86. Як "помножити на нуль" Буратіно?

Як вижити, коли по тобі стріляють термобаричним боєприпасом типу "Буратіно"?
Знищити його разом з "папакарлами" й вигнати всю цю наволоч з АРК, з ПІСУАРу: подивіться, що окупанти витворяють у Луганську й Донецьку. Написати цю статтю мене змусило інтерв'ю "кіборгів". Їм стало зовсім кепсько, коли ті отримали розвіддані про можливу атаку "Буратіно" аеропорту Донецьк.

Американці вперше бомбу об'ємного вибуху застосували у В'єтнамі при розчищенні джунглів для посадки гелікоптерів.
Азіати застосували ОДАБ і "Буратіно" під час невдалої спроби окупувати Ісламську Республіку Афганістан, та під час окупації Чеченської Республіки.
Європейці чи десь застосовували такі боєприпаси, чи ні, мені не відомо.

перейти до ПОСЛУГИ, КОНСУЛЬТАЦІЇ

У 70 - 80-х рр. в НДІ прикладної хімії (м Загорськ, нині Сергіїв Посад, РФ) були створені металізовані вогнесуміші з підвищеними властивостями ураження, а потім, на їх основі - термобаричні. Останні не підпалюють відразу, а спочатку розпорошують у певному об'ємі повітря, а  потім підривають. При цьому в районі вибуху значно зростають температура (грець. Therme - тепло, жар) і тиск (грець. Baros - тяжкість, тиск), від чого подібні суміші й отримали свою назву. А, позаяк в районі вибуху ще й випалюється кисень, то споряджені ними боєприпаси іноді називають "вакуумними", що, звичайно, не зовсім точно; точнішою є інша їхня назва - "боєприпаси з об'ємно-детонуючою сумішшю".

Зона гарантованого знищення від залпу "Буратіно" становить 200 х 400 м. Максимальна відстань застосування 2700 - 3500 м. Назва - ТОС-1.

Боєприпас об'ємного вибуху працює за схемою: створення хмари "суміш-повітря" - підрив її. В російських боєприпасах застосовують суміші рідин (типу пропілнітрата) й легких металів (на кшталт дрібного порошку магнію). Для того, щоб така суміш була однорідною, її перемішують під час польоту боєприпасу до цілі й розпорошують на оптимальній висоті над поверхнею (7-10 м). Розпорошуючу вибухівку, маса якої зазвичай становить 1-2% від ваги суміші, розташовують вздовж вісі симетрії боєприпасу. Її вибух руйнує корпус і розпорошує суміш у повітрі.

В ідеалі аерозольна хмара має бути підірвана відразу після досягнення нею розмірів, які забезпечують оптимальну детонацію. Власне, об’ємно-детонуючий вибух відбувається не після підриву розпорошуючої вибухівки (без кисню суміш не горить), а після підриву вторинних іскрових детонаторів (розташованих у хвостовій частині боєприпасу), при цьому затримка становить від 125 до 500 мілісекунд. Чим більша затримка, тим більша ймовірність розвіювання хмари, або втрати нею критичної концентрації; чим менше – тим вище ризик неповного згоряння суміші через нестачу кисню. Тому найчастіше надають перевагу мінімальній 125-мілісекундній затримці. Для підриву аерозольної хмари використовують як традиційні детонатори із затримкою, так і хімічні методи (трифторид брому, або хлору самозапалюється при контакті із сумішшю).

Аерозоль від звичайних вибухових речовин відрізняє більша швидкість детонації (7000-9000 м/с проти 1500-3000 м/с) й те, що ударна хвиля хоч і слабша, проте загасає повільніше й зберігається довше. Тому руйнує такий боєприпас на великій площі.

Тепер про знаменитий "вакуумний" ефект. Позаяк хмара складається із суміші з повітрям, то в момент підриву весь кисень у хмарі вступає в реакцію. Цей процес швидкий (частки секунди) після детонації, коли тиск стрибком піднімається, а потім різко знижується нижче атмосферного приблизно на 160 мм ртутного стовпа. Якщо людина якось виживе після вибуху (в підвалі, в бліндажі), то таке різке зниження тиску призводить до гарантованої болісної смерті - розірвуться легені, луснуть очі й барабанні перетинки, розриваються внутрішні органи.

