115. Промахи військово-політичного керівництва України з початку АТО від нерозуміння суті ворога

Ви не попросите на вокзалі постерегти ваші речі «потертому» суб'єктові зі злодійкуватими очима. Ви уважно роздивитеся товар, що збираєтеся придбати на базарі, й не повірите солодкоголосим запевненням продавця. 

Проте від дій військово-політичного керівництва України складається враження, що воно, це керівництво, щоразу залишає постерегти свої речі (вважайте Україну й українців) «потертому суб'єктові» з вокзалу зі злодійкуватими очима, а потім страшенно дивується та обурюється, що речі вкрадено. Або наївно й щиро вірить усім солодкоголосим завиванням московських муедзинів від агітполітпромпропаганди (з московського політичного базару).

Замовити психологічну характеристику відомого політика, депутата, підприємця,

Отже:
а) військово-політичне керівництво України не розуміє суті ворога;
б) військово-політичне керівництво України саме є ворогом, що грає в піддавки з окупантами.

Пункт б) ще потребує окремого дослідження.
Пункт а) розкрию в цьому дослідженні.

Характерні промахи:
1. Висловлювання одного з генералів, що «...ми не думали, що наші російські брати будуть стріляти й перейдуть кордон...».
2. Мінські домовленості, за якими окупанти із задоволенням розстрілюють наші війська, а наші війська не мають права відповідати.
3. Домовленість з окупантами про коридор для наших оточених військ під Іловайськом і розстріл окупантами наших військ у цьому коридорі.
4. Слов'янськ, звідки через коридор без жодного пострілу випустили оточені значні сили окупантів-росіян з артилерією й бронетехнікою, які безперешкодно вийшли цим коридором.
5. ДРГ окупантів діють на нашій території, наші ДРГ на території окупантів не діють.

Пункти 1-3 очевидно вказують на те, що військово-політичне керівництво України наївно й щиро вірить солодкоголосому військово-політичному керівництву РФ.
Пункти 4-5 красномовно вказують на те, що військово-політичне керівництво України не дозволяє собі те, що дозволено окупантові.

Логічне питання: так у що ж воно вірить?
Відповідь: воно вірить пропаганді LIFENEWS та ідеологічним попередникам цього ЗМІ.
Логічне питання: а чому воно дивиться ці ЗМІ?
Відповідь: тому що військово-політичне керівництво України на понад 90% найвищих генералів та урядників не є українцями або одружені не на українках, вони не розмовляють в сім'ях українською, не виховують дітей українською, не слухають українську музику, не живуть українським культурним життям, тому й дивляться ці ЗМІ. Тому воно почувається органічною частинкою «русскаґа міра».

Ось в які тези цих ЗМІ воно вірить:
- три братні й дружні слов'янські народи;
- російський старший брат головний над молодшими братами білорусами й українцями;
- російський брат такий самий слов'янин, як і білоруси з українцями.

Відразу ж видно засадничий промах — це слово «слов'яни». Росіяни – не слов'яни. Ось тут детальніше про це:
76. Дослідження: чому окупанти-росіяни поводяться, як монголо-татари? Аналітичні матеріали політичного психолога http://zemlj.blogspot.com/2014/09/76.html

Як тоді правильно називати росіян?
Росіян політкоректно називати «жовті азіати». «Жовті українці російського походження» – політкоректно про тих, хто отримав наше громадянство.

Нарешті ми розібралися: ми — українці — білі, а росіяни — жовті. То яке це має відношення до промахів військово-політичного керівництва України?

А те, що це військово-політичне керівництво весь час мешкало серед білих українців. Воно набралося нашого звичаю, нашого менталітету, звикло до нашого устрою, уявляючи себе при цьому представниками жовтих росіян. Воно, насправді, погано собі уявляло, хто такі справжні жовті азіати-росіяни. Як вони поводяться. Як вони до нас ставляться. Чого від них можна чекати. Тощо.

