1. Противник прагне за всяку ціну зламати опір і будь-що, але окупувати місця, що є символами українського бойового духу й звитяги Збройних Сил України (ЗСУ) і його Сухопутних військ (СВ). Наприклад: Аеропорт.
2. Противник прагне взяти в котел підрозділи ЗСУ й не зважає на існування кращих варіантів. Наприклад: під Дебальцевим ефективним було б добитися прориву лінії бойового зіткнення. В обох випадках противник втратив невиправдано велику кількість особового складу, техніки, часу, втратив стратегічну ініціативу. У підсумку це призвело до перелому на користь ЗСУ.
3. Щоб досягти мети противник має майже на 100% механізовані сили, які оперативно перекидає й концентрує в потрібних місцях ціною майже повного оголення інших ділянок бойового зіткнення. Наприклад: Дебальцево.
4. Описані вище особливості ведення бойових дій противнику потрібно для досягнення військово-політичних цілей: організації масованої пропаганди, метою котрої є знищити бойовий дух не лише ЗСУ, а й усього українства в цілому. Спонукати до припинення бойових дій. Зламати готовність опиратися окупантам. Наприклад: створення й поширення через соцмережі й засоби масової інформації панічних настроїв під час подій під Ілловайськом, Дебальцевим.
До цього можна додати широке застосування танків у кількостях, що більша, ніж у деяких країн НАТО, артилерії, широкої номенклатури безпілотників, мін, лінійки засобів радіоелектронної боротьби, високу концентрацію засобів протиповітряної оборони тощо.
Відповідно до вищевикладеного аналізу з метою адекватного реагування на дії противника, можна зробити низку висновків при плануванні перспектив розвитку озброєння і військової техніки СВ: з прийняттям на озброєння СВ СРЗО "Вільха" з достатньою дальністю й точністю ураження, з'являється можливість створити розвідувально-ударний комплекс (РУК).
Такий РУК може діяти в оперативно-тактичному масштабі й заздалегідь знищувати війська противника в місцях концентрації. До складу РУК також варто включити й інші вогневі засоби Операції об'єднаних сил для швидкої протидії раптово виявленим загрозам. РУК має отримати зашифровані, перешкодостійкі лінії зв'язку, безпілотники й інші канали отримання інформації про цілі: авіаційні, супутникові тощо. Це дозволить істотно збільшити бойові можливості з'єднань і частин СВ.
З початком збройної агресії РФ на територію України, аншлюсу Автономної республіки Крим, проявилася низка особливостей ведедення противником бойових дій. Важається, що закони ведення війни універсальні й придатні для застосування в усі часи й всіма народами [1]. Проте ці особливості обумовлюються, перш за все, менталітетом противника, його походженням й
історичним досвідом.
Наприклад, під час Ірано-Іракської війни Іран пробував вести бойові дії спираючись на дані з Корану, що призвело до величезних втрат, знекровлення армії, й втрати стратегічної ініціативи. Це було обумовлено однією з крайніх форм ісламського фундаменталізму, котрий сповідувало тодішнє керівництво Ірану. Так само Китай, під час кількох в'єтнамо-китайських конфліктів, пробував вести бойові дії, спираючись на твори Великого Мао, що теж не сприяло успіху.
1. Противник прагне за всяку ціну зламати опір в значимих, відомих, розпіарених для України пунктах, що є символами українського бойового духу й звитяги. Це виражається в кровопролитних, часто лобових атаках. Не зважає на втрати людей, техніки, часу. Стягує всі можливі ресурси. Військовослужбовцям противника пропонуються усілякі преференції.
Наприклад: оборона Аеропорту, Дебальцево. Противник втратив стратегічну ініціативу, що дозволило військово-політичному керівництву України в критичний період виграти час і зупинити наступ противника, чим урятувати від подальшої окупації українську землю.
2. Противник надає значення датам календаря, що мають для нього певне значення.
Наприклад: противник почав повномасштабно вводити війська на нашу землю саме на День Незалежності 24 серпня, а "взяти Дебальцево" вони заприсяглися до Дня народження Президента РФ.
3. Очевидна безглуздість атак Аеропорту й Дебальцевого не призвела до зміни тактики й відмови від помилкових дій.
Наприклад: під Дебальцево у противника був реальний шанс і сили зосередитися на прориві фронту, а не на формуванні котла, що, потенційно, мало б значно більший успіх. Проте вони цієї можливості не використали. Це б значило визнати свої помилки. Противник не любить визнавати свої помилки.
4. Котел. Після розгрому Червоної армії німцями на початку Другої світової війни, котел для росіян став просто якоюсь самоціллю, сакральним скрєпним словом.
Наприклад: під тим же Дебальцевим ефективним було б добитися прориву фронту з подальшою окупацією, що не було зроблено. Натомість противник зосередився на спробі оточити котел, що не вдалося, й втратив час і стртегічну ініціативу.
