1. «Русь» і «Росія» – це дві різні назви, щоб там не казали українські ура-патріоти. Тобто написання латиницею буде таке: «Rus`» і «Russia». Чому ж люди цього не помічають, а навколо цього стільки галасу?
Пропаганда!
Очі українців нею засліплені. Я маю на увазі заколисаних солодкоголосими співами московських муедзинів від агітполітпромпропаганди, що прагнуть переконати білих українців у таку маячню, що й на голову не натягнеш. Подивіться на успіхи Лайфньюзу й нездалість Мінстеця.
Розлогіше про це тут:
11. Проблеми промивання мозку українцям. Аналітичні матеріали політтехнолога
http://zemlj.blogspot.com/2014/01/11.html
Проте, що змусило до такого різкого перейменування країни? Такий аврал в історії не часто зустрінеш.
"На Нілі постали єгиптяни, на Егейському морі — греки, на Рейні — німці, на Мертвому морі — іудеї, на Данських островах — данці, на Дунаї — румуни й болгари, на Драві — хорвати, на Дрині — серби, на Сені — французи, на Темзі — англійці, на Балтиці і Північному морі — латиші, естонці, шведи, норвежці, на Віслі — поляки, на Волзі, Оці і Москві-ріці — московіти, на Дніпрі, Десні, Донці, Дністрі і Росі — руські племена, що утворили велику державу Київську Русь-Україну. Доріг тоді не було, зате ріками, передусім Дніпром, легко добиралися до культурних земель — Греції, Болгарії, до Царгороду. Войовничі й заповзятливі руси їздили на всі чотири сторони світу, торгували, закладали на освоєних просторах укріплення, «городи». Під їх руку підпадали слабші племена, що теж стали називатися «руськими людьми». Тобто тими, що належали руським, платили їм данину, підкорялися їх князям. У тому числі і в'ятичі, що сиділи на Волзі та її притоках — Оці й Москві. Вони походили з ляхів, а відтак змішалися з жовтошкірими фінами, чудами, мордвою, мерею та монголами. Вони мали иншу мову і були напівдикі. Доки київські русичі не прибрали їх під себе і один із синів Ярославових прийшов туди володарем. Звідтоді пішло, що се землі «русскі», а народ «русский». Кожен народ у світі має своє ймено — німець, поляк, угорець, швед, японець, китаєць, грузин, українець, лише сей його не має. Тільки давню підвладну приналежність до русів — «русскіє». З часом вони почали називати себе московітами, не маючи до русичів ніякого стосунку. Навпаки, весь час проявляли осібність, нелюбов і ворожість. А з часу вимушеного злиття двох народів, з волі Хмельницького, для русів-українців настали часи безнастанного неспокою і руїни. Миша проковтнула гору і пішла далі глитати простори. Історія вчить, що народи, як і люди, старіють і слабіють. Проте нікому не вільно порушувати Божий порядок, за яким кожде плем'я дістало свій терен, мову і волю. Ніяким залізним заборолом не можна се загородити надовго. Його сточить іржа. Так, як точить вона сей залізний вік. Зі всіх його тріщин сиплеться іржа і олжа. Що є одне й те ж…".
Джерело: Дочинець "Світован. Штудії під небесним шатром"
2. Для цього потрібно повернутися до обставин 1721 року, коли ця подія відбулася.
Самозванець Пйотр Кривавий, прорубуючи «вікно в Європу», чудово розумів, з яким народом він має справу та як європейці його сприймають. Тому й наполягав на змішаних шлюбах між найближчим окупованим європейським народом білими русинами (українцями) з одного боку, й корінним жовтими азіатами-московитами (сучасними росіянами) з іншого. Нині ми можемо зробити висновок, що експеримент цього ботаніка зі схрещенням закінчився невдачею.
Сучасні російські історики якось туманно й плутано пояснюють перебування в Європі князя Московії Пйотра, чому і як він там опинився (а московські князі традиційно ніколи не їздили за кордон), що він там буцімто інкогніто й слухняно вчився будувати кораблі в Нідерландах. Насправді Пйотр відбував покарання скорше за все на галерах за те, що посмів замахнутися на рівність з європейськими монархами. Невідомо, як він «откінулся», очевидно, зека викупили за шалені гроші, але саме після відбуття покарання за відсутністю знатного родоводу, гідного європейських монархій, він і заходився після відсидки «прорубувати вікно в Європу».
