ВИСНОВОК АНАЛІТИЧНОГО ЦЕНТРУ: держава посилює свої репресивні функції щодо релігійних організацій
Внесення змін до Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації», які 16 жовтня прийняла Верховна Рада, призведе до посилення державного контролю в релігійній сфері. Про це в коментарі Тиждень.ua релігієзнавець, доцент Львівського національного університету ім. І. Франка Андрій Юраш.
На думку експерта, досить дивно, що Верховна Рада прийняла відповідний законопроект №10221 в останні дні роботи і в переддень запланованої зустрічі глав церков і представників релігійних організацій із президентом Віктором Януковичем.
«Наслідки однозначні. Це і мета цього законодавства – посилення державного контролю в релігійній сфері, яка в Україні була одна з найбільш ліберальних не тільки в Східній, а можливо в цілій Європі. Українська модель наближалася до американської повної свободи за відсутності будь-якого державного лімітування діяльності і навіть фіксації діяльності релігійних організацій. Вони могли діяти без реєстрації», – зазначив експерт.
Натомість після нових змін в законодавстві будь-які релігійні організації зобов’язані реєструватися.
«Це посилення репресивних і будь-яких інших контролюючих функцій стосовно релігійних організацій. Очевидно, цей закон становить певний новий рівень державно-церковних стосунків – перехід від абсолютної гармонії або нейтральності до певного рівня навіть конфліктності, коли держава хоче перебрати багато нових функцій на себе», – зауважив Юраш, додавши, що "всі релігійні структури практично одностайно виступили проти цього законопроекту, вбачаючи де-факто обмеження своїх прав і можливостей для самореалізації, які вони на даному етапі мають".
Держава тепер може втручатися в діяльність релігійних організацій на етапі реєстрації, зазначив експерт.
«Згідно з цим законодавством, держава де-факто буде давати свою згоду/незгоду із фактом існування релігійних організацій, що входить в суперечність із багатьма в тому числі релігійними принципами про те, що релігія – це форма духовного самовираження людини, яка не потребувала жодного зовнішнього, в тому числі державного засвідчення цього права на реалізацію», – пояснив Юраш.
«І ще найголовніше, що стало для багатьох релігійних структур чи не найважливішою проблемою цих законодавчих змін – це регламентація приїзду закордонних релігійних діячів в Україну. Це стосується не стільки православних церков, окрім виняткових випадків, але, наприклад, Римо-католицької церкви і багатьох протестантських церков. Не йдеться звичайно про повну заборону. Але документ передбачає, що видача дозволів і контроль є виключно в Києві. Тобто, щоб приїхати будь-якому пастору для обслуговування громади Римо-католицької церкви в селі Вінницької області, треба звертатися в міністерство культури і отримувати дозвіл», – додав експерт.
Крім цього, ухвалений закон надає право здійснювати контроль за дотриманням законодавства про свободу совісті та віросповідання органам прокуратури, Мінкультури та іншим міністерствам, місцевим адміністраціям та органам місцевого самоврядування, зазначає експерт.
«Це перший крок до посилення державних контролюючих регламентуючих функцій, перший крок у напрямі до згортання досягнутого рівня свободи совісті і віросповідання в Україні… Це не є повний державний контроль радянського типу, але це крок у цьому напрямі», – зазначає він.
Нагадаємо, 16 жовтня Верховна Рада ухвалила в цілому законопроект №10221, який вносить зміни до Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації».
21 квітня 2011 року Віктор Янукович під час зустрічі з главами церков і релігійних організацій пообіцяв, що до законодавства про свободу совісті не будуть вноситись зміни у разі відсутності їх консенсусної підтримки з боку конфесій.
«Наслідки однозначні. Це і мета цього законодавства – посилення державного контролю в релігійній сфері, яка в Україні була одна з найбільш ліберальних не тільки в Східній, а можливо в цілій Європі. Українська модель наближалася до американської повної свободи за відсутності будь-якого державного лімітування діяльності і навіть фіксації діяльності релігійних організацій. Вони могли діяти без реєстрації», – зазначив експерт.
Натомість після нових змін в законодавстві будь-які релігійні організації зобов’язані реєструватися.
«Це посилення репресивних і будь-яких інших контролюючих функцій стосовно релігійних організацій. Очевидно, цей закон становить певний новий рівень державно-церковних стосунків – перехід від абсолютної гармонії або нейтральності до певного рівня навіть конфліктності, коли держава хоче перебрати багато нових функцій на себе», – зауважив Юраш, додавши, що "всі релігійні структури практично одностайно виступили проти цього законопроекту, вбачаючи де-факто обмеження своїх прав і можливостей для самореалізації, які вони на даному етапі мають".
Держава тепер може втручатися в діяльність релігійних організацій на етапі реєстрації, зазначив експерт.
«Згідно з цим законодавством, держава де-факто буде давати свою згоду/незгоду із фактом існування релігійних організацій, що входить в суперечність із багатьма в тому числі релігійними принципами про те, що релігія – це форма духовного самовираження людини, яка не потребувала жодного зовнішнього, в тому числі державного засвідчення цього права на реалізацію», – пояснив Юраш.
«І ще найголовніше, що стало для багатьох релігійних структур чи не найважливішою проблемою цих законодавчих змін – це регламентація приїзду закордонних релігійних діячів в Україну. Це стосується не стільки православних церков, окрім виняткових випадків, але, наприклад, Римо-католицької церкви і багатьох протестантських церков. Не йдеться звичайно про повну заборону. Але документ передбачає, що видача дозволів і контроль є виключно в Києві. Тобто, щоб приїхати будь-якому пастору для обслуговування громади Римо-католицької церкви в селі Вінницької області, треба звертатися в міністерство культури і отримувати дозвіл», – додав експерт.
Крім цього, ухвалений закон надає право здійснювати контроль за дотриманням законодавства про свободу совісті та віросповідання органам прокуратури, Мінкультури та іншим міністерствам, місцевим адміністраціям та органам місцевого самоврядування, зазначає експерт.
«Це перший крок до посилення державних контролюючих регламентуючих функцій, перший крок у напрямі до згортання досягнутого рівня свободи совісті і віросповідання в Україні… Це не є повний державний контроль радянського типу, але це крок у цьому напрямі», – зазначає він.
Нагадаємо, 16 жовтня Верховна Рада ухвалила в цілому законопроект №10221, який вносить зміни до Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації».
21 квітня 2011 року Віктор Янукович під час зустрічі з главами церков і релігійних організацій пообіцяв, що до законодавства про свободу совісті не будуть вноситись зміни у разі відсутності їх консенсусної підтримки з боку конфесій.
