викладач питає, якою мовою викладати, я вічливо йому вказую, що українська є прийнятною.
Я закриваю свою поштову скриньку на mail.ru, виходжу з Контакту і Однокласників, бойкотую російські товари та послуги.
Зрозуміло, що я не слухаю і не дивлюся мозковправні передачі московських ЗМІ. Натомість я дивлюся українські телеканали, що ще зберігають неупередженість.
Я маю і мобільний доступ в Інтернет через смартфон. Тому, коли я по-за робочим місцем і не вдома, то слухаю інтернет-радіостанції, що ведуть передачі і транслюють пісні виключно зрозумілою мовою.
Я застосовую принцип "свій до свого по своє". Я купую у продавця-українця. Мій дантист - українець. Коли з усього асортименту у мене залишається всього один примірник, то я продаю його покупцю українцю, з усіх покупців, що є в магазині.
На вулиці мене просять: "Сдайтє дєньгі в пользу нашим дєтям!". Я на мить задумуюся й відповідаю: "Навіщо? Якщо я буду допомагати вашим дітям, то хто допоможе нашим? Ваших дітей і так у нас предостатньо. Я допомагаю тільки нашим дітям."
На виборах я вкидаю у скриньку для голосування свій голос за Президента (депутата) українця, не за емігранта з нашим громадянством. Заїзжому нардепу ВРУ з одіозної фракції я відмовляю в заміні бензонасосу на моїй гарантійній СТО й прозоро й чемно пояснюю чому. А депутату міськради від україножерської партії теж коротко пояснюю чому на моїй СТО не обслуговуюь його машину: "По Союзу ностальгія? Чемодан, вокзал - Росія!".
Я ношу популярний нині в середовищі українців узор для сорочок-вишиванок, що запозичено з Софії Київської, в основі якого сварга. Що поробиш, українці швидко радикалізуються, а емігранти уявлення не мають про наші  модні тенденції.
Я не сперечаюся з агресивно налаштованими емігрантами - це сильно підвищує мій пульс і тиск, мій вигляд при цьому не найкращий (червоне обличчя, кричу, вимахую руками, товчу їхні пики), а цим фанатикам однак нічого не доведеш: "Проблеми зомбування росіян. Аналітичні матеріали політтехнолога".
Тому деякі мої аргументи надруковано і я їх просто вручаю черговому антиукраїнцю.
Це не закінчений нарис. Кожен охочий, що дочитав до цього місця,  може його доповнити власним конструктивом...
 

Коментарі

Популярні статті

102. Памятка потребителям при посещении оккупированных территорий

47. Психологический портрет Лилипути. Аналитические материалы политического психолога

114. Як правильно говорити про Волинську трагедію? Тези для ЗМІ, політиків, уряду

46. Психологічний портрет Ліліпуті. Аналітичні матеріали політичного психолога

76. Дослідження: чому окупанти-росіяни поводяться, як монголо-татари? Аналітичні матеріали політичного психолога

62. Прогноз дати початку спроби окупації: приниження як діагноз аншлюсу

66. "Миротворець" АТО: розвідувально-ударний комплекс

87. Віктор Суворов: режим Путіна впаде рівно через рік - 23 липня 2015