На початку грудня 1999 року уряд Чеченської Республіки Ічкерія звинуватив російських окупантів у використанні невідомого типу хімічної зброї під час нападу на столицю місто Грозний. За повідомленнями, понад 30 військовослужбовців чеченської армії було вбито внаслідок вибуху, який за словами свідків, супроводжувався незвичними жовтими язиками полум'я, а понад 200 інших постраждали від опіків.

Цей випадок є типовим прикладом неповної детонації аерозолю паливно-повітряної вибухової суміші. Неправильне формування аерозолю, або невчасний підрив детонатора може створити велику вогняну кулю. Хоча й потрапити в таку вогняну кулю приємного мало, проте потужного вибуху не буде, не буде й ударної хвилі.
При сильному вітрі, рясному дощі, аерозольна хмара або не формується взагалі, або сильно розсіюється.

ВИСНОВКИ:
- найкращим захистом є знищення самої пускової установки "Буратіно", адже він має порівняно невелику максимальну відстань застосування 2700 - 3500 метрів;
- захистом від застосування є руйнування хмари аерозолю, запалювання аерозолю замість підриву;
- запалювання аерозолю відбувається від відкритого полум'я вогнища, іскріння електропроводки, трасера, полум'я зі стволу зброї під час пострілів, хімічних речовин трифторид брому, або хлору тощо;
- позаяк час між розпилюванням хмари аерозолю й її підривом вимірюється в мілісекундах, засоби запалювання аерозолю мають застосовуватися постійно на території, поки є загроза застосування "Буратіно";
- позаяк перед підривом хмару аерозолю розпилюють на оптимальній висоті над поверхнею (7-10 м), то й засоби запалювання аерозолю мають бути підняті над поверхнею землі, на дахом терміналу аеродрому, будинку, на відстані від його боків тощо.



Інструкція з виживання: як врятуватися від "Градів"

Система залпового вогню "Град" має репутацію грізної і страшної зброї, яка не залишає шансів на виживання. Однак, як показує досвід, можна залишитися живим і під "Градом".

Головне — не піддаватися паніці і знати особливості цієї зброї, передає канал "24". Міну можна почути і відреагувати на неї. 

Снаряди з "Граду" летять вдвічі швидше за швидкість звуку. Почути постріл і звук ракети, що летить у тебе, неможливо.

Однак залп із "Граду" добре видно. Вночі це яскравий спалах на горизонті, вдень — димні сліди ракет. Тому в першу чергу потрібно організувати чергування спостерігачів, які вчасно попередять про початок обстрілу. Звичайна дальність стрільби — від 5 до 20 кілометрів, і після сигналу від спостерігача є всього декілька секунд, щоб сховатися. 

Тому в людей, що перебувають в зоні можливого обстрілу «Градами», дуже швидко виробляється специфічна звичка: вони постійно тримають у полі зору об’єкти на місцях, що можна використовувати як укриття. 

Ракета "Граду" в рази потужніша за мінометну міну. Важкий снаряд на надзвуковій швидкості і шість кілограмів вибухівки легко пробивають стіни будинків і ламають міжповерхові перекриття. Тому в будівлі краще ховатися в підвалі або на підлозі першого поверху. 

Вибирайте місце в кутку між несучими стінами, там менше шансів потрапити під стелю, що завалилась, і недалеко від вікна чи дверей, щоб можна було швидко залишити будівлю в разі влучання. Осколково-фугасний снаряд "Граду" має контактний детонатор, який спрацьовує при ударі об землю. Як і у випадку з мінометом, осколки після вибуху летять вгору і в сторони. Тому від осколків досить надійно захищають окопи, щілини, воронки, бліндажі. Якщо обстріл застав вас на відкритій місцевості — лягайте на землю і притискайтеся до неї якомога сильніше. 

На кожній пусковій установці "Град" — 40 снарядів, які при необхідності можна випустити за 20 секунд. При обстрілі снаряди вибухають один за одним. Зазвичай дають залп приблизно з 10-30 снарядів, після чого уточнюють результати стрільби і коректують вогонь, або ж змінюють позицію. 

