100. Інструкція військовому контррозвіднику з розшуку зрадників у ГШ МОУ

Узагальнено зрадника можна назвати "антисоціальною особистістю".

Антисоціальна особистість має такі характерні риси:

перейти до ПОСЛУГИ, КОНСУЛЬТАЦІЇ

1. Вона використовує в своїй мові лише найширші узагальнення: "Говорять...", "Усі вважають...", "Усім відомо..." й подібні висловлювання використовуються нею постійно, особливо коли вона передає чутки. Якщо таку людину запитати: "Хто це всі...", зазвичай з'ясовується, що це одне-єдине джерело й, ґрунтуючися на думці цього джерела, антисоціальна особистість зварганила те, що вона видає за думку всього суспільства.

Для неї це природно, адже все суспільство для неї – це велике вороже узагальнення, особливо вороже стосовно цієї антисоціальної особистості.

2. Така людина здебільшого займається тим, що поширює погані новини, робить критичні чи ворожі зауваження, знецінює й взагалі придушує.

Колись таких людей називали "пліткарями", "вісниками поганих новин" чи такими, що "люблять попліткувати".

Примітно, що така людина ніколи не передає жодних хороших новин чи схвальних зауважень.

3. Коли антисоціальна особистість передає повідомлення чи новини, вона спотворює їх зміст у гірший бік. Така людина не передає хороші новини, а передає лише погані, до того ж, часто вигадані подробиці.

Така людина часом робить вигляд, що передає "погані новини", хоча насправді вони вигадані.

4. Характерна риса й одна із сумних особливостей антисоціальної особистості полягає в тому, що вона не піддається лікуванню, перевихованню чи психологічній терапії.

5. Навколо такої особистості ми знайдемо заляканих чи хворих родичів, знайомих і друзів, котрі, навіть якщо й не стали справді душевнохворими, все ж поводяться неповноцінно, терплять невдачі й не досягають успіху.

Такі люди створюють неприємності іншим.

Якщо спробувати лікувати чи навчати когось з близьких родичів чи знайомих антисоціальної особистості, у них не буде стабільних досягнень і вони дуже швидко повернуться до попереднього стану або ж втратять переваги, які дають їм знання, позаяк перебувають під придушуючим впливом іншої людини.

Що стосується фізичного лікування такої людини, то вона зазвичай не одужує в очікувані терміни, а навпаки її стан погіршується й процес одужання перебігає погано.

Марно лікувати таку людину, допомагати їй чи навчати її, доки на неї впливає антисоціальна особистість.

Більшість душевнохворих є такими через такий зв'язок з антисоціальними особистостями, й вони складно одужують з цієї ж причини.

Це несправедливо, проте саму антисоціальну особистість рідко побачиш у психіатричній лікарні. Там перебувають лише її "друзі" й члени родини.

6. Антисоціальній особистості властиво вибирати не ту мішень.

Якщо шина спустила через те, що машина наїхала на цвяхи, така людина буде сварити свого супутника чи вибере своєю мішенню когось чи щось, які не є причиною цієї неприємності. Якщо в сусідів занадто гучно грає радіо, вона копає кота.

Якщо очевидно, що причиною є А, антисоціальна особистість неминуче почне звинувачувати Б, чи В, чи Г.

7. Антисоціальна особистість не може завершити цикл дії.

Така людина опиняється оточеною незавершеними справами.

8. Багато антисоціальних особистостей вільно зізнаються в найстрашніших злочинах, якщо змусити їх зробити це, але вони не будуть відчувати ані найменшої відповідальності за них. Їхні дії мало залежать чи зовсім не залежать від їхньої волі. Просто "так вийшло".

Вони не спроможні правильно визначати причину й тому не можуть відчувати хоч якесь каяття чи сором.

9. Антисоціальна особистість підтримує лише руйнівні групи, вона люто виступає проти будь-яких творчих груп чи груп, діяльність яких спрямована на покращення, й нападає на них.

10. Особистості такого типу схвалюють лише руйнівні дії й борються проти творчих чи корисних дій та видів діяльності.

Творчі люди особливо часто, мов магнітом, притягують до себе антисоціальних особистостей, котрі бачать у мистецтві цих людей щось таке, що має бути знищено, й під виглядом "друзів" приховано намагаються це зробити.

11. Допомога іншим – це діяльність, що доводить антисоціальну особистість ледь не до сказу. Проте тим видам діяльності, котрі під виглядом допомоги несуть руйнування, надається усіляка підтримка.

12. В антисоціальної особистості погане почуття власності, й вона вважає, що ідея про те, що щось комусь належить, – це трюк, вигаданий, щоб дурити людей. Насправді нікому нічого не належить.

Вище описано лише один з яскраво виражених, "класичних" типажів зрадника. Бувають й інші. Особливо серед жовтих українців російського походження й хохлів.

"Людині в душу не залізеш, не дізнаєшся, про що вона думає". Ця поширена думка є брехнею. Залізеш, дізнаєшся: є способи й методи. Людство стрімко котиться до створення суспільства, де будуть контролюватися душі, думки, помисли громадян.

Якщо читачі цієї статті раптом виявлять у своєму житті таку антисоціальну особистість, то найкраще, що вони зможуть зробити для себе, це раз і назавжди розірвати стосунки з нею.

І буде Вам щастя!

Слава Україні!

Додатково:

Психологічний портрет Яйцевінковича. Аналітичні матеріали політичного психолога
http://www.zemlj.blogspot.com/2014/01/30.html

Психологічний портрет Тимошенкоко. Аналітичні матеріали політичного психолога

http://zemlj.blogspot.com/2014/05/blog-post.html

Психологічний портрет Ліліпуті. Аналітичні матеріали політичного психолога

http://zemlj.blogspot.com/2014/03/blog-post_697.html

Психологічний портрет Порошенкоко. Аналітичні матеріали політичного психолога
http://zemlj.blogspot.com/2014/05/blog-post_18.html