38. Євромайдан: попередні висновки. Аналітичні матеріали політтехнолога

Як і всі національно-
 визвольні рухи, 
Євромайдан 
українців 
має спільні й відмінні 
риси від національно-
 визвольних 
рухів 
інших народів 
"квіткових" і 
"кольорових" 
революцій, 
подій 
останніх років.

СПІЛЬНІ РИСИ

перейти до ПОСЛУГИ, КОНСУЛЬТАЦІЇ

-Спонтанний початок.

Обґрунтування: попередня організована спроба "Вставай, Україно", попри великі вкладені кошти й зусилля, не дала очікуваних результатів.

-Самоорганізація.

Обґрунтування: саме явище Євромайдану в Києві й по всій Україні, Автомайдан, Самооборона, патрулювання мешканцями спальних районів міст, сіл, з метою захисту від кримінальних зондеркоманд режиму.

-Протест українців проти функціонерів режиму.

Обґрунтування: вимоги захисників Конституції про відставку очільників місцевих обл-, райдержадміністрацій, мерів, керівників МВС, СБУ, Президента України.

-Чужоземне втручання.

Обґрунтування: позиція РФ, заяви її лідерів, постачання каральним органам для організації убивств євромайданівців у Києві спецзасобів з РФ, підбурювання п”ятої колони до сепаратистських заяв тощо.

-Людські жертви, що впродож діяльності режиму набули форм геноциду.

Обґрунтування: українців вбивають відкрито й приховано, з вогнепальної й холодної зброї, бейсбольними бітами й металевою арматурою тощо.

Особливо я хочу зупинитися на відмінностях. Відмінність, як на мене, всього одна.

Проте яка!

Шокуюча!

Вражаюча!

ВІДМІННІСТЬ:

-Створення й застосування структур жовтого російського расизму як способу управління й утримання режиму при владі та придушення національно-визвольного руху українців.

Обґрунтування:

- понад 90% захисників Конституції, євромайданівців - білі європейці,

україномовні;

- понад 90% каральних зондеркоманд різного штибу, антиєвромайданівців

російськомовні, жовті азіати;

-карателів з Беркуту, розстрільні команди й майже всі інші зондеркоманди укомплектовано людьми іншого етнічного походження;

-україномовних не беруть на роботу, демонстративне упослідження найвищими функціонерами й викидання режимом української мови з усіх сфер життя, знищення пам"яток української історії;

-відсутність справедливої пропорційності між білими українцями й жовтими українцями російського походження серед структур влади й, відповідно, дискримінація корінного білого українського населення;

-у координації з режимом РФ тривале формування режимом Яйцевінковича образу білого українця як істоти меншвартісної, недолугої, людини друго сорту, "унтерменша". Про це я вже писав у статті

"Проблеми промивання мозку українцям. Аналітичні матеріали політтехнолога".

Якщо йдеться про україно-польські стосунки, то конфлікт називається міжнаціональним, адже тут йдеться про конфлікт між двома націями одного, білого етносу.

Проте, позаяк тут конфлікт білих українців з жовтими росіянами, то конфлікт називається вже міжрасовим.

Започаткування системи апареїду, утиски натуралізованими емігрантами як представниками іншої раси корінного українського етносу, розпалювання й використання ефекту міжрасової ворожнечі і є тим сумним "ноу-хау", чим відзначився режим Яйцевінковича в новітній історії ХХІ століття.