5. Безпілотні літальні апарати (БПЛА). Широка номенклатура спеціалізованих і різного класу БПЛА. Й досі є проблемою як знешкодити ці відносно дешеві літальні апарати противника.
6. Загороджувальні загони. У першому ешелоні противник часто розміщує місцевих так званих "ополченців", чи своїх найманців з кримінальним минулим. Бойовий дух їх ніякий. Тому в другому ешелоні завжди стоять кадрові російські військові. Таку побудову було помічено й під час окупації частини території Грузії.
7. Міни. Безпрецедентну концентрацію мінних загоджень нині зафіксовано на території Окремих районів Донецької та Луганських областей (ОРДЛО). У тому числі й мін, що заборонені міжнародними конвенціями.
8. Протиповітряна оборона (ППО) противника надзвичайно насичена не лише зенітно-ракетними комплексами на території самих ОРДЛО, а й підтримується далекобійними ЗРК з території РФ.
9. Повна зневага до українців і договорів з нами. Наприклад: Ілловайськ, порушена домовленість про "зелений коридор". Порушення Будапештського меморандуму, чисельних домовленостей про перемир'я й припинення вогню.
10. Танки. Основою ударних сил окупантів є танк. Кількість танків різних модифікацій на території ОРДЛО перевищує кількість танків у Бундесвері.
11. Артилерія. Ствольна і реактивна артилерія є основою вогневого впливу на українські війська під час спроб прорвати нашу оборону.
Застосовується постійно. Снарядів не шкодують. Застосовується невеликими групами, маневром і вогневим нальотом.
12. Готовність противника до негайної втечі. Не організованого виведення військ, як вихід наших військ з Дебальцевого, а саме до панічної втечі без наказу командування окупаційних сил.
Неодноразово продемонстровано противником на багатьох ділянках фронту.
13. Маси техніки і військових противника на вулицях і околицях Донецька, і їхнє швидке виведення після міжнародної реакції на збитий Боїнг-777, говорить про схильність до ведення війни методами спецслужб – провокацією. Вочевидь, збили не той літак. Противник сильно залежить від згуртованого міжнародного впливу на його дії. Особлива залежність від дій США.
14. Радіоелектронна боротьба (РЕБ). Безпрецедентний рівень з огляду на ступінь технологічного розвитку і загальну відсталість РФ.
15. Противник вкрай болісно реагує на будь-які успіхи України. Особливо істеричною є реакція на військові успіхи. Схоже на те, що значні військові успіхи України спроможні зрушити авторитет тамтешнього режиму і їхню впевненість у спроможностях очільника.
16. Атомний шантаж противник застосовує. Це підтверджує урядове розслідування обставин вторгнення і аншлюсу АРК. Як я вже писав, противник плювати хотів на Будапештський меморандум. Недавні події з газом "Новичок" у Великобританії можуть свідчити про ігнорування урядом РФ міжнародних угод про нерозповсюдження й знищення хімічної зброї.
Відповідно до вищевикладеного можна зробити низку висновків при плануванні перспектив розвитку озброєння і військової техніки Сухопутних військ:
1. На схильність противника до значної концентрації сил і засобів ведення війни варто реагувати ракетами типу «Вільха», що мають достатню дальність і точність застосування.
2. Для оперативного реагування «Вільха» має бути включена до складу розвідувально-ударного комплексу РУК.
3. Весь фронт і тили з усіма присутніми ударними засобами мають бути інтегровані до єдиного РУК фронту, що спроможний за мінімально можливий час від моменту виявлення знищити ціль починаючи від від одиночної вогневої точки, бліндажу, міномета, і до району оперативного зосередженння батальйонних груп (полків, бригад).
4. БПЛА українського виробництва мають бути орієнтовані на інтегрування до складу єдиного РУК фронту.
5. Протитанкові засоби повинні мати збільшену, у кілька десятків кілометрів, дальність застосування. Бути спроможними знищувати не лише цілі на кшталт: танкова рота в наступі, танковий батальйон на марші, а й одиночні цілі, що розміщені посеред міської забудови.
6. Війська повинні отримати стійку і перешкодозахищену до засобів РЕБ систему управління.
7. «Грім-2» може завдати ударів по Москві. Проте варто мати зброю, що спроможна завдати ударів до Далекого Сходу РФ включно.
8. Для звільнення ОРДЛО і АРК потрібно мати засоби оперативного розмінування аж до об“ємно-детонуючих боєприпасів включно.
9. Потрібно мати засоби, що спроможні ефективно знищувати ППО противника для задіювання в операції Повітряних Сил України.
10. Техніка й озброєння має бути захищеною від чинників ураження атомного вибуху, хімічної і бактерологічної зброї.
11. Для отримання інформації в реальному часі варто мати розвідувальні супутники на відповідних орбітах.
Література
1. Лао Дзи. Дао війни.
2. https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%86%D0%B0%D0%BF
Немає коментарів:
Дописати коментар