1. Як українцям застосувати принцип "Розділяй і володарюй" для політичної перемоги? Аналітичні матеріали політтехнолога

 Київ, Україна.  Шановні пані, панове!  Якщо ви помітили, то чужинці вже давно розділяють і володарюють нами, українцями, й нашою країною. ...

пʼятницю, лютого 28, 2014

40. Флот-утопельник: четверта булька


За весь час окупації України-Руси Чорноморський флот Росії топили тричі:-1856 рік, Кримська війна;-під час визвольних змагань після жовтневого перевороту 1917;-під час 2 СВ в 1941.
Нині, в 2014 році ми, сучасники, від часу відновлення Державності України, можемо стати свідками ще одного, на цей раз четвертого за ліком, на цей раз останнього затоплення ЧФ РФ.

Ну не є Орда моряками, не є!

Скидається на те, що наші жовті "друзі" в Криму зовсім для нас не друзі.

Мені довелося служити в чотирьох арміях:
-окупаційній покійного СРСР;
-неіснуючої СНД;
-нині окупаційної РФ;
-у Збройних силах України.

перейти до ПОСЛУГИ, КОНСУЛЬТАЦІЇ

Після безумовної капітуляції СРСР я повернувся служити в Україну.
Аеродром Івано-Франківськ.
Мені вдалося одним з перших дістати й почепити на кашкет страшенно дефіцитну тоді кокарду з тризубом Святого Володимира. Один з моїх однокашників-азіатів по Чернігівському вищому авіаційному училищу льотчиків сказав: "Снімі ето!". Тоді він продав квартиру у військовому містечку й поїхав служити до РФ
Це ми називали "винагорода за зраду".
Я не знаю, що з ним.

Українцям-військовослужбовцям, що поверталися служити в Україну, азіати не давали такої можливості.

Зі мною служили кілька льтчиків, що ненавиділи українців і прагнули до реанімації СРСР. Кілька з них вийшли на пенсію й отримують українську пенсію!
За що?
Інші зараз мають високі посади й звання. Розумієте, до чого я веду?

Інший однополчанин, хохол, п'яним верещав, що на Галичині бандерівці вбили його діда й замахувався на мене. Потім він розбився в авіакатастрофі з іншим пілотом-азіатом, що теж ненавидів все українське.

Ми були одностайні: літака шкода.

Будучи курсантом ЧВВАУЛ, я побився з одним, а пізніше з іншим курсантом: одного через 10 років вбили, а у іншого в руках вибухнув вибух-пакет: йому відірвало кілька пальців.

Ще з одним я конфліктував досить напружено - через кілька років побачив його. Худий, виснажений, стомлений. Рак?

Ще з одним конфліктував вкрай бридко - той розбився в авіакатастрофі.

Яйцевінович сильно мені заважав, псував все моє життя. Його діяльність загрожувала моїй країні.
Де він тепер?
Хочу попередити керівництво РФ: білорус Яйцевінкович приносить "горе и несчастье в придачу"
Позбудьтеся його!
Він приносить тільки нещастя! 

Віддайте його комусь, поверніть тій же Україні, чи в Гаазький трибунал.
Потім буде пізно!
 
Я служив в окупованому Закавказзі, коли дізнався про ті злодіяння, що влаштовували росіяни в Україні, про боротьбу УПА, козацтво, Русь. 
Ми є свідками капітуляції СРСР.

Нині мене дратують мілітарні потуги Ліліпуті...

Всі простежили історію?

Коли я вперше прослідкував цей ланцюжок, був вражений від усвідомлення! Я не хочу сказати, що я такий супер-пупер крутий перець астрал-провісник-екстрасенс, проте чомусь мені думається, що ми скоро станемо свідками дезінтеграції Кацапстану й процесу відбирання зброї масового знищення.

Свого часу американці, з суто англо-саксонською незворушністю константували, що росіяни не виконують міжнародних домовленостей. США, Британія, РФ були гарантами безпеки України, коли ми відмовились від атомної зброї. Якщо США й Британія не виконають своїх зобов”язань, то це буде повторення історії з гарантіями безпеки Чехословаччині й Польщі під час 2 СВ.

Це Мюнхенська змова-2

Я не расист. Проте інколи, спересердя, називаю жовтих азіатів-росіян "папуасами".
Вибачте!