Відповіді на питання, хто ж такі жовті азіати-росіяни дає етнопсихологія. А ще дають Національний інститут стратегічних досліджень, Центр із вивчення Росії, спецслужби тощо. Я точно знаю, що ці установи не дають необхідних відповідей. 

Чому? Тому що полковник розвідки із Житомирщини Іван Без’язиковов з білим прапором миру пішов до ворога, щоб виручити з полону однополчан. А азіати натомість взяли його на два роки в полон. А давали слово офіцера! Яке може бути слово офіцера в азіата? Смішно! 

Або військово-політичне керівництво України завзято домовляється з азіатами про коридор в Іловайську. Ха! З ким і про що домовляється ця тупо зазомбована купка натуралізованих жовтих українців російського та близькосхідного походження? Ворог уже військами перетнув кордон. Вже нас убиває. Вже почалася окупація. Убивця всадив нам ножа під серце, а ми з ним толерантно так домовляємося: "Чи не міг би глибокошановний Убивця, будь ласочка, витягти Вашого ножичка з нашої рани на півсантиметрика назад, якщо Гаспадін, звісно, не проти?"

Садо-мазо! Клінічні ідіоти! Хоча це не зовсім так. Просто нами керують чужинці. От і вся відповідь. 

Зеленим беретам США, командос Англії, Французькому іноземному легіону обов'язково доводять етнічні особливості майбутнього театру військових дій. Відгадайте з одного разу: чи довели етнічні особливості ТВД українським силовикам чи ні?

Тому давайте тут коротко опишемо основні етнічні риси поведінки росіян та військово-політичного керівництва РФ:

1. Геть усе російське суспільство просякнуте у повсякденному, та й у не повсякденному житті теж, емоцією прихованої ворожості. Як сказав один мій знайомий, який побував в аншлюсованому Криму, «там дух суспільства отруєний!».

Він навіть гадки не має, що насправді це і є нормальний «русскій мір»!
Отже, прихована ворожість — таємна неприязнь, сповнена ненависті, завуальована злобність, яка не проявляється явно. Людина не демонструє ненависть як таку. Вона може послуговуватися найрізноманітнішими видами хитрощів: може проголосити, що любить інших людей, що діє передусім в ім’я добра і водночас діє (несвідомо чи в інший спосіб) так, щоб нашкодити людині чи зруйнувати її життя й репутацію, особисту власність.

Саме з емоцією прихованої ворожості живе й діє їхній лідер Ліліпутя: «Нехай хтось із українських військових спробує стріляти в своїх людей, російські військові будуть стояти позаду людей, не спереду, а ззаду!” – його чудове крилате висловлювання. Детальніше про його особистість й приховану ворожість тут:
46. Психологічний портрет Ліліпуті. Аналітичні матеріали політичного психолога
http://zemlj.blogspot.com/2014/03/blog-post_697.html

2. Жовті азіати мають хворобливе бажання принижувати всіх і вся, що стало просто якоюсь заразною пошестю в самій РФ і призведе, зрештою, до її гучного краху. Російські окупанти, захопивши в полон цивільних мешканців Слобожанщини, чи наших солдат, у першу чергу намагаються їх принизити. А спробу аншлюсу Грузії азіати назвали "Примушення до миру" ("Принуждение к миру" рос.)!

3. Військово-політичне керівництво РФ цілеспрямовано промиває мозок росіянам ідеологією, яку можна охарактеризувати, як «жовтий азійський неорасизм». Саме тому вони вважають себе людьми вищої, жовтої раси, а білих українців зневажливо вважають унтерменшами, "ґлюпімі хохламі", шматком білого свинячого вуха чи щось таке.