Можливий і масований обстріл: в артдивізіоні — 18 бойових машин, які використовують і разом, і малими групами, і поодинці. Тому не поспішайте виходити із укриття, не почекавши хоча б 10 хвилин після закінчення обстрілу. Розкид снарядів — 50-100 метрів. При обстрілі цілей у населених пунктах ракети часто вибухають на вулицях і залітають у житлові квартали. 

Отже, основні правила виживання при обстрілі з "Граду":

1. Почути надзвуковий снаряд неможливо. Організуйте постійне спостереження. 
2. Постійно тримайте в полі зору будівлі, що знаходяться поблизу, предмети на місцевості, які можна швидко використовувати як укриття. З часом це стане звичкою. 
3. Окопи, воронки, щілини захищають від осколків досить надійно. Якщо обстріл застав вас на відкритій місцевості — лягайте на землю. 
4. У будівлі краще ховатися в підвалі або на першому поверсі — в кутку, недалеко від вікна чи дверей. 
5. Після закінчення залпу не поспішайте виходити з укриття. Зачекайте хоча б хвилин десять — цілком імовірно, що обстріл продовжиться.
джерело:  http://expres.ua/news/2015/01/25/124721-instrukciya-vyzhyvannya-vryatuvatysya-gradiv

Інструкція з виживання: як врятуватися від "Градів" 25.01.2015 06:46 Інструкція з виживання: як врятуватися від "Градів" Система залпового вогню "Град" має репутацію грізної і страшної зброї, яка не залишає шансів на виживання. Однак, як показує досвід, можна залишитися живим і під "Градом". Головне — не піддаватися паніці і знати особливості цієї зброї, передає канал "24". Міну можна почути і відреагувати на неї. Снаряди з "Граду" летять вдвічі швидше за швидкість звуку. Почути постріл і звук ракети, що летить у тебе, неможливо. Однак залп із "Граду" добре видно. Вночі це яскравий спалах на горизонті, вдень — димні сліди ракет. Тому в першу чергу потрібно організувати чергування спостерігачів, які вчасно попередять про початок обстрілу. Звичайна дальність стрільби — від 5 до 20 кілометрів, і після сигналу від спостерігача є всього декілька секунд, щоб сховатися. Тому в людей, що перебувають в зоні можливого обстрілу «Градами», дуже швидко виробляється специфічна звичка: вони постійно тримають у полі зору об’єкти на місцях, що можна використовувати як укриття. Ракета "Граду" в рази потужніша за мінометну міну. Важкий снаряд на надзвуковій швидкості і шість кілограмів вибухівки легко пробивають стіни будинків і ламають міжповерхові перекриття. Тому в будівлі краще ховатися в підвалі або на підлозі першого поверху. Вибирайте місце в кутку між несучими стінами, там менше шансів потрапити під стелю, що завалилась, і недалеко від вікна чи дверей, щоб можна було швидко залишити будівлю в разі влучання. Осколково-фугасний снаряд "Граду" має контактний детонатор, який спрацьовує при ударі об землю. Як і у випадку з мінометом, осколки після вибуху летять вгору і в сторони. Тому від осколків досить надійно захищають окопи, щілини, воронки, бліндажі. Якщо обстріл застав вас на відкритій місцевості — лягайте на землю і притискайтеся до неї якомога сильніше. На кожній пусковій установці "Град" — 40 снарядів, які при необхідності можна випустити за 20 секунд. При обстрілі снаряди вибухають один за одним. Зазвичай дають залп приблизно з 10-30 снарядів, після чого уточнюють результати стрільби і коректують вогонь, або ж змінюють позицію. Можливий і масований обстріл: в артдивізіоні — 18 бойових машин, які використовують і разом, і малими групами, і поодинці. Тому не поспішайте виходити із укриття, не почекавши хоча б 10 хвилин після закінчення обстрілу. Розкид снарядів — 50-100 метрів. При обстрілі цілей у населених пунктах ракети часто вибухають на вулицях і залітають у житлові квартали. Отже, основні правила виживання при обстрілі з "Граду": 1. Почути надзвуковий снаряд неможливо. Організуйте постійне спостереження. 2. Постійно тримайте в полі зору будівлі, що знаходяться поблизу, предмети на місцевості, які можна швидко використовувати як укриття. З часом це стане звичкою. 3. Окопи, воронки, щілини захищають від осколків досить надійно. Якщо обстріл застав вас на відкритій місцевості — лягайте на землю. 4. У будівлі краще ховатися в підвалі або на першому поверсі — в кутку, недалеко від вікна чи дверей. 5. Після закінчення залпу не поспішайте виходити з укриття. Зачекайте хоча б хвилин десять — цілком імовірно, що обстріл продовжиться.
Читайте більше тут: http://expres.ua/news/2015/01/25/124721-instrukciya-vyzhyvannya-vryatuvatysya-gradiv