Це був комплекс заходів.
Під хрестом Московської православної церкви був півмісяць — щоб якось спробувати об’єднати християнство та іслам. Питання було однозначно вирішено на користь християнства (бо європейці – християни). Треба розуміти, що питання перенесення Патріархату з Києва (Русь) до Москви (Московії) теж було вирішено у суто московський спосіб — уповноважену делегацію з Константинополя зачинили й морили голодом і холодом, і, слабкі плоттю, вони дали дозвіл на це перенесення.
Нині це має релігійний конфлікт — канонічний Патріархат у Москві, Владика Вселенський Константинопольський відмовився визнати канонічною УПЦ КП (Українську православну церкву Київського патріархату). РПЦ та її псевдоцерковне утворення на території України РПЦ МП вимагають (!) від уряду України припинити реєстрацію УПЦ КП, а храми передати РПЦ. Вже є заява першого українського священика УПЦ КП про самоспалення, якщо таке відбудеться.
Але як йому піднятися по роду до славних європейських монархій? Можна, якщо одружиться на європейській принцесі. Але він був в очах консервативних європейських монархій тим же сарацином, чи жовтим азіятом, урюком, чурбаном, обрізаним мусульманином, і такий шлюб зі шляхетною й гоноровою білою європейською принцесою християнської віри був немислимим, навіть за шалені гроші. Коло замкнулося. Безвихідь.
З 1721 року він, Пйотр, наказав писати, що Московія відтоді не Московія, а Росія (через поголовну неграмотність тодішніх московських писарів назву країни «Русь» начебто написали неправильно, тому й вийшла назва «Росія», замість «Русь»). А сам він «с понтом» має шляхетне походження від руських князів, і, отже, є рівним європейським монархам. Наказ включав заборону вживати назву Московія — тільки Росія, книжки спалювалися, документи переписувалися.
Саме в 1721 році й було народжено в підлості «Ґосударство Російскоє».
Саме з 1721 року Московське князівство перестало називатися Московським князівством і стало називатися Російською імперією (тому що наша з вами Русь-Україна, панове, в давнину була імперією).
Саме тому не було ніякого підписання Переяславського пакту між Україною й Росією в 1648 році. У ті часи ці країни називалися Князівство Руське і Князівство Московське.
Саме тому «Київ – мати міст руських», а не «русских»! Простіше кажучи, цей вислів означає: “Київ – метрополія”.
Через поголовну безграмотність згодом виник ще один історичний казус: за європейським зразком стали називати народ московитів великоросами, а русичів-русинів-українців – малоросами. У тому розумінні, що ті великі, величаві, значні, а ті маленькі, жалюгідні, вторинні. Тут все переплутано з точністю до навпаки.
Великою Грецією називали грецькі колонії, а Малою Грецією — власне, саму Грецію-метрополію. Великою Британією називали колонії Британії, а сама Британія — це острови, це метрополія. Тому Британія з усіх сил намагається закрити домен .gb також і для того, щоб не нариватися на плату по позовах народів, які британці жорстоко колонізували і відхреститися від цієї частини своєї історії.
Із суто дикунською обмеженістю самозванець Пйотр Кривавий (та його наступники) наказав скуповувати, красти, спалювати в Європі карти, де Русь зображена Руссю, а Московія Московією, щоб стерти історичну пам’ять. Натомість ці карти замінювалися фальшивками, де замість двох країн Русі й Московії було зображено одну — Росію. Європейські письменники за гроші фабрикували замовні книжки, де стверджувалося, що Московія – це Росія. Це досягло таких масштабів, що пізніше навіть великий Вольтер не гребував брати гонорари за написану брехню від самозваної цариці Єкатєріни.
Зрозуміло, що освічених європейців це не могло обманути.
