1. Як українцям застосувати принцип "Розділяй і володарюй" для політичної перемоги? Аналітичні матеріали політтехнолога

 Київ, Україна.  Шановні пані, панове!  Якщо ви помітили, то чужинці вже давно розділяють і володарюють нами, українцями, й нашою країною. ...

вівторок, серпня 12, 2014

63. Стосунки РФ-Україна: як блатота в деканаті

Уявіть собі ситуацію: до деканату шанованого університету, де чимало мудрих, зі світовим ім'ям, сивочолих професорів, вриваються кілька організмів з місцевої блатоти типу гопники. Колишні студенти-невдахи. І починається розвага. Блатота, я маю на увазі, розважається. 


Збиткується над "доцентами й процентами", гойдається на шторах і гадить по кутках. А професура, по-інтелегентному, намагається умовити "молодих людей" не бешкетувати, вічливо виставити за двері. 
Не завдати їм шкоди.
Закликає до їхнього розуму. 

перейти до ПОСЛУГИ, КОНСУЛЬТАЦІЇ

Глумління й безчинства гопників вражають. 
Нахабство й брутальність зашкалюють.
Це - апофеоз апофігею.  

Професура просто паралізована глибокою позаморальністю ще недавно таких ніби рідних і близьких першокурсників. 
Не знає вже, що робити? 
Як вдіяти? 
Невже таке може бути?

Може.

І це вже відбувається в Україні.

Заколисані солодкоголосими співами московських муедзинів від агітполітпромпропаганди, переконані ними ж у такій маячні, що й на голову не натягнеш, чимало як білих українців, так і російськомовних жовтих українців азійського походження з піною біля рота вболівають за лугандон, з лагідними матюками допомагають російським окупантам. 

А ті з них, хто виїхали із зони бойових дій і скористалися гостинністю простих українців, з ненавистю сичать якусь гидоту про "укропів". Прямо як ті пси, які кусають руку, що дає їм їсти.   

Парадоксально, проте серед керівництва українською державою немає повного розуміння, бракує уявлення про наслідки конфлікту, чим це загрожує, й чим це може закінчитися для України взагалі й нас, українців, зокрема.

Парадоксально, проте серед українців є рішуче, повне, й точне розуміння, й згода про те, що, власне, має бути зроблене і як. 

Воно й не дивно, адже ми й досі не керуємо власною країною, про що я вже писав у статті:
Аналіз президентської кампанії. Аналітичні матеріали політичного психолога
http://zemlj.blogspot.com/2014/05/blog-post_20.html

Матеріали відкритої преси щедро постачають дані для аналізу. 

Добровольчі батальйони з якоїсь невідомої причини оснащено лише легкою зброєю і все. Чому? 
У нас на складах сотні танків, БТР, БМП та гори іншої зброї.
Вони ж воюють з озброєними до зубів російськими окупантами. Тому озброєними вони мають бути принаймні не гірше, а в ідеалі краще.

Наших вояків обстрілюють з території РФ. Жодної протидії цьому нема. Ніхто з генералітету навіть не уявляє собі, що ж робити? 

Запілля. Це просто жах. Нарікання й до нині. Тощо.

Безпілотники. Лише зараз щось починається робити в цьому напрямку.

Ми й досі не перехопили стратегічної ініціативи й не перенесли на територію РФ всі ці проблеми, не відвели загрози від своєї землі. Пишаємося оперативно-тактичними успіхами АТО. Чому? 

Про це та про інше я вже писав у статті:
Аналіз низки окремих аспектів АТО та її авіаційної компоненти
http://zemlj.blogspot.com/2014/06/blog-post_29.html

Нам, українцям, давно пора почати експлуатувати своїх, а не чужих патріотів на державних посадах. 
Патріоти роблять все, що від них вимагається, і ще більше. А ось натуралізовані чужинці - ні, якими б хорошими вони не видавалися, позаяк думають перш за все про себе. Про свою батьківщину. І що вони, не наші патріоти, для неї можуть зробити коштом наших з Вами, панове, інтересів.
Слава Україні!

Немає коментарів:

Дописати коментар