70. Порадник наївним білим європейцям: як правильно спілкуватия з азіатами

Я - колаборант.
Служу окупантам-азіатам.
Третій курс Чернігівського вищого авіаційного училища льотчиків. 
Умань. Гауптвахта. Сиджу.
Срок мотаю.
Як і Яйцевінкович. 


За самовільну відлучку. 
Ходив до ДОСААФ, здавав на права.
Зарозумілий сержант здав.

Сиджу 5 діб. 
А дали 3. 
Але 2 вихідних. 
Разом 5. 

На вихідних забрати нікому, сучари бацильні.  

перейти до ПОСЛУГИ, КОНСУЛЬТАЦІЇ

Зі мною сидить солдат. Родом з РФ. Зовнішність ну просто типова монголо-татарська. 
Батир!
Квартирний злодій. 50 квартирних крадіжок. Пішов в армію, щоб списати судимість. Мені, як курсанту, за п'ять хвилин офіцеру, довіри більше, от начальник губи й довіряє зводити кудись того солдата й назад.

Зводив. 
Повертаємося.

Проти губи через паркан вагончик будівельників. 
Той солдат і каже мені:
С - Хочеш, покажу, як я квартири бомбив? Замки без ключа відкривав? На твоїх очах відмичку зроблю й навчу як. 

Мені цікаво. Страшенно цікаво. Так кортить побачити!

Саме звідси й починається один з моїх найбезглуздіших вчинків і діалогів з людиною, що, як кажуть, «відморожується».  
Я - Покажи! 
С - Так замок треба. Давай через паркан переліземо: я замок на вагончику й відкрию. 
Я - Не можна. Це злочин.
С — Так там же нікого немає. Я зараз покажу, як зробити відмичку.

Мені й цікаво, й розумію, що це неправильно. Проте я як під впливом циганки, що видурює гроші. Відмазка «там нікого немає» якось спрацьовує і я чомусь погоджуюся. 

Робить зі звичайного цвяха відмичку й показує, як ламати французький замок.
С — Зараз зайдемо у вагончик і почистимо шухляди.
Я — Це ж крадіжка!
С — Так тут же бригадир ховає туди хабарі, а потім споює робітників.
Він копирсається в шухлядах і в робочиму одязі.
Прагну осмислити всю абсурдність цієї заяви. 
Я — Пішли!
С — Так тут ще фарба не вивітрилася.
Прагну зрозуміти, до чого тут фарба?

Розмова тягнеться ще якийсь час з такими ж «відмороженими» відповідями. 

Я злюся й ніби скидаю з себе цю облуду. Рішуче заявляю:
Я — Все, ходімо! А то доповім начальнику губи!
С — Доповідай. Думаєш чому я це з тобою разом зробив? Щоб запам'ятали тебе, курсанта, а не мене, солдата.
Я — Я ж тобі довіряю, дозволив все це, а ти мене здати замислив?
С — А хто ти мені? 
Я - …

Не знаю, як відповісти на таку зухвалу демонстрацію зради на довіру, на таку цинічну підставу. 
З трудом знаходжу, що сказати й оволодіваю ситуацією.
Я — Повірять мені, а тобі, рецидивісту, ще й срок впаяють! Пішов!

А тепер прочитайте ще кілька питань і відповідей:

У - РФ постачає зброю колаборантам.
РФ - Так давйте почнемо мирні перемовини з ополченням!

У - Ми закриваємо цей перехід через кордон, і російська сторона, відповідно до міждержавних угод, має його закрити.
РФ - Так люди один до одного у гості їздять!

У - Колаборанти вбивають, крадуть, гвалтують, руйнують економіку.
РФ - Так нам же треба надіслати гуманітарну допомогу людям!

У - Не можна, без погодження з Україною, гуманітарну допомогу через кордон переміщувати.
РФ - Так продукти з гумконвою швидко псуються!

У - Російські десантники вторглися на територію України. Це інтервенція.
РФ - Так вони ж заблукали!

У - Росіяни вторглися на українську землю. Ось супутникові знімки, знищеня техніка, свідчення полонених.
РФ - Так нам ніхто доказів не надав!  