З плином часу наступні, тепер вже не московські, а російські (бо помінялася назва) самозванці-царі й самозванки-царівни (бо формально незалежності Московському князівству Їхня Величність Великий Князь Київський не давали, і в архівах жодного подібного документа немає) зі шкіри геть пнулися, щоб довести так звану вищість «велікарусскаґа насєлєнія» і нижчість всіх інших й активно переписували та фальшували історію.
Комуністи дещо змінили формулювання брехні – «Русь є колискою трьох братніх народів».
("До того ж останнім часом заграничні вчені почали переконуватися, що колискою арійських племен не була Середня Азія, а так звана Сарматська (або Слов’янська) долина. На цій рівнині й понині живуть українці та колоністи на півночі, що походять від них: новгородці та взагалі росіяни. Відомо, що новгородський говір російської найбільш подібний до української мови [З усіх колоній Київської Руси Новгородська республіка (1137-1478) була заселена значно більшою кількістю вихідців з метрополії – України – ніж Московське князівство. Українська культура, мова, демократична форма правління – Віче, навіть грошова одиниця – гривня, усе це прижилося у Новгороді краще на відміну від Москви, де панував ординська стихія. Пізніше незалежність та самобутність Новгороду була знищена московським царем Іваном Третім. У висліді його походів та масових убивств мирного населення у 15 сторіччі Новгород приєднали до Московського утвору".
Після перемоги у Північній війні проти Швеції та придушення опору українського народу на чолі з гетьманом Іваном Мазепою у 1721 році московський цар Пьотр Перший проголосив себе імператором, а назву своєї держави Московії змінив на “Россия” – візантійська транскрипція назви давньої української імперії Руси (доречі й герб Російської імперії було взято Петром візантійський – чорний двоголовий орел). Він заявив: “Отныне народ московский будет зваться народом русским!” За те, щоб західні писці віднині писали Russia заміст Moscovia Пьотр заплатив золотом. Таким чином він хотів, аби його новоутворена імперія виглядала в очах Европи спадкоємницею знаної Київської Руси, що існувала до 12-13 сторіччя. Він хотів, аби на Заході вважали, що у Східній Европі споконвічно панували лише москвини-росіяни. Слід визнати, що йому це вдалося – Захід переважно й досьогодні так думає. Петрові було легше це робити, знищивши істинного спадкоємця Руси – Україну, та проголосити українців малоросами та частиною виликоросійського народу. Тож русини-українці втратили не лише державу, а й історію. Ось де коріння національної політики Росії. Тут слід згадати й про походження назви “Україна”. Це звісно ніяка не “окраїна” (такого слова в укр. мові взагалі нема – є “околиця”), бо у 12 сторіччі, коли ця назва виникла, поруч не було жодної держави, яка могла б назвати могутню ще імперію своєю “окраїною” (Москва, наприклад, була лише заснована у 1147 році). Натомість ймовірно, що назва “Україна” складається з двох слів: “у” (тобто “в”, “всередині”) та “країна”. Так позначалася метрополія, або етнічні землі русинів – господарів імперії Київської Руси, без урахування колоній. Тобто Русь (імперія) мінус колонії дорівнює У-країна (“внутрішні землі”). В німецькій мові теж існує подібний термін – Inland (in – в, у, Land – земля, країна), що вживається на противагу Ausland (заграниччя). Виникнення цієї назви було зумовлено тодішніми чинствами розпаду імперії та необхідністю окремого позначення її “неколоніяльних” територій. Але стара назва Русь зберігалася за Україною аж до середини 15-го сторіччя про що свідчать численні документи та літописи, а за її окремими частинами – до 19-го (Галичина) та 20-го (Закарпаття) століть. А Росія має до історичного та культурного спадку Київської Руси приблизно таке ж відношення, як до відповідного спадку Римської Імперії (Roma) має її колишня колонія Румунія (Romania).
Джерело:
«Давність української мови», Михайло Красуський
http://samumray.in.ua/yevropejski-movi-mayut-ukraїnski-koreni-davnist-ukraїnskoї-movi-mixajlo-krasuskij )
Щодо викладеного вище короткого опису тогочасних подій можна дискутувати й дискутувати, проте розглянемо ще кілька фактів.