Нинішня потуга аншлюсу АРК є чудовим приводом до відновлення Україною атомного статусу, й повторного набуття атомної зброї.

Майно армії за часів Яйцевінковича нещадно продавалося, військові частини розформовувалися. Я сам є офіцером служби в резерві.
Начальник штабу там: уявіть Азірова і як він розмовляє. Уявили?
Так ось, цей начштабу розмовляє гірше ніж він утричі!

Офіцерів з білих українців звільнено, а з жовтих українців російського походження розставлено на їх місце. Це говорить про повний контроль азіатами нашої армії. Давайте привітаємо ПР з повним і безкровним розгромом української армії!

Необхідно негайно провести заміну кадрового складу української армії на білих українців-патріотів, україномовних. Обов”язково україномовних у сім”ях! В США, наприклад, під час 2 СВ співробітником військово-морської розвідки міг бути лише білий американець у четвертому поколінні!

Дуже повчально нині слухати марш УНА-УНСО:
-А від Донбасу до Перекопу два переходи БТР!

Що нині може зупинити Ліліпутю?
Непереброні обставини: небезпека для нього особисто, для РФ. Одним з таких непереборних обставин є Китай. Китайська загроза, маневри китайської армії на кордоні з РФ, заяви китайського керівництва.
Та й Японія з її Курилами теж. І США.


Прикро це усвідомлювати, проте РФ існує й досі лише тому, що й дотепер серед українців немає єдності щодо того, що з РФ робити далі?
Дезінтегрувати на кілька частин?

Допомагати?
Поміняти владу?
Повернути до складу України-Руси, як це було тисячу років тому?

Підтримувати?
Розгромити?

Всі, хто знає нашу історію, чудово усвідомлює: щоразу, коли Русь громила чергового агресора на східних кордонах, то за ним з'являвся дедалі потужніший і страшніший агресор.

 Коротко це виглядає так:
-розгромили кочові племена черкесів, дозволили їм оселитися на землях Руси, маємо нині Черкаську область й дивовижно вузькооких тамтешніх українців.      
-рогромили Хазарський каганат, одну з ранніх протоєврейських держав. Це зробив Його Величність, Володар Святослав Хоробрий. Ця країна була буфером між Руссю й кочовими племенами й державами далі на Схід: Сибірське ханство тощо.
-і тут раптово вдарили монголо-татари, раптово завдяки зраді Московсько-Суздальських князів.

Русь як частина структур європейської цивілізації стікла кров'ю, проте не дала можливості азіатам окупувати європейців.

На довгі сотні років ми окуповані.
Ми відновили державність.
Поступово за східними кордонами України-Руси сформувалася одна країна - сучасна РФ.
І той факт, що РФ є буфером між нами й Китаєм дуже нагадує минуле. Боюся, що анекдоти часів окупаційного совка про конфлікти на українсько-китайському кордоні скоро стануть реальністю.

Складається враження, що в Севастополі хтось щедро сипонув ЛСД чи іншої синтетичної наркоти, про технологію виготовлення якої з легальної аптечної сировини вам розкаже перший-ліпший наркоман з підворотні, в центральний водогін, й почалося безумство.
Ні.
Цього не було.
Це говорить про високу ефективність телебачення, радіо, газет, ЗМІ як засобу промивання мозку для російськомовних.

Тому варто вимкнути всі ЗМІ РФ, інтернет. Переглянути весь інформаційний простір України.

Я - колаборант.
Тобто я служив російським окупантам. під час СРСР. 

Каюся!
Я навчався на 2 курсі ЧВВАУЛ, коли Аргентина вторглася на Фольклендські острови, що належать Британії. Так само незворушно відреагував британський гарнізон й галасливо поводилися аргентинці.

Іржаве колесо історії скрипнуло й провернулося.
Історія має властивість повторюватися.
Мені Далекого Сходу шкода, де мешкає чимало українців - ця територія може відійти до Китаю.
Слава Україні!

2 коментарі:

  1. Спасибо за статью. Патриоты Украины Еще не перевелись. Главное, что бы власть не профукала момент и вышли малой кровью из сложившейся ситуации.
    Путин понимает, что без Украины не будет россии, а точнее без наших человеческих ресурсов. Дай Бог нам прожить без войны 100 лет. ...

    ВідповістиВидалити