Нічого не нагадують ці діалоги?

Правильно!
Це класичні відповіді злочинців. Ви ніколи не доб'єтеся від них точних відповідей. Ці слизькі базари можуть тривати вічно. Вони завжди «відморожуються».

Хто б міг подумати, що подібні ділоги можна буде почути від вождя Кацапстану? Нічого дивного. Ліліпутя і є злочинцем. І величезна частина провини за скоєне лежить саме на ньому.

Психологічний портрет Ліліпуті. Аналітичні матеріали політичного психолога 

http://zemlj.blogspot.com/2014/03/blog-post_697.html

І. Тому у спілкуванні з азіатами варто дотримуватися правила:
«Не вір, не бійся, не проси!».

Не вір.
Троє наших військових пішли на перемовини з колаборантами, про визволення полонених солдат. Порушивши всі домовленості, колаборанти підступно взяли їх самих у полон.

Не бійся.
Колаборанти гучно базікають про свої, буцімто гарандіозні перемоги. А насправді це брехня.

Не проси.
Оточені в Ілловайську батальйони попросили коридор для виходу. Колаборанти вказали коридор. А під час виходу батальйонів підло убили артилерією 300 українців. 

ІІ. «По діянням їхнім судіть їх!» Біблія.

Не чекайте словесного поносу. Зважайте на реальні дії чи бездіяльність і приймайте рішення. Не втрачайте дорогоцінного часу.

ІІІ. Алкоголіки.

Один мій знайомий, що побував у багатьох місцях РФ, якось сказав:
- Росіяни не є наркоманами лише тому, що вони алкоголіки. Скрізь апатія, безвідповідальність.

Встановлено, що понад 90% усіх росіян мають "азійський ген". Тобто належать до жовтої азійської раси, монголоїдів. Носії "азійського гену" відомі вразливістю до такої хімічної сполуки, як С2Н5ОН. Це хімічна формула етилового спирту, алкоголю. При вживанні залежність розвивається майже миттєво.

Ви давно бачили шляхетного алкоголіка? 
Ви давно бачили сумлінного алкоголіка?
Ви давно бачили порядного акоголіка?

IV. Білі колонізатори.

Скрізь в українських ЗМІ тільки й чуєш, що українці білі й пухнасті, а от росіяни ні. Давайте розберемося.

Росіяни жовті? Так.
Росіяни не пухнасті? Так.
Українці білі? Так.
Українці пухнасті? Не так!

І ось чому.
Русичі-українці є спадкоємцями Руси. Русь — найбільша й найпотужніша імперія середньовічної Європи, що розширювала й колонізувала території на Схід, Північ, Південь, і Захід. 

Наприклад, Його Високість, Князь Володимир Великий завоювали і упокорили на Заході племена ляхів, пращурів сучасних поляків (згадайте історію, як вони потім до нас ставилися).  

Його Високість, Князь Ярослав Мудрий заснували на Півночі нову колонію - місто Ярославль (нині це територія РФ). 

Тут треба розуміти, що ми, русичі-українці, забрали у пращурів сучасних росіян все, що лише можна забрати в колонізованої народності, залишивши їх живими: їхню рідну уйгурську мову – надали псевдослов’янсьий секонхенд (давно вже доведено, що шляхи розвитку української і російської різні, й вони не походять з одного джерела), частку своєї історії, легенд,  культури. 

Колонізація зайшла настільки далеко, що росіяни вже вважають себе слов’янами, як і чорні африканці з Французького Алжиру, що говорять і вважають себе вже французами.

«Ми їх зліпили з того, що було!». В продовж колонізації нам так і не вдалося відучити кацапів матюкатися й підняти їх настільки, щоб вони перестали проявляти люту азійську жорстокість. 

Сучасні росіяни, фактично, це наше ж відображення у кривому дзеркалі. 

Тому — нічого дзеркалу дорікати...

