Шановні пані та панове!
Від часу відновлення державності України, з 24 серпня 1991 року, вибори Президента ще не мали такого принципового значення, як нині.
Чому?
Україна обороняється від російських окупантів. Усі розуміють, що від того, кого ми виберемо, залежить, чи існуватиме вона ще віки, чи згине навіки.
Це розуміють білі українці.
Це розуміють жовті росіяни.
Тому вони виділяють фактично необмежений кредит тим, хто бодай якоюсь мірою спроможний завадити, щоб чинний Президент був обраний вдруге.
Чому?
Тому що він зламав плани аншлюсу у вигляді так званої Новоросії. Він повертає українців від азіатів до європейців, інтегрує Україну в ЄС і НАТО.
У передвиборчій кампанії нинішній Президент уперше демонструє дії, які до нього ніхто не робив.
Уперше він опікується своїм переобранням одразу після виборів на відміну від попередників.
Уперше опікується політичною силою народних депутатів України, на яких він може покластися під час другої каденції одразу після виборів.
Уперше працює над знищенням мафіозної олігархічно-кланової системи.
Уперше (забігаючи наперед) Президент України готує собі наступника й гарантовано зробить його Президентом.
Це видно за часом, характером і темпами змін виборчого законодавства, за залученням антикорупційних органів, за Томосом. Це те, що йому вдалося зробити. Можливо, колись ми дізнаємося і про цікаві задумки, котрих він втілити не зміг.
Фактично виборчий штаб пана П. Порошенка й не припиняв працювати. Президент поставився до виборів не як інтелігент екс-президент України пан В. Ющенко. П. Порошенко застосував суто бізнесові прагматичні способи планування й досягнення мети. Він зміг вижити в політиці й бізнесі та примножити свої статки в лютому оточенні навіть у тяжкі часи україноненависника, екс-президента-втікача пана В. Януковича. Невже в нинішні демократичні часи він не зможе досягнути свого?
Звісно, що зможе!
Тому як штаб чинного Президента, так і штаби інших кандидатів застосовують чесні, відносно чесні, напівчесні, геть нечесні й шахрайські (застосовують деякі кандидати) способи ведення виборчої кампанії.
Ставки надто високі!
Утім, наскільки чесні чи нечесні ці прийоми?
Проаналізуємо: 44 кандидати в Президенти України. Це багато чи мало? Давайте полічимо.
«Прохідні» кандидати. Їх можна перелічити на пальцях однієї руки. Додати розколотий Опоблок. Думаю, усім зрозуміло, чия це робота. Це ще десь така сама кількість. Особливою родзинкою цих виборів є реєстрація двох кандидатів з однаковими прізвищами та ініціалами: пан Тимошенко Юрій Володимирович і пані Тимошенко Юлія Володимирівна. Тут і так все зрозуміло. А ще додати затятих «вічних» кандидатів. А ще кількох людей з амбіціями. Разом десь душ 14 і набереться.
А хто тоді інші 30 кандидатів?
Усі інші 30 кандидатів «призначені» відбирати голоси у чинного Президента.
Усі 30!!! Це багато.
Їх могло бути й більше, якби не принципова позиція Центральної виборчої комісії.
Можна полічити й бюджет цих кандидатів: 2 500 000 грн застави х 30 = 75 000 000 грн. Це 2 700 000 дол. США.
Російська влада виділила своїм спецслужбам 350 000 000 дол. США на втручання в українські вибори. Про це заявив голова Служби зовнішньої розвідки України пан Єгор Божок. Це ж третина мільярда доларів!
На оплату чого призначено решту 347 300 000 дол. США?
На оплату дезінформації, фальсифікацій і провокацій, зокрема на:
соціологічні опитування: з’являється така-собі соціологічна фірма, що заявляє про височенний рейтинг нікому не відомого кандидата такого-то, який виграє в першому ж турі! Це фальшиві дані. І фірма фальшива. Мета її існування — дезорієнтація виборців;
фальшиві газети й рекламна продукція: від імені Президента друкують і поширюють неправдиву, тенденційну й провокативну інформацію. Мета — дискредитація й зниження його рейтингу;
заснування нових безплатних газет, особливо україномовних, друк і роздача їх гігантськими накладами: поширення чорнухи, брехні;
купівля теле- та радіоканалів: для організованого просування кандидата, вигідного окупантам;
фільми, телепередачі, ток-шоу, інтерв’ю тощо: подати негативну інформацію — чорнуху.
виступи «експертів» і людей, що впливають на громадську думку — артистів, музикантів, спортсменів, екстрасенсів: маніпуляція виборцями;
проплачені мітинги: створити видимість масового невдоволення й поширити потрібну «картинку»;
поширення чуток і дезінформації в місцях масового скупчення людей, у соцмережах: те саме;
провокування міжрелігійної, міжнаціональної, міжрасової ворожнечі, дискримінації, судові позови: те саме;
«опитування» телефонні, «опитування» від дверей до дверей: те саме;
анонімні листівки в поштових скриньках з чорнухою і компроматом: те саме;
різні способи підкупу виборців, піраміди, каруселі, миттєві прийоми на роботу з миттєвою оплатою тощо: змінити результати волевиявлення українців;
різні способи вплинути на функціонування виборчих комісій: те саме.
Решту грошей зі 347 300 000 дол. США виділено також на оплату шпигунських спецоперацій азіатів для вербування, шантажу, підкупу, диверсій на українській землі проти українських громадян.
Бюджет деяких операцій може значно перевищувати вартість всього згаданого вище. Це можуть бути зумисна дезорганізація роботи комунальних служб, відсутність електрики, води, газу, штучні повені, техногенні катастрофи, кібератаки, явні диверсії з метою посіяти хаос. Така «увертюра» зі спецоперацій — це своєрідний сигнал про початок активної фази повторної спроби аншлюсу.
Будьмо уважні!
Сім разів подумай, раз проголосуй!
Слава Україні!
Немає коментарів:
Дописати коментар