Інструкція з виживання: як врятуватися від "Градів" 25.01.2015 06:46 Інструкція з виживання: як врятуватися від "Градів" Система залпового вогню "Град" має репутацію грізної і страшної зброї, яка не залишає шансів на виживання. Однак, як показує досвід, можна залишитися живим і під "Градом". Головне — не піддаватися паніці і знати особливості цієї зброї, передає канал "24". Міну можна почути і відреагувати на неї. Снаряди з "Граду" летять вдвічі швидше за швидкість звуку. Почути постріл і звук ракети, що летить у тебе, неможливо. Однак залп із "Граду" добре видно. Вночі це яскравий спалах на горизонті, вдень — димні сліди ракет. Тому в першу чергу потрібно організувати чергування спостерігачів, які вчасно попередять про початок обстрілу. Звичайна дальність стрільби — від 5 до 20 кілометрів, і після сигналу від спостерігача є всього декілька секунд, щоб сховатися. Тому в людей, що перебувають в зоні можливого обстрілу «Градами», дуже швидко виробляється специфічна звичка: вони постійно тримають у полі зору об’єкти на місцях, що можна використовувати як укриття. Ракета "Граду" в рази потужніша за мінометну міну. Важкий снаряд на надзвуковій швидкості і шість кілограмів вибухівки легко пробивають стіни будинків і ламають міжповерхові перекриття. Тому в будівлі краще ховатися в підвалі або на підлозі першого поверху. Вибирайте місце в кутку між несучими стінами, там менше шансів потрапити під стелю, що завалилась, і недалеко від вікна чи дверей, щоб можна було швидко залишити будівлю в разі влучання. Осколково-фугасний снаряд "Граду" має контактний детонатор, який спрацьовує при ударі об землю. Як і у випадку з мінометом, осколки після вибуху летять вгору і в сторони. Тому від осколків досить надійно захищають окопи, щілини, воронки, бліндажі. Якщо обстріл застав вас на відкритій місцевості — лягайте на землю і притискайтеся до неї якомога сильніше. На кожній пусковій установці "Град" — 40 снарядів, які при необхідності можна випустити за 20 секунд. При обстрілі снаряди вибухають один за одним. Зазвичай дають залп приблизно з 10-30 снарядів, після чого уточнюють результати стрільби і коректують вогонь, або ж змінюють позицію. Можливий і масований обстріл: в артдивізіоні — 18 бойових машин, які використовують і разом, і малими групами, і поодинці. Тому не поспішайте виходити із укриття, не почекавши хоча б 10 хвилин після закінчення обстрілу. Розкид снарядів — 50-100 метрів. При обстрілі цілей у населених пунктах ракети часто вибухають на вулицях і залітають у житлові квартали. Отже, основні правила виживання при обстрілі з "Граду": 1. Почути надзвуковий снаряд неможливо. Організуйте постійне спостереження. 2. Постійно тримайте в полі зору будівлі, що знаходяться поблизу, предмети на місцевості, які можна швидко використовувати як укриття. З часом це стане звичкою. 3. Окопи, воронки, щілини захищають від осколків досить надійно. Якщо обстріл застав вас на відкритій місцевості — лягайте на землю. 4. У будівлі краще ховатися в підвалі або на першому поверсі — в кутку, недалеко від вікна чи дверей. 5. Після закінчення залпу не поспішайте виходити з укриття. Зачекайте хоча б хвилин десять — цілком імовірно, що обстріл продовжиться.
Читайте більше тут: http://expres.ua/news/2015/01/25/124721-instrukciya-vyzhyvannya-vryatuvatysya-gradiv