V. Сунь-Цзи. Мистецтво війни.

http://ukrlife.org/main/minerva/war_china.htm

Злочинне держбандформування, очолюване злочинцем-гебістом, що послуговується ще й філософією рідною й близькою йому — це по-справжньому важкий випадок!

Злочинці й спецслужби виразно появляють емоцію прихованої ворожості.

Прихована ворожість — таємна неприязнь, сповнена ненависті, завуальована злобність, яка не проявляється явно. Людина не демонструє ненависть як таку. Вона може послуговуватися найрізноманітнішими видами хитрощів: може проголосити, що любить інших людей, що діє передусім в ім’я добра і водночас діє (несвідомо чи в інший спосіб) так, щоб нашкодити людині чи зруйнувати її життя й репутацію, особисту власність.

Ось цитата з книги Сунь-Цзи Мистецтво війни:

«Зображуй користь, щоб затягти його. Створи безладдя [у його силах] та захопи його.
Якщо він повен, приготуйся; якщо він сильний, уникай його.
Якщо він у гніві, турбуй його; будь шанобливий, щоб він уявив себе непереможеним.
Якщо ворог відпочив, примусь його напружити сили.
Якщо він об'єднаний, роз'єднай його.
Нападай там, де він не приготувався.
Або йди туди, де він не очікує.
Такі шляхи, якими військові стратеги перемагають. Але про них не можна говорити наперед».

Відчуваєте приховану ворожість?
До того ж закінчується ця книга розділом про шпигунів.

Вважаю, що нинішній режим РФ, окупаційний режим СРСР, хани Москви в ті часи, коли та територія мала назву Татарія чи Мала Татарія, застосовували теоретичні викладки книги Сунь-Цзи Мистецтво війни у повному обсязі. 

Річ у тім, що культура білої Європи й жовтої Азії принципово відрізняється. Для білих європейців важливою є індивідуальна звитяга, чесність, прямий бій, відкритість і зрозумілість. Це сильно відрізніється від вищеописаного.

Приклади застосовання РФ книги Сунь-Цзи Мистецтво війни:

- істерика навколо слов'янської єдності, хоча вони самі не є слов'янами;
- соплі про дружбу між нами й ними, а самі підступно нападають;
- крокодилові сльози про розрив економічних зв'язків, а самі, замість спроб інтеграції, роблять все, щоб нічого в нас не імпортувати;
- «гуманітарна допомога» в порожніх Камазах, а самі крадуть і в них вивозять обладнання з наших заводів;
- тощо.

VI. Жовтий азійський неорасизм.

Зверніть увагу з якою пихою й зневагою жовті азіати дозволяють собі діяти й висловлюватися:

- публічне приниження Яйцевінковича Ліліпутею, коли останній змусив чекати на себе три години, позаяк катався на байках у Севастополі з місцевими натуралізованими жовтими українцями азійського походження;
- Ліліпутя посмів публічно зазіхнути на післявоєнні кордони в Європі аншлюсом АРК. Це і є приниження європейців (і американців) азіатами.
- Ліліпутя стоїть за тим, що Яйцевінкович тягнув-тягнув до останнього, щоб плюнути у вічі всьому ЄС й не підписати в останню мить угоду про асоціацію з ЄС. Це і є приниження європейців (і американців) азіатами. 
- Яйцевінкович скасував святкування 20-річчя Дня Відновлення Державності України. Це і є приниження європейців (і американців) азіатами. І стоїть за цим Ліліпутя.
- акція публічного приниження парадом полонених українських військових.
- «РФ не пробачить Польщі витівку з літаком Шойгу».

Це зовсім не означає, що ми у відповідь маємо почати проявляти білий європейський разизм. 
Ні!
Якраз навпаки! 
Я вважав і вважаю, що ми маємо змагати до захисту етнічних прав колишніх тубільців з васалів, домініонів і колоній імперії Київська Русь, примусово колонізованих, ослов'янених та охрещених, на кшталт Московського князівства тощо, натуралізованих жовтих українців азійського походження, так і корінних мешканців метрополії, білих українців, відповідно до Декларації прав людини ООН, Євроконвенції, з метою подолати наслідки київського колоніалізму.
Слава Україні!