Це ми примусово московитів-мусульман на християн навернули. І зробили це через «агента впливу» «втемну».
І цим «агентом впливу», якого використали «втемну», виявився Пйотр Кривавий. Ще б пак — його духівником був пан Феофан Прокопович, монах Києво-Печерської лаври. Саме завдяки йому Московське князівство було ізольовано від мусульманського світу й силоміць вкинуте до світу християнського.
Це як?
А так!
Давайте згадаємо володарів і повелителів Ростовсько-Суздальських і Московського князівств із 1238 до 1357 рр.:
1. Хан Батий (Саїн) — (1238—1250)
2. Хан Сартак — (1250—1257)
3. Хан Берке — (1257—1266)
4. Хан Менгу-Тимур — (1266—1282)
5. Хан Туда-Менгу — (1282—1287)
6. Хан Талабуга — (1287—1290)
7. Хан Тохта — (1291—1312)
8. Хан Узбек — (1312—1342)
9. Хан Джанібек — (1342—1357),
що були прабатьками так званої російської державності.
Це перші московські «мери», що разом зі 100% правовірними москвичами 5 (п’ять) разів на день молилися Аллаху.
Вважаю, що саме духівник Пйотра Кривавого пан Феофан Прокопович міг бути одним з тих русинів-українців, що планував визволення Руси-України від окупації Московією. А послабити й подолати у війні Московію можна було лише відірвавши її від мусульманського світу (на жаль, Їхній Світлості Гетьману Івану Мазепі не вдалося завершити почате).
Як відірвати?
Європейською орієнтацією.
Ромом і християнством.
Переконати Пйотра «іти в Європу».
Вважаю, що переконав його особистий духівник, а саме Прокопович.
І Пйотр заходився голити боярам мусульманські бороди, перевдягати москвичів з азійських тюрбанів і халатів у європейський одяг, жінок вони випустили з теремів (гаремів), а зранку азіятів привчали пити каву.
На додаток до всього ми ж їх ще й усіх споїли.
Це вже тепер встановлено, що понад 90% усіх росіян мають «азійський ген». Тобто належать до жовтої азійської раси, монголоїдів. Носії «азійського гену» відомі вразливістю до такої хімічної сполуки, як С2Н5ОН. Це хімічна формула етилового спирту, алкоголю. При вживанні залежність розвивається майже миттєво.
3. Чи є в історії приклади виникнення й співіснування подібних назв?
Є!
Це Рим і його офіційно визнана колонія Румунія. І називається вона Румунією як похідним словом від слова Рим. Це спеціальний словотвір для позначення, чия то є колонія, щоб було вже відразу зрозуміло від самої назви.
Порівняйте:
Рим – Румунія.
Rōma – România.
Русь – Росія.
Rus` – Russia.
Тобто назва Росія – Russia – означає не що інше, як колонія Rus`– Руси!!!
Тобто історично й політично це цілком правильна й напрочуд точна назва.
(І при всьому при тому Їхня Величність Великий Князь Київський Володимир Великий на монеті власного карбування писалися як Magnus Roxolanorum Bellator - Великий Роксолани Воїн. Отже, тема потребує подальших досліджень).
Що про це каже Велесова книга?
На півдні під протекторатом греків створювалася сила, яка за задумом її творців мала підкорити і підмінити справжню Русь. Автор Влескниги фіксує навіть назву міста Росія, яке знаходилося на підконтрольній греками території. Згодом таких "греків" потіснили на північ, на суздальські землі, де незабаром постане Московське Царство і в XVІІІ ст. стане Росією.
Велесову книгу стягнути:
https://toloka.to/t29609
І цілком можливо, що доклався до впровадження назви Росія – Russia, що означає колонія, скориставшись моментом, напевно, провівши самотужки неймовірно складну інформаційну диверсію як агент впливу, як духівник Пйотра, саме пан Феофан Прокопович!
Вічна йому слава!
Слава Руси-Україні!
Адміністратор блогу видалив цей коментар.
ВідповістиВидалити