4. Керованість російського суспільства там цінують понад усе. Ми всі пам'ятаємо, як у РФ ще відносно недавно знижували ціну на горілку. Це зараз вже встановлено, що понад 90% усіх росіян мають "азійський ген". Тобто належать до жовтої азійської раси, монголоїдів. Носії "азійського гену" відомі вразливістю до такої хімічної сполуки, як С2Н5ОН. Це хімічна формула етилового спирту, алкоголю. При вживанні залежність розвивається майже миттєво. Детальніше про це тут:
14. Проблеми зомбування росіян. Аналітичні матеріали політтехнологій
http://zemlj.blogspot.com/2014/01/14.html

5. Це випадок чи збіг обставин, проте схоже на те, що військово-політичне керівництво РФ на всі 100% застосовує книгу Сунь-Цзи «Мистецтво війни»: http://ukrlife.org/main/minerva/war_china.htm

6. Азіати не дотримуються взятих на себе зобов'язань перед білими. Місцеві ЗМІ як особливу чесноту подють інформацію про те, що тамтешній презік переграв, обманув, кинув, мудро підставив чергового закордонного політичного опонента й страшенно пишаються цим. Підступність, зрадливість (звісно, що в нашому розумінні), так властиві азійській цивілізації.

7. Жорстокість росіян зашкалює навіть за мірками азійського світу. Дуже показово, як до свіжоспеченого, так званого "МГБ", самі!, добровільно! зголошувалися жовті українці російського походження, щоб там "працювати" катами, мучити людей!!! Саме тому арабський історик свого часу й дав їм назву «кацапи», що в перекладі означає «жорстокі люди, різники». 

8. Дикі чутки, плітки, які "на голову не натягнеш" - активно циркулюють російським суспільством і є невід'ємною його частиною. Так само малоцінною для їхнього суспільства є правда. Пояснюються ці явища вкрай поганим психологічним станом росіян. Крім того, ними місцеві воджі ловко маніпулюють громадською думкою тамтешніх аборигенів.

9. Ця галаслива й неохайна східна народність патологічно схильна до дешевих та низькобюджетних понтів, якими успішно зашугує наївне й щире українське військово-політичне керівництво. Як це лікується? Це лікується серйозністю намірів. Хоча Україна за відмову від атомної бомби "захищена" Будапештським меморандумом, який за змістом і силою дипломатичних формулювань більше нагадує мій улюблений 65-метровий рулон ужиткового паперу "Обухів" від національного виробника, Київського картонно-паперового комбінату, зате ми маємо атомні реактори. Оголошується, що у випадку різких рухів з боку азіатів, буде підірвано геть усі атомні реактори наших АЕС. Так підірвано, що катастрофа на ЧАЕС видасться випадково розсипаною невинною дитячою присипкою. А при чергових провокаціях в атмосфері розпилюється, для початку, щось радіоактивно-легеньке: ну, наприклад, цезій. Для цього кілька десятків  контейнерів з радіоактивним цезієм встановлюються точно по контуру лінії фронту. Підривається контейнер на тій ділянці фронту, яку азіати спробують прорвати. І робляться заміри рівня радіації в Лондоні, Парижі, Вашингтоні, Пекіні. Головне - донести це до усвідомлення НАТО, ЄС тощо. А росіяни зроблять вигляд, що: "...етааа..., шибко не панімат, однако!"

То як правильно діяти проти жовтих окупантів?
І. Не вір, не бійся, не проси — принцип виживання у в'язниці справедливий і щодо азіатів із військово-політичного керівництва РФ.
ІІ. «А по сопатке?» («А в рило?» переклад з рос.) це єдиний по-справжньому вагомий аргумент для азіата. Цивілізованих форм спілкування прийнятих серед білих вони, на жаль, не розуміють.
ІІІ. Не допустити закінчення санкцій проти РФ. Усіма доступними методами добиватися розширення санкції. Створювати нові приводи до розширення санкцій.
IV. Наша кінцева мета — дезінтеграція РФ. Це новий напрям дій. І над ним треба почати працювати.
V. Україні, для початку, найзвичайніший, найпересічніший, найпосередніший в Європі, але український провід – і ми непереможні! І це початок підйому й відродження!
